Вирок

від 31.03.2021 по справі 400/1152/17

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 400/1152/17

провадження №: 1-кп/398/44/21

ВИРОК

Іменем України

"31" березня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017120260000202 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на своєму утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч.3 ст.206-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Епізод 1. 22.08.2001 року розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області зареєстровано приватне сільськогосподарське підприємство «Богнер» код ЄДРПОУ - 04345279 (далі - ПСП «Богнер», підприємство). Відповідно до статуту ПСП «Богнер», що зареєстрований розпорядженням Районної державної адміністрації №352-р від 22.08.2001 року, засновником підприємства є ОСОБА_7 . У свою чергу, 25.03.2011 року Петрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області були зареєстровані зміни до статуту ПСП «Богнер» від 22.08.2001 року, у відповідності до яких засновником підприємства визначено ОСОБА_8 .

Основними видами діяльності ПСП «Богнер» визначено вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11), розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів (01.42), розведення свиней (01.46), допоміжна діяльність у рослинництві (01.64), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21) та оптова торгівля живими тваринами (46.23).

Місцем знаходження юридичної особи визначено адресу АДРЕСА_2 .

20.04.2017 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи корисливу мету, за попередньою змовою з не встановленою особою на ім`я ОСОБА_9 , кримінальне провадження відносно якого виділено в окреме провадження, виготовив завідомо підроблені документи, а саме «Договір купівлі-продажу корпоративних прав на приватне сільськогосподарське підприємство «Богнер», «Статут приватного сільськогосподарського підприємства «Богнер» (нова редакція), ідентифікаційний код:04345279», «Довіреність двадцять першого квітня дві тисячі сімнадцятого року» та «Наказ №3».

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , перебуваючи біля станції метрополітену «Осокорки» в місті Києві, точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, всупереч вимогам частини 4 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції від 01.01.2017 року), усвідомлюючи протиправність своїх дій, вніс до документу «Договір купівлі-продажу корпоративних прав на приватне сільськогосподарське підприємство «Богнер» від 20.04.2017 року, завідомо неправдиві відомості про обов`язок засновника ПСП «Богнер» ОСОБА_10 передати йому у власність корпоративні права ПСП «Богнер» разом з усіма виключними правами власника за договірну вартість у розмірі 7000 гривень, засвідчивши вказаний документ у графі «Покупець» власним підписом.

Продовжуючи свої злочинні дії, 20.04.2017 року ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи корисливу мету, в супереч вимогам частини 4 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції від 01.01.2017 року), вніс до документу - «Статут приватного сільськогосподарського підприємства «Богнер» (нова редакція), ідентифікаційний код:04345279 від 20.04.2017 року, завідомо неправдиві відомості про те, що він є власником ПСП «Богнер», засвідчивши вказаний документ у графі «14. Підпис ОСОБА_4 » власним підписом.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , перебуваючи біля станції метрополітену «Осокорки» в місті Києві, точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, посвідчив власним підписом завідомо підроблені документ, а саме «Наказ №3» про початок виконання обов`язку директора ПСП «Богнер» із 21.04.2017 року, після чого, не встановлена особа у не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , посвідчила вказаний вище документ підробленою печаткою ПСП «Богнер».

Епізод 2. Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, 21.04.2017 року, перебуваючи біля станції метрополітену «Осокорки» в місті Києві, точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, в супереч вимогам частини 4 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», усвідомлюючи протиправність своїх дій, вніс до документу - «Довіреність двадцять першого квітня дві тисячі сімнадцятого року» від 21.04.2017 року, завідомо неправдиві відомості про те, що він, від імені ПСП «Богнер», уповноважує особу, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, в порядку передбаченому чинним законодавством України бути представником Підприємства у взаємовідносинах з державними установами, районними державними адміністраціями та місцевими радами Кіровоградської області, органах місцевого самоврядування, державних реєстраторів юридичних і фізичних осіб-підприємців, незалежно від форми власності чи підпорядкування Кіровоградської області, з усіх питань організації та забезпечення діяльності Підприємства; підписувати і подавати від імені Підприємства будь-які документи (реєстраційні картки, облікові картки, заяви, клопотання, протоколи, Статути та необхідні документи щодо внесення змін до відомостей про підприємство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо зміни власника Підприємства та зміни директора Підприємства; отримувати необхідні довідки, свідоцтва і інші документи рішення у встановленому порядку, а також виконувати всі інші дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень, засвідчивши вказаний документ у графі «Директор ПСП «Богнер» ОСОБА_4 » власним підписом, після чого, не встановлена особа у не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , посвідчила вказаний вище документ підробленою печаткою ПСП «Богнер».

Після вказаних вище дій, в період часу з 21.04.2017 року по 28.04.2017 року, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи біля станції метрополітену «Осокорки» в місті Києві, точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, умисно та цілеспрямовано, діючи за попередньою змовою з не встановленою особою на ім`я ОСОБА_11 , досудове розслідування відносно якого виділене в окреме провадження, передав державному реєстратору відділу економічного розвитку, торгівлі, промисловості та інфраструктури Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області ОСОБА_12 , через особу, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, для проведення реєстраційних змін ПСП «Богнер», завідомо підроблені документи, а саме «Договір купівлі-продажу корпоративних прав на приватне сільськогосподарське підприємство «Богнер» від 20.04.2017 року, «Статут приватного сільськогосподарського підприємства «Богнер» (нова редакція) Ідентифікаційний код:04345279» від 20.04.2017 року, Наказ №3 та «Довіреність двадцять першого квітня дві тисячі сімнадцятого року». В свою чергу, ОСОБА_12 , не будучи обізнаним із спільними злочинними діями ОСОБА_4 та не встановленої особи на ім`я ОСОБА_11 , у відповідності до ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», не маючи законних підстав не приймати для реєстрації ПСП «Богнер» вказані документи, прийняв для проведення подальшої реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про визнання засновником ПСП «Богнер» ОСОБА_4

Епізод 3. Приватне сільськогосподарське підприємство «Богнер» код ЄДРПОУ - 04345279 (далі - ПСП «Богнер», підприємство), є приватним підприємством, що створене на власності Засновника - у відповідності до змін до Статуту ПСП «Богнер» від 22.08.2001 року, у вигляді частки в 100%, що належить ОСОБА_8 .

У складі частки в 100%, як власності засновника ПСП «Богнер» ОСОБА_8 , перебувають будівля бані, що розташована за адресою АДРЕСА_2 та комплекс нежитлових будівель, що розташований за адресою АДРЕСА_2 . Окрім цього, у її власності також знаходиться сільськогосподарська техніка: трактор колісний марка «МТЗ-80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , трактор колісний марка «МТЗ-80», реєстраційний номер НОМЕР_2 , трактор колісний марка «МТЗ-80», реєстраційний номер НОМЕР_3 , трактор колісний марка «МТЗ-80», реєстраційний номер НОМЕР_4 , трактор колісний марка «МТЗ- 80», реєстраційний номер НОМЕР_5 , трактор колісний марка «Т-150К», реєстраційний номер НОМЕР_6 , трактор колісний марка «Т-150К», реєстраційний номер НОМЕР_7 , трактор колісний марка «Т-150К», реєстраційний номер НОМЕР_8 , трактор колісний марка «МТЗ-80», реєстраційний номер НОМЕР_9 , комбайн зернозбиральний марки «СК-5 «НИВА», реєстраційний номер НОМЕР_10 , комбайн зернозбиральний марки «СК-5 «НИВА», реєстраційний номер НОМЕР_11 , комбайн зернозбиральний марки «СК-5 «НИВА», реєстраційний номер НОМЕР_12 , комбайн зернозбиральний марки «СК-5 «НИВА», реєстраційний номер НОМЕР_13 із 10.01.2006 року; трактор колісний марка «ХТА-200-10 «СЛОБОЖАНЕЦЬ», реєстраційний номер НОМЕР_14 із 24.05.2012 року; трактор колісний марки БЕЛАРУС 0892», реєстраційний номер НОМЕР_15 та трактор колісний марка БЕЛАРУС 0892», реєстраційний номер НОМЕР_16 із 26.11.2015 року; трактор колісний марка «ХТА-250-12», реєстраційний номер НОМЕР_17 від 23.02.2016 року: навантажувач телескопічний марки «JСВ 541-70», реєстраційний номер НОМЕР_18 із 27.05.2016 року; комбайн зернозбиральний марки «NEW HOLLAND СХ 6090», реєстраційний номер НОМЕР_19 із 29.11.2016 року.

28.04.2017року, ОСОБА_4 ,реалізуючи свійзлочинний намірта корисливиймотив,спрямований напротиправне заволодіннячасткою у100%майна засновникаПСП «Богнер» ОСОБА_8 ,усвідомлюючи протиправністьсвоїх дій,діючи успівучасті зособою,кримінальне провадженнявідносно якоївиділено вокреме провадження,вчинив правочинз використаннямпідроблених документівта печаткиПСП «Богнер»,а самепротиправно заволодівчасткою у100%майна засновникаПСП «Богнер»- ОСОБА_8 ,що складаєтьсяіз будівлібані,що розташованаза адресою АДРЕСА_2 ,комплексу нежитловихбудівель,що розташованийза адресою АДРЕСА_2 ;сільськогосподарською технікою:трактором колісниммарка «МТЗ-80»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,трактором колісниммарка «МТЗ-80»,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,трактором колісниммарка «МТЗ-80»,реєстраційний номер НОМЕР_3 ,трактором колісниммарка «МТЗ-80»,реєстраційний номер НОМЕР_4 ,трактором колісниммарка «МТЗ-80»,реєстраційний номер НОМЕР_5 ,трактором колісниммарка «Т-150К»,реєстраційний номер НОМЕР_6 ,трактором колісниммарка «Т-150К»,реєстраційний номер НОМЕР_7 ,трактором колісниммарка «Т-150К»,реєстраційний номер НОМЕР_8 ,трактором колісниммарка «МТЗ-ВО»,реєстраційний номер НОМЕР_9 ,комбайном зернозбиральниммарки «СК-5«НИВА»,реєстраційний номер НОМЕР_10 ,комбайном зернозбиральниммарки «СК-5«НИВА»,реєстраційний номер НОМЕР_11 ,комбайном зернозбиральниммарки «СК-5«НИВА»,реєстраційний номер НОМЕР_12 ,комбайном зернозбиральниммарки «СК-5«НИВА»,реєстраційний номер НОМЕР_13 ,трактором колісниммарка «ХТА-200-10«СЛОБОЖАНЕЦЬ»,реєстраційний номер НОМЕР_14 ,трактором колісниммарка «БЕЛАРУС0892»,реєстраційний номер НОМЕР_15 ,трактором колісниммарка «БЕЛАРУС0892»,реєстраційний номер НОМЕР_16 ,трактором колісниммарка «ХТА-250-12»,реєстраційний номер НОМЕР_17 ,навантажувачем телескопічниммарки «JCB541-70»,реєстраційний номер НОМЕР_18 ,комбайном зернозбиральниммарки «NEWHOLLANDСХ 6090»,реєстраційний номер НОМЕР_19 ,шляхом внесеннядержавним реєстраторомвідділу економічногорозвитку,торгівлі,промисловості таінфраструктури Голованівськоїрайонної державноїадміністрації Кіровоградськоїобласті ОСОБА_12 ,що небув обізнанийз їх спільними злочинними діями, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про те, що ОСОБА_4 є директор ПСП «Богнер», спричинивши ОСОБА_8 велику шкоду на загальну суму 11 525 804 гривні 28 копійок.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні злочинів визнав повністю та показав, що дійсно 20.04.2017 року він , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , за попередньою змовою з особою на ім`я ОСОБА_9 , виготовив договір купівлі-продажу корпоративних прав на приватне сільськогосподарське підприємство «Богнер», статут приватного сільськогосподарського підприємства «Богнер» , довіреність від двадцять першого квітня дві тисячі сімнадцятого року» та «Наказ №3». Потім він , перебуваючи біля станції метрополітену «Осокорки» в місті Києві, вніс до договору купівлі-продажу корпоративних прав на приватне сільськогосподарське підприємство «Богнер» відомості про обов`язок засновника ПСП «Богнер» ОСОБА_10 передати йому у власність корпоративні права ПСП «Богнер» разом з усіма виключними правами власника за договірну вартість у розмірі 7000 гривень, засвідчивши вказаний документ у графі «Покупець» власним підписом. У подальшому він, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_4 , переслідуючи корисливу мету, вніс до статуту приватного сільськогосподарського підприємства «Богнер» неправдиві відомості про те, що він є власником ПСП «Богнер», засвідчивши вказаний документ у графі «Підпис ОСОБА_4 » власним підписом. Продовжуючи свою злочинну діяльність, він , перебуваючи біля станції метрополітену «Осокорки» в місті Києві, посвідчив власним підписом завідомо підроблені документ, а саме «Наказ №3» про початок виконання обов`язку директора ПСП «Богнер» із 21.04.2017 року, після чого, особа на ім`я ОСОБА_11 посвідчила разом із ним наказ підробленою печаткою ПСП «Богнер». 21.04.2017 року, він, перебуваючи біля станції метрополітену «Осокорки» в місті Києві, розуміючи протиправність своїх дій, вніс до документу - «Довіреність двадцять першого квітня дві тисячі сімнадцятого року» завідомо неправдиві відомості про те, що він, від імені ПСП «Богнер», уповноважує ОСОБА_13 , бути представником Підприємства у взаємовідносинах з усіх питань, засвідчивши вказаний документ у графі «Директор ПСП «Богнер» ОСОБА_4 » власним підписом, після чого, особа на ім`я ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою із ним , посвідчила вказаний вище документ підробленою печаткою ПСП «Богнер». Потім він в період часу з 21.04.2017 року по 28.04.2017 року, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи біля станції метрополітену «Осокорки» в місті Києві, діючи за попередньою змовою з особою на ім`я ОСОБА_11 , передав державному реєстратору Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області для проведення реєстраційних змін ПСП «Богнер», усі підроблені документи. В свою чергу, державний реєстратор прийняв для проведення подальшої реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про визнання засновником ПСП «Богнер» його, ОСОБА_4 28.04.2017 року, він, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір та корисливий мотив, спрямований на протиправне заволодіння майна засновника ПСП «Богнер» ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи у співучасті з ОСОБА_13 , вчинив правочин з використанням підроблених документів та печатки ПСП «Богнер», а саме протиправно заволодів часткою у 100% майна засновника ПСП «Богнер» - ОСОБА_8 , що складається із сільськогосподарських будівель та сільгосптехніки, шляхом внесення державним реєстратором відомостей про те, що він, ОСОБА_4 є директор ПСП «Богнер». За всі ці дії йому обіцяли виплатити від 5 до 7 тисяч доларів, але фактично він отримав 1000 грн. Він дійсно розумів, що всі ці дії були спрямовані на заволодіння майном ПСП «Богнер» та йому пообіцяли, що він буде директором підприємства. Після викриття злочинів він активно співпрацював зі сліцтвом та розповів усе, що йому відомо про осіб причетних до вчинення злочинів та про обставини їх вчинення. У скоєному розкаюється. Просить пробачення у потерпілої та засуджує свої дії. Запевнив суд, що зробив для себе належні висновки та стане на шлях виправлення. Просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення злочинів, оскільки вони ним не оспорюються. Вказав, що в обвинувальному акті все викладено вірно, і пояснив, що він дійсно вчинив інкриміновані йому злочини у спосіб, в час та за обставин, зазначених в обвинувальному акті.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, від представника потерпілої ОСОБА_14 надійшла заява про проведення розгляду справи без її та представника участі. Відповідно до вказаної заяви, потерпіла сторона не заперечує щодо спрощеного порядку і обсягу дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КК України. Зазначає, що ОСОБА_4 заслуговує на реальну сувору міру покарання, оскільки ОСОБА_4 не в повній мірі сприяв розкриттю злочину, неповністю розповів про всі відомі йому обставини вчиненого ним за попередньою змовою з іншими особами злочину, оскільки органами обвинувачення до цього часу не всім учасникам, причетним до вчинення злочинів, в яких обвинувачують ОСОБА_4 , висунуто обвинувачення та вони взагалі понесуть якесь покарання. На її думку ОСОБА_4 від органів обвинувачення і суду приховує деяку інформацію, яка перешкоджає в повній мірі встановити істину у справі, а причетні особи взагалі уникають справедливого покарання, що негативно впливає на суспільну думку та в громадян складається враження, що за «рейдерські захвати» заволодіння корпоративних прав в Україні, для організаторів і співучасників ніякого покарання не буде, що негативно впливає на розвиток бізнесу в державі (том 5 а.с. 1).

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує, за першим епізодом, як внесення в документи , які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України; за другим епізодами, як умисне подання для проведення державної реєстрації юридичної особи документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України, за третім епізодом, як протиправне заволодіння часткою майна засновника підприємства шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів та печатки підприємства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 206-2 Кримінального кодексу України.

При призначенні ОСОБА_4 виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом`якшують його покарання.

Зокрема, суд приймає до уваги роз`яснення, надані в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України (далі ВСУ) № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу , судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Суд враховує, що у постанові від 10.07.2018 р. (справа № 148/1211/15-к) Верховний Суд (далі ВС) звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 р. (справа № 756/4830/17-к) звернуто увагу на те, що відповідно до статей 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у статті 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у статті 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у пункті 3 частини першої статті 65 КК поняття «особа винного».

Термін «явно несправедливе покарання» означає відмінність в оцінці виду та розміру покарання принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 р., щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Щире каяття це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Крім того, при вирішенні питання щодо виду та розміру покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, суд враховує, правову позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 17.04.2018 р. (справа № 298/95/16-к) , відповідно до якої , у частині другій статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

В ході судового розгляду кримінального провадження було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив два злочини невеликої тяжкості, а один тяжкий злочин, винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав, надав суду чіткі та послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованих йому злочинів та щиро розкаявся у вчиненому. Прокурор у судовому засіданні висловив думку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання із встановленням максимального іспитового строку.

Обвинувачений ранішене судимий, впершепритягується докримінальної відповідальності,замісцем проживанняхарактеризується посередньо, маєна утриманнінеповнолітнього сина,з досудовоїдоповіді вбачається,що ризиквчинення повторногокримінального правопорушенняоцінюється яксередній таризик небезпекидля суспільства,в томучислі дляокремих осіб,оцінюється якнизький, виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Крім того,при призначенні ОСОБА_15 покарання,суд враховуєприписи ч.ч.2,3ст.4,ч.ч.1,2ст.5КК України,відповідно якимкримінальна протиправністьі караність,а такожінші кримінально-правовінаслідки діяннявизначаються закономпро кримінальнувідповідальність,що діявна часвчинення цьогодіяння. Часомвчинення кримінальногоправопорушення визнаєтьсячас вчиненняособою передбаченоїзаконом прокримінальну відповідальністьдії абобездіяльності.Закон прокримінальну відповідальність,що скасовуєкримінальну протиправністьдіяння,пом`якшуєкримінальну відповідальністьабо іншимчином поліпшуєстановище особи,має зворотнудію учасі,тобто поширюєтьсяна осіб,які вчиниливідповідні діяннядо набраннятаким закономчинності,у томучислі наосіб,які відбуваютьпокарання абовідбули покарання,але маютьсудимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи, що санкцією ч.2 ст. 205-1 КК України у редакції чинній на час винесення вироку частково посилено кримінальну відповідальність, а частково пом`якшено, суд відповідно вимог закону зазначених вище призначає покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 205-1 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, яка діяла на час вчинення злочину, тобто у редакції від 26.11.2015 року.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 205-1 КК України та ч. 3 ст. 206-2 КК України, спочатку призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, після чого на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, без реального його відбування із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, яке на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Доводи потерпілої викладені у письмовій заяві на обґрунтування необхідності призначення ОСОБА_15 суворого та реального покарання з тих підстав, що органами досудового розслідування не було притягнуто до відповідальності інших осіб причетних до вчинення злочинів, суд до уваги не приймає, оскільки ця обставина не є провиною самого обвинуваченого, а являється дискреційним обов`язком правоохоронних органів.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК ( 2341-14 ) передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

Враховуючи, що суд дійшов переконання про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуваннят та вказаних вище роз`яснень, підстави для застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна передбаченого ч.3 ст. 206-2 КК України, відсутні.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому у строк покарання за цим вироком, строк його попереднього ув`язнення по день ухвалення вироку із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, що відповідає правовому висновку висловленому Великою палатою Верховного суду у постанові від 29.08.2018 рок по справі № 663/537/17.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 ухвалою суду від 22 червня 2018 року було залишено без розгляду на підставі поданої потерпілою заяви (а.с. 3 том. 2).

Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у сумі 4948 грн, які підтверджено документально.

Речові докази по справі відсутні.

Арешти накладені ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18.05.2017 року по справі №400/561/17, ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2017 року по справі №400/561/17, ухвалою Петрівськогорайонного судуКіровоградської області від 13.07.2017 року по справі №400/799/17, на підставі ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 березня 2019 року було скасовано (а.с. 35-39 том 3).

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених частиною 2 статті 205-1 КК України та частиною 3 статті 206-2 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- за ч. 3 ст. 206-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки.

На підставіст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно дост. 76 КК Українина ОСОБА_4 покласти обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнити його з під варти в залі суду.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, у разі скасування іспитового строку, зарахувати ОСОБА_4 , в строк покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення з дня фактичного затримання , тобто з 08 січня 2020 року по 31.03.2021року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 4948 (чотири тисячі дев`ятсот сорок вісім) гривень .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1