Ухвала

від 01.02.2021 по справі 303/796/21

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/796/21

2/303/666/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

01 лютого 2021 року м.Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Куцкір Ю.Ю. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Баранова Ж.В. про визнання договорів дарування недійсними.

Одночасно з поданням позову представник позивача подав також і заяву про забезпечення позову в якій просить суд накласти арешт на незавершений будівництвом житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 з приналежними до нього надвірними спорудами, на земельну ділянку, кадастровий номер 2122755300:01:022:0014 за цією ж адресою, на квартиру АДРЕСА_2 та на гаражне приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_3 .

Заява мотивована тим, що вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2017 року відповідача ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.1 ст.171, ч.1 ст.296 КК України і за сукупністю злочинів було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 було звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1 ст.76 цього Кодексу. Цим же вироком ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 30.05.2017року вирок Мукачівського міськрайонного суду від 17.03.2017 року було залишено без змін. Крім цього, Постановою Верховного Суду від 20.02.2018 року вищезазначений вирок Мукачівського міськрайонного суду та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області було залишено без змін. Однак, відповідач ОСОБА_3 з метою ухилення та не виконання вироку суду в частині стягнення моральної шкоди за рахунок належного йому нерухомого майна, 09.08.2017 року уклав відразу чотири фіктивні правочини, а саме договори дарування, згідно яких він відчужив своїй матері ОСОБА_4 належне йому вищезазначене нерухоме майно. Таким чином, на сьогоднішній день, оскільки відповідач ОСОБА_3 ніде не працює, рухоме чи нерухоме майно за ним вже не зареєстроване, то і виконання вироку в частині стягнення моральної шкоди є вже утрудненим та фактично неможливим.

Накладення арешту на зазначене нерухоме майно під час розгляду справи в суді буде запобіганням в недопущенні відчужити майно третім особам, ризик якого є очевидним, а отже в подальшому взагалі може зробити неможливим виконання вироку суду в повному обсязі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами, суд приходить до наступного висновку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, тобто розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановлення обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Статтею 151 ЦПК України передбачені вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в п. 3, 4, 7 ч. 1, в якій повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або може звернутись.

Таким чином, беручи до уваги предмет та розмір позовних вимог, які представник позивача заявив до суду, вид забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вони є взаємопов`язані, між сторонами дійсно виник спір, однак вони не є співмірними із сумою встановленою судом завданої моральної шкоди позивачу, а тому заява підлягає до часткового задоволення.

Разом з тим, відповідач вже відчужив належне йому майно близьким родичам, шляхом укладення договорів дарування, а тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання як вироку суду, так і виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову - задоволити частково.

Накласти арешт на: незавершений будівництвом житловий будинок , розташований за адресою: АДРЕСА_1 з приналежними до нього надвірними спорудами та на земельну ділянку , загальною площею 0,1500 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2122755300:01:022:0014.

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали надіслати до Мукачівського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) для виконання, а представнику позивача ОСОБА_2 , для відома.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір