Постанова

від 20.01.2021 по справі 175/957/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 175/957/19

провадження № 61-12294св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агростар ,

представник позивача - Якименко Олександр Володимирович,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агростар на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня

2020 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., Красвітної Т. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агростар (далі - ТОВ СФ Агростар ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та Товариства

з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка (далі -

ТОВ Агро Дар Миколаївка ) про визнання договору оренди землі недійсним.

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ СФ Агростар , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру

у Дніпропетровській області), про визнання договору оренди землі недійсним.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

у складі судді Озерянської Ж. М. від 19 травня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті зустрічного позову до ТОВ СФ Агростар , третя особа - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання договору оренди землі недійсним та повернуто матеріали зустрічного позову.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 порушено строки подання зустрічного позову, тому у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом слід відмовити та повернути його заявнику.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 19 травня 2020 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 15 серпня 2011 року, що був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ СФ Агростар , зазначаючи про те, що вона успадкувала земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 та уклала договір оренди земельної ділянки 16 січня 2018 року із ТОВ Агро Дар Миколаївка . Також посилалася на те, що договір оренди земельної ділянки

від 15 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ СФ Агростар

не укладався. Суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув, не пересвідчився належним чином, чи дійсно обидва позови взаємопов`язані

і спільний їх розгляд є доцільним, та дійшов передчасного висновку про повернення зустрічного позову ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду,

ТОВ СФ Агростар , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та не врахував того, що відповідно до ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 29 березня 2019 року, якою відкрито провадження у цій справі, відповідачам визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Вважає, що відповідачі мали право на пред`явлення зустрічного позову протягом 15 днів з моменту вручення ухвали про відкриття провадження.

Вказує, що в матеріалах справи міститься список згрупованих поштових відправлень листів, згідно з яким суд відправив ухвалу про відкриття провадження разом із позовною заявою на належну ОСОБА_1 адресу.

Враховуючи рекомендоване повідомлення, яке міститься в матеріалах справи, днем вручення ОСОБА_1 ухвали про відкриття провадження

є 27 квітня 2019 року. Таким чином, строк для пред`явлення зустрічного позову для ОСОБА_1 закінчився 14 травня 2019 року.

Зазначає, що відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив

на касаційну скаргу у якому зазначає, що касаційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню. Вважає, що постанова апеляційного суду

є законною та обґрунтованою.

Також у листопаді 2020 року ТОВ Агро Дар Миколаївка подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу у якому зазначає, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скаргаТОВ СФ Агростар підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі

та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли

б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини

і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним

і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не

є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України ( Melnyk v. Ukraine заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та

в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку - норм ЦПК України .

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не

є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК Українищодо її подання.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175і 177цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першоїта другоїстатті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи

(стаття 194 ЦПК України).

Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню судом заявнику.

Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається

в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів

з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України).

Аналізуючи зазначені норми права, можна дійти висновку про те, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого суду про відкриття провадження у справі.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває

у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК Україничасових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ТОВ СФ Агростар до ОСОБА_1 , ТОВ Агро Дар Миколаївка про визнання договору оренди землі недійсним.

З метою виконання вимог частини першої статті 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі.

Призначено підготовче судове засідання на 20 червня 2019 року

на 11:00 год.

Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог частини четвертої статті 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).

Роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Отже, ОСОБА_1 мала право на пред`явлення зустрічного позову протягом 15 днів з моменту вручення ухвали про відкриття провадження.

27 квітня 2019 року згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримала ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 29 березня 2019 року про відкриття провадження у справі № 175/957/19.

Із зустрічним позовом до ТОВ СФ Агростар , третя особа -

ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання договору оренди землі недійсним ОСОБА_1 звернулася 05 травня 2020 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною першою статті 193 ЦПК України.

Проте, апеляційний суд, зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Натомість суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 порушила строки подання зустрічного позову, дійшов обґрунтованого висновку про відмову ОСОБА_1 у прийнятті зустрічного позову до ТОВ СФ Агростар , третя особа - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання договору оренди землі недійсним та повернув матеріали зустрічного позову.

Вказане свідчить, що апеляційним судом безпідставно скасоване судове рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агростар задовольнити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня

2020 року скасувати.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 19 травня 2020 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк