РІШЕННЯ
Іменем України
28 січня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/579/19
Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Сиворакши Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Декс-2005
Предмет спору: про стягнення 58272,99 грн.
Представники сторін:
від позивача: не прибув.
Від відповідача: не прибув.
В розгляді справи приймала участь прокурор Чернігівської обласної прокуратури Оліфір А.В.
Керівником Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради подано поззов до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю « Декс-2005 про стягнення 58272,99 грн.
Дії суду щодо розгляду справи.
У червні 2019 року Керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Декс-2005» про стягнення 58272,99 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2019 залишено без розгляду позов керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальність «Декс-2005» про стягнення 58272,99 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2019 у справі № 927/579/19 скасовано; ухвалено матеріали справи № 927/579/19 направити до Господарського суду Чернігівської області для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.12.2020 справу № 927/579/19 прийнято до провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 12.01.2021.
05.01.2021 від відповідача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, у якому відповідач - ТОВ "Декс-2005" просить замінити його на належного відповідача - ФГ ВТФ "Борзна-Агросервіс", а також залучити до участі у справі співвідповідача - Голову Борзнянської міської ради А.М.Койду.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти клопотання відповідача про заміни його на належного відповідача.
Протокольними ухвалами суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача та про залучення до участі у справі співвідповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 48 ГПК України така заміна та залучення співвідповідача можлива лише за клопотанням позивача.
У судовому засіданні 12.01.2021 судом оголошено перерву до 28.01.2021 на 10:00, а 28.01.2021 судом підписано вступну та резолютивну частину рішення на підставі ст.240 ГПК України.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач з часу оформлення права власності на об`єкт нерухомості не сплачує грошові кошти за користування земельною ділянкою по вул. Південна, 4 у м. Борзна площею 0,8721 га у встановленому розмірі (за період з 01.04.2016 по 31.03.2019), а Борзнянська міська рада фактично була позбавлена права одержувати дохід у вигляді орендної плати який би отримала у разі укладення договору оренди, що завдало їй шкоди у розмірі 58272,99 грн. Ухилення відповідача від обов`язкової плати за користування земельною ділянкою є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому він просить:
-відмовити прокурору в передчасно заявлених вимогах про стягнення за період з 01.01.2019 по 31.03.2019;
-взяти до уваги здійснений відповідачем розрахунок плати за фактичне користування земельної ділянки під нерухомим майном;
-врахувати сплачену орендну плату ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс за використання спірної земельної ділянки за 2016 та частково за 2017 рік.
Заперечуючи позов відповідач посилається на таке:
-в матеріалах справи відсутні докази про поважність причин пропуску позовної давності, а про надання у оренду спірної земельної ділянки позивачу відомо з 01.01.2015 (дата прийняття рішення позивачем про передачу в оренду спірної земельної ділянки ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс );
-все майно відповідача на підставі договору від 01.01.2015 передано в оренду ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс і земельна ділянка, на якій розміщене дане майно, є господарським двором ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс , ця земельна ділянка використовується останнім за цільовим призначеннм по теперішній час;
-відповідач повідомляв позивача листами про те, що з 01.01.2015 він не користується спірною земельною ділянкою, а всі спірні питання по її оренді потрібно вирішувати з ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс ;
-відповідач використовує земельну ділянку лише в межах об`єктів нерухомого майна загальною площею 1201,1 кв м;
-вважає себе не належним відповідачем у справі;
-за розрахунком відповідача сума до оплати за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,12021 га за період з 2017 по 2018 рік складає 5976,60 грн.
Відповідачем також подано заяву про залишення позову без розгляду та поверннення заяви прокурору; просить прийняти окрему ухвалу щодо службової недбалості службових осіб позивача.
Прокурором подано заперечення на відзив у якому він, зокрема, посилається на сформованість спірної земельної ділянки; виникнення у відповідача обов`язку сплачувати кошти за використання земельної ділянки з дня виникнення права власності на нерухоме майно; на неукладеність договору оренди спірної земельної ділянки з ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс .
Фактичні обставини справи.
ТОВ Декс-2005 є юридичною особою, дата державної реєстрації -22.03.2005, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.05.2019.
Відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджується належність на праві приватної спільної часткової власності відповідачу нежитлових будівель реєстраційний номер 12716739 загальною площею 1202,1 кв м (т.1, а.с.35-36, 41-42).
Рішенням позачергової 32 сесії 6 скликання Борзнянської міської ради від 27.11.2014 надано дозвіл ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс в особі Лободи Григорія Івановича на заключення договору оренди земельної ділянки площею 7775,0 м кв, яка знаходиться за адресою м. Борзна, вул. Островського, 4, в зв`язку з тим, що на земельній ділянці майно, що належало ТОВ Декс-2005 , передано у оренду ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс (т.1 а.с.62).
01.01.2015 між ТОВ Декс-2005 (Орендодавець) та ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс підписано договір оренди приміщення №4 за яким Орендодавець зобов`язався передати Орендарю приміщення у м. Борзна, вул. Островського, 4, загальною площею 12021,1 м. кв. Сторонами встановлено строк дії договору з 01.01.2015 по 01.01.2018 (т.1 а.с. 91-93).
Між Борзнянською міською радою (Орендодавець) та ФГ ВТФ "Борзна-Агросервіс" (Орендар) 01.01.2015 було укладено договір оренди землі (т.1 а.с.63-64).
Згідно з п.1,2,8 вказаного Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за цільовим призначенням: для іншого сільськогосподарського призначення (вид діяльності код КВ ЦПЗ - 01.13). земельна ділянка знаходиться за адресою: м. Борзна, вул. Островського, 4 (після перейменування - вул. Південна).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 7775,0 м.кв, у тому числі на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, споруди - виробничі приміщення. Договір укладено на 5 років до 31.12.2019 (т.1 а.с.63-64).
На підставі письмової заяви відповідача, пунктом 2 рішення 36 сесії 6 скликання Борзнянської міської ради від 29.01.2015 надано дозвіл ТОВ Декс-2005 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для виробничих потреб, орієнтованою площею 10400,0 м кв. Поділ провести пропорційно до майна, певну частину земельної ділянки передати громадянину ОСОБА_1 (т.1 а.с.65-66).
Рішенням 38 сесії 6 скликання Борзнянської міської ради від 15.10.2015 затверджено технічну документацію із землеустрою та передано в оренду ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс в особі ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,8721 га, кадастровий номер 7420810100:01:034:0061, яка знаходиться за адресою м. Борзна, вул. Островського, 4, для розміщення та експлуатації основних та підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (т.1 а.с.67).
Рішенням 38 сесії 6 скликання Борзнянської міської ради від 15.10.2015 затверджено технічну документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1679 га, кадастровий номер 7420810100:01:034:0062, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації основних та підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (т.1 а.с.68).
Рішенням 5 сесії 7 скликання Борзнянської міської ради від 18.02.2016 вирішено:
1. Відмінити рішення позачергової 32 сесії 6 скликання від 27.11.2014 Про надання в оренду земельної ділянки та укладення договору оренди ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс в особі ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 в зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будівлі, які розташовані на даній земельній ділянці, та не цільовим використанням земельної ділянки.
2. Припинити договір земельної ділянки, який укладений з 01.01.2015, в зв`язку із набуттям права власності на будівлі, що розташовану на орендованій іншою особою земельній ділянці аргументами, наведеними у першому пункті цього рішення.
3. Зобов`язати ТОВ Декс-2005 укласти договір оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , із 01.01.2016 (т.1 а.с.69).
Як встановлено рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2017 у справі №927/563/17 за позовом Борзнянської міської ради Чернігівської області до відповідача - ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс , яке набрало законної сили 21.08.2017 за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, 01.01.2015 між цими сторонами було укладено договір оренди землі за яким в оренду передано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 ). Підписавши договір сторони не здійснили державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Враховуючи наведене суд прийшов до висновку про неукладеність договору та повністю відмовив у позові (т.1 а.с.70-72).
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 03.04.2019 підтверджується право комунальної власності позивача на земельну ділянку кадастровий номер 7420810100:01:034:0061 площею 0,8721 га за адресою: м. Борзна, вул. Південна, 4; та на земельну ділянку кадастровий номер 7420810100:01:034:0062 площею 0,1679 га по вул. Південна,4 (т.1 а.с.31-34).
Листом від 11.04.2019 №24 Борзнянська дільниця Ніжинської МБТІ повідомила позивача, що за обліком в бюро технічної інвентаризації станом на 31.12.2012 нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: вул. Південна (колишня Островського), 4, м. Борзна Чернігівської області, зареєстровані за ТОВ Декс-2005 в цілому на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавим комітетом Борзнанської міської ради від 17.01.2007 (т.1 а.с.26).
Головне управління ДФС у Чернігівській області листом від 10.04.2019 повідомило прокурора що відповідач по платежу Орендна плата з юридичних осіб за період 2016-2019 не сплачував орендну плату за землю. Заборгованість відсутня (т.1 а.с.45).
Згідно з наданими витягами з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 7420810100:01:034:0061 площею 0,8721 га нормативно-грошова оцінка цієї земельної ділянки 516328,87 грн (дата формування витягу 10.04.2017 та 08.04.20189).
Листом від 03.05.2019 Відділ у Борзнянському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області повідомив прокурора про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 7420810100:01:034:0061 станом на 2016 - 339918,15 грн, станом на 2017 - 487102,71 грн, станом на 2018-2019 роки - 516328,87 грн (т.1 а.с.49).
Листами від 07.10.2016, 10.08.2017, 10.04.2018 позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки, яку фактично використовує відповідач, добровільно сплатити орендну плату (т.1 а.с.52-58).
Листами від 18.08.2017 та від 27.04.2018 надав відповідь позивачу про те, що з 01.01.2015 підприємство не користується спірною земельною ділянкою, всі спірні питання щодо цієї земельної ділянки потрібно вирішувати з головою ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс (т.1 а.с.100-101).
Листом від 15.04.2019 №191 позивач повідомив прокурора про те, що відповідач не звертався до міської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Південна, 4, у м. Борзна, кошти за використання земельної ділянки відповідач не сплачує, заборгованість за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 складає 58272,99 грн (т.1 а.с.25).
Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Обставинами, які є предметом доказування у справі є обгрунтованість прокурором підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача як власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.
За приписами ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Положеннями ст. ст. 13, 14, 142, 143, 145 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.
Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
За змістом ст. ст. ст. 80, 83, 90 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.
Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
Використання землі в Україні згідно ст. 206 Земельного кодексу України є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За приписами ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Разом з цим, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, які виникають в зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (ст. 1212 ЦК України). Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України можна прийти до висновку, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 04.06.2019 у справі 914/1925/18.
Отже, в спірних правовідносинах виникли кондикційні зобов`язання.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Право користування земельною ділянкою комунальної власності згідно глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентовано Земельним кодексом України. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч 2 ст. 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України).
Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).
Положеннями ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування й право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідач у період з 01.04.2016 по 31.03.2019 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.
Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Як встановлено рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2017 у справі №927/563/17 за позовом Борзнянської міської ради Чернігівської області до відповідача - ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс , сторонами 01.01.2015 було укладено договір оренди землі. Цей договір було укладено на підставі рішення позачергової 32 сесії 6 скликання Борзнянської міської ради від 27.11.2014 Про надання в оренду земельної ділянки . Підписавши договір сторони не здійснили державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
Вказані обставини не підлягають доказуванню при розгляді справи №927/579/19 з обгяду на приписи ч.4 ст.75 ГПК України.
Пунктом 10.3 договору оренди приміщення №4 від 01.01.2015, укладеного між ТОВ Декс-2005 (Орендодавець) та ФГ ВТФ Борзна-Агросервіс (Орендар) сторонами встановлено, що строк його дії починається з 01.01.2015 та закінчується 01.01.2018.
Відповідно до ч.2 ст.793 та ст.794 Цивільного кодексу України, у чинній на час укладення договору оренди приміщення редакції, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України).
Статтею 74 Кодексу законів про працю в Україні встановлено, що 1 січня - Новий рік є святковим днем.
Отже, строк дії договору оренди приміщення №4 від 01.01.2015 закінчується з урахуванням ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України 02.01.2018 і цей договір підлягав як нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації. Однак доказів на підтвердження нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору суду не надано.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації ( ст.210 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у чинній на час укладення договору оренди редакції, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку про неукладенність як договору оренди приміщення №4 від 01.01.2015 так і договору оренди землі від 01.01.2015. Вказані договори не породжують для сторін жодний цивільних права та обов`язків і не приймаютьсяч судом до уваги при вирішенні спору.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є власником нерухомого майна загальною площею 1202,1 кв м, яке знаходиться за адресою: м. Борзна, вул.Південна ( Островського,4), що відповідачем не заперечується.
На підставі письмової заяви відповідача, пунктом 2 рішення 33 сесії 6 скликання Борзнянської міської ради від 29.01.2015 відповідачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для виробничих потреб пропорційно до майна.
Рішенням 38 сесії 6 скликання Борзнянської міської ради від 15.10.2015 затверджено технічну документацію з землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,8721 га кадастровий номер 7420810100:01:034:0061 по вул. Островського,4 в м. Борзна; та затверджено технічну документацію з землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,1679 га кадастровий номер 7420810100:01:034:0061 по вул. Островського,4 в м. Борзна.
Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц; аналогічна правова позиція щодо принципу неподільності земельної ділянки міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц)
Частина друга статті 120 Земельного кодексу України закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. При цьому, вказані норми не ставлять площу земельної ділянки в залежність від площі такого об`єкта нерухомості.
Відповідач, не зважаючи на те, що загальна площа нерухомого майна складає 1202,1 кв м, до моменту звернення прокурора з позовною заявою до суду, не звертався з клопотанням до позивача щодо поділу земельної ділянки, на які розміщено це майно, на ділянки меншого розміру.
Відповідно до частин 1 та 4 Закону України Про державний земельний кадастр формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Судом встановлено, що земельній ділянці по вул. Островського,4 в м. Борзна площею 0,8721 га, на якій розміщено нерухоме майно відповідача, присвоєно кадастровий номер 7420810100:01:034:0061, і вона вважається сформованою. Відповідно не обгрунтованими є заперечення позову з підстав визначення розміру оплати за фактичне використання відповідачем земельної ділянки в межах об`єктів нерухомого майна відповідача загальною площею 1202,1 кв м.
Стаття 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування платою за землю. Поняття плати за землю наведено у підпункті 147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Строк сплати плати за землю врегульовано статтею 287 Податкового кодексу України.
Так, відповідано до пунктів 287.1, 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал (п.202.1 статті 202 Податкового кодексу України).
Враховуючи встановлені Податковим кодексом України строки плати за землю, судом не приймаються до уваги заперечення позову з підстав передчасності заявлених вимог за період з 01.01.2019 по 31.03.2019.
Оскільки відповідачем в період з 01.04.2016 по 31.03.2019 плату за землю не сплачено, прокурор звернувся із позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 58272,99 грн. Розрахунок у позовній заяві проведено з урахуванням таких позазників нормативно-грошової оцінки земельної ділянки: станом на 01.01.2016 - 339918,15 грн; станом на 01.01.2017 - 487102,71 грн; станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 - 516328,87 грн.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву наведено свій розрахунок за яким розмір збережених коштів з 01.01.2017 по 31.12.2018 становить 5976,60 грн. Розрахунок проведено з врахуванням показників нормативно-грошової оцінки земельної ділянки: 01.01.2017 - 487102,71 грн; 01.01.2018 - 516328,87 грн.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч.1 ст.75 ГПК України).
Оскільки сторонами визнається розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в період з 01.01.2017 по 31.12.2018 вказана обставина не підлягає доведенню. Розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в 2019 році, на якій розміщена нерухомість відповідача, підтверджено витягом із технічної документації з датою формування 08.04.2019, який надано Відділом у Борзнянському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області.
Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2017 по 01.03.2019 на суму 47565,57 грн суд встановив, що він відповідає Положенню про розрахунок орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах міста Борзна (зі змінами та доповненнями), додаток до рішення 12 сесії міської ради від 18.01.2005, нормативно-грошовій оцінці земельної ділянки на якій знаходиться нерухоме майно відповідача, розрахунок є арифметично вірним.
Таким чином, осгрунтованими є вимоги прокурора про стягнення з відповідача 47565,57 грн безпідставно збережених коштів з 01.01.2017 по 01.03.2019.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 10707,42 грн за період з 01.04.2016 по 31.12.2016 суд приходить до висновку про відмову у цій частині позову з урахуванням такого.
Відповідно до ст. 13, 20 Закону України Про оцінку земель , у чинній на час спірних правовідносин редакції, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Отже, належним та допустимим доказом на підтвердження нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за період з 01.04.2016 по 31.12.2016 є саме витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Однак такого доказу матеріали справи не містять.
На підтвердження нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у 2016 році прокурором надано лише лист від 03.05.2019 Відділу у Борзнянському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області (т.1 а.с49) який не є належним та допустимим доказом на підтвердження визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7420810100:01:034:0061, а тому до уваги судом не приймається.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується прокурора і позивача, які повинні довести обставини, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість довести обставини, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки прокурором та позивачем не додано до позовної заяви витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2016 рік в зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити обгрунтованість розміру відшкодування в 10707,42 грн за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, а відповідач висловив заперечення щодо цього розрахунку, в цій частині позову судом відмовлено за необгрунтованістю.
На підтвердження заперечень позову відповідачем надано копії платіжних доручень та банківської квитанції які підтверджують сплату ВТФ Борзна-Агросервіс ФГ орендних платежів: №28 від 29.11.2016 на суму 3788,66 грн з призначенням платежу: за оренду землі згідно договору оренди від 01.01.16; №17 від 16.03.2017 на суму 1113,13 грн з призначенням платежу: за оренди землі згідно договору від 24.12.2008; №14 від 14.07.2016 на суму 5682,87 грн з призначенням платежу: за оренду землі згідно договору оренди 01.01.2015; від 16.02.2016 на суму 1262,86 грн з призначенням платежу: орендна плата з юридичних осіб (т.1 а.с.103-104).
Дані докази не підтверджують плату за земельну ділянку кадастровий номер 7420810100:01:034:0061 у період з 01.01.2017 по 31.03.2019 і до уваги судом не приймаються.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що з 01.01.2015 позивач знав про надання у оренду спірної земельної ділянки і зобов`язаний був здійснювати контроль за сплатою орендної плати. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про поважність причин пропуску позовної давності.
Відповідно до ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).
За змістом статей 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц (провадження № 14-101цс18), постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України).
З дати набрання рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/563/17 - 21.08.2017, позивачу було відомо про неукладеність договору оренди землі від 01.01.2015 та про порушення його права на отримання орендної плати за спірну земельну ділянку.
З позовом до суду прокурор звернувся 10.07.2019 (т.1 а.с.75) в межах загального строку позовної давності.
За таких обставин відсутні підстави для відмови у позові в зв`язку зі спливом позовної давності.
Обґрунтовуючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах прокурор посилається на те, що Борзнянській міській раді як власнику земельної ділянки достовірно відомо про несплату відповідачем коштів за користування земельною ділянкою протягом тривалого часу; дієвих заходів на реальне поновлення інтересів держави щодо стягнення несплачених до бюджету коштів вжито не було; вжиті заходи є формальними, які не отримали реальних наслідків; листом від 15.04.2019 №190 Борзнянська міська рада повідомила, що позов до суду не подавався та його подання не планується.
В матеріалах справи міститься лист прокурора від 04.04.2019 №2372, надісланий на адресу голови Борзнянської міської ради, з проханням відповідно до вимог 23 Закону України «Про прокуратуру» , з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, надати інформацію щодо земельною ділянки по вул. Південна, 4 у м. Борзна, площею 0,8721 га, в тому числі: чи планується міською радою вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна; у разі не вжиття заходів представницького характеру щодо повернення вказаної земельної ділянки вказати причини.
Листом від 15.04.2019 №190 виконавчий комітет Борзнянської міської ради на запит прокурора повідомив, що міською радою не вживались та не планується вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна відносно ТОВ «Декс-2005» , за адресою м. Борзна, вул. Південна, 4, та викладено прохання вжити заходів представницького характеру в інтересах Борзнянської міської ради про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна відносно ТОВ «Декс-2005» , за адресою м. Борзна, вул. Південна, 4 з метою не втрати коштів, які б могли надійти до бюджету міської ради.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим ( п.79-81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Враховуючи обставини справи та наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд приходить до висновку, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Всі інші доводи сторін, в тому числі викладені у письмових заявах, клопотаннях, доданих до матеріалів справи документах, ретельно досліджені судом і не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Втім судом під час розгляду справи не встановлено обставин, які б підтверджували необхідність постановлення окремої ухвали щодо посадових осіб Борзнянської міської ради.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача на підставі ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Декс-2005 , вул. Південна, 4, м. Борзна Чернігівської області, код ЄДРПОУ 33488791, на користь Борзнянської міської ради Чернігівської області, вул. П. Куліша, 107, м. Борзна Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061725, кошти у розмірі 47 565,57 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову про стягнення 10707,42 грн - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Декс-2005 , вул. Південна, 4, м. Борзна Чернігівської області, код ЄДРПОУ 33488791, на користь Чернігівської обласної прокуратури, (р/р 35215093006008, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910114, Державна казначейська служба України, м. Київ), судовий збір у розмірі 1 921 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 29.01.2021.
Суддя Ю.В.Федоренко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2021 |
Номер документу | 94489656 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні