Постанова

від 31.03.2021 по справі 910/20564/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2021 р. Справа№ 910/20564/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

секретар судового засідання Гунька О.В.

за участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 31.03.2021,

розглянувши матеріали апеляційної скарги акціонерного товариства "Фармак" (АТ "Фармак") на

ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 (повний текст ухвали складено 19.01.2021)

про відмову в задоволенні заяви АТ "Фармак"

про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 910/20564/16 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "АТТІЛА" (ТОВ "МРЦ "АТТІЛА")

до державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент);

АТ Фармак

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватне акціонерне товариство Фармацевтична фірма Дарниця (ПАТ ФФ Дарниця )

про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів та послуг,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФАРМАТ ЛТД" в 2016 році (в подальшому змінено назву юридичної особи згідно результатів пошуку з ЄДР на ТОВ "МРЦ "АТТІЛА") було подано до Господарського суду міста Києва позов до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, АТ "Фармак" про визнання недійсними свідоцтв України: від 30.09.1996 № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі - Свідоцтво № НОМЕР_1); від 17.02.2003 № НОМЕР_2 на ЗТП "ІНФОРМАЦІЯ_2" (далі - Свідоцтво № НОМЕР_2); від 15.04.2003 НОМЕР_3 на ЗТП "ІНФОРМАЦІЯ_3" (далі - Свідоцтво НОМЕР_3); зобов`язання Державної служби інтелектуальної власності України (правонаступником якої є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги мотивовано невідповідністю вказаних знаків умовам надання правової охорони, оскільки є такими, що складаються лише з позначень, які є загальновживаними як позначення товарів певного виду, та із загальновживаних термінів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 (суддя Зеленіна Н.І.): позов задоволено; визнано недійсними Свідоцтва НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3; зобов`язано Міністерство внести відомості про визнання цих свідоцтв недійсними до Державного реєстру та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність"; стягнуто з Відповідача-2 на користь Позивача 8 268 грн. судового збору та 24 105,60 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018: задоволено апеляційну скаргу Відповідача-2; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2018, касаційну скаргу ТОВ "ФАРМАТ ЛТД" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 910/20564/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При повторному розгляді справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 (суддя Підченко Ю.О.) позовні вимоги ТОВ "ФАРМАТ ЛТД" задоволено повністю; визнано недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_1 від 30.09.1996 на знак для товарів та послуг " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; визнано недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_2 від 17.02.2003 на знак для товарів та послуг "ІНФОРМАЦІЯ_2"; визнано недійсним повністю свідоцтво України НОМЕР_3 від 15.04.2003 на знак для товарів та послуг "ІНФОРМАЦІЯ_3"; зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості про визнання Свідоцтв України НОМЕР_1 від 30.09.1996 р., НОМЕР_2 від 17.02.2003 р., НОМЕР_3 від 15.04.2003 р. недійсними повністю до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені "Промислова власність" та стягнуто з ПАТ "Фармак" на користь ТОВ "ФАРМАТ ЛТД" 8 268 грн. судового збору за подання позовної заяви, 16 536 грн. судового збору за перегляд рішення в касаційній інстанції та 24 105, 60 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 зі справи №910/20564/16 залишено без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Фармак" - без задоволення.

18.11.2020 від АТ "Фармак" до Господарського суду міста Києва надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 у справі № 910/20564/16 було відмовлено у задоволені заяви АТ "Фармак" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, АТ "Фармак" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 у справі № 910/20564/16, задовольнити заяву АТ "Фармак" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 у справі № 910/20564/16 у зв`язку з нововиявленими обставинами, і скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 910/20564/16 та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог ТОВ "Фармат ЛТД" (ТОВ "МРЦ АТТІЛА") стосовно визнання недійсними свідоцтва України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 відмовити в повному обсязі.

Одночасно скаржником в тексті апеляційної скарги було заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 у справі № 910/20564/16.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 клопотання АТ "Фармак" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 у справі № 910/20564/16 задоволено, поновлено Товариству строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/20564/16 за даною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 17.03.2021.

05.03.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "ФФ "Дарниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ "Фармак", в якому товариство заперечувало проти доводів апеляційної скарги, просило залишити дану апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 року у справі №910/20564/16 без змін.

10.03.2021 ТОВ "МРЦ "Аттіла" подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просило відмовити в задоволенні даної апеляційної скарги та залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 у справі №910/20564/16 в силі.

16.03.2021 АТ "Фармак" подало суду відповідь на відзив ПрАТ "ФФ "Дарниця", в якому товариство заперечувало проти доводів викладених у відзиві та просило задовольнити його заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі № 910/20564/16 в зв`язку з нововиявленими обставинами, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі №910/20564/16 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фармат ЛТД" (на даний час ТОВ "МРЦ "Аттіла") стосовно визнання недійсними свідоцтва України № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 відмовити в повному обсязі.

Крім того, 16.03.2021 АТ "Фармак" подало суду відповідь на відзив ТОВ "МРЦ "Аттіла", в якому товариство заперечувало проти доводів викладених у відзиві та просило його заяву задовольнити.

У судовому засіданні 17.03.2021 представник АТ "Фармак" заявив усне клопотання про заміну учасника справи його правонаступником, в якому просить замінити відповідача по справі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021, зокрема, клопотання АТ "Фармак" про заміну відповідача-1 на його процесуального правонаступника- ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) - задоволено, замінено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Відповідача-1) у справі №910/20564/16 на його процесуального правонаступника - ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент), зобов`язано ТОВ "МРЦ "Аттіла" направити ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) копію позовної заяви з додатками, копію рішення суду першої інстанції та копію відзиву на апеляційну скаргу, докази чого подати до суду.

Ухвалою суду від 17.03.2021 розгляд справи № 910/20564/16 за апеляційною скаргою АТ "Фармак" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 було відкладено на 31.03.2021.

У зв`язку з участю судді Грека Б.М. 31.03.2021 в засіданні круглого столу, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі неможливо.

Відповідно до пп. 2.3.25 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 02.10.2018 року, автоматизованою системою має бути здійснено заміну судді Грека Б.М. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано протокол.

Розпорядженням керівника апарату суду від 29.03.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатом якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі Отрюх Б.В. - головуючий суддя, судді Поляков Б.М. та Остапенко О.М.

У судове засідання 31.03.2021 з`явилися представники апелянта, ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" та ДП "Український інститут інтелектуальної власності" та надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке ними реалізовано.

За змістом ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4. ст. 321 ГПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України учасником справи може бути подано протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Водночас, підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами заявник вважає обставини отримання ним 20.10.2020 повного тексту рішення апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020, тобто після винесення остаточного судового рішення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2020.

Фактично суть заяви зводиться до того, що:

рішенням апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України встановлено те, що торговельна марка "ІНФОРМАЦІЯ_2, зобр." використовується безперервно щонайменше з 2000 року і до нині (стор. 9 рішення);

за результатами дослідження, аналізу та оцінки наданих заявником документів та матеріалів колегія апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України дійшла висновку про визнання торговельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_2, зобр." добре відомою в Україні відносно АТ "ФАРМАК" (UA) для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати, а саме: антигістамінні засоби" станом на 01.01.2014, що вказано в резолютивній частині рішення апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020;

обставини встановлені в рішенні колегії апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020 є нововиявленими, оскільки є істотними обставинами, що не були відомі заявнику на час постановлення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанови від 28.01.2020 у справі №910/20564/16;

з огляду на наведені обставини, заявник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 по справі №910/20564/16 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФАРМАТ ЛТД" стосовно визнання недійсними свідоцтва України НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 відмовити в повному обсязі.

Згідно абзацу другого п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 №17 - перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 №17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи;

- по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Водночас, за висновками Суду, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Так, спір між сторонами у справі №910/20564/16 виник внаслідок невідповідності, на думку позивача (ТОВ "ФАРМАТ ЛТД") знаків для товарів і послуг умовам правової охорони, оскільки є такими, що складаються лише з позначень, які є загальновживаними як позначення товарів певного виду, та із загальновживаних термінів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 у справі №910/20564/16 позовні вимоги ТОВ "ФАРМАТ ЛТД" задоволено повністю, зокрема у вказаному рішення Суд погодився з висновками про те, що спірні знаки для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" за Свідоцтвом України НОМЕР_1, "ІНФОРМАЦІЯ_2" за Свідоцтвом України НОМЕР_2, " ІНФОРМАЦІЯ_3 " за Свідоцтвом України НОМЕР_3, які належать Публічному акціонерному товариству (АТ) "ФАРМАК", були зареєстровані з порушенням вимог, встановлених ст. 5, 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та п. 8 Тимчасового положення про правову охорону об`єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затвердженого Указом Президента України від 18.09.1992 № 479/92.

Аналізуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано погодився із запереченнями третьої особи в частині того, що згідно Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2005 №228 (надалі - Порядок) Апеляційна палата Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України вирішує питання щодо доброї відомості позначення, зазначеного у заяві про визнання торгівельної марки добре відомою, що було зроблено в рішенні від 11.09.2020. При цьому, згідно розділу 7 означеного Порядку апеляційна палата не наділена повноваженнями з вирішення питань щодо обставин відповідності зазначеного у заяві про добру відомість позначення умовам надання правової охорони.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Колегія суддів також погоджується з доводом суду першої інстанції, що постановлення апеляційною палатою Мінекономіки рішення від 11.09.2020 є нічим іншим, як новим доказом, що подається в підтвердження позиції заявника, як відповідача по справі, однак не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2019, тобто не є нововиявленими обставинами, більш того, такий доказ не існував на час розгляду справи.

Специфіка процедури визнання торгівельної марки добре відомою полягає у тому, що заявник, якому належить торгівельна марка, самостійно визначає конкретну дату, на яку він вважає, що його торгівельна марка набула доброї відомості та саме заявник подає всі наявні у нього докази.

Отже, рішення апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020 було прийнято за заявою АТ "Фармак", яке відповідно і просило визнати торгову марку добре відомою станом на 01.01.2014.

Таким чином, Господарським судом міста Києва обґрунтовано зазначено, що обставина щодо доброї відомості знаку на дату 01.01.2014 не є нововиявленою, така обставина існувала на момент розгляду справи, і могла бути відома заявнику на час розгляду справи.

Крім того, рішення апеляційної палати Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.09.2020 прийнято щодо комбінованої торгової марки (з зображенням), а не щодо оспорюваних торгових марок.

Нововиявленими є лише такі обставини, які входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існування на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відмі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17).

При цьому, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", пп. 51 і 52).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

За змістом статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Як встановлено у справі, рішення Господарського суду м Києва від 24.05.2019 було переглянуто в апеляційному порядку та залишено без змін, у подальшому означене рішення залишено в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2020, а отже набрало законної сили у встановленому законом порядку.

Водночас, суд першої інстанції доцільно зауважив, що подана АТ "ФАРМАК" заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично є прихованим способом оскарження остаточного рішення у справі, а її задоволення призведе до порушення принципу правової певності, оскільки рішення, яке є остаточним та вступило в силу у визначеному процесуальним законом порядку не може бути поставлено під сумнів з огляду на нові докази, які подає заявник як "нововиявлені обставини".

Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив заперечення третьої особи щодо пропущення заявником строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки, згідно приписів ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. З матеріалів справи вбачається, що заявником отримано рішення апеляційної палати Мінекономіки від 11.09.2020 лише 20.10.2020, докази надані на підтвердження цих обставин є більш вірогідними, аніж ті, що твердження третьої особи про публікацію рішення на сайті 12.10.2020 (доказів такої публікації на сайті саме 12.10.2020 року третьою особою не подано, а в друкованому виключді вказане рішення апеляційної палати опубліковано у бюлетені № 20/2020 26.10.2020), у зв`язку з чим, суд вважає вірним визначення саме 20.10.2020 як дня, з якого заявник дізнався про існування обставин, які він вважає нововиявленими для даної справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 269, 275, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Фармак" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 про відмову в задоволенні заяви АТ "Фармак" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 910/20564/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 у справі № 910/20564/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/20564/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено статтею 287 ГПК України .

Повний текст постанови підписано після виходу з лікарняного судді Полякова Б.М. 21.04.2021.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко