Рішення

від 18.01.2021 по справі 703/1017/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1017/18

2/703/22/21 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарях судового засідання Бойко Л.М., Харченко М.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Смілянська районна державна адміністрація Черкаської області, міськрайонне управління у Смілянському районі та м. Сміла, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-тя особа Капітанівська селищна рада Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно за законом , -

встановив:

ОСОБА_1 , який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулися до суду до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Смілянська районна державна адміністрація Черкаської області, міськрайонне управління у Смілянському районі та м. Сміла, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі міського типу Капітанівка Новомиргородського району Кіровоградської області помер ОСОБА_9 .

За життя ОСОБА_9 склав заповіт посвідчений 2 грудня 2016 року в якому заповів земельну ділянку площею 2,5078 га кадастровий номер 7123786000:02:002:0707 ОСОБА_10 .

Після смерті ОСОБА_9 спадщину прийняли його сини ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та дружина ОСОБА_8 , а також із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася ОСОБА_10 .

На час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , його сини ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та дружина ОСОБА_8 не були особами, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині, тобто не є неповнолітніми чи непрацездатними особами.

Відтак, позивачі вважають, що ОСОБА_10 є єдиним спадкоємцем за заповітом на земельну ділянку площею 2,5078 га, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області з кадастровим номером 7123786000:02:002:0707, але за життя спадкове майно вона юридично не оформила.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі міського типу Капітанівка Новомиргородського району Кіровоградської області померла ОСОБА_10 .

Спадщину після її смерті прийняли позивачі по справі, внуки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки її син ОСОБА_11 , як спадкоємець першої черги, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачі вважають, що вони є спадкоємцями за правом представлення на земельну ділянку площею 2,5078 га, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області з кадастровим номером 7123786000:02:002:0707, яку прийняла за заповітом ОСОБА_10 , але юридично її не оформила.

Однак нотаріус не в змозі видати їм свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки у них відсутні правовстановлюючі документи. Тому звернулися до суду з даною позовною заявою про визнання за ними права власності на спадкове майно за законом, оскільки позбавлені можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_2 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, однак 14 грудня 2018 року надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розгляд справи проводити без її участі.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , який представляє інтереси ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, однак 14 грудня 2018 року надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла.

Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за первісним позовом позов не визнали та подали зустрічний позов про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно

Представник 3-ї особи, Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області надав суду заяву в якій зазначив, що Центр надання адміністративних послуг не є заінтересованою особою по справі та просив розгляд справи проводити без його участі.

Представник 3-ї особи міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в судове засідання не з`явився, хоча про день і час розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.

Ухвалою Смілянського місьркайонного суду Черкаської області від 25 серпня 2020 року поновлено ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пропущений процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви та прийнято зустрічний позов ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-тя особа Капітанівська селищна рада Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно за законом.

В обґрунтування зустрічного позову позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько та чоловік, ОСОБА_9 .

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,5078 га, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області з кадастровим номером 7123786000:02:002:0707 та будинковолодіння в с. Пастирське Смілянського району Черкаської області.

Вони, як спадкоємці першої черги звернулися до державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 .

Однак, держаний нотаріус їм відмовив у вчиненні нотаріальної дії, зазначивши про наявність спадкоємця ОСОБА_10 за заповітом на земельну ділянку площею 2,5078 га, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області з кадастровим номером 7123786000:02:002:0707.

Позивачі за зустрічним позовом зазначили, що вони постійно спілкувалися із ОСОБА_9 ,, який постійно їм говорив, про те, що вони є єдиними спадкоємцями після його смерті, а відтак і оригінал державного акту зберігала його дружина ОСОБА_8 .

Із змісту заповіту, який від імені ОСОБА_9 посвідчувався секретарем Капітанівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області Вовк Т.І в приміщенні сільської ради, ними з`ясовано, що заповіт ОСОБА_9 підписував в Новомиргородській районній лікарні, який туди привезла секретар ОСОБА_12 , про що в заповіті немає відмітки про місце його складання.

Звернувшись із запитом до головного лікаря Новомиргородської районної лікарні була отримана відповідь про те, що дійсно ОСОБА_9 знаходився на лікуванні вперше з 10 грудня 2016 року до 20 грудня 2016 року, у зв`язку із загостренням хвороби, а також в період з 26 грудня 2016 року до 04 січня 2017 року в тяжкому стані з діагнозом емфізема легень ІІІ ступеню, що супроводжувались головними болями та запамороченням.

27 грудня 2016 року ОСОБА_9 перебуваючи в тяжкому стані нібито з доброї волі підписує заповіт на співмешканку ОСОБА_10 , а 14 січня 2017 року помирає.

Вважають, що заповіт є нікчемним, оскільки складений особою, яка не мала права на його складання, а також складений з порушенням вимог, щодо його форми та посвідчення.

Позивачі за зустрічним позовом вважають, що ОСОБА_9 , перебуваючи в тяжкому стані в лікарні, приймаючи сильнодіючі ліки не міг викласти своєї волі батька та чоловіка, склавши заповіт на ім`я ОСОБА_10 .

Зазначили, що вони є спадкоємцями першої черги по закону, оскільки вчасно звернулися із заявами про прийняття спадщини після його смерті та наполягали, що заповіт від 27 грудня 2016 року є нікчемним, оскільки складений з порушенням щодо його форми та порядку посвідчення.

Просили визнати заповіт від імені ОСОБА_9 посвідчений 27 грудня 2016 року секретарем Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області Вовк Т.І. недійсним та визнати за ними право власності по 1/3 частині на земельну ділянку площею 2,5078 га, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області з кадастровим номером 7123786000:02:002:0707.

Представник відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що заповіт від імені ОСОБА_9 посвідчений 27 грудня 2016 року секретарем Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області Вовк Т.І., підписаний ним особисто в лікарні, оскільки ОСОБА_9 перебував в тяжкому стані і не міг його підписати саме в селищній раді, про що вони надали виписку із медичної картки стаціонарного хворого. Вважає, що секретар порушила вимоги щодо посвідчення заповіту, який складений особою, яка не мала права на його складання. Окрім того не дотримано вимог щодо його форми та посвідчення.

Окрім того зазначила, що ОСОБА_9 , перебуваючи в тяжкому стані в лікарні, приймаючи сильнодіючі ліки не міг викласти своєї волі батька та чоловіка, склавши заповіт на ім`я ОСОБА_10 .

Просила визнати заповіт від імені ОСОБА_9 посвідчений 27 грудня 2016 року секретарем Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області Вовк Т.І. недійсним та визнати за позивачами за зустрічним позовом право власності по 1/3 частині на земельну ділянку площею 2,5078 га, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області з кадастровим номером 7123786000:02:002:0707.

Селищний голова Капітанівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області направив до суду копію заповіту від 27 грудня 2016 року та зазначив, що заповіт складався секретарем ОСОБА_12 , який підписаний власноручно ОСОБА_9 у приміщенні Капітанівської селищної ради.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши представника позивачів за зустрічним позовом, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає первісну позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 18 грудня 2009 року №14 Про судоверішення у цивільнійсправі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішенняможе бути обґрунтованелишедоказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності з наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієїі з зацікавлених сторін.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане виконавчим комітетом Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області 16 січня 2017 (а.с. 17, 140).

Як вбачається із копії спадкової справи №35/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 із заявою про прийняття спадщини по заповіту після його смерті звернулася ОСОБА_10 (а.с. 29).

Із заявами про прийняття спадщини по закону звернулися ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ОСОБА_8 (а.с. 30-32).

Згідно заповіту від 27 грудня 2016 року посвідченого секретарем Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області Вовк Т.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 124 вбачається, що ОСОБА_9 заповів ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 земельну ділянку площею 2,5078 га, що належала йому на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЕЕК № 286048, кадастровий номер земельної ділянки 7123786000:02:002:0707 (а.с. 36).

Із довідки виконавчого комітету Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області вбачається, що ОСОБА_9 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 . Разом з ним проживала та буда зареєстрована співмешканка ОСОБА_10 . Заповіт від імені померлого ОСОБА_9 , який посвідчувався 27 грудня 2016 року та зареєстрований за № 124 не змінений та не скасований (а.с. 37).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 видане Новомиргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 30 серпня 2017 року (а.с. 38).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 виданого виконкомом Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області 19 березня 2010 року (а.с. 39).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України № 00019211325 від 13 грудня 2017 року батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 вказані ОСОБА_13 та ОСОБА_10 (а.с. 41).

Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 виданого Тишківською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області вбачається, що батьками ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_2 (а.с. 41).

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 виданого Тишківською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області вбачається, що ОСОБА_14 уклала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_15 (а.с. 42).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_6 виданого Капітанівською селищною радою Новомиргородського району Кіровоградської області батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 вказані ОСОБА_11 та ОСОБА_2 (а.с. 43).

Із інформації є Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 115452006 від 27 лютого 2018 року вбачається, що ОСОБА_9 є власником земельної ділянки площею 2,5078 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області з кадастровим номером 7123786000:02:002:0707 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_7 виданого 11 вересня 2014 року Реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції (а.с. 44).

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно №26653870 від 11 вересня 2014 року вбачається, що ОСОБА_9 є власником земельної ділянки площею 2,5078 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області з кадастровим номером 7123786000:02:002:0707 (а.с. 147).

В газеті Смілянські обрії від 14 березня 2018 року розміщено оголошення про те, що втрачене свідоцтво на право власності на землю серія НОМЕР_7 видане 11 вересня 2014 року реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції (Пастирська сільська рада) на ім`я ОСОБА_9 , вважати недійсним (а.с. 46).

Згідно спадкової справи № 211/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_10 вбачається, що із заявами про прийняття спадщини як по закону так і по заповіту після її смерті звернулися ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 (а.с. 20-22).

Із заповіту від 21 грудня 2015 року посвідченого секретарем Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області Вовк Т.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 108 вбачається, що ОСОБА_10 заповіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 26, 145).

Із довідки виконавчого комітету Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області вбачається, що ОСОБА_10 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Разом з нею проживала та була зареєстрована онука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Заповіт від імені померлої ОСОБА_10 , який посвідчувався 21 грудня 2015 року та зареєстрований за № 108 не змінений та не скасований (а.с. 27, 146).

Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 березня 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,5078 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області з кадастровим номером 7123786000:02:002:0707, оскільки у спадкоємців відсутній правовстановлюючий документ на неї (а.с. 45).

Що стосується первісного позову про визнання права власності на спадкове майно, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Як передбачено ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1261 ЦК України, передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Як передбачено ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відтак, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є спадкоємицею по заповіту після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та такою, що прийняла спадщину подавши заяву до державної нотаріальної контори протягом строку встановленого законом, однак юридично спадкове майно не оформила, так як ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Заповіт від 27 грудня 2016 року посвідчений секретарем Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області Вовк Т.І. та зареєстрований в реєстрі за № 124, на день смерті не змінений та не скасований, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області, а відтак є таким, що відповідав волевиявленню спадкодавця ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями за правом представлення по закону після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , які прийняли спадщину відповідно до чинного законодавства, оскільки їх батько ОСОБА_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ¬

Окрім того, суд має зазначити, що ОСОБА_16 із заявою про прийняття спадщини по закону після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , не зверталася, відтак не є спадкоємцем по закону та належним відповідачем по справі.

Суд зазначає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спадкують земельну ділянку площею 2,5078 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області з кадастровим номером 7123786000:02:002:0707 на загальних підставах, оскільки вона не охоплена заповітом.

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 серпня 2017 року вбачаєтьсяЯ, що ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,5078 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області з кадастровим номером 7123786000:02:002:0707, належну померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , оскільки у спадкоємців відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, необхідний для вчинення нотаріальної дії та встановлено факт прийняття спадщини за заповітом іншою особою ОСОБА_10 (а.с. 141).

Суд дійшов висновку що відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , хоч і подали заяви про прийняття спадщини після смерті батька та чоловіка ОСОБА_9 , однак, не входять до кола спадкоємців, оскільки в першу чергу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті та особи, які мали право на обов`язкову частку у спадковому майні.

Позивачі за зустрічним позовом не надали суду доказів про те, що вони на день смерті спадкодавця ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мали право на обов`язкову частку у спадковому майні.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

З листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 вбачається, відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається із матеріалів справи позивачам за первісним позовом 03 березня 2018 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у них відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно.

З матеріалів справи вбачається належність на праві приватної власності спадкового майна, а саме земельної ділянки площею 2,5078 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_9 .

Однак, відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та державної реєстрації права власності на нього позбавляє права спадкоємців оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , відтак їх звернення до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Що стосується зустрічної позовної заяви суд зазначає наступне.

Як вбачається із свідоцтва про укладенню шлюбу серія НОМЕР_8 виданого Пастирською сільською радою Смілянського району Черкаської області 05 березня 1983 року ОСОБА_9 та ОСОБА_17 уклали шлюб та дружині присвоєно прізвище ОСОБА_18 (а.с. 142).

Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_9 виданого Пастирською сільською радою Смілянського району Черкаської області вбачається що батьками ОСОБА_7 , 1986 року народження зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (а.с. 143).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_10 виданого Пастирською сільською радою Смілянського району Черкаської області вбачається що батьками ОСОБА_6 , 1984 року народження зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (а.с. 144).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_11 виданого виконавчим комітетом Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області 05 вересня 2019 року (а.с. 187).

Із копії спадкової справи № 112/2019 заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 вбачається, що після її смерті спадщину прийняли сини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (том 2 а.с. 6).

Як вбачається із договору про поділ спадщини від 03 березня 2020 року у спадщину після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 до ОСОБА_6 переходить земельна ділянка площею 3,2685 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123786000:02:002:0097, до ОСОБА_7 - земельна ділянка площею 1,7132 га з кадастровим номером 7123786000:02:002:0118 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 2 а.с. 16).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 березня 2020 року та зареєстрованого в реєстрі за № 220 ОСОБА_7 отримав спадщину, яка складається із земельної ділянки площею 1,7132 га з кадастровим номером 7123786000:02:002:0118 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 2 а.с. 35).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 березня 2020 року та зареєстрованого в реєстрі за № 221 ОСОБА_6 отримав спадщину, яка складається із земельної ділянки площею 3,2685 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123786000:02:002:0097 (том 2 а.с. 36).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті.

Як визначено в ст. 1234 ЦК України, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені ст.1247 ЦК України, згідно якої загальними вимогамидо форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі.

У свою чергу ст.1251 ЦК України передбачено, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Статтею 1248 ЦК України передбачено, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Відповідно до положень ч.1,2 ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам, відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом(частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема, недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

У постанові ВСУ від 09 січня 2019 року у справі №759/2328/16-ц зроблено висновок, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою текстуальної недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону.З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах нікчемний , є недійсним .

Оцінюючи доводи позивачів за зустрічним позовом про порушення форми заповіту від 27 грудня 2016 року та його порядку посвідчення, суд звертає увагу, що позовна заява містить вимогу саме про визнання заповіту реєстровий номер 124 недійсним, однак, така позовна вимога може бути заявлена в разі коли предметом спору є оспорюваний правочин, натомість нікчемним заповіт за рішенням суду не визнається.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Отже заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Таким чином дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Вказане слідує з практики ВСУ від 27 лютого 2020 року у справі №761/19304/17.

Із виписки із медичної карти стаціонарного хворого № іст.х-би 6045/33 вбачається, що ОСОБА_9 направлений в стаціонар (терапевтичне відділення 26 грудня 2016 року та був виписаний 04 січня 2017 року з діагнозом ХОЗЛ 111, тяжкої степені тяжкості, рецедивуючий перебіг, фаза загострення. Емфізема легень. Пневмофіброз. ЛН 111 ст. (а.с. 138).

Суд звертає увагу, що позивачами не надано доказів того, що за станом свого здоров`я заповідач ОСОБА_9 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними при складенні спірного заповіту. Відповідні доводи є припущеннями позивачів. Наявність в особи тяжкої хвороби та больового синдрому не може безсумнівно свідчити про неможливість такої особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, за відсутності відповідного висновку експертизи.

Інші докази на підтвердження зазначеного позивачами за зустрічним позовом про не усвідомлення заповідачем ОСОБА_9 в момент складання заповіту від 27 грудня 2016 року значення своїх дій та їх керування, не подавалися, будь-які експертизи не проводилися та клопотання про їх призначення учасниками справи, не заявлялися.

Отже лише у разі, якщо при судовому розгляді буде встановлено відсутність волевиявлення особи на складення того чи іншого заповіту суд може визнати такий заповіт недійсним.

Отже, із заповіту від 27 грудня 2016 року посвідченого секретарем Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області Вовк Т.І., який зареєстрований в реєстрі за № 124, вбачається, що він складений у письмовій формі, містить: місце, час та дату його складення , прізвище ім`я та по батькові заповідача та спадкоємця, зазначено дату та місце народження заповідача, місце його проживання, ідентифікаційний номер, саме заповідальне розпорядження спадкодавця, підпис спадкодавця, особу, яка посвідчувала заповіт із її підписом, дані про встановлення дієздатності заповідача, реєстрацію в реєстрі.

Як вбачається із заяви № 99 від 02 жовтня 2020 року селищного голови Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області заповіт складався секретарем ОСОБА_12 та підписаний ОСОБА_9 власноручно у приміщенні Капітанівської селищної ради (том 2 а.с. 44).

Отже, суд приходить до висновку, що заповідач ОСОБА_9 на момент складання заповіту 27 грудня 2016 року мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було вільним, відповідало його внутрішній волі та було спрямоване на настання наслідків, зазначених у заповіті на розпорядження належним йому майном на випадок смерті, а також заповіт не суперечить інтересам спадкодавця та моральним засадам суспільства.

Відтак, суд прийшов до висновку про те, що заповіт відповідає вимогам законодавства є обґрунтованим та відповідає волевиявленню спадкодавця ОСОБА_9 .

Інших доказів, які б свідчили про те, що спірний заповіт посвідчено поза приміщенням сільської ради, матеріали справи не містять. Натомість з тексту заповіту вбачається, що він складений та посвідчений у приміщенні сільської ради, оскільки про інше в ньому не вказано.

Також при судовому розгляді не було встановлено іншої невідповідності спірного заповіту за формою чи змістом вимогам законодавства, що б давало суду підстави констатувати нікчемність чи недійсність спірного правочину.

Оцінивши докази, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що позивачами за зустрічним позовом не надано належних та достатніх доказів того, що спірний заповіт, як різновид правочину, вчинений ОСОБА_9 проти його справжньої волі, при складанні спірного заповіту було дотримано всі вимоги діючого законодавства щодо змісту та форми правочину, відтак позовні вимоги в частині визнання спірного заповіту недійсним, є безпідставними.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку що у позивачів за зустрічним позовом відсутні підстави для визнання за ними права власності на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , оскільки спірний заповіт, складений на ОСОБА_10 та на день смерті не змінений та не скасований, а тому є чинним.

На стягненні судових витрат з відповідачів позивачі за первісним позовом не наполягали.

Оскільки у задоволенні зустрічної позовної заяви відмолено, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, які складаються із судового збору, слід віднести за їх рахунок.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 13, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, п.17 постанови Пленуму Верховного Суду № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , ст.ст. 15, 16, 181, 182, 203, 215, 334, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1225, 1233, 1234, 1235, 1236, 1245, 1247, 1248, 1257, 1261, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, ст.125 ЗК України, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Смілянська районна державна адміністрація Черкаської області, міськрайонне управління у Смілянському районі та м. Сміла, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,5078 га, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123786000:02:002:0707.

Визнати за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,5078 га, що розташована на території Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123786000:02:002:0707.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_7 , ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-тя особа Капітанівська селищна рада Новомиргородського району Кіровоградської області про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно за законом, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Повний текст рішення суду виготовлений 20 січня 2021 року.

Сторони по справі:

Позивачі за первісним позовом: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 , паспорт серії НОМЕР_13 виданий Уманським РВ УМВС України в Черкаській області 04 листопада 2015 року.

Представник позивача по довіреності № 24 від 12 березня 2018 року ОСОБА_1 , зареєстрований та житель АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_14 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_15 , паспорт серії НОМЕР_16 виданий Новомиргородським РС УДМС України в Кіровоградській області.

Законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_17 .

Відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрований та житель АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_18 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрований та житель АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_18 , паспорт НОМЕР_19 виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 10 березня 2004 року.

Представник відповідачів за первісним позовом Багмет Наталія Максимівна, діє на підставі ордера серія ЧК №80632 від 14 грудня 2018 року.

3- ті особи за первісним позовом: Смілянська районна державна адміністрація Черкаської області (центр надання адміністративних послуг), юридична адреса: м. Сміла, Черкаської області, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 04061276.

Міськрайонне управління у Смілянському районі та м. Сміла, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, юридична адреса: вул. Соборна, 96 а, м. Сміла, Черкаської області, код ЄДРПОУ 39765890.

3-тя особа за зустрічним позовом Капітанівська селищна рада Новомиргородського району Кіровоградської області, юридична адреса: вул. Смілянська, 50, смт. Капітанівка, Новомиргородського району, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04366821.

Головуючий О.П.Опалинська