Ухвала

від 29.01.2021 по справі 671/1433/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 січня 2021 року

м. Київ

справа № 671/1433/19

провадження № 61-1024ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бєлякової Анни Володимирівни на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 серпня 2020 року

та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 грудня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, третя особа - комунальне підприємство Волочиське районне бюро технічної інвентаризації, про визнання нежитлового приміщення житловим та надання дозволу на приватизацію,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 серпня

2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 грудня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, третя особа - комунальне підприємство Волочиське районне бюро технічної інвентаризації, про визнання нежитлового приміщення житловим та надання дозволу на приватизацію відмовлено.

15 січня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бєлякова А. В. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області

від 10 серпня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 15 грудня 2020 року (надійшла до суду 20 січня 2021 року), в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої статті 389 цього Кодексу, з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бєлякової А. В. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права

та порушення норм процесуального права, та зазначає підставами касаційного оскарження пункти 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні правовідносини, в яких відсутній висновок Верховного Суду та вмотивовано не обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (не вказано, у яких саме подібних правовідносинах), викладеного

у постанові (не вказано конкретну постанову) Верховного Суду

та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України

та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бєлякова А. В. заявила клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки він є особою з інвалідністю 3 групи, потребує постійного лікування та має тяжкий матеріальний стан. На підтвердження клопотання надала копію пенсійного посвідчення, довідку про доходи та довідки з Волочиської центральної районної лікарні.

Стаття 8 Закону України Про судовий збір передбачає, що суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, враховуючи майновий стан сторони.

Оскільки заявником надано докази розміру доходів, які свідчать про те, що розмір судового збору значно перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, то клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бєлякової Анни Володимирівни про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бєлякової Анни Володимирівни на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 серпня 2020 року

та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 грудня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали

до 01 березня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць