Рішення

від 26.01.2021 по справі 359/9885/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/295/2021

справа №359/9885/19

РІШЕННЯ

Іменем України

26 січня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Моргушко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що 14 липня 2001 року між нею та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. За час перебування у шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року шлюб між ними був розірваний. На даний час сторони проживають окремо, при цьому неповнолітня дочка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_2 є особою працездатного віку, має постійне місце роботи, офіційно працевлаштований в ТОВ Укртранслоджистік . Тому ОСОБА_2 має можливість надавати допомогу на утримання спільної неповнолітньої дитини, проте постійно ухиляється від своїх батьківських обов`язків. У зв`язку з цим, позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду, і до досягнення дитиною повноліття.

ІІ. Процесуальні дії у цивільній справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2019 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання (т.1 а.с.65).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2020 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме: витребувано у ГУ ДФС України у м. Києві та ТОВ Укртранслоджистік інформацію про розмір доходів ОСОБА_2 (т.1 а.с.139-140).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2020 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про витребування доказів, а саме: витребувано у ОСОБА_1 докази її сукупного доходу; стан здоров`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про страхування життя / забезпечення медичного страхування; навчальні заклади, які відвідувала дитина і кількість коштів, що було витрачено на такі заклади; потреби дитини у спеціальному харчуванні і кількість коштів, що витрачаються на забезпечення цього питання в місяць / рік; суму витрат, що потрібна для забезпечення дитини одягом на місяць / рік; відомості про рахунки, які відкривались на ім`я дитини (т.1 а.с.185-187).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.23).

ІІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник позивача ОСОБА_5 підтримала пред`явлений позов та наполягала на його задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 надав до суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовної заяви у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень вказав, що дійсно ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 05 листопада 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний. Договору або іншої письмової домовленості про порядок сплати і розмір аліментів між сторонами по справі укладено не було. Разом з цим, існувала усна домовленість про сплату аліментів у розмірі прожиткового мінімуму. Тому після розірвання шлюбу, а саме з лютого 2015 року ОСОБА_2 продовжував утримувати спільну дитину шляхом сплати на рахунок позивача відповідних грошових коштів. Починаючи з лютого 2018 року сплата аліментів здійснювалась на підставі судового наказу судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2018 року у розмірі 18365 гривень, який був скасований постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року. Представник відповідача просив врахувати, що відповідач є робітником в ТОВ Укртранслоджистік , обіймає посаду директора і отримує заробітну плату середній розмір якої складає близько 88000 гривень. Тому у випадку стягнення з відповідача аліментів у розмірі ј частки заробітної плати це становитиме близько 22000 гривень. При зверненні до суду позивач не надала доказів які б вказували, що сума аліментів на утримання дитини має бути більше ніж сума прожиткового мінімуму, встановлена для дитини, більш ніж 50% від 2218 гривень. Крім цього, позивач спроможна приймати участь у фінансуванні потреб дитини, оскільки працює на посаді доцента Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка, на посаді лікаря УЗ-діагностики в ТОВ МЦ Герц , на посаді директора ТОВ Укрспецекспрес . У власності позивача перебуває шість об`єктів нерухомого майна, зокрема земельні ділянки та будинки. В той час як на утриманні відповідача перебуває його дружина ОСОБА_6 та їхня спільна дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З огляду на це, на переконання відповідача, гарантований розмір аліментів, який є безспірним у розмірі 50% від прожиткового мінімуму на дитину віком до 18 років, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (т.1 а.с.70-84).

Представник позивача ОСОБА_5 надала до суду відповідь на відзив, яким наполягала на задоволенні пред`явленого позову. Додатково вказала на те, що відповідач має достатні та регулярні доходи та взмозі на рівні з позивачем утримувати спільну дитину та сплачувати аліменти в розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Крім цього, в силу норм СК України обирати спосіб стягнення аліментів є правом саме позивача (т.1 а.с.158-166).

Представником відповідача ОСОБА_4 надані заперечення на відповідь на відзив за змістом яких зазначено, що позивачем не доведено, що сума аліментів має бути більша ніж 50% від розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зокрема, що цієї суми не достатньо для гармонійного розвитку дитини. При цьому, відповідач ніколи не був проти забезпечення дитини всім необхідним та ніколи не уникав від обов`язку щодо матеріального утримання дитини (т.1 а.с.198-199).

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року (т.1 а.с.7-8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження, виданого на її ім`я (т.1 а.с.9).

На даний час неповнолітня дочка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Вказана обставина підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 24 вересня 2019 року (т.1 а.с.15) та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 вересня 2019 року (т.1 а.с.16).

Спірні правовідносини регулюються гл.15 Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання розділу ІІІ Права та обов`язки матері, батька і дитини СК України.

V. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

а. норми матеріального права.

У відповідності до ст.51 Конституції України та ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.8 та ч.1 ст.12 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоровся та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3- 1 ) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3- 2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

б. норми процесуального права.

У відповідності до положення ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

VI. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

В матеріалах цивільної справи містяться копії платіжних доручень (т.1 а.с.85-131) за період з 2018-2019 років, згідно яких ОСОБА_2 перераховував грошові кошти на користь позивача на утримання їхньої спільної дочки ОСОБА_3 , а саме: 17 вересня 2019 року у розмірі 8407 гривень 04 копійки, 16 вересня 2019 року - 10049 гривень 25 копійок, 17 серпня 2019 року - 9900 гривень, 16 серпня 2019 року - 8465 гривень, 16 липня 2019 року - 8465 гривень, 04 липня 2018 року - 4999 гривень, 03 липня 2019 року - 9900 гривень, 30 травня 2019 року - 9000 гривень, 30 травня 2019 року - 8900 гривень, 10 травня 2019 року - 9365 гривень, 23 квітня 2019 року - 8465 гривень, 19 квітня 2019 року - 9300 гривень 37 копійок, 27 лютого 2019 року - 1 гривня, 28 грудня 2018 року - 9999 гривень, 27 грудня 2018 року - 8366 гривень, 21 грудня 2018 року - 3 гривні, 20 грудня 2018 року - 8366 гривень, 19 грудня 2018 року - 9999 гривень, 07 грудня 2018 року - 8365 гривень, 07 грудня 2018 року - 9999 гривень, 19 жовтня 2018 року - 9999 гривень, 18 жовтня 2018 року - 8366 гривень, 18 жовтня 2018 року - 9999 гривень, 17 жовтня 2018 року - 8365 гривень, 05 вересня 2018 року - 10000 гривень, 05 вересня 2018 року - 3365 гривень, 05 вересня 2018 року - 5000 гривень, 04 вересня 2018 року - 5000 гривень, 03 вересня 2018 року - 10000 гривень, 12 серпня 2018 року - 3365 гривень, 13 серпня 2018 року - 3365 гривень, 29 липня 2018 року - 4999 гривень, 03 липня 2018 року - 4999 гривень, 02 липня 2018 року - 4999 гривень, 20 червня 2018 року - 5000 гривень, 01 червня 2018 року - 3365 гривень, 31 травня 2018 року - 5000 гривень, 30 травня 2018 року - 3371 гривень, 23 травня 2018 року - 4999 гривень, 21 травня 2018 року - 4999 гривень, 18 травня 2018 року - 4999 гривень, 20 квітня 2018 року - 6365 гривень, 17 квітня 2018 року - 6000 гривень, 16 квітня 2018 року - 6000 гривень, 12 квітня 2018 року - 4355 гривень, 11 квітня 2018 року - 6000 гривень, 10 квітня 2018 року - 6000 гривень.

З огляду на це, суд погоджується з доводами відповідача та його представника стосовно того, що обставини, викладені у позовній заяві щодо ухилення відповідача від матеріального утримання неповнолітньої дочки, не відповідають дійсності.

Разом цим, посилання відповідача на те, що він добровільно приймає участь в утриманні дитини, не свідчить про відсутність спору між сторонами по справі щодо утримання їхньої спільної дитини.

Так, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Тому, добровільні щомісячні грошові перекази не знімають з батька обов`язку по сплаті аліментів на утримання рідної дочки.

Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 20 лютого 2019 року у справі №761/23085/16-ц.

З огляду на це, суд вважає допустимим примусово стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки.

При визначенні розміру аліментів суд виходить з того, що матеріали цивільної справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров`я або скрутне матеріальне становище.

Так, ОСОБА_2 працює на посаді директора ТОВ Укртранслоджистік . Його дохід за період з 01 січня 2019 року по 31 травня 2020 року склав 1971776 гривень 22 копійки, зокрема в І кварталі 2019 року у розмірі 59103 гривні, ІІ кварталі 2019 року - 59275 гривень 63 копійки, ІІІ кварталі 2019 року - 59089 гривень 92 копійки (т.1 а.с.150, т.2 а.с.14). Тому відповідач має стабільний та регулярний дохід.

За змістом відзиву на позовну заяву вбачається, що на утриманні відповідача перебуває його дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та їхня спільна дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з цим, в матеріалах цивільної справи відсутні належні докази на підтвердження факту народження у відповідача дитини від іншого шлюбу, а також факту проживання відповідача, його дружини та малолітньої дитини однією сім`єю, та перебування вказаних осіб саме на утриманні відповідача.

В обґрунтування своїх заперечень проти пред`явленого позову відповідач також зазначив про те, що ОСОБА_1 є власником квартири шести об`єктів нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,07 га з кадастровим номером 3220883200:03:002:2492, право на яку набуто 26 вересня 2019 року; земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 3221982000:02:003:0032, право на яку набуто 04 січня 2019 року; земельної ділянки площею 0,2498 га з кадастровим номером 3221982000:02:003:036, право на яку набуто 10 січня 2019 року; житлового будинку площею 180,4 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 , право на який набуто 27 серпня 2019 року; житлового будинку площею 36,1 кв.м., що розташований по АДРЕСА_2 , право на який набуто 10 січня 2019 року; житлового будинку площею 42,5 кв.м., що розташований по АДРЕСА_4 , право на який набуто 29 січня 2019 року.

Крім цього, відповідач вказав на те, що ОСОБА_1 працює на посаді доцента Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка, за період з січня по червень 2019 року отримала заробітну плату у розмірі 95531 гривні 19 копійок; на посаді лікаря УЗ-діагностики в ТОВ МЦ Герц , за період з 01 січня по 30 червня 2019 року - 12000 гривень, а також на посаді директора ТОВ Укрспецекспрес .

Проте, вказані доводи відповідача не є в повній мірі обґрунтованими. Оскільки на підтвердження перебування у власності ОСОБА_1 вищевказаного нерухомого майна відповідачем не надано жодного доказу.

В той же час, ОСОБА_1 дійсно по 19 лютого 2020 року працювала на посаді доцента Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка, працює на посаді лікаря УЗ-діагностики за сумісництвом та лікарем-неврологом в ТОВ МЦ Герц , обіймає посаду директора ТОВ Укрспецекспрес (т.1 а.с.156,214-217).

З огляду на положення ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів врахуванню підлягають, серед іншого, обставини наявності рухомого та нерухомого майна, грошових вкладів, доведені витрати платника аліментів на придбання нерухомого або рухомого майна у платника аліментів, а не одержувача. З огляду на це, судом дані доводи відповідача щодо матеріального становища ОСОБА_1 до уваги не приймаються.

Твердження відповідача з приводу того, що вцілому витрати позивача на утримання їхньої спільної неповнолітньої дочки, зокрема витрати на освіту і медицину в проміжку 17 місяців є невеликими. Матеріали цивільної справи не містять доказів, які б вказували, що ОСОБА_3 потребує якихось спеціальних витрат, тому є всі підстави для стягнення аліментів у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дитини її віку, а враховуючи рівний обов`язок обох батьків, тому станом на 01 липня 2020 року розмір аліментів має становити 1159 гривень.

З такими доводами відповідача суд також не погоджується, оскільки наявність у дитини певних потреб, які потребують спеціальних витрат, зокрема навчання, лікування тощо, є підставою для звернення до суду з окремим позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, згідно ст.185 СК України.

Тоді як аліменти у вигляді щомісячних платежів, які має сплачувати один з батьків на користь того з батьків, з ким проживає дитина, мають забезпечувати щоденні та поточні потреби, які полягають у необхідності придбання продуктів харчування, одягу, предметів гігієни, предметів навчання, дозвілля тощо.

Судом критично оцінюються твердження відповідача стосовно того, що отримуючи заробітну плату середній розмір якої близько 109450 гривень, тому у випадку стягнення з нього аліментів у розмірі ј частки доходу, розмір аліментів на утримання дочки становитиме близько 27362 гривні 50 копійок. З огляду на це, щомісячні витрати на утримання ОСОБА_3 мають становити у розмірі 54725 гривень з обох батьків (т.2 а.с.17 зворот), що не є розміром аліментів необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Так, чинний СК України не встановлює верхньої (максимальної) межі розміру аліментів на дитину, а називає лише мінімальний їх розмір (нижню межу). Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно положення до ч.3 ст.70 Закону України Про виконавче провадження він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Аудіо-диск (т.1 а.с.175) приєднаний до матеріалів цивільної справи за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 , з записом технічної фіксації судових засідань у справі №753/1117/18, суд вважає неналежним доказом. Зокрема, зважаючи на принцип безпосереднього дослідження доказів, питання щодо щомісячних витрат позивача на утримання неповнолітньої дочки є предметом доказування саме в даній цивільній справі, а висловлювання і цитування пояснень позивача, які надані в ході судового розгляду іншої цивільної справи суд вважає необґрунтованим.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, а також рівність обов`язку батьків щодо забезпечення матеріального утримання дитини до досягнення нею повноліття, суд вважає допустимим стягувати з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до дня досягнення дитиною повноліття.

VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні позову ОСОБА_1 не сплатила судовий збір, оскільки вона звільнена від його сплати на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір . Пред`явлений нею позов задоволений. Тому із ОСОБА_2 належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.8 та ч.1 ст.12 Закону України Про охорону дитинства , ч.1 ст.180, ч.3 ст.181, ч.1 та ч.2 ст.182, ч.1 ст.191 СК України, ч.1 та ч.6 ст.81, ч.1ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі ј частини всіх видів його заробітку, доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 22 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду - 04 лютого 2021 року.

Суддя: В.В. Журавський