Ухвала

від 28.01.2021 по справі 400/1152/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/213/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 206-2 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2021 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря: ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні у порядку письмового провадження у м. Кропивницькому Кіровоградської області, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 січня 2021 року.

Цією ухвалою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2 КК України,

продовжено діюзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою на60днів, з 20 січня 2021 року до 20 березня 2021 року.

Визначено заставу у сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 113500 грн.

У разі внесення застави покладено на ОСОБА_6 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.01.2021, щодо ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2 КК України,продовжено діюзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою на60днів, з 20 січня 2021 року до 20 березня 2021 року. Визначено заставу у сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 113500 грн. У разі внесення застави покладено на ОСОБА_6 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Своє рішення суддя мотивував тим, що під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи тим, що ОСОБА_6 тривалий час ухилявся від суду, знаходився у розшуку, на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду.

На даний час існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_6 може перешкоджати судовому провадженню переховуючись від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_6 будучи обізнаним, що стосовно нього здійснюється розгляд кримінального провадження Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, в судові засідання систематично не з`являвся, розуміючи наслідки неявки, зник з місцяпроживання, не повідомив суд про причининеявки, у зв`язку із чим обвинуваченого було оголошено у розшук з наданням дозволу на затримання.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох епізодів нетяжких злочинів та тяжкого злочину, раніше не судимий, до затримання не працював.

Частиною 3 статті 206-2 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_6 передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Застосовувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, суд вважає недоцільним, так як стороною захисту не надані докази неможливості тримання обвинуваченого під вартою та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказав прокурор.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Визначаючи розмір застави, враховуючи обставини інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, зокрема розмір завданої злочином шкоди, майновий стан обвинуваченого, суд визнав необхідним встановити заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2270*50=113500 грн., який буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.01.2021 та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обґрунтовує свої вимоги тим, він має міцні соціальні зв`язки. Зареєстрований та постійно проживає у АДРЕСА_1 . Має на утриманні неповнолітню доньку та мати похилого віку, яка хворіє та потребує допомоги.

Вказує, що не переховувався від правоохоронних органів та суду.

Зазначає, про необґрунтованість висновків суду про те, що в разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують ризики вчинення інших кримінальних правопорушень та впливу на свідків, а прокурор не надав доказів на підтвердження їх існування.

При цьому матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів, які б свідчили, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.

У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12017120260000202 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До закінчення продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177,178,183 КПК України.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд першої інстанції повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено. Судовий розгляд кримінального провадження не закінчений з об`єктивних причин.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох епізодів нетяжких злочинів та тяжкого злочину, раніше не судимий, до затримання не працював. За вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

При застосуванні стосовно обвинуваченого менш суворих запобіжних заходів, останній тривалий час переховувався від суду, у зв`язку з чим судом оголошувався його розшук та зупинялось судове провадження до його розшуку, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає за реальну можливість ухилення ОСОБА_6 від правосуддя у разі зміни на більш м`який, ніж обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, попри відсутність судимості ОСОБА_6 , визнання ним вини та, з доводів апеляційної скарги, наявність у нього соціальних зв`язків і доходу.

Як під час розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду не отримано відомостей, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбаченіст. 177 КПК України.

Зважаючи на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

З урахуванням наведеного, безпідставними є доводи ОСОБА_6 про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо недостатності більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Посилання апелянта на наявність міцних соціальних зв`язків, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Інших доводів щодо незаконності рішення суду в апеляційній скарзі не наведено.

З огляду на викладене, рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом.

Істотних порушень вимог КПК України,Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 331, 395, 405, 406, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 січня 2021 року, якою стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2 КК України,продовжено діюзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою на60днів, з 20 січня 2021 року до 20 березня 2021 року, визначено заставу у сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 113500 грн. та у разі внесення застави покладено на ОСОБА_6 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4