Ухвала

від 26.01.2021 по справі 280/1380/19

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1380/19

Провадження № 2/935/232/21

У Х В А Л А

26 січня 2021 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Пасічний Т.З., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Коростишівського районного суду Житомирської області з Верховного Суду України надійшли матеріали цивільної справи №280/1380/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди.

Згідно Постанови Верховного Суду України касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 24.06.2020р. та постанову Житомирського апеляційного суду від 11.08.2020р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України, подана з дотриманням правил підсудності. Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні. Тому, позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Враховуючи, що відповідно до положень п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаю за необхідне призначити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Крім того, частиною четвертою статті 2 Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права.

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України Про міжнародне приватне право , який застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом.

Стаття 79 Закону України Про міжнародне приватне право встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Як передбачено ч.4ст.79 Закону України Про міжнародне приватне право , у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права України, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Таким чином, Закон України Про міжнародне приватне право встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.

Найважливішою ознакою для держави є суверенітет, оскільки саме суверенітет становить основну відправну засаду для її правосуб`єктності. Суверенітет держави має вияв у двох сферах внутрішній та зовнішній. У зовнішній сфері суверенітет означає незалежність, самостійність і не підпорядкованість держави іншим державам.

У міжнародному приватному праві під імунітетом розуміють непідлеглість однієї держави законодавству та юрисдикції іншої. Імунітет ґрунтується на суверенітеті держав, їх рівності та означає, що жодна з них не може здійснювати свою владу над іншою державою, її органами, майном. Це принцип вилучення держави та її органів з-під юрисдикції іншої держави. Судовий імунітет полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої держави.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди.

Статтею 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (а отже, і рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості).

Відповідно до ч.2 ст.496 ЦПК України, іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.498 ЦПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 80 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.3 ст. 499 ЦПК України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з п.2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

На підставі вищевикладеного, оскільки без отримання згоди Російської Федерації, висловленої через уповноважених осіб або компетентних органів, на розгляд даного спору в судах України, Російська Федерація не може одержати правового статусу відповідача в цивільному процесі, вважаю за необхідне направити судове доручення через Міністерство юстиції України для вручення компетентному органу Уряду Російської Федерації копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів відповідно до умов Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, ратифікованої із застереженнями Законом України N 240/94-ВР від 10.11.94.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом постановах: від 13.05.2020 року у справі № 711/17/19 (провадження № 61-10776св19); від 03.06.2020 року у справі № 357/13182/18 (провадження № 61-12202св19); від 24.06.2020 року у справі №711/16/19 (провадження № 61-12669св19), від 04.11.2020 у справі №280/1380/19 (провадження №61-13348св20), вона є незмінною та усталеною.

Вимоги щодо складання та оформлення документів передбачені Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року N 1092/5/54 (із змінами).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 року №1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за №573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Таким чином, при виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним зобов`язати позивачів здійснити переклад копії позовної заяви та копій доданих до неї документів, з нотаріальним засвідченням їх вірності, для направлення судового доручення до Міністерства юстиції України, яке, в свою чергу, надсилає зазначене доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами копії позовної заяви із додатками дипломатичному представництву Російської Федерації як компетентному органу держави Російської Федерації для з`ясування наявності згоди до участі у справі як відповідача держави Російська Федерація.

Крім того, згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 8 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом , прийнявши позовну заяву, суддя на стадії підготовки справи до судового розгляду має з`ясувати, чи є згода дипломатичного представництва, як компетентного органу держави, на розгляд спору в судах України. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно першочергово підготувати відповідний запит та отримати офіційну інформацію щодо того, чи існує згода компетентних органів відповідної держави на розгляд справи у судах України, оскільки це впливає на зміст подальших процесуальних дій. У разі, якщо такої згоди не отримано, то посольство не може набувати процесуального статусу відповідача у цивільному процесі. Надсилання судових викликів до посольств іноземних держав в Україні має здійснюватись виключно через Міністерство закордонних справ України (МЗС).

Підпунктом 58 пункту 4 Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. № 281, визначено, що МЗС відповідно до покладених на нього завдань: здійснює нагляд за наданням дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав, їх персоналу і членам сімей персоналу привілеїв та імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України, а також привілеїв та імунітетів закордонним дипломатичним установам України, їх персоналу і членам сімей персоналу з урахуванням принципу взаємності, а також нагляд за додержанням дипломатичних і консульських привілеїв та імунітетів.

Отже, враховуючи надані суду матеріали позову, положення частин першої, четвертої, п`ятої статті 53 ЦПК України суд вважає, що при розгляді спорів відносно дипломатичних представництв чи консульських установ іноземних держав, необхідно залучити як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство закордонних справ України.

За нормами ч. 3 ст. 187 ЦПК України, якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 19, 28, 53, 187, 189, 196, 260, 261, 274, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерство закордонних справ України, місцезнаходження: 01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1.

Відповідно до ч. 3 ст. 187 ЦПК України позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.

Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Призначити підготовче судове засідання по даній справі о 10 годині 00 хвилин 08 квітня 2021 року в залі №2 Коростишівського районного суду Житомирської області.

Відповідач має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, до початку розгляду справи по суті, надіслати до суду відзив на позовну заяву, письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Запропонувати Міністерству закордонних справ України звернутися із запитом до Посольства Російської Федерації в Україні для з`ясування наявності згоди дипломатичного представництва Російської Федерації як компетентного органу держави Російської Федерації на розгляд спору в судах України, в тому числі цивільної справи №280/1380/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, яка перебуває в провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області, за наслідком чого встановлюється, чи набуває відповідне посольство процесуального статусу відповідача у цивільному процесі.

Отримані на запит матеріали направити на адресу Коростишівського районного суду міста Житомирської області (Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Героїв Небесної Сотні,52).

Роз`яснити третій особі право протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання позову або відзиву подати пояснення щодо позову або відзиву у відповідності до статті 181 ЦПК України.

Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали здійснити переклад копії позовної заяви, копії доданих до неї документів, з нотаріальним засвідченням їх вірності, та надати Коростишівському районному суду Житомирської області один примірник завіреного перекладу копії позовної заяви, копії доданих до неї документів російською мовою для надіслання їх компетентному органу Уряду Російської Федерації.

Направити судове доручення до Міністерства юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами копії позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Російської Федерації про стягнення моральної шкоди із додатками та копію даної ухвали суду дипломатичному представництву Російської Федерації як компетентному органу держави Російської Федерації для з`ясування згоди на участь у справі як відповідача держави Російська Федерація.

Усі складені документи за результатами виконання міжнародного судового доручення направити на адресу Коростишівського районного суду міста Житомирської області (Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Героїв Небесної Сотні,52).

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (зустрічна позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення - є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://court.gov.ua/.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.З.Пасічний