Постанова

від 18.05.2021 по справі 911/2656/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/2656/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" - Лівака А. П. (адвоката),

Данилівської сільської ради - Старчої С. А. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 (колегія суддів: Мальченко А. О. - головуючий, Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.) і рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2020 (суддя Горбасенко П. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я"

до Данилівської сільської ради

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

за зустрічним позовом Данилівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я"

про визнання припиненим договору, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог

1.1. У жовтні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Забір`я", яке в подальшому змінило свою організаційно-правову форму на Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ПрАТ "Забір`я") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Данилівської сільської ради про визнання укладеною з моменту набрання чинності судовим рішенням у справі в редакції, викладеній у позовній заяві, додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 19.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Бобковим О. В., реєстраційний номер 3525, зареєстрованого Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК 3221482001:01:030:0002 з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення), загальною площею 74,4831 га, в тому числі: під сіножатями - 3,4949 га; під іншими захисними насадженнями - 0,5594 га; під гідротехнічними спорудами - 1,4722 га; під болотами - 24,1046 га; під пісками - 1,3126 га; під ставками - 43,5403 га, яка розташована на території села Липовий Скиток Васильківського району Київської області.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПрАТ "Забір`я" як орендар земельної ділянки за договором оренди землі від 19.06.2008, повідомило Данилівську сільську раду, як орендодавця земельної ділянки, про свій намір продовжити термін дії договору на новий термін, та просило прийняти рішення про поновлення договору оренди землі і укласти з ПрАТ "Забір`я" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Оскільки додаткова угода про поновлення договору оренди землі у письмовому вигляді не оформлена, земельна ділянка новому орендареві в оренду не передана, а Данилівська сільська рада зволікає в письмовому оформленні додаткової угоди, ПрАТ "Забір`я" продовжує добросовісно, без порушень використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності, ПрАТ "Забір`я" звернулося із відповідним позовом до суду.

1.3. У грудні 2019 року Данилівська сільська рада звернулася до Господарського суду Київської області із зустрічною позовною заявою до ПрАТ "Забір`я" про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки від 19.06.2008, кадастровий номер 3221482001:01:030:0002, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3525, який був зареєстрований Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК 10.03.2009 за № 040932600001, у зв`язку із закінченням 10.03.2019 строку, на який його було укладено; зобов`язання ПрАТ "Забір`я" повернути спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3221482001:01:030:0002 Данилівській сільській раді Васильківського району Київської області у зв`язку з припиненням договору оренди земельної ділянки; скасування державної реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки у зв`язку з закінченням строку дії договору.

1.4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПрАТ "Забір`я", незважаючи на заперечення Данилівської сільської ради, продовжує користуватися спірною земельною ділянкою та не визнає того, що договір оренди земельної ділянки від 19.06.2008 є припиненим у зв`язку із закінченням строку на який його укладено.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.02.2020 (суддя Горбасенко П. В.) у справі № 911/2656/19 відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог ПрАТ "Забір`я" до Данилівської сільської ради. Зустрічні позовні вимоги Данилівської сільської ради до ПрАТ "Забір`я" задоволено у повному обсязі. Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221482001:01:030:0002, від 19.06.2008, посвідчений Бобковим О. В. приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3525, який був зареєстрований Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК 10.03.2009 за №040932600001, у зв`язку з закінченням 10.03.2019 строку, на який його було укладено. Зобов`язано ПрАТ "Забір`я" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3221482001:01:030:0002 Данилівській сільській раді у зв`язку з припиненням Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 19.06.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 3525, Бобковим О.В., приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, який був зареєстрований Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК 10.03.2009 за № 040932600001. Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221482001:01:030:0002, від 19.06.2008, посвідченого Бобковим О. В., приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, та зареєстрованого в реєстрі за № 3525, який був зареєстрований Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК 10.03.2009 за № 040932600001 у зв`язку з закінченням строку дії та припиненням.

2.2. Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, місцевий господарський суд виходив із того, що ПрАТ "Забір`я" звернулося до Данилівської сільської ради із пропозицією укласти Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 19.06.2008, змінивши пункти 2.2, 4.1, 4.2 Договору, які підлягають обов`язковому узгодженню сторонами, та без виготовлення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка є істотною умовою договору оренди землі, передбаченої Законом України "Про оренду землі". Тому суд дійшов висновку про непогодження сторонами істотних умов, а саме ціни договору відповідно до вимог законодавства.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди земельної ділянки від 19.06.2018 припинився 10.03.2019 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, а тому цей Договір підлягає визнанню припиненим із покладенням на ПрАТ "Забір`я" обов`язку з повернення Данилівській сільській раді на підставі статті 34 Закону України "Про оренду землі" спірної земельної ділянки на умовах, визначених Договором. Поряд із цим, за висновком суду, також необхідно задовольнити вимогу про скасування державної реєстрації Договору оренди земельної ділянки.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 частково скасовано рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2020 у справі № 911/2656/19 та викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "1. У задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" до Данилівської сільської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі - відмовити повністю. 2. Зустрічні позовні вимоги Данилівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" про визнання припиненим договору, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки задовольнити частково. 3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Забір`я" (08145, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Забір`я; ідентифікаційний код 00476665) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3221482001:01:030:0002 Данилівській сільській раді (08618, Київська обл., Васильківський район, село Данилівка, вул. Центральна, буд. 120/1; ідентифікаційний код 04359229), згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 19.06.2008, у зв`язку з припиненням договору оренди земельної ділянки, посвідченого 19.06.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 3525, Бобковим О.В., приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, який був зареєстрований Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК 10.03.2009 за № 040932600001. 4. Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221482001:01:030:0002, від 19.06.2008, посвідченого Бобковим О.В., приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, та зареєстрованого в реєстрі за № 3525, який був зареєстрований Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК 10.03.2009 за № 040932600001 у зв`язку з закінченням строку дії та припиненням. 5. В решті зустрічних позовних вимог відмовити".

2.4. Здійснюючи апеляційний перегляд та частково скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що заявлений у цій справі позов фактично містить в собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (припинення договору в силу закону) та не стосується захисту права цивільного, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача, яке вже захищено законом, на що суд першої інстанції не звернув увагу. Вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, який порушує провадження у справі за позовом, в основі якого правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Належним способом захисту в цьому випадку є зобов`язання відповідача за зустрічним позовом повернути орендовану земельну ділянку. З огляду на викладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні зустрічних вимог в частині визнання Договору оренди земельної ділянки припиненим. Водночас апеляційний господарський суд погодився із рештою висновків суду першої інстанції, які покладені в основу судового рішення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та рішенням Господарського суду Київської області від 21.02.2020 у справі № 911/2656/19, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Забір`я" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2020, а справу № 911/2656/19 за позовом ТОВ "Забір`я" до Данилівської сільської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Забір`я" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "Забір`я", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 912/1586/17, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 04.06.2019 у справі № 910/9044/18, від 23.06.2019 у справі № 912/2116/18. Крім того скаржник наголошує, що у рішенні Данилівської сільської ради від 11.05.2018 містяться посилання на висновки органів, які начебто встановили порушення умов Договору зі сторони ТОВ "Забір`я", тому, за доводами скаржника, саме такі висновки підтверджують відповідні обставини справи, а не рішення Данилівської сільської ради від 11.05.2018, в якому не зазначені жодні реквізити або факти, які вказують на наявність порушень з боку ТОВ "Забір`я". Враховуючи викладене, на думку ТОВ "Забір`я", рішення Данилівської сільської ради від 11.05.2018 є недопустимим доказом, оскільки містить лише посилання на докази, які відсутні у матеріалах справи і які не досліджувалась судами попередніх інстанцій, та взагалі невідомо чи ці докази існують.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1 Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Забір`я" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 і рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2020 у справі № 911/2656/19. Вирішено здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні 20.04.2021 о 13:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 202. Установлено строк Данилівській сільській раді для подання відзиву на касаційну скаргу до 12.04.2021.

18.05.2021 до Верховного Суду надійшов відзив Данилівської сільської ради на касаційну скаргу ТОВ "Забір`я", у якому Данилівська сільська рада, зокрема, просить поновити строк на подання цього відзиву. Проте Верховний Суд не може розглянути це клопотання, оскільки відзив, у якому міститься клопотання про поновлення строку на його подання, не підписаний. З огляду на викладене відзив Данилівської сільської ради слід залишити без розгляду.

4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням 10-ї сесії V скликання Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області "Про надання ВАТ "Забір`я" у довгострокову оренду на 10 років земельної ділянки водного фонду з розташованим на ній водним об`єктом (став нагульний № 8) в межах села Липовий Скиток Данилівської сільської ради та про надання згоди на передачу земельної ділянки у суборенду Андрієвському Дмитру Йосиповичу" № 920 від 12.10.2007 надано ВАТ "Забір`я" у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку водного фонду з розташованим на ній водним об`єктом (став нагульний № 8) в межах села Липовий Скиток Данилівської сільської ради для товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення). 19.06.2008 між Данилівською сільською радою Васильківського району Київської області (Орендодавець) та ВАТ "Забір`я" (Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір).

4.3. Відповідно до умов Договору орендодавець зобов`язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення), що перебуває у державній власності, загальною площею 74,4831 га, з них сіножаті 3,4940 га, інші захисні насадження 0,5594 га, під гідротехнічними спорудами 1,4722 га, болотами 24,1046 га, піски 1,3126 га, під ставками 43,5403 га, розташовану на території села Липовий Скиток Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області, в межах населеного пункту. Межі земельної ділянки: А-Б землі Данилівської сільської ради (с. Бобриця), Б-В землі ВАТ "Забір`я" в межах Забірської сільської ради; В-Г землі ДЛГО "Київліс"; Г-Д землі Боярського упр. зв`язку ВВО "Укргазпром" (кол. сади); Д-Е землі Боярської лісодослідної станції; Е-А землі Данилівської с/ради (землі запасу).

4.4. Договір зареєстровано Васильківським відділом Київської філії центру ДЗК 10.03.2009 за № 040932600001.

4.5. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 74,4831 га. Вказана земельна ділянка відноситься до Данилівської сільської ради згідно з проектом формування території і встановлення меж сільської ради, виданого Київським відділенням Інституту землеустрою Української академії аграрних наук. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 997 363,74 грн. Згідно з висновком про експертну грошову оцінку земельної ділянки, проведеної ТОВ "Консалтингова фірма "Євротерра" від 19.06.2008 експертна оцінка земельної ділянки складає 997 363 ,00 грн (пункти 2.1, 2.2 Договору).

4.6. Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10 % від грошової оцінки землі в сумі 99 736,37 грн на рік, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області до 15 серпня та 15 листопада або щомісячно на протязі 30 днів, наступних за звітним періодом. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, щорічно за офіційними річними показниками інфляції в лютому місяці.

4.7. Відповідно до пункту 7.1 Договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Пунктом 12.2 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

4.8. Господарськими судами констатовано, що на виконання умов Договору згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 19.06.2008 Данилівська сільська рада Васильківського району Київської області передала ВАТ "Забір`я" спірну земельну ділянку, відповідно до умов Договору.

4.9. За даними з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3203403752014 від 06.10.2014 за ПрАТ "Забір`я" зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 74,4831 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Забір`я.

4.10. Судами зазначено, що матеріали цієї справи свідчать про те, що ПрАТ "Забір`я" звернулося з листом-повідомленням № 8 від 06.02.2019, в якому просило Данилівську сільську раду прийняти рішення про поновлення договору оренди землі та укласти з ПрАТ "Забір`я" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 19.06.2008 на строк до 19.03.2029. Водночас ПрАТ "Забір`я" надало розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вартість якої складає 1 976 111,13 грн та проєкт додаткової угоди до договору оренди землі.

4.11. Листом № 163 від 11.03.2019 Данилівська сільська рада запросила ПрАТ "Забір`я" бути присутнім на засіданні сесії сільської ради, проведення якої було заплановано на 15.03.2019 о 14-00 год в приміщенні Данилівської сільської ради, з повідомленням про те, що на засіданні планується розгляд листа ПрАТ "Забір`я" щодо оренди земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва риборозведення.

4.12. Також судами установлено, що Данилівською сільською радою отримано відмову № 106/19-25 від 23.01.2019 Відділу у Васильківському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області у видачі нормативної грошової оцінки у зв`язку з неможливістю її визначення, з посиланням на ту обставину, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221482001:01:030:0002 розташована на території Данилівської сільської ради в межах двох населених пунктів, а саме с. Данилівка та с. Бобриця. При цьому для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки необхідно надати кадастрові плани земельних ділянок відповідно до місць розташування в зазначених населених пунктах.

4.13. Листом від 18.03.2019 за вих. № 180 Данилівська сільська рада повідомила ПрАТ "Забір`я" про отримання зазначеної відмови № 106/19-25.6 від 23.01.2019 Відділу у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області у видачі нормативної грошової оцінки.

4.14. Крім того, Данилівська сільська рада повідомила про намір продовжити Договір оренди шляхом укладення додаткової угоди, проєкт якої буде надано ПрАТ "Забір`я" для розгляду та узгодження.

4.15. Також судами констатовано, що у матеріалах справи містяться платіжні доручення на підтвердження сплати ПрАТ "Забір`я" щомісячної орендної плати за землю у розмірі 8 233,80 грн за період з січня 2019 року по вересень 2019 року.

4.16. Данилівська сільська рада зазначала, що у додатковій угоді, яку ПрАТ "Забір`я" пропонує укласти, змінено пункти 2.2, 4.1, 4.2 договору щодо ціни договору, яка має визначатись, виходячи з нормативної грошової оцінки. Дані істотні умови договору підлягають обов`язковому узгодженню сторонами.

4.17. Рішенням Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області "Про розгляд листа ПрАТ "Забір`я" про поновлення договору оренди землі" № 1608-31-VII від 15.03.2019 відмовлено в поновленні договору оренди землі, укладеного Данилівською сільською радою з ВАТ (ПрАТ) "Забір`я" від 19.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Бобковим О.В., реєстраційний номер 3535, зареєстрованого Васильківським відділом Київської філії Центру ДЗК 10.03.2009 за реєстраційним номером 040932600001, строк дії якого закінчується 18.03.2019; припинено договір оренди землі; зобов`язано ПрАТ Забір`я повернути у комунальну власність Данилівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 74,4831 га (кадастровий номер 3221482001:01:030:0002) на умовах, що були визначені договором (розділ 7 договору згідно з актом приймання-передачі).

4.18. Поряд із цим, суди установили, що рішенням Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області "Про розподіл земельної ділянки" № 1707-31-VII від 15.03.2019 здійснено розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3221482001:01:030:0002 площею 74,4831 га, що перебуває в комунальній власності Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна ТОВ "Забір`я" не може бути задоволена з огляду на таке.

5.2. З урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Верховний Суд зазначає, що за змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

5.4. Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

5.5. Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у статті 33 Закону України "Про оренду землі".

5.6. Так, згідно з частиною 1 статті 33 цього Закону (тут і далі у редакції, чинній станом на дату закінчення строку дії договору оренди землі) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 зазначеного Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У частині 5 статті 33 цього Закону передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина 7 статті 33).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33).

5.7. Отже, для продовження договірних відносин на підставі положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідне волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах. Тобто умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права.

5.8. За змістом статі 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.9. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.10. Дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, апеляційний господарський суд при перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку установив, що з пропозицією про поновлення спірного договору оренди землі та проєктом додаткової угоди про поновлення терміну дії такого договору ПрАТ "Забір`я" звернулося до закінчення строку дії договору, як це передбачено його умовами, при цьому ПрАТ "Забір`я" фактично запропонувало інші (нові) істотні умови договору оренду землі, а саме змінивши пункти 2.2, 4.1, 4.2, серед яких, зокрема, і розмір орендної плати. Проте, як установив суд апеляційної інстанції, в процесі погодження нових істотних умов спірного договору оренди землі, сторони не досягли згоди. Тому, за висновком апеляційного господарського суду, правових підстав для поновлення такого договору і укладення додаткової угоди до договору в редакції ПрАТ "Забір`я", зважаючи на положення частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", у цьому випадку немає.

5.11. ТОВ "Забір`я" не погоджується з такими висновками, а тому у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2020, а справу № 911/2656/19 за позовом ТОВ "Забір`я" до Данилівської сільської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. Водночас ТОВ "Забір`я", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.12. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.13. Касаційну скаргу із посиланням на положення частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 912/1586/17, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 04.06.2019 у справі № 910/9044/18, від 23.06.2019 у справі № 912/2116/18.

5.14. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.15. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що при ухваленні Постанови та прийнятті рішення суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, зокрема, суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки викладені у наступних постановах Верховного Суду:

1. Постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 912/1586/17 від 13.06.2019 р. та у справі № 920/739/17 від 10.09.2018 р., якими встановлено алгоритм дій орендодавця при отриманні від орендаря листа-повідомлення щодо поновлення договору оренди землі. Так, Верховний Суд роз`яснив, що орендодавець у відповідь на лист орендаря направляє саме лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (суди попередніх інстанцій всупереч позиції Верховного Суду та положенням Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визнали безпідставність посилань позивача за первісним позовом на лист № 180 від 18.03.2019 про досягнення згоди щодо умов договору, оскільки останній підписаний сільським головою, в той час як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та оформлюється, шляхом прийняття відповідного рішення - абзац 11 на сторінці 9 Постанови).

2. Постанов Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 912/1586/17 від 13.06.2019 р., у справі 910/9044/18 від 04.06.2019 р., у справі № 912/2116/18 від 23.06.2019 р. та у справі № 920/739/17 від 10.09.2018 р. якими встановлено, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі- повідомленні або проєкті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни (суди попередніх інстанцій всупереч позиції Верховного Суду допустили, що заперечення орендодавця у поновленні договору оренди землі можуть бути здійсненні без жодного обґрунтування і без надання пропозицій щодо конкретних істотних умов - абзаци 9,10 на сторінці 9 Постанови);

3. Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 920/739/17 від 10.09.2018 р., якою встановлено, що відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки або відсутність документу про таку оцінку не є підставою для відмови у поновленні договору оренди землі (суди попередніх інстанцій всупереч позиції Верховного Суду допустили, що орендарем запропоновано зміни умови договору оренди землі в частині ціни договору (орендної плати) та нормативної грошової оцінки земельної ділянки з порушенням Закону України Про оренду землі та Закону України Про оцінку земель - абзаци 9,10 на сторінці 9 Постанови). Також скаржник наводить висновки, які викладені у зазначених постановах, та які стосуються алгоритму дій орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря.

5.16. Верховний Суд, проаналізувавши висновки, які викладені у постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 912/1586/17, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 04.06.2019 у справі № 910/9044/18, від 23.06.2019 у справі № 912/2116/18, та на які посилається скаржник у касаційній скарзі, вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що суди ухвалили оскаржувані рішення без урахування таких висновків, оскільки зміст оскаржуваної постанови не суперечить висновкам, на які посилається скаржник. Водночас Верховний Суд вважає, оскільки апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, установив, що сторони не досягли згоди в процесі погодження нових істотних умов спірного договору оренди землі, то суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для поновлення договору оренди землі і укладення додаткової угоди до договору в редакції ПрАТ "Забір`я". Посилання скаржника на лист № 180 від 18.03.2019, підписаний сільським головою, правильно не взяті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки цей лист не містить погодження змінених істотних умов договору, запропонованих орендарем у проєкті Додаткової угоди.

5.17. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.18. Доводи скаржника, визначені ще однією підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до того, що ТОВ "Забір`я" вважає рішення Данилівської сільської ради від 11.05.2018 недопустимим доказом, оскільки це рішення містить лише посилання на докази, які відсутні у матеріалах справи і які не досліджувалась судами попередніх інстанцій, та взагалі невідомо чи ці докази існують.

5.19. Розглянувши доводи скаржника, Верховний Суд дійшов висновку, що вони не можуть бути враховані Судом оскільки законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

5.20. Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

5.21. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.02.2021 у справі 913/502/19, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.

5.22. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що скаржником не доведено того факту, що судами застосовані недопустимі докази у справі.

5.23. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.23. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

6.3. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

6.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.5. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.7. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права господарськими судами попередніх інстанцій не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 911/2656/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак