Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/1380/19
Провадження № 2/935/232/21
У Х В А Л А
06 липня 2021 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Пасічного Т.З.,
із секретарем Сьомак Л.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Російської Федерації, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Міністерство закордонних справ України про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 26.01.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, визначено проводити її розгляд у порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання. Вказаною ухвалою було зобов`язано позивачів протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали здійснити переклад копії позовної заяви, копії доданих до неї документів, з нотаріальним засвідченням їх вірності, та надати суду один примірник завіреного перекладу копії позовної заяви, копії доданих до неї документів російською мовою для надіслання їх компетентному органу Уряду Російської Федерації.
Станом на 06.07.2021 року вимоги ухвали від 26.01.2021 року позивачами не виконані.
Суд, вивчивши матеріал справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 498 ЦПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, відповідачем у даній справі є Російська Федерація.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, а рівно повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 15.11.1965 р. (надалі Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 19.10.2000 № 2052-ІІІ, із заявами та застереженнями. Україна та Російська Федерація приєднались до зазначеної Конвенції.
Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст. 1 Конвенції).
Відповідно до ст. 5 Конвенції якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
У разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою, використовується Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року №1092/5/54 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ вказаної Інструкції, у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Згідно п. 2.3 розділу ІІ Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
Відповідно до п. 8.4 розділу VIII Інструкції, з урахуванням статті 17 Конвенції доручення чи документи за результатами виконання доручень складаються російською мовою. У разі, якщо зазначені документи складені українською мовою, до них додаються засвідчені переклади російською мовою.
Також слід зазначити, що положеннями ст. 79 Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. При цьому, перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Статтею 80 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено, якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами права на суд слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога змагальності процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на публічне слухання , що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства, 16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).
Відтак суд, у разі відкриття провадження у справі, зобов`язаний повідомити про подачу позову, час і місце судового засідання всіх учасників процесу, в тому числі й нерезидента. Відповідно до ст. 15 Конвенції, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави. Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.
З аналізу положень ст. 15 Конвенції вбачається, що ця норма застосовується за умов необхідності повідомлення юридичної особи-нерезидента, який є відповідачем у справі, про наявність справи, яка розглядається судом, для надання відповідачу можливості вжиття заходів захисту, а саме, належного ознайомлення зі справою та вимогами інших сторін, підготовки власної позиції, доказів, доводів та міркувань тощо.
Оскільки позовна заява з додатками викладена українською мовою та не надано їх переклад на російську мову з нотаріальним засвідченням їх вірності, тому унеможливлює виконання умов Конвенції та розгляд справи. Тому, позивачам необхідно надати до суду належний переклад позовної заяви та додатків до неї російською мовою, оформлених та завірених належним чином.
Суд вважає необхідним роз`яснити позивачам, що у разі, коли документи, які необхідно вручити особі, не міститимуть перекладу російською мовою, остання може відмовитися їх прийняти або повернути без розгляду і подальшого виконання.
Таким чином, у зв`язку з нездійсненням позивачами перекладів копій позовної заяви та доданих до неї документів, з нотаріальним засвідченням їх вірності, та ненаданням суду примірника завіреного перекладу вказаних документів російською мовою для надіслання їх компетентному органу Уряду Російської Федерації, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 12 ст. 187 ЦПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
За нормами, викладеними у ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків, суд вважає необхідним залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 187 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Російської Федерації, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Міністерство закордонних справ України про відшкодування моральної шкоди залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз`яснити позивачам, що у разі якщо вони не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Встановити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т.З.Пасічний
Суд | Коростишівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2021 |
Оприлюднено | 12.07.2021 |
Номер документу | 98175733 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Коростишівський районний суд Житомирської області
Пасічний Т. З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні