Постанова

від 19.01.2021 по справі 916/1652/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1652/20

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,

секретар судового засідання Іванов І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат М.О. Мирошник

від відповідача: адвокат Мхітарян

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондаренко Ірини Феофанівни

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.09.2020 (суддя Волков Р.В., м. Одеса, повний текст складено 02.10.2020)

у справі № 916/1652/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Чернявської Тетяни Григорівни

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бондаренко Ірини Феофанівни

про стягнення 8232,45 доларів США,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року Фізична особа-підприємець Чернявська Тетяна Григорівна (далі також - ФОП Чернявська Т.Г.) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Ірини Феофанівни (далі також - ФОП Бондаренко І.Ф.) про стягнення 8232,45 доларів США.

В обґрунтування позову ФОП Чернявська Т.Г. послалась на невиконання відповідачем укладеної між сторонами угоди про розірвання договору поставки №2 від 14.09.2019 стосовно повернення коштів, отриманих ФОП Бондаренко І.Ф. від позивача відповідно до даного договору поставки. Водночас позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. №2-2645/20 від 09.06.2020р.), в якій заявник просив накласти арешт на грошові кошти в межах суми позову, які розміщені на картковому рахунку НОМЕР_1 , що відкритий на ім`я Бондаренко Ірини Феофанівни (РНОКПП НОМЕР_2 ) в AT КБ ПриватБанк , а також на усіх інших рахунках Фізичної особи- підприємця Бондаренко Ірини Феофанівни (РНОКПП НОМЕР_2 ), в будь-яких банківських або в інших кредитно-фінансових установах, крім коштів, звернення стягнення на які заборонено законом; накласти арешт на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 17775426) та належить на праві власності Бондаренко Ірині Феофанівні (РНОКПП НОМЕР_2 ), накласти арешт на автомобілі MITSUBISHI LANCER 2000 року випуску, дата державної реєстрації за особою 06.01.2012 року та автомобіль FORD FOCUS 2012 року випуску, дата державної реєстрації за особою 17.12.2019, які належать Бондаренко Ірині Феофанівні (РНОКПП НОМЕР_2 ) на праві власності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2020 у задоволенні вказаної заяви позивача відмовлено.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.09.2020 позов задоволено.

Судове рішення мотивоване тим, що укладена між сторонами угода про розірвання договору поставки №2 від 14.09.2019 є чинною, її положення сторонами не оспорюються. Відповідно до умов вказаної угоди строк виконання обов`язку із повернення грошових коштів настав, втім, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем свого обов`язку. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення грошових коштів в обумовленому угодою розмірі, зазначивши при цьому, що як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 стягнуто з відповідача на користь позивача 13750 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із вказаним рішенням, ФОП Бондаренко І.Ф. звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Так, скаржник вважає, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки угоді про розірвання договору поставки у світлі процесу повернення-обміну , як це визначено пунктом 4 цієї угоди, а розглядає її (угоду) лише як правочин з двома окремими зобов`язаннями, чим безпідставно, на думку апелянта, надає перевагу правам позивача за договором над рівноцінними правами відповідача. За переконанням скаржника, господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що зобов`язання за вказаною угодою про розірвання договору поставки не є зустрічними.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бондаренко Ірини Феофанівни на рішення Господарського суду Одеської області від 18.09.2020 у справі № 916/1652/20; встановлено позивачу строк до 11.12.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

11.12.2020 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Фізичної особи-підприємця Чернявської Тетяни Григорівни на апеляційну скаргу, в якому позивач просив провести судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції, доручивши забезпечення проведення такого засідання Кременчуцькому районному суду (або Крюківському районному суду міста Кременчука).

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.12.2020 клопотання Фізичної особи-підприємця Чернявської Тетяни Григорівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; розгляд справи №916/1652/20 призначено на 19.01.2021 об 11:00 год., доручивши Кременчуцькому районному суду Полтавської області (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Майора Борищака, 31) забезпечити проведення судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції в приміщенні Кременчуцького районного суду Полтавської області.

Крім того, у вказаному відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, вважаючи помилковими доводи апелянта стосовно необхідності застосування до спірних правовідносин положень статті 538 ЦК України, адже зобов`язання відповідача щодо повернення коштів не обумовлене виконанням позивачем обов`язку щодо повернення еталонів-зразків, повернення коштів не ставиться в залежність від повернення останніх, зобов`язання щодо повернення коштів за п. 4 угоди містить лише одну умову його виконання - 30-денний строк з моменту укладення угоди.

У судовому засіданні 19.01.2021 представники сторін підтримали свої правові позиції щодо оскаржуваного судового рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 14.09.2019 між ФОП Бондаренко Іриною Феофанівною (далі - Постачальник) та ФОП Чернявською Тетяною Григорівною (далі - Покупець) було укладено договір поставки (далі - Договір), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність Покупця визначений цим Договором товар відповідно до зразків брендування (еталонів-зразків) Постачальника в установлений строк, а Покупець зобов`язується в порядку і на умовах Договору приймати цей товар та своєчасно сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з підписаного сторонами на виконання вказаного Договору акта приймання-передачі грошових коштів, Покупець, фізична особа-підприємець Чернявська Тетяна Григорівна, з однієї сторони, та Постачальник, фізична особа підприємець Бондаренко І.Ф., з іншої сторони, склали цей Акт про те, що відповідно до зазначеного вище договору, Постачальник прийняв, а покупець передав 4000 (чотири тисячі) доларів США, та 100 000 (сто тисяч) гривень, згідно курсу НБУ України, за отриманий товар:

1. COCO La MAIN = 5000 у.о.

2. Підставка з наконечниками= 55 у.о.

3. Стенд із зразками карнизів (8 шт.) = 200 у.о.

4. CASLI CLASSIC = 200 у.о./2 каталога по 100 у.е.

5. CASLI = 1000 у .о./ 86 образцов+40 новинок

6. VENICE (каталог) 1 шт.

7. BY KANN каталоги (фурнітура) 2 шт.

8. BY KANN каталог (бордов) 1 шт.

9. BY KANN каталог (бахрома) 1 шт.

10. EFOR-LASER = 100 у.о.

11. FANTASTIC (каталог) = 70 у.о.

12. C&L = 250 у.о.

13. ADELIO=1500 у.о./45 шт.

14. VIP DЕCOR (каталоги 6 шт.)

15. DOLCE VITA = 3500 у.о./200 шт.

16. BY KANN (бархат) = 700 у.о./62 шт.

Відповідно до вказаного акта Покупець зобов`язаний доплатити Постачальнику залишок від загальної суми за цим договором у строк, обумовлений сторонами додатково, про що буде складена письмова додаткова угода.

Згідно із накладними №Вітрини-19 від 05.11.2019 на суму 1024,45 дол.США та №С-003-19 від 13.12.2019 на суму 254 дол.США Покупець здійснив оплату на виконання даного Договору.

05.11.2019 ФОП Чернявська Т.Г. перерахувала на рахунок ФОП Бондаренко І.Ф. суми 11000,00 грн. та 14560,00 грн., про що свідчать відповідні чеки (а.с.21).

У подальшому, 27 лютого 2020 року, сторони уклали угоду про розірвання договору поставки №2 від 14.09.2019 (далі - Угода), відповідно до п. 1 якої Постачальник і Покупець дійшли згоди розірвати Договір поставки №2 від 14.09.2019, укладений між Постачальником і Покупцем.

У п. 2 Угоди сторони погодили вважати розірваним Договір поставки №2 від 14.09.2019р. з моменту повного виконання п. 3 та п. 4 даної Угоди.

Пунктом 3 Угоди передбачено зобов`язання Покупця повернути Постачальнику протягом 30 календарних днів з моменту підписання даної Угоди наступні еталони-зразки (палетки, каталоги) тощо:

Отримані згідно накладних:

№НазваПалеткиКаталогиВартість у $ доларах 1Колекція Casli Classic 2 200 2Колекція Casli 65 1000 3Колекція By Kaan 62 700 4Каталог By Kaan "Venice" (на зберігання) 1 62 5 EFOR Laser (комплект) 3 1 100 6Комплект Palazzo Bordes (комплект) 2 1 350 7Колекція "Persan+Rich" 83 1000 8Колекція "CoCo La Main" (вишивки) 17+2 пано 1500 9Колекція "CoCo La Main" сучасні дизайни, класика 75 3500 10Колекція Vip Decor (на зберігання) 7 0 11Колекція Perfect collection (на зберігання) 4 3 0 12Каталог Fantastic 1 70 13Підставка з фіналами 1шт. 55 14Стенд з карнизами "Casli" 1шт. 250 15Каталог Empire 1шт. 1 50 16Підхват циліндр 1 шт. 16 17Подушка з паєтками 1 шт. 50 Отримані без накладних:

1Підхват оксамитовий (квіти) 3шт. 75 2Кутаси зі стразами 3шт. 75 3Готове полотно з плісе 2,5м 125 4Каталог By Kaan фурнітура 1шт. 1 - 5Індійське пано 1,4*3,0м - 6Римська штора зі стропою - 7 C&L 4 250 8 Adelio 38 1500 Відповідно до п. 4 Угоди Постачальник зобов`язується повернути Покупцю протягом 30 календарних днів з моменту підписання даної Угоди наступну грошову суму за одержані еталони-зразки (палетки, каталоги) тощо:

Згідно з Актом приймання-передачі грошових коштів за Договором поставки №2 від 14.09.2019р. Покупець передав, а Постачальник прийняв 4 000 (чотири тисячі) доларів США та 100 000 (сто тисяч) грн. згідно курсу НБУ, тобто 8 000 (вісім тисяч) доларів США, які Постачальник повертає Покупцю.

Покупець оплатив згідно з накладною №Вітрини-19 від 5 листопада 2019р. 1024,45 (одну тисячу двадцять чотири долари США сорок п`ять центів) доларів США, відповідно Постачальник повертає Покупцю різницю в цінах - 166,45 (сто шістдесят шість доларів США сорок п`ять центів) доларів США.

Покупець оплатив згідно з накладною №С-003-19 від 13 грудня 2019р. 254 (двісті п`ятдесят чотири) долари США, відповідно Постачальник повертає Покупцю різницю в цінах - 66 (шістдесят шість) долари США.

Загальна грошова сума, яку Постачальник повертає Покупцю, складає 8232,45 (вісім тисяч двісті тридцять два долари США сорок п`ять центів) доларів США.

Процес повернення-обміну відбуватиметься в місті Київ, або по домовленості сторін в присутності обох сторін з підписанням акта прийому-передачі грошових коштів у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

Після виконання пунктів 3 і 4 даної Угоди зобов`язання Сторін, що виникли з Договору, припиняються і Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли за Договором (п. 5 Угоди).

Позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити про причини невиконання останнім умов Угоди.

У відповідь на вказане звернення ФОП Бондаренко І.Ф. повідомила ФОП Чернявську Т.Г. листом від 24.04.2020 про те, що запобіжні заходи, запроваджені у зв`язку із карантином, унеможливлюють прийняття якихось рішень або виконання будь-яких зобов`язань відносно підприємницької діяльності суб`єктів господарювання.

28.05.2020 позивач направив відповідачу претензію щодо невиконання умов угоди про розірвання договору поставки №2 від 14.09.2019 із вимогою передати грошові кошти шляхом підписання акта-приймання передачі або перерахувавши їх еквівалент на рахунок позивача № НОМЕР_3 , відкритий в ПАТ МТБ Банк , МФО 328168.

ФОП Бондаренко І.Ф. направила на адресу ФОП Чернявської Т.Г. пропозицію від 27.08.2020 щодо виконання Угоди від 27.02.2020 про розірвання договору поставки №2 від 14.09.2020, у якій позивачу пропонувалось здійснити 04.09.2020 у м. Києві процес повернення-обміну еталонів-зразків та грошових коштів, попередньо погодивши час та місце такого обміну за допомогою телефонного зв`язку.

03.09.2020 позивач надіслав відповідачу відповідь, у якій запропонував останньому виконати її обов`язок щодо повернення коштів в м. Кременчук за місцем проживання позивача.

Натомість 04.09.2020 ФОП Бондаренко І.Ф. направила на адресу ФОП Чернявської Тетяни Григорівни лист з проханням надати відомості щодо стану еталонів-зразків, а також з нагадуванням, що процес повернення-обміну має відбуватись за принципом товар проти грошей .

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частинами першою статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Уклавши угоду про розірвання договору поставки №2 від 14.09.2019, сторони визначили порядок повернення як майна, так і отриманих грошових коштів.

Не заперечуючи свій обов`язок щодо повернення вищевказаної суми коштів, ФОП Бондаренко І.Ф. наголошує на тому, що повернення коштів має відбуватись саме одночасно із поверненням товару, проте позивач ухиляється від повернення еталонів-зразків. При цьому скаржник посилається на положення статті 538 ЦК України.

Так, згідно з ч.ч.1-4 вказаної статті виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що укладена між підприємцями угода про розірвання договору поставки №2 від 14.09.2019 є чинною, доказів протилежного матеріали справи не містять, а отже, - обов`язковою до виконання сторонами.

При цьому дана Угода містить окремі пункти про повернення майна Постачальнику протягом 30 календарних днів з моменту підписання Угоди (пункт 3) та про повернення грошових коштів протягом 30 календарних днів з моменту підписання даної Угоди (пункт 4).

Разом з тим дана Угода не визначає, який обов`язок має бути виконаний першим, а який - другим.

Також з аналізу умов укладеної між сторонами Угоди не вбачається неможливість виконання обов`язку однією стороною без зустрічного виконання обов`язку іншою, відтак, повернення коштів та повернення майна може відбуватись окремо, а не обов`язково одночасно.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що виконання відповідачем свого обов`язку щодо повернення коштів відповідно до Угоди не обумовлене виконанням позивачем свого обов`язку щодо повернення еталонів-зразків, а отже, виконання цих зобов`язань не є зустрічним.

Таким чином, положення статті 538 ЦК України, на яку посилається скаржник, у даному випадку не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до умов вказаної Угоди строк виконання обов`язку щодо повернення грошових коштів настав, однак, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем свого обов`язку.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення грошових коштів в обумовленому Угодою розмірі.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що однією із загальних засад цивільного законодавства згідно із ст. 3 ЦК України є добросовісність.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, кожен учасник цивільних правовідносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки, не допускаючи при цьому заподіяння шкоди правам та інтересам інших осіб.

Проте викладена в апеляційній скарзі позиція скаржника зводиться до того, що сторони можуть взагалі не виконувати свої зобов`язання за Угодою, посилаючись, як на причину невиконання свого обов`язку, на невиконання іншою стороною її обов`язку, що унеможливить виконання укладеної між сторонами Угоди.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що відповідач не позбавлений можливості звернутись до суду за захистом своїх прав, які, на його думку, порушені позивачем.

Посилання відповідача на те, що введення карантинних обмежень є форс-мажором, що передбачений п. 6.2 договору поставки від 14.09.2019, тому фактично строк, встановлений для виконання сторонам зобов`язань за п.п. 3, 4 Угоди, продовжується на строк дії таких обставин, відхиляються колегією суддів як необґрунтовані. Так, по-перше, форс-мажорні обставини передбачені саме договором поставки від 14.09.2019, а не угодою про розірвання цього договору, а спір у даній справі виник саме через невиконання відповідачем умов Угоди, а не Договору, на положення якого посилається скаржник. По-друге, апелянт не довів, що такі обставини перешкоджають йому виконати свої зобов`язання за Угодою щодо повернення коштів.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, так само не спростовують висновок господарського суду першої інстанції про наявність у даному випадку підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вказане судове рішення слід залишити без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондаренко Ірини Феофанівни залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 18.09.2020 у справі №916/1652/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.01.2021.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран