Постанова

від 18.01.2021 по справі 297/1619/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/1619/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 січня 2021 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г .,

суддів: Кондор Р.Ю., Готра Т.Ю.,

з участю секретаря: Міца О.-Д.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргоюТзОВ Котнар-М на ухвалу Берегівського районного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 297/1619/20 (Головуючий: Гал Л.Л.) , -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2020 року ТзОВ Котнар-М звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту.

Ухвалою Берегівського районного суду від 07 вересня 2020 року позовну заяву ТзОВ Котнар-М повернуто позивачу з підстав передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України у зв`язку з невиконанням ним вказівок викладених в ухвалі цього ж суду від 21.08.2020 року.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду ТзОВ Котнар-М подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки підстав передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України для повернення заяви відсутні і ними виконані вказівки зазначені в ухвалі суду від 21.08.2020 року про залишення позовної заяви без руху.

Заслухавши пояснення представника ТзОВ Котнар-М - Гушовського П.І., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Ухвалою Берегівського районного суду від 21 серпня 2020 року позовну заяву ТзОВ Котнар-М залишено без руху, так як така подана в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, так як у ній не викладені в повному обсязі обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме позивач вказує, що водопірна вежа та артезіанська свердловина є його власністю та підтверджується актом приймання-передачі від 31.03.2010 року, паспортом на свердловину № 15 складеним 25.05.1992 року, однак ці додатки не є такими, що підтверджують право власності позивача та про водонапірну вежу у цих документах взагалі немає даних.

Крім того, позивачу на виконання п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦК України слід конкретизувати позовні вимоги, викладені в резолютивній частині позову, а саме зміст позовних вимог, способу захисту прав та інтересів позивача, передбачені законом, які позивач просить визначити у рішенні шляхом встановлення безоплатного сервітуту на право позивача у дев`яти пунктах: 1) не зрозуміло де та для якої мети позивач бажає розмістити тимчасові споруди (малі архітектурні форми), будувати та розміщувати об`єктів водовидобування, користуватися земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, встановлювати будівельні риштування та складувати будівельні матеріали з метою ремонту будівель та споруд, та яким чином це пов`язано із водонапірною вежею і артезіанською свердловиною; 2) вимоги про розміщення об`єктів трубопровідного транспорту, прокладання на земельній ділянці водопроводу із переданою йому у користування земельної ділянки та через цю земельну ділянку; розміщення (переміщення, пересування) об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, безперешкодний, цілодобовий проїзд транспортом та пішком, перебування працівників і техніки на території, слід вказати конкретно, запропонувати місце на земельній ділянці шляхом виготовлення план-схем.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 53 ЦПК України слід вирішити питання про залучення до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог що до предмета спору Мужіївську сільську раду Берегівського району, на території якої розміщена земельна ділянка, на яку просить позивач встановити земельний сервітут.

Повідомлено позивача ТОВ Котнар-М , що після отримання копії ухвали йому надається п`ятиденний строк для усунення недоліків та роз`яснено, що у разі невиконання позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

На виконання даної ухвали суду позивач подав заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що з метою усунення незрозумілостей та неточностей, що стали підставою залишення позову без руху, позивач не має відомостей про осіб, права та інтереси яких можуть бути зачеплені цим позовом і не вважає за необхідне самостійно скористатись процесуальним правом застосування ст. 53 ЦПК України.

Також, виходячи із принципу обов`язковості виконання судового рішення, позивач зазначив уточнюючі підстави позову та обґрунтував позовні вимоги позивача про встановлення сервітуту, що призводить до порушення на його думку прав позивача.

Позивач стверджує, що обраний ним захист своїх майнових прав унормовується є вірним, не можу бути скорегованим судом відповідає змісту ч. 1 ст. 98 ЗК України і способом захисту є право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном, яка полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянкк, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо, як це передбачено п. 1 ст. 404 ЦК України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивач відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві виклав свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування і підстав для повернення позовної заяви відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України відсутні.

Ухвала суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі підлягає скасуванню і з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції згідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ТзОВ Котнар-М задовольнити.

Ухвалу Берегівського районного суду від 07 вересня 2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено - 26 січня 2021 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой