Ухвала

від 21.01.2021 по справі 199/13473/13-к

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/115/21 Справа № 199/13473/13-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представників потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12012040630000379 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченої ОСОБА_9 на вирокАмур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від25серпня 2020року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та запереченняпотерпілого ОСОБА_12 на вказаніапеляційні скарги,-

ВСТАНОВИЛА:

цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого головним технологом в ТОВ ПП «Берліка», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 177 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

- за ст. 232 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, із позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаних з використанням комерційної таємниці, строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, із позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаних з використанням комерційної таємниці, строком на 2 роки.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності і призначеного покарання, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку м. Дніпропетровськ, громадянку України, з середньою освітою, заміжню, маючу на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючу начальником відділу збуту в ТОВ ПП «Берліка», зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 177 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

- за ст. 232 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, із позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаних з використанням комерційної таємниці, строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, із позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаних з використанням комерційної таємниці, строком на 2 роки.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності і призначеного покарання, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Вирішено долю речових доказів та судових витрат.

Вказаним вироком ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими у вчиненні наступного.

В період часу з 25.11.2002 року по 21.10.2004 року, а також з 22.11.2006 року по 31.07.2008 року, ОСОБА_8 працював на посадах піскоструйщика та плавильника-розливальника металу та сплавів виробничого цеху ПНВПФ «Сітон», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 35А, де займався виготовленням та виливанням чавунного посуду та знав технологію його виготовлення, де також в період часу з 17.11.2000 року по 23.01.2012 року працювала ОСОБА_9 на посадах інженера, начальника виробничого відділу, начальника відділу збуту ПНВПФ «Сітон» та мала доступ до технології виробництва і клієнтської бази вказаного підприємства.

Відповідно до угод «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства» від 06.02.2003 року і 22.11.2006 року, між керівником ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_12 та співробітником підприємства ОСОБА_8 , на останнього покладено обов`язок нерозголошення комерційної таємниці, в тому числі на протязі 5 років з моменту звільнення з підприємства. Також відповідно до угоди «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства» від 06.02.2003 року між керівником ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_12 та співробітником підприємства ОСОБА_9 , на останню покладено обов`язок нерозголошення комерційної таємниці, в тому числі на протязі 5 років з моменту звільнення з підприємства.

12.12.2005 року директором та засновником ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_12 подано заявку до ДП «Український інститут промислової власності» на отримання патенту України на промисловий зразок « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Далі, а саме 15.11.2006 року, за вказаною заявкою ОСОБА_12 видано патент України № НОМЕР_1 , за яким захищається форма та колір посуду. Окрім цього, 01.03.2011 року між ОСОБА_12 та ПНВПФ «Сітон» укладено Ліцензійний договір № 2, за яким виключне право на використання зазначеного патенту надано вказаному підприємству.

Відповідно до укладених договорів ПНВПФ «Сітон» здійснює виготовлення та реалізацію чавунного посуду в якому використовується промисловий зразок « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року.

Приблизно на початку 2011 року у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник злочинний намір спрямований на незаконне використання патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006 року на чавунний посуд, власником якого є ОСОБА_12 , а використання якого здійснює ПНВПФ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », при цьому останні вступили у злочинну змову.

В подальшому, а саме 27.04.2011 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою реалізації свого злочинного наміру, з корисливих спонукань, достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок № 13074 від 15.11.2006 року на чавунний посуд, власником якого є ОСОБА_12 , за попередньою змовою групою осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстрували ТОВ ПП «Берліка» основним видом діяльності якого в тому числі є лиття чавуну, а також виготовлення інших готових металевих виробів та відповідно до договору оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 з корисливих мотивів, з використанням комерційної таємниці ПНВПФ «Сітон», організували виробництво чавунної продукції в порушення патенту на промисловий зразок № 13074 від 15.11.2006 року на чавунний посуд.

Після звільнення з ПНВПФ «Сітон», ОСОБА_9 почала офіційно працювати на ТОВ ПП «Берліка». Далі, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 , яка працювала на посаді начальника відділу збуту ТОВ «ПП Берліка», які достовірно знали про існування патенту на промисловий зразок № 13074 від 15.11.2006 року на чавунний посуд, здійснили виготовлення, а в подальшому реалізацію ТОВ «ТНП КОМ» сковорід чавунних із дерев`яною ручкою в кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць, чим порушили право інтелектуальної власності, що належить ОСОБА_12 , а право на використання зазначеного патенту має ПНВПФ «Сітон», яке захищається Цивільним та Господарськими кодексами України, а також Законом України «Про охорону прав на промислові зразки».

25.06.2012 року в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 », за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 7-Б, що належить ТОВ «ТНП КОМ», здійснена закупка, в результаті якої придбано сковорід чавунних із дерев`яною ручкою в кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць на загальну суму 12 757,50 гривень.

Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 19.09.2012 року № 70/38-624 у наданих на дослідження виробах - 1 (жаровні чавунній) та 1 (сковороди чавунній гриль), які були відібрані з числа 70 одиниць посуду виробництва ТОВ «ПП «Берліка», використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року.

Далі ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок № 13074 від 15.11.2006 на чавунний посуд, продовжуючи вчиняти злочин, використовуючи вищезазначений патент продовжили виготовляти та реалізовувати продукцію ТОВ ПП «Берліка».

27.09.2012 року у ТОВ «ТНП КОМ» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 вилучено бухгалтерські документи, що підтверджують факт наявності господарських взаємовідносин між ТОВ ПП «Берліка» та ТОВ «ТНП КОМ» щодо постачання чавунного посуду.

19.11.2012 року у виробничому приміщенні ТОВ ПП «Берліка» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7, відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено 170 одиниць (жаровня чавунна) та 377 одиниць (сковорода чавунна) виробництва ТОВ ПП «Берліка».

Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 17.12.2012 року № 70/38-777 в наданих на дослідження виробах 170 (жаровня чавунна) що були вилучені під час обшуку 19.11.2012 року у ТОВ «ПП «Берліка», використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року.

Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 28.01.2013 року № 70/38-60 проведеного на підставі вилучених бухгалтерських документів у ТОВ «ТНП КОМ», ТОВ «ПП «Берліка», було виготовлено та поставлено для реалізації ТОВ «ТНП КОМ» 2550 одиниць чавунного посуду, а саме: 1425 одиниць виробів «жаровня чавунна» та 1125 одиниць виробів «сковорода чавунна (гриль)», в яких використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року.

Згідно висновку економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 23.01.2013 року № 70/38-61 розмір матеріальної шкоди, що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року у 170 виробах, що були вилучені 19.11.2012 року в ході проведення обшуку у виробничому приміщенні ТОВ ПП «Берліка» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7 становить 19 833,33 грн.

Згідно висновку судової-експертизи у сфері інтелектуальної власності № 11235/11236/14-53 від 03.03.2015 року у двох жаровнях чавунних, у двох сковорідках чавунних (гриль) з ручками, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014, Осмотр по АДРЕСА_4 Изъято: две жаровни, изъятые в ходе закупки» та на зворотній стороні: «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск Управление ГСБЕП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области» та двох жаровнях чавунних, які містять супровідні тексти: «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по АДРЕСА_4 , Изъято: две жаровни, изъятые в ходе обыска», у одній жаровні чавунній та одній сковороді чавунній (гриль) з дерев`яною ручкою, що вилучені під час оперативної закупівлі від 25.06.2012 року (на зворотній стороні яких зазначено: «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск Управление ГСБЕП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области»), використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року.

Згідно висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішній справ України № 19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16.02.2018 року, у жаровні чавунній (діаметр 28), закупленій 25.06.2012 року та жаровні чавунній (діаметр 28), вилученій під час обшуку 19.11.2012 року, використані всі суттєві ознаки варіанту 1 промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року.

Згідно висновку комісійної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 199/13473/13-к від 04.07.2018 року у двох жаровнях чавунних (діаметр 28), відібраних «під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були вилучені під час обшуку 19.11.2012 року» (одна жаровня) та «закуплені 25.06.2012 року» (друга жаровня), використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року. У сковорідці чавунній (діаметр 24), відібраній під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були закуплені 25.06.2012 року, використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року.

Згідно висновку додаткової експертизи Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 15/13.9/9 від 28.01.2019 року, розмір матеріальної шкоди, що була заподіяна потерпілим ОСОБА_12 та ПНВПФ «Сітон» внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року становить 296 966 гривень 67 коп.

В результаті протиправних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які виразилися у розголошенні комерційної таємниці без згоди її власника, яким ця інформація відома у зв`язку з професійною або службовою діяльністю, вчинене з корисливих мотивів і завдало істотної шкоди суб`єкту господарської діяльності, що виразилися в незаконному використанні промислового зразка, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з завданням матеріальної шкоди у великому розмірі, потерпілому ОСОБА_12 та ПНВПФ «Сітон» спричинено майновий збиток на загальну суму 316 800 гривен.

В апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_8 просить вказаний вирок скасувати повністю та ухвалити новий вирок, яким визнати його невинуватим в пред`явленому обвинувачені у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України та виправдати його, оскільки не доведено, що вчинено зазначені кримінальні правопорушення, в яких його обвинувачують.

Вважає, що наявні достатні та обґрунтовані підстави для скасування оскаржуваного вироку, у зв`язку з відсутністю в його діяннях складу злочину, відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості, що свідчить, на його думку, про неповноту судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладеним у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

В оскаржуваному вироку суд першої інстанції прийшов до висновку про вчинення ним злочину на підставі наступних доказів та висновків: показів потерпілого ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; протоколу обшуку за місцем приміщення для ливарних робіт ТОВ «ПП «Берліна» за адресою: АДРЕСА_3 від 19.11.2012 року; висновку експерта № 70/38-777 від 17.12.2012 р. та висновку експерта № 19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16.02.2018 р.; документів проведеної оперативної закупівлі 25.06.2012 року чавунних жаровень і сковорідок. Вважає, що вищезазначені доказі та висновки є недостатніми та неналежними, приймаючи які, суд фактично упереджено оцінив інші докази, чим самим, на її думку, порушив критерії доведення «поза розумним сумнівом», які сформовані Європейським Судом з прав людини.

За прийнятим вироком, на його думку, судом фактично прийнято беззаперечно версію обвинувачення та потерпілого, без жодного обґрунтування та надання оцінки доказам та поясненням обвинуваченому.

Зазначає, що оперативна закупка 25.06.2012 р., на яку суд посилається як на належний та допустимий доказ, відбулась до порушення кримінальної справи №61121919 відносно ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 177 КК України 23.08.2012 р. та до реєстрації матеріалів в ЖРЗСП № 8822 від 17.08.2012 р., на підставі яких слідча ОСОБА_19 порушила вищезазначену кримінальну справу.

Вважає, що оперативна закупівля від 25.06.2012 року проводилась не зрозуміло за яким з зареєстрованим повідомлень, а матеріали оперативної закупівлі не містять також інформації у рамках якої досудової перевірки, та відносно кого здійснювалися заходи.

Зазначає, що оперативна закупівля від 25.06 2012 року, проводилась під час дії КПК України (1960 року). За ч. ч. 1, 2 ст. 65 КПК України (1960 року), доказами у кримінальній справі є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані данні встановлюються в тому числі, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів.

На думку апелянта, проведений оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_20 захід, зазначений ним у документах як «оперативна закупка» не є передбаченим Законом України «Про оперативно- розшукову діяльність» негласним оперативно-розшуковим заходом - оперативною закупкою, оскільки сам зміст та форма такого заходу були викривлені і його результати згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 65 КПК України (1960 року) не можуть бути використані судом як доказ у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно два акти огляду від 25 червня 2012 року оперативного покупця ОСОБА_18 та переданих йому грошових коштів, протокол огляду, під час якого 25 червня 2012 року були оглянуті і вилучені чавунні жаровні і сковорідки, придбані ОСОБА_18 , самі чавунні жаровні і сковорідки, придбані ОСОБА_18 , покази свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 щодо обставин проведення заходу, позначеного ОСОБА_20 як «оперативна закупка», вважає недопустимими доказами.

Також вважає недопустимими доказами висновки експертиз, предметом яких були зразки посуду, отриманого під час зазначеної так званої «оперативної закупівлі».

Зазначає, що постановою від 15 листопада 2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська задовольнив подання слідчої ОСОБА_23 та санкціонував проведення обшуку у виробничому приміщенні ТОВ «ПП «Берліка» за адресою: Запорізька область м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7. Незважаючи на це, вказаний вище обшук, та вилучення 170 одиниць жаровень чавунних і 377 одиниць чавунних сковорідок, було проведено не ОСОБА_24 , а слідчою ОСОБА_25 , яка розслідувала справу раніше з 23.08.2012 р. до 06.09.2012 р. ОСОБА_25 , на їх думку, не мала права проводити зазначений обшук, тому що втратила свої повноваження слідчого у даній справі з моменту передачі справи іншому слідчому

Як за чинного КПК України, так і КПК України (1960 року) здійснення досудового розслідування групою слідчих допускається на підставі відповідного рішення керівника органу досудового розслідування (слідчого відділу).

Вважає, що у слідчої ОСОБА_25 були відсутні повноваження на проведення в межах цього кримінального провадження обшуку 19 листопада 2012 року. Оскільки обшук у виробничому приміщенні ТОВ «ПП Берліка» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юнатів, 7, проведено неуповноваженою особою, фактичні данні, отримані в результаті такого обшуку, на його думку, є недопустимим доказом.

На його думку, вилучені під час оперативної закупівлі 25.06.2012 р., 35 сковорідок чавунних (гриль), діаметром 24 см., та 35 жаровень чавунних, діаметром 28 см, під час виїзного судового засідання мали лише наклеєні повідомлення «Опечатано 25.06.2012 р.» та не зрозумілі підписи. Вважає, що це свідчить про відсутність на об`єктах необхідних при опечатуванні ідентифікуючих ознак, що вони мають відношення до кримінальної справи №61121919, або кримінального провадження № 12013040630000379 від 11.12.2012 р. відносно ОСОБА_9 або ОСОБА_8 .

Висновки експертиз вважає неналежними, визначений розмір збитків неправильним.

На його думку, визнані судом у рішенні належні та допустимі докази жодним чином не доводять сам факт виготовлення ТОВ «ПП «Берліка» певної, чітко визначеної кількості чавунного посуду з порушенням прав будь-яких осіб на промисловий зразок його продажу чи зберігання з метою продажу, так й не доводять факт його причетності до такої діяльності.

Вважає, що обвинувальний акт не містить відомостей про розголошення ним комерційної таємниці і в межах висунутого обвинувачення прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту розголошення будь-якої конкретно визначеної комерційної таємниці. Факт вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вважає недоведеним.

На його думку, матеріали справи не містять постанови про порушення відносно нього кримінальної справи, а також не містять відомостей (витяг) з ЄРДР про те, що ним було скоєно злочин, передбачений ч. 2 ст. 177 КК України та ст. 232 КК України. Підозру вважає необґрунтовано.

- обвинувачена ОСОБА_9 просить вказаний вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати її невинуватою в пред`явленому обвинувачені у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України та виправдати її, оскільки не доведено її винуватість.

Посилається на аналогічні доводи, які викладені вище в апеляційній скарзі ОСОБА_8 .

Вважає, що наявні достатні та обґрунтовані підстави для скасування оскаржуваного вироку, у зв`язку з неповнотою судового розгляду; невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

На думку ОСОБА_9 , ухвалюючи оскаржуваний вирок, та визнаючи її винною у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України, суд не обґрунтував своє рішення належними, допустимими та достатніми доказами. Вважає, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами.

Зазначає, що коли створювалося ТОВ ПП «Берліка», вона знаходилась в місті Дніпропетровську, та працювала на підприємстві «Сітон» і, на її думку, ніякого відношення до створення та організації роботи ТОВ ПП «Берліка» вона не мала.

На її думку, судом не враховані її пояснення та надані до справи матеріали стосовно того, що ТОВ «ПП «Берліка» здійснювало виробництво чавунного посуду у відповідності РСТ України від 1988 року, а також технічними умовами 28.7.-37692590-001:2011, зареєстрованими в системі Держпотребстандарт, у відповідності з вимогами законів та інших нормативно-правових актів в частині технологічного виробництва. Вся продукція підприємства сертифікована в системі сертифікації УкрСЕПРО. Технічні умови 28.7.-37692590-001:2011 розроблені ТОВ «ПП «Берліка» та згідно Закону України «Про стандартизацію», вважає інтелектуальною власністю ОСОБА_8 .

Посилається на практику рішень Європейського суду, та про недоведення поза розумним сумнівом винуватості.

Потерпілий ОСОБА_12 на зазначені апеляційні скарги подав заперечення, в яких просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок суду без змін. Вирок суду вважає законним.

Заслухавши суддю доповідача, обвинувачених, які апеляційні скарги підтримали з викладених у них підстав, думку прокурора та представників потерпілого, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, посилаючись на їх необґрунтованість, перевіривши і проаналізувавши доводи, які викладені в апеляційних скаргах та запереченнях на них, співставивши їх з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Аналізуючи доводи апеляційних скарг обвинувачених щодо недоведеності їх вини, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про винність останніх у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушення, є ґрунтовним та підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, що узгоджуються між собою, в тому числі:

- показаннями потерпілого ОСОБА_12 щодо обставин роботи обвинувачених в ПНВПФ СІТОН; виявлення ним у продажу чавунного посуду ідентичного тому, що захищений належним йому патентом на промисловий зразок і виробляється вказаним підприємством на підставі укладеного між ними договору; звернення його до правоохоронних органів з цього приводу;

- показаннями оперативного покупця (свідка) зі зміненими анкетними даними ОСОБА_18 щодо обставин здійснення контрольної закупки товару у магазині ІНФОРМАЦІЯ_8 по вул. Ширшова, 7-Б у м. Дніпро;

- патентом на промисловий зразок № 13074 Посуд, зареєстрованим 15.11.2006 року;

- витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 857223, серії АЖ від 27.04.2011, згідно якому ТОВ «Промислове Підприємство «Берліка» зареєстрована в Єдиному Державному реєстрі за № 37692590 за адресою: АДРЕСА_5 , і засновниками його є у тому числі обвинувачені;

- угодою про нерозголошення комерційної таємниці підприємства, від 06.02.2003 року, між ОСОБА_26 та ОСОБА_9 ;

- угодами про нерозголошення комерційної таємниці підприємства від 06.02.2003 року та від 22.11.2006 року між ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ;

- угодою про нерозголошення комерційної таємниці підприємства, від 06.02.2003 року, між ОСОБА_26 та ОСОБА_9 ;

- протоколом огляду 25.06.2012 р. з додатками та фототаблицею;

- протоколом обшуку за місцем розташування офісу ТОВ «ПП «Берліка» за адресою: вул. Леніна, 23/2, кімната № 6 в місті Бердянську Запорізької області від 19.11.2012 року, в ході якого в присутності понятих було вилучене майно;

- протоколом обшуку за місцем приміщення для ливарних робіт ТОВ «ПП «Берліка» за адресою: АДРЕСА_3 від 19.11.2012 в ході якого в присутності двох понятих виявлено чавунні вироби, а саме сковороди діаметром 280*60 см. у кількості 170 штук та сковороди діаметром 240*40 см. у кількості 377 штук;

- протоколом тимчасового вилучення речей та документів від 28.03.2013 стосовно 170 одиниць сковорід чавунних, діаметром 280*60 мм. та 377 (триста сімдесят сім) одиниць сковорід, діаметром 240*40 мм.;

- протоколом огляду місяця події від 15.07.2014, згідно якому оглянуто територію складу за адресою: АДРЕСА_6 , з приміщення якого вилучено продукцію, що виявлена 19.11.2012 під час обшуку з ТОВ «ПП «Берліка», а саме дві жаровні, діаметром 28 см., дві сковороди-гриль, діаметром 24 см., та продукцію, що була придбана в ході проведення оперативної закупівлі 25.06.2012, а саме: дві сковороди з ручками, діаметром 24 см., на дні яких мається бирка з підписами понятих та етикетка фірми «Krauff» та дві жаровні, діаметром 28 см., з етикеткою фірми «Krauff»;

- висновком експерта № 70/38-624 від 19.09.2012 р., згідно якому у наданих на дослідження виробах - одній «жаровні чавунній» та одній «сковороді чавунній (гриль)», які були відібрані з числа сімдесяти одиниць посуду виробництва ТОВ «ПП Берліка», що були придбані 25.06.2012 у ТОВ «ТНП.КОМ», використано всі суттєві ознаки промислового зразку за патентом України №13074 від 15.11.2006 року;

- висновком експерта №70/38-777 від 17.12.2012 р., згідно якому у наданому на дослідження виробі «жаровня чавунна», який був відібраний з числа ста сімдесяти одиниць посуду, що були вилучені 19.11.2012 р. у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » по АДРЕСА_3 , використані всі суттєві ознаки промислового зразку за патентом України № НОМЕР_1 від 15.11.2006 року. В наданому на дослідженні виробі «сковорода чавунна», який був відібраний з числа трьохсот сімдесяти семи одиниць посуду, що були вилучені 19.11.2012 року у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » по АДРЕСА_3 , використані не всі суттєві ознаки промислового зразку за патентом України № 13074 від 15.11.2006 р.;

- висновками експерта №70/38-60 від 28.01.2013 року та 70/38-61 від 23.01.2013 року, якими встановлено майнові збитки в сфері інтелектуальної власності на суму 19 833,33 грн.;

- висновком експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності № 454 від 22.05.2014 року, відповідно до якого, у чавунному посуді виробництва ПП «Берліка» використано таку ознаку винаходу за патентом України № 80885 ІНФОРМАЦІЯ_5 , як «при формуванні на виливку захисного покриття оксиду заліза Fe3O4 його нагрів ведуть до температури 680-800 °С; у чавунному посуді виробництва ПП «Берліка» використана така ознака винаходу за патентом України № 80051 Чавунний посуд і спосіб виготовлення чавунного посуду, як вміст у сірому чавуні кремнію в кількості має не менше 4,1 %;

- висновком комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 11235/11235/14-53 від 03.03.2015, згідно якому у двох жаровнях чавунних, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по АДРЕСА_4 , Изъято: две жаровни, изъятые в ходе закупки» та зворотній стороні «25.06.2012 «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск, УГСБЭП ГУМВД Украины в Днепропетровской области» та двох жаровнях чавунних, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по пр. газеты «Правда», 35-А, Изъято: две жаровни, изъятые в ходе обыска» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006. У двох сковорідках без ручок, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по АДРЕСА_4 , Изъято: две сковороды, изъятые в ходе обыска ООО «ПП «Берлика» не використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006. У двох сковорідках чавунних (гриль) з ручками, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по АДРЕСА_4 , Изъято: две сковороды, изъятые в ходе оперативной закупки» та на зворотній стороні «25.06.2012 «ОПЕЧАТАНО» АДРЕСА_7 » використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006. У одній жаровні чавунній та одній сковороді чавунній (гриль) з дерев`яною ручкою, вилучені під час оперативної закупівлі від 25.06.2012 (на зворотній стороні яких зазначено: «25.06.2012 «ОПЕЧАТАНО» АДРЕСА_7 »), використано всі суттєві ознаки промислового зразку за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року;

- висновком експерта №19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16.02.2018 року, відповідно до якого у наданих на дослідження зразках посуду - жаровні чавунній (діаметром 28), закупленій 25.06.2012 року, та жаровні чавунній (діаметром 28), вилученій під час обшуку 19.11.2012 року, використані всі суттєві ознаки варіанту 1 промислового зразку за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року; у сковорідці чавунній (діаметром 24), закупленій 25.06.2012 року, та сковороді чавунній (діаметром 24), вилученій під час обшуку 19.11.2012 р., не використані всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року;

- висновком комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 3108 від 04 липня 2018 року, відповідно до якої, у жаровні чавунній (діаметр 28), відібраній «під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були «закуплені 25.06.2012р», використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № 13074від 15 листопада 2006 року. У сковорідці чавунній (діаметр 24), відібраній «під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були закуплені 25.06.2012 року» використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № 1374 від 15 листопада 2006 року;

- висновком додаткової економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 15/13.9/9 від 28.01.2019 р., відповідно до якого розмір матеріальної шкоди, що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 р. при виготовленні ТОВ «ПП «Берліка» та поставці для реалізації ТОВ «ТНП.КОМ» чавунного посуду згідно з бухгалтерськими документами, що були вилучені в ході виїмки 27 вересня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ», і по 70 одиниць посуду: 35 «жаровень чавунних» та 35 «сковорід, чавунних (гриль)», що були вилучені в ході оперативної закупівлі 25 червня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ» становить 296.966, 67 грн., у тому числі окремо по 70 одиницям посуду: 35 «жаровень чавунних» та 35 «сковорід чавунних (гриль)», що буди вилучені в ході оперативної закупівлі 25 червня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ», становить 7.904, 17 грн. (т. 11 а.п. 131-133);

- речовими доказами, зокрема чавунними виробами - сковородами діаметром 280*60 см. у кількості 170 штук та сковородами діаметром 240*40 см. у кількості 377 штук, документами фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПП «Берліка» в двох синіх пакетах, документами, вилученими виїмкою від 27.09.2012 в ТОВ «ТНП.КОМ», зразками з закуплених під час оперативної закупки 35 шт. жаровень і 35 шт. сковорідок.

В ході апеляційного перегляду встановлено, що дослідивши з дотриманням вимог закону та детально проаналізувавши у вироку вищезазначені та інші докази, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України, та вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України, який колегія суддів вважає правильним та з ним погоджується, оскільки суд першої інстанції дав належну оцінку наданим стороною обвинувачення доказам не тільки з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а й з точки зору їх узгодженості, взаємозв`язку та системності, і ці докази в своїй сукупності взаємодоповнюють один одного і є достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинувачених складу кримінальних правопорушень та доведеності вини останніх у їх вчиненні, а також для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

У зв`язку з вищенаведеним не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційних скарг обвинувачених щодо неправильності встановлення судом фактичних обставин справи та недоведеності винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Аналізуючи доводи апеляційних скарг обвинувачених, що є аналогічними, колегія суддів вважає їх неспроможними, оскільки вони в цілому повторюють лінію захисту, обрану в суді першої інстанції, яка була детально проаналізована у вироку та ґрунтовно визнана неспроможною. Крім того, ці доводи випливають з їх власного суб`єктивного аналізу і переоцінки окремих доказів, при цьому оцінка і тлумачення таких доказів здійснюються тенденційно, вибірково, із спотворенням їх дійсного змісту та відокремлено від інших обставин та доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

Колегія суддів не може погодитись з посиланням обвинувачених на недопустимість як доказів результатів оперативної закупівлі від 25.06.2012 р. з огляду на те, що вона була проведена до порушення 23.08.2012 р. кримінальної справи щодо ОСОБА_9 та до реєстрації 17.08.2012 р. матеріалів, на підставі яких вона була порушена, що її матеріали не містять відомостей про те, в рамках якої досудової перевірки вона була проведена, а матеріали, на підставі яких вона була проведена, стороні захисту при закінченні досудового розслідування не відкривалися. Вказані посилання суперечать наявним матеріалам, які були ретельно досліджені судом.

Доводи апелянтів щодо неналежності акту огляду грошових коштів від 25.06.2012 р. колегія суддів вважає такими, що не обґрунтовують апеляційні вимоги з огляду на те, що вони не спростовують ані факту проведення відповідної закупівлі, а ні її результатів, які підтверджуються низкою доказів, зокрема протоколом огляду придбаних речей від 25.06.2012 р. (т. 1 а.с. 149-165), показаннями закупника зі зміненими анкетними даними ОСОБА_18 . Вказані процесуальні дії проведені з належним дотриманням вимог Закону.

З аналогічних міркувань не можуть бути прийняті до уваги і посилання апелянтів на відсутність на процесуальних документах, складених під час їх проведення, грифу секретності, а також колегія суддів вважає позбавленими логічного обґрунтування доводів апелянтів про те, що у зв`язку із цим результати оперативної закупівлі були викривлені.

Доводи апелянтів про проведення оперативної закупівлі до порушення кримінальної справи № 61121919 відносно ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 177 КК України та до реєстрації матеріалів ЖРЗСП, на підставі яких її було порушено, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що відповідно до п. 8 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (2012 р.) допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності. Оскільки відомості, отримані в результаті проведення оперативної закупівлі від 25.06.2012 р., збирались як докази на стадії перевірки заяви про вчинення злочину під час чинності КПК України (1960 р.), оцінка їх допустимості має бути надана відповідно до положень вказаного Кодексу.

Згідно із ст. 97 ч. 5 КПК України (1960 р.) заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно- розшукової діяльності, а отже проведення оперативної закупівлі до порушення кримінальної справи вказаному процесуальному закону не суперечить і про недопустимість її результатів як доказів не свідчить.

Посилання апелянтів на те, що у межах досудового розслідування вилучені під час огляду 25.06.2012 р. сковорідки та жаровні не оглядалися, до матеріалів кримінального провадження у статусі речових доказів не долучалися, в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначалися, доступ до них стороні захисту не в порядку ст. 290 КПК України не надавався, суд апеляційної інстанції оцінює як безпідставні з огляду на наступне.

Так, до матеріалів кримінального провадження був долучений відповідний протокол від 25.06.2012 р. з фототаблицею до нього (т. 1 а.с. 149-153), з яких вбачається, які саме предмети були оглянуті та вилучені, а також зазначено, що із цих речей було відібрано для подальшого дослідження одну чавунну сковороду (гриль) діаметром 24 см та одну жаровню чавунну діаметром 28 см., а отже вказані докази були набуті стороною обвинувачення у спосіб та з дотриманням процедури, передбачених процесуальним законом.

У подальшому відібрані речі були досліджені експертами, зі складенням за наслідками дослідження висновків № 70/38-624 від 19.09.2012 р., № 11235/11235/14-53 від 03.03.2015 р., № 3108 від 04.07.2018 р., які разом із протоколом огляду від 25.06.2012 р. є головним джерелом доказової інформації із відповідного питання.

Підстав для сумніву в правильності висновків експертів, в тому числі і щодо визначення вартості зазначених предметів, в ході апеляційного розгляду, - не встановлено.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що невідкриття стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК речей, на підставі яких було сформовано висновок експерта, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 КПК України, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом й скасування судових рішень, якщо зазначені докази було отримано у визначеному законом порядку, і згадана сторона не клопотала про надання доступу до них. Аналогічна позиція була висловлена Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у його постанові від 16 січня 2020 року у справі № 754/14281/17 (Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Рішення, внесені до ЄДРСР за січень 2020 року).

З вищенаведених міркувань колегія суддів не вбачає підстав для визнання недопустимими доказами за принципом «плодів отруєного дерева», як про це просять апелянти, висновків судових експертиз щодо предметів посуду, отриманих у межах оперативної закупівлі 25.06.2012 р.

Посилання апелянтів на недопустимість як доказів результатів проведення 19.11.2012 р. обшуку у виробничому приміщенні ТОВ «ПП «Берліка» по вул. Юнатів. 7 у м. Бердянську Запорізької обл. з огляду на те, що він був проведений не уповноваженою особою слідчим ОСОБА_25 , яка розслідувала справу лише до 06.09.2012 р., колегія суддів оцінює критично. Так, згідно повідомленню СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, досудове розслідування по кримінальній справі № 61121919 проводили старші слідчі ОСОБА_25 та ОСОБА_28 , а склад групи слідчих узгоджувався в установленому порядку керівництвом СВ АНД PB ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (т. 11 а.с. 83, 93). У зв`язку із цим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання недопустимими доказами за принципом «плодів отруєного дерева», як про це просять апелянти, висновків судових експертиз щодо предметів посуду, отриманих у межах обшуку 19.11.2012 р.

Доводи апелянтів щодо неналежного зберігання речових доказів у справі, зокрема того, що вони не були опечатані, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки із протоколу обшуку від 19.11.2012 р. вбачається, що під час санкціонованого обшуку, проведеного у присутності понятих та із дотриманням вимог процесуального закону, у вищевказаному виробничому приміщенні було виявлено та вилучено вироби чавунного посуду - сковороди діаметром 280x60 без ручок у кількості 170 шт. та сковороди діаметром 240x40 гриль у кількості 377 шт., які були долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (т.2 а.с. 88-89, 192), а також з них відібрано по одному примірнику вилучених виробів для проведення експертного дослідження (т.2 а.с. 82-84).

Вказані речові докази було в порядку ст. 357 ч. 2 КПК України оглянуто судом за їх місцезнаходженням - у ПНВПФ «Сітон», якому вони передані на відповідальне зберігання, при цьому було підтверджено їх кількість, асортимент та візуальну однаковість сковорід та жаровень. Колегія суддів не вбачає порушень порядку вилучення чавунного посуду у ТОВ «ПП «Берліка», відібрання зразків для проведення експертних досліджень та передачі відповідних виробів експертам, у зв`язку із чим не знаходить і достатніх підстав для сумнівів у правильності проведених за вказаними виробами експертиз, а доводи апелянтів у цій частині вважає такими, що мають формальний характер і не дають достатніх підстав для сумнівів у правильності висновків суду, викладених в оскаржуваному вироку.

Доводи апеляційних скарг щодо неможливості складання постанови слідчого ОСОБА_29 про визнання вилучених під час обшуку предметів речовими доказами, а також акту прийому матеріальних цінностей, підписаного ОСОБА_12 , у вказану в цих документах дату, - 19.11.2012 р., - колегія суддів оцінює критично, оскільки вони являють собою припущення апелянтів, позбавлені переконливого обґрунтування.

Посилання апелянтів на недостовірність експертиз про встановлення розміру матеріальних збитків, проведених експертом НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_30 , який, на їх думку, перебуває у службовій залежності від слідства, колегія суддів вважає надуманими, оскільки сам по собі факт роботи останнього в експертній установі системи МВС не свідчить про залежність цього експерта від слідства та/або інші підстави для сумнівів в його об`єктивності і неупередженості, а ґрунтовних підстав для сумніві у правильності цих висновків апелянти не наводять.

Також колегія суддів оцінює критично як такі, що не ґрунтуються на процесуальному законі, доводи апелянтів щодо неможливості використання як доказів висновків експертів, складених під час попередніх судових розглядів, остаточні рішення яких були скасовані в апеляційному порядку.

Доводи апелянтів про відсутність в їх діях об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 232 КК України, спростовуються встановленим судом із належних і допустимих доказів фактом незаконного використання ними в ТОВ «ПП «Берліка», а отже і розголошення у вказаному підприємстві, комерційної таємниці ПНВПФ «Сітон», яка стала їм відома у зв`язку з їх попередньою професійною і службовою діяльністю у вказаному підприємстві, усіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 13074 «Посуд» від 15.11.2006 р., а також інформації про внутрішні інгредієнти особливості, технологічні умови та виробничі навички утворення спеціальних зовнішніх ознак запатентованих виробів чавунного посуду.

Посилання апелянтів на виготовлення ними продукції у відповідності до РСТ України 1988 року та розроблених ТОВ «ПП «Берліка» і зареєстрованих у системі Держпотребстандарт технічних умов 28.7.-37692590-001:2011, не спростовують обґрунтованості вироку суду з огляду на те, що дослідженими судом висновками експертів поза розумним сумнівом підтверджується факт використання при виробництві вказаної продукції всіх ознак промислового зразку за патентом України № 13074 «Посуд» від 15.11.2006 р.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_27 щодо недоведеності виготовлення певної чітко визначеної кількості чавунного посуду із порушенням права на промисловий зразок, а також його причетності до такої діяльності, спростовуються фактом виявлення та вилучення у виробничому приміщенні ТОВ «ПП «Берліка» по вул. Юнатів. 7 у м. Бердянську Запорізької обл. виробів чавунного посуду сковорід діаметром 280x60 без ручок у кількості 170 шт. та сковорід діаметром 240x40 гриль у кількості 377 шт., при виробництві яких було використано всі ознаки промислового зразку за патентом України № 13074 «Посуд» від 15.11.2006 р., а також показаннями самого ОСОБА_27 в суді першої інстанції про те, що він після звільнення з ПНВПФ «Сітон» вирішив організувати власну справу з виготовлення чавунного посуду, для чого приблизно у 2011 р. спільно з іншими особами заснував ТОВ «ПП «Берліка» і в подальшому саме він займався розробкою зразків чавунного посуду для виготовлення.

У зв`язку із вищенаведеним, підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Разом із тим, оскаржуваний вирок підлягає зміні у межах повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ч. 2 ст. 404 КПК України, оскільки суд першої інстанції, встановивши наявність підстави для застосування положень ст. 49 КК України закінчення строків давності, звільнив обвинувачених одночасно як від кримінальної відповідальності, так і від покарання, що є неприпустимим.

З огляду на те, що обвинувачені вину не визнавали та наполягали на своїй невинуватості, суду при ухваленні обвинувального вироку належало призначити останнім покарання та звільнити від нього на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а отже висновки суду про одночасне звільнення обвинувачених також і від кримінальної відповідальності підлягають виключенню з вироку як зайві.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скаргиобвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченої ОСОБА_9 ,- залишити без задоволення.

В ирок Амур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від25серпня 2020року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,- змінити.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання на звільнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Вважати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звільненими, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, п. 5 ст. 74 КК України, від покарання, призначеного за ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4