Рішення

від 15.04.2021 по справі 175/957/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/957/19

Провадження № 2/175/257/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Іщенко Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агростар до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка про визнання договору оренди землі недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2019 року позивач ТОВ СФ Агростар звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка та просив суд постановити рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі, укладений 16 січня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка , об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 8,0200 га з кадастровим номером 1221485600:01:002:0008, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області; судові витрати стягнути з відповідачів .

Адвокат позивача ТОВ СФ Агростар за довіреністю Якименко О.В.(т.1,а.с.53), надав заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в уточненому позові(т. 2,а.с.133).

Представник відповідачів ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою (т.2,а.с.131), про причини неявки суд не повідомила.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, ознайомившись з відзивом на позов, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Право власності на земельну ділянку, а також право користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав ( ст. 125 ЗК України).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що 15 березня 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ СФ Агростар укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,0200 га з кадастровим номером 1221485600:01:002:0008, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Дніпропетровському районі, що підтверджується записом від 03 вересня 2012 року за № 122140004001642 на останній сторінці договору з підписом і печаткою органу державної реєстрації, згідно п.8 Договору договір укладено терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(т.1,а.с.7-8).

Актом про приймання-передання земельної ділянки з кадастровим номером 1221485600:01:002:0008 ОСОБА_3 передав,а ТОВ СФ Агростар прийняв земельну ділянку площею 8,020 га та набув право на її оренду(т.1,а.с.9).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна 11 листопада 2017 року ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1221485600:01:002:0008, на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1-3994, виданого Дніпровською районною державною нотаріальною конторою(т.1,а.с.10).

Згідно листа Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27 грудня 2018 року наданого ТОВ СФ Агростар згідно інформації станом з 01 січня 2013 року, отриманої за допомогою програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру на земельну ділянку площею 8,020 га з кадастровим номером 1221485600:01:002:0008 зареєстровано право оренди між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО ДАР МИКОЛАЇВКА на сім років від 29 січня 2018 року(т.1,а.с.11), що також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна(т.1,а.с.10, зворотній аркуш).

Також ця інформація підтверджується договором оренди земельної ділянки від 16 січня 2018 року укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка (т.1,а.с.42-43); актом обстеження стану земельної ділянки від 16 січня 2018(т.1,а.с.45) та актом приймання-передачі земельної ділянки від 16 січня 2018 року(т.1,а.с.46).

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 792 ЦК України, ст. 13 Закону України Про оренду землі за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 395, ст. 407 ЦК України, ст. 102-1 ЗК України право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) є речовим правом на чуже майно, яке надає землекористувачу право користуватися чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до ч. 6 ст. 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може передаватися у володіння та користування іншій особі лише орендарем, лише за згодою орендодавця і лише на праві суборенди (крім випадків, визначених законом).

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст. 148-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину належить земельна ділянка площею 8,0200 га з кадастровим номером 1221485600:01:002:0008, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, що перебувала в оренді ТОВ СФ АГРОСТАР на підставі договору оренди земельної ділянки від 15 березня 2011 року укладеного між ТОВ СФ Агростар та ОСОБА_3 . Так, ОСОБА_1 16 січня 2018 року укладено Договір оренди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка та передано в оренду іншого орендаря ту саму земельну ділянку, яка перебувала в користуванні ТОВ СФ Агростар на підставі раніше укладеного Договору оренди земельної ділянки від 15 березня 2011 року, строк дії якого не закінчився.

Таким чином, Договором оренди земельної ділянки №0008 укладеним 16 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Дар Миколаївка та посвідченим Державним реєстратором Виконавчого комітету Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області Кравець Р.А., порушено право ТОВ СФ Агростар як орендаря на підставі Договору оренди земельної ділянки від 15 березня 2011 року, на право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та позбавлено ТОВ СФ Агростар доступу до землі для проведення господарської діяльності, що в даному випадку є зловживанням власником землі ОСОБА_1 права на розпоряджання особистим (власним) майном та односторонньою відмовою від виконання умов та зобов`язань за правочином, що суперечить положенням ЦК України, Закону України Про оренду землі . Діями власника земельної ділянки ОСОБА_1 та нового орендаря земельної ділянки ТОВ Агро Дар Миколаївка , порушено законні права та інтереси ТОВ СФ Агростар на користування орендованим майном, що передбачено Договором оренди земельної ділянки від 15 березня 2011 року.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оспорюваний позивачем ТОВ СФ Агростар Договір оренди земельної ділянки №0008 від 16 січня 2018 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Дар Миколаївка суперечить вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України, і становить перешкоду для реалізації права на користування земельною ділянкою для орендаря ТОВ СФ Агростар , чим порушено законні права позивача. А отже, Договір оренди земельної ділянки №0008 від 16 січня 2018 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Дар Миколаївка є недійсним, так як в момент його укладення допущено порушення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, яка вже передана в оренду, передавати її у користування іншій особі, ніж орендарю, у тому числі на праві емфітевзису, що також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.05.2018 року у справі № 379/672/16-ц та від 23.07.2018 року у справі №390/1736/16-ц.

Аналізуючи вищевказані обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ СФ Агростар , щодо визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки №0008 укладеного 16 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Дар Миколаївка та посвідченого Державним реєстратором Виконавчого комітету Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області Кравець Р.А. підлягають задоволенню, оскільки відповідно до положень п. в ст. 152 ЗК України та ст. 203, 215 ЦК України оспорюваний договір оренди земельної ділянки №0008 укладений 16 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Дар Миколаївка є недійсним, так як на час його укладення земельна ділянка правомірно перебувала в оренді іншого користувача - орендаря ТОВ СФ Агростар .

Договір оренди земельної ділянки від 15 березня 2011 року укладений між ТОВ СФ Агростар та ОСОБА_3 ,правонаступником якого є ОСОБА_1 , є дійсним, в судовому порядку не скасований, строк оренди за ним не закінчився, тому відповідно до положень ст. 629 ЦК України він підлягає виконанню його сторонами. Підстав для розірвання або припинення цього договору в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , роз`яснено, що відповідно до ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Підсумовуючи вищенаведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів сторони по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агростар підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ Агро Дар Миколаївка на користь ТОВ СФ Агростар повинно бути стягнено судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 1921 грн., тобто з кожного по 960 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 203, 215, 216, 395, 407, 626, 629, 792 ЦК України, ст. 93, 95, 124, 152 ЗК України, ст. 1, 13, 24, 25, 27 Закону України Про оренду землі , ст. 4, 12, 13, 76, 89, 130, 133, 141, 263-266 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агростар до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 16 січня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка , об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 8,0200 га з кадастровим номером 1221485600:01:002:0008, розташована на території Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агростар , ЄДРПОУ:33983588 сплачений судовий збір у розмірі 960 грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка , ЄДРПОУ:37620018 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма Агростар , ЄДРПОУ:33983588 сплачений судовий збір у розмірі 960 грн. 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.