Постанова

від 19.01.2021 по справі 359/5497/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 року м. Київ

справа № 359/5497/20

провадження № 22-ц/824/ 120 /2021

Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Іванової І.В.

суддів - Сліпченка О.І., Сушко Л.П.

при секретарі - Ярмак О.В.

сторони :

позивач - Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2020 року у складі судді Журавського В.В, про забезпеченні позову у справі за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Марченко Інна Володимирівна про визнання недійсним договору дарування,

встановив:

У липні 2020 року позивач АТ Райффайзен Банк Аваль звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В., в якому просив визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусомСумського міського нотаріального округу Марченко І.В., зареєстровано в реєстрі за № 2717, та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Марченко І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33044336 від 20 грудня 2016 року, номер запису про право власності / довірчої власності: 18158809.

Одночасно із позовом, АТ Райффайзен Банк Аваль подано заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначений житловий будинок.

Мотивуючи заяву, банк зазначив, що відповідач ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність заборгованості перед АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором, з метою ухилення від виконання грошового зобов`язання, здійснив відчуження спірного житлового на користь свого батька ОСОБА_2 на підставі оспорюваного договору дарування від 20 грудня 2016 року.

Позивач вважає, що вжиття судом заходів забезпечення позову гарантуватиме виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Накладення арешту на спірне нерухоме майно є реальним способом забезпечення виконання судового рішення і захисту прав та інтересів банку у даній справі. Зважаючи на відсутність на спірному майні будь-яких обмежень щодо його відчуження відповідачем, останній, на думку банку, без жодних перешкод, може його відчужити до ухвалення рішення по справі, що унеможливить поновлення прав та інтересів АТ Райффайзен Банк Аваль у даній справі.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2020 року заяву АТ Райффайзен Банк Аваль задоволено.

Накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач ОСОБА_2 зазначає, що він як власник спірного будинку ніякого відношення до правовідносин банку з його синомОСОБА_1 не мав та не має. Своє нерухоме майно набув в законний спосіб, ніяких угод зобов`язального характеру з банком не укладав.

Апелянт вказує, що ОСОБА_1 ніяких кредитних коштів у банку не брав, забезпечував на підставі загального поручительства кредит ТОВ Енерджі Стар , який до вирішення спору по суті воно могло загасити, заборони та інші обмежувальні заходи, що б унеможливлювали укладення договору дарування свого майна були відсутні.

Окрім зазначеного, ОСОБА_2 також вказує, що в рамках виконавчих проваджень, відкритих на підставі виконавчих листів № 242/4382/15 від 20 січня 2020 року приватним виконавцем Івановим А.В. винесено постанови від 31 січня 2020 року про арешт коштів боржника та від 07 лютого 2020 року про арешт майна боржника. Загальна сума заарештованого у ОСОБА_1 майна за ринковими цінами становить 100 000 000 грн., що перевищує суму стягнення більш ніж в 10 разів.

Учасники справи правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача АТ Райффайзен Банк Аваль заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справиналежним чином повідомлялись про час розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не з`явились, від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутність, що відповідно до ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, приходить до наступного.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. (пункт 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір відносно об`єкту нерухомого майна, зокрема спірного житлового будинку.

Так, предметом позовних вимог є визнання недійсним договору дарування спірного житлового будинку , таким чином в разі задоволення позовних вимог відновиться попередній запис про право власності на спірне нерухоме майно шляхом скасування реєстраційного запису про право власності відповідача.

Оскільки, в разі відчуження відповідачем спірного житлового будинку, права на неї перейдуть до третіх осіб, тому колегія суддів погоджується з доводами позивача, що виконання рішення суду буде утруднене і позивач буде позбавлений можливості поновити свої права та інтереси в повному обсязі.

Таким чином, суд обґрунтовано задовольнив заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний житловий будинок.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити беззадоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді :