Ухвала

від 01.02.2021 по справі 911/2656/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 911/2656/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 (головуючий суддя Мальченко А.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) та рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2020 (суддя Горбасенко П.В.) у справі № 911/2656/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я"

до Данилівської сільської ради

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

та за зустрічним позовом Данилівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я"

про визнання припиненим договору, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Забір`я" подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2020 у справі № 911/2656/19, а справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" до Данилівської сільської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі направити на новий розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, повний текст якої складено - 17.12.2020, останній день оскарження за приписами частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України припадає на 06.01.2021 , натомість касаційну скаргу скаржником подано безпосередньо до Верховного Суду - 11.01.2021 , що підтверджується вхідним штампом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду "Скриня".

Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що скаржник отримав повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції лише 23.12.2020, у зв`язку з чим останній день строку на касаційне оскарження є 12.01.2021.

На підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови, скаржником до матеріалів касаційної скарги додано копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, в якій на першому аркуші проставлено вхідний номер з датою реєстрації - 23.12.2020.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Оскільки скаржник зазначив, що отримав оскаржувану постанову - 23.12.2020, то за приписами частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, останній день за яким скаржник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження припадає на 12.01.2021.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази , що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Колегія суддів вважає, що підстави, наведені в обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, оскільки копія оскаржуваної постанови з власною відміткою позивача не є допустимим доказом отримання скаржником копії постанови саме 23.12.2020, з огляду на те, що дана відмітка проставляється власноруч скаржником, який є заінтересованою особою, а не незалежним органом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В даному випадку доказами, що підтверджують дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови є, зокрема, копія конверта з трек кодом та роздруківка з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових пересилань, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про дату її отримання тощо.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що у суді касаційної інстанції немає матеріалів справи № 911/2656/19, оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а питання про їх витребування вирішуватиметься судом у разі відкриття касаційного провадження у цій справі.

Отже, наразі суд позбавлений можливості перевірити доводи скаржника щодо дати отримання копії оскарженої постанови.

У зв`язку з відсутністю у суду касаційної інстанції матеріалів справи № 911/2656/19, враховуючи ненадання скаржником належних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови, колегія суддів визнає наведені підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме, для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів (копія конверта з трек кодом, довідка органу зв`язку, копія повідомлення про вручення тощо ).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Окрім цього, згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, у касаційній скарзі необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), із зазначенням у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (закон) суди застосували не правильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин (з обґрунтованим посиланням на висновки Верховного Суду, чи необхідність відступлення від такого висновку, чи відсутність такого висновку у подібних правовідносинах), і як це вплинуло на вирішення спору.

У поданій касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судового рішення скаржником визначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що передбачено пунктом 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, що підпадає під визначення випадку, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована , а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах.

Водночас, посилання у касаційній скарзі на висновки, викладених у постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 912/1586/17, від 10.03.2018 у справі № 920/739/17, від 04.06.2019 у справі № 910/9044/18 та від 23.06.2019 у справі № 912/2116/18 не можна вважати належним обґрунтуванням такої невідповідності, оскільки в порушення приписів пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не зазначає про застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах зроблено висновки у цих постановах, що не були враховані в оскаржуваних судових рішеннях, а також в чому саме полягає її порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

Крім того, скаржник зазначає, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України), що підпадає під визначення випадку, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, однак, у поданій касаційній скарзі в цій частині не зазначено, яку саме норму права порушено або неправильно застосовано судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржених судових рішень.

Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України враховуючи вищевикладені недоліки.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та усунути недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.

При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Підсумовуючи вище викладене, cуд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції:

1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів (копія конверта з трек кодом, довідка органу зв`язку, копія повідомлення про вручення тощо );

2) касаційну скаргу в новій редакції з урахуванням вищенаведених недоліків;

3) докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції з додатками іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2020 у справі № 911/2656/19 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

4. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.