Постанова

від 04.02.2021 по справі 908/1015/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2021 Справа № 908/1015/20

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Широбокова Л.П., Чус О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1015/20 (суддя Дроздова С.С.; рішення ухвалене о 11:47 год. у місті Запоріжжя, повний текст рішення складено 21.09.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплітех" (04114, м.Київ, вул. Кобзарська, буд. 67, ідентифікаційний код юридичної особи 21614048)

до відповідача : Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, ідентифікаційний код юридичної особи 00130872)

про стягнення 83882 грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У квітні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплітех" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення 71090 грн. 40 коп. основного боргу за договором про закупівлю товару № 2235-ДЭ-ЗаТЭС від 10.05.2018, 3554 грн. 52 коп. пені, 3358 грн. 09 коп. 3 % річних, 5879 грн. 18 коп. інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань з оплати поставленого товару.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1015/20 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплітех" 71090 грн. 40 коп. основного боргу, 3554 грн. 52 коп. пені, 3358 грн. 09 коп. 3% річних, 5879 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 2102 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено факт порушення грошових зобов`язань відповідачем, а заявлені до стягнення суми пені, інфляційних втрат і 3% річних є обґрунтованими.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (АТ "ДТЕК Дніпроенерго") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1015/20 в повному обсязі скасувати.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Відповідач вважає, що під час ухвалення рішення судом першої інстанції не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Апелянт стверджує про відсутність в матеріалах справи доказів належної поставки позивачем, як це передбачено п. 2.9. та п. 5.7. договору про закупівлю товару №2235-ДЭ-ЗаТЭС від 10.05.2018. Зазначає, що копії документів, надані позивачем, не відповідають вимогам п.5.6. Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 №55 (надалі ДСТУ).

Крім того, апелянт заперечує факт належного укладання договору та стверджує про відсутність повноважень підписанта зі сторони позивача Снєгіна І.П.

Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу в спростування її доводів позивач (ТОВ "Комплітех") стверджує про дотримання вимог ч. 9 ст. 80, ч. 2, ч. 4 ст. 91 ГПК України та подання суду належним чином засвідчених копій документів. Посилаючись на пункти 2.2., 2.4., 4.1., 4.4., 4.5., 5.2., 5.5., 5.12., 6.1., 6.4. договору, позивач зазначає про наявність підстав стверджувати про виконання умов договору позивачем і підтвердження факту отримання товару відповідачем.

Щодо заперечень відповідача факту належного укладання договору про закупівлю товару №2235-ДЄ-ЗаТЭС від 10.05.2018, позивач звертає увагу на довіреність №402 від 18.06.2018, видавником якої є ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго", яка видана ОСОБА_1 (провідному фахівцю ВЗ) на отримання від ТОВ "Комплітех" товару за договором.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1015/20; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини

10.05.2018 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" (Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплітех" (Постачальник) укладено договір про закупівлю товару №2235-ДЭ-ЗаТЭС.

Предметом договору є зобов`язання Постачальника поставити Покупцю товар, зазначений в специфікації, який Покупець зобов`язався прийняти і оплатити, код згідно УКТ ЗЕД: 8536. 8536201000. 8538.Код є попередніми, остаточні коди встановлюються на момент постачання та вказуються в податковій (видатковій) накладній згідно чинного законодавства України (товар), 2017-2018 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що приймання товару здійснюється сторонами відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 (із змінами та доповненнями) і "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (із змінами та доповненнями) в частині, що не суперечить умовам договору.

За пунктом 2.4. договору Покупець повідомляє Постачальника про невідповідність отриманого товару за кількістю - протягом 24 годин, за якістю протягом 10 календарних днів з дати поставки товару і проведення вхідного контролю, з оформленням документів відповідно до законодавства України та внутрішніх документів Покупця.

Відповідно до пункту 4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем постановленого Покупцю товару на 90 календарний день з дати поставки відповідного товару на підстави отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 договору.

Сторони дійшли згоди датою оплати товару вважати дату списання грошових коштів із поточного банківського рахунку Покупця (пункт 4.5. договору).

Пунктом 5.2. договору передбачено виконання поставки товару на умовах DDР згідно з Правилами "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року у місце призначення поставки Товару: ДТЕК ЗАПОРІЗЬКА ТЕС, 71501, м. Енергодар Запорізька обл., вул. Промислова. 95.

Згідно пункту 5.5. договору, товар вважається поставленим Покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару).

Пунктом 5.12. договору встановлено, що зобов`язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження Покупця в місці призначення поставки, що вказане у п. 5.2. договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації (п. 1.1. цього договору) з обов`язковим підписанням документів зазначених в пункті 5.5. договору (видаткової накладної). Зобов`язання Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого товару (дата списання грошових коштів з рахунку Покупця).

Згідно пункту 11.1. цей договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

Виконання постачальником умов договору підтверджується видатковою накладною №74 від 18.06.2018, відповідно до якої покупцю був поставлений товар на суму 71090 грн. 40 коп. з ПДВ.

Отримання товару покупцем за довіреністю №402 від 18.06.2018 підтверджується підписом його представника.

Оплати за товар покупцем здійснено не було.

В порядку досудового врегулювання спору постачальником на адресу покупця була направлена претензія №1126/4 від 26.11.2019 з вимогою у зв`язку з простроченням платежу терміново перерахувати 71090 грн. 40 коп. заборгованості.

Отримання покупцем претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0411923093575.

21.01.2020 постачальником покупцю було направлено досудове попередження №121/2, в якому покупцю повторно пропонувалось на протязі 10 днів з моменту отримання даного попередження добровільно перерахувати суму боргу із врахуванням пені 74644,92 грн.

Відповідно до витягу з сайту Укрпошти за пошуком трек номеру №0411923051341 вказане досудове попередження було отримано покупцем 27.01.2020.

Оскільки вартість поставленого товару покупцем сплачена не була, це спонукало постачальника звернутися з відповідним позовом до господарського суду.

Частиною першою статті 68 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.

За своїм змістом укладений між сторонами цього спору договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне визначення договору містить і стаття 712 Цивільного кодексу України.

За приписами частини шостої статті 265 Господарського кодексу України та частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статі 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини перша, друга статті 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (частина перша статті 664 Цивільного кодексу України).

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції

За умовами пункту 5.5. договору дата підписання сторонами видаткових накладних свідчить про виконання постачальником своїх зобов`язань з поставки товару.

Право власності на товар, усі ризики втрати або пошкодження товару, переходять від Постачальника до Покупця з дати поставки товару.

Видаткова накладна підписана представником покупця без зауважень і заперечень, що свідчить про отримання товару.

Видаткова накладна №74 від 18.06.2018 відповідає вимогам первинного документу, визначених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Відповідач не заперечує отримання товару, отже його конклюдентні дії свідчать про прийняття договору до виконання.

В той же час відповідач заперечує належну поставку товару, посилаючись на недотримання позивачем пунктів 2.9., 5.7. договору щодо надання всіх складових елементів (комплектуючих) до товару та окрім видаткової накладної наступних документів: товарно-транспортної накладної, технічної документації, зокрема, сертифікату (або паспорту) якості заводу-виготовлювача на кожну партію товару або паспорт на товар (одиницю товару).

Щодо цих заперечень, колегія суддів зазначає:

статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 682 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.

За змістом статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до частин першої, другої статті 684 Цивільного кодексу України у разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) доукомплектування товару в розумний строк.

Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний;

2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.

Як вбачається з пункту 2.9. договору у випадку відсутності всіх документів, передбачених п. 5.7. цього договору, товар вважається поставленим некомплектним, у зв`язку з чим Покупець має право застосувати до Постачальника санкції, обумовлені п. 7.4. цього договору.

Пунктом 2.10. договору передбачено, що у разі поставки Постачальником некомплектного товару, Покупець має право вимагати від Постачальника доукомплектування товару протягом 14 календарних днів з дня направлення Покупцем відповідної письмової вимоги.

Якщо Постачальник у строк встановлений у цьому пункті договору не доукомплектував товар, Покупець має право за своїм вибором:

- вимагати заміни некомплектного товару на комплектний;

- відмовитися від товару (партії товару), вимагати повернення сплаченої грошової суми за недоукомплектований товар протягом 10 календарних днів з дати відправлення письмової вимоги Постачальнику.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з вимогою надати будь-які відсутні документи, не скористався наданим законом і умовами договору правом вимагати доукомплектування товару, відмовитися від товару або договору чи вимагати повернення сплаченої грошової суми за недоукомплектований товар.

Твердження відповідача про відсутність доказів укладання договору зі сторони ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" в особі директора Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" не заслуговують на увагу.

Договір укладений у 2018 році і станом на цей час відповідачем не надано доказів визнання його недійсним в судовому порядку. До того ж довіреність №402 від 18.06.2018 на провідного фахівця ВЗ ОСОБА_1 видана за підписом керівником підприємства і головного бухгалтера та засвідчена печаткою Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція".

Крім того, на виконання умов договору позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №80 від 18.06.2018, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 12.07.2018 №9142982327.

Доводи відповідача про надання позивачем в підтвердження факту поставки товару за неналежних доказів, які не завірені належним чином відповідно до вимог статті 91 Господарського процесуального кодексу України і пункту 5.6. Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 №55 не знайшли свого підтвердження.

Наявні в матеріалах справи документи надані позивачем містять написи про засвідчення копій відповідно до встановлених вимог, а саме складаються зі слів "Згідно з оригіналом", особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про доведення позивачем факту наявності заборгованості у сумі 71090,40 грн.

Доводи відповідача в обґрунтування заперечень позовних вимог були розглянуті судом першої інстанції у повному обсязі. Інших обґрунтованих доводів апеляційна скарга не містить, що виключає її задоволення і скасування рішення суду.

У зв`язку з неналежним виконанням договору позивачем було також заявлено до стягнення 3554,52 грн. пені, 3358,09 грн. 3 % річних і 5879,18 грн. інфляційних втрат.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання цивільних обов`язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства (частина третя статті 14 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина перша статті 216 Господарського кодексу України).

Згідно частини другої статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема як штрафні санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

За період з 17.09.2018 по 13.04.2020 позивачем нараховано до стягнення 3358 грн. 09 коп. 3 % річних і 5879 грн. 18 коп. інфляційних збитків.

Позивачем пеня була нарахована за період з 13.04.2019 по 13.04.2020 з чим погодився суд першої інстанції.

Відповідач в апеляційній скарзі не піднімає питання щодо правильності нарахованих до стягнення сум.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає рішення обґрунтованим і прийнятим відповідно до норм чинного законодавства.

За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у цій справі судового рішення немає.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1015/20 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 04.02.2021.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус