Рішення

від 25.01.2021 по справі 915/750/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Справа № 915/750/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: Мозжеріна М.Ю., ордер ВЕ №1015231 від 09.09.2020,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Фізичної особи-підприємця Павленка Миколи Юрійовича

( АДРЕСА_1 ;

РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача: Миколаївської обласної організації

Українського товариства мисливців і рибалок

(54015, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.15, корп.2; ідент.код 03928375),

про : визнання договору оренди нежитлового приміщення укладеним та усунення перешкод у користуванні приміщенням,-

в с т а н о в и в:

01.06.2020 ФОП Павленко Микола Юрійович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, в якій просить суд:

1) визнати укладеним договір оренди комплексу будівель: адміністративний будинок площею 97,2 кв.м (без збройної кімнати площею 13 кв.м) та гараж з прилеглою територією (504 кв.м), що знаходяться за адресою: вул.Лермонтова, 1, смт.Братське Братського району Миколаївської області, №10 від 2 січня 2018 року між фізичною особою підприємцем Павленко Миколою Юрійовичем та Миколаївською обласною організацією Українського товариства мисливців та рибалок, ЄДРПОУ 03928375, на строк з 31 грудня 2019 року до 01 січня 2021 року;

2) зобов`язати відповідача - Миколаївську обласну організацією Українського товариства мисливців та рибалок, ЄДРПОУ 03928375 не чинити перешкод у користуванні комплексом будівель: адміністративний будинок площею 97,2 кв.м (без збройної кімнати площею 13 кв.м) та гараж з прилеглою територією (504 кв.м), що знаходяться за адресою: вул.Лермонтова, 1, смт.Братське Братського району Миколаївської області, шляхом відновлення електропостачання на об`єкт оренди та надання реквізитів для сплати орендної плати.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що оскільки у листопаді 2019 року відповідач, як орендодавець, не направив позивачу, як орендарю, попередження про припинення спірного договору у зв`язку із закінченням строку його дії, то згідно положень п.4.3 спірного договору такий договір вважається автоматично пролонгованим на строк до 31.12.2020, тому що обома сторонами виконано конклюдентні дії спрямовані на фактичне продовження орендних відносин.

Позивач вказує, що окрім того, відповідач відключив приміщення від електропостачання, не приймає орендну плату з метою створення заборгованості з орендної плати та подальшої можливості розірвати договір на підставі несвоєчасного внесення орендної плати, чим створює позивачу перешкоди у користуванні орендованим приміщенням.

Ухвалою суду від 05.06.2020 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 22.07.2020.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві, який надійшов до суду 16.07.2020, вказує, що в порушення умов спірного договору позивачем не сплачувалась орендна плата протягом 3-х місяців підряд за січень, лютий та березень 2019 року, а також здійснювались без згоди відповідача конструктивні зміни та самовільне переобладнання складових об`єкта оренди, у зв`язку з чим 16.04.2019 відповідач надіслав повідомлення про розірвання спірного договору, яке було вручено позивачу 18.04.2019, тому згідно положень п.8.2 спірного договору з цієї дати договір вважається розірваним.

Відповідач вказує, що також в цьому повідомленні він вимагав у відповідності до п.8.8 спірного договору повернути орендований об`єкт, що позивачем виконано не було, а тому з 19.04.2019 адміністративна будівля незаконно використовується позивачем в його господарській діяльності, чим обмежується право власності належного власника на вказаний об`єкт нерухомості.

22.07.2020 судом відкладено розгляд справи на 21.08.2020 в зв`язку з неявкою позивача.

Ухвалою суду від 21.08.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2020.

Позивач у відповіді на відзив, який надійшов до суду 09.09.2020, на спростування доводів відповідача наводить ті ж аргументи, що викладенні в позовній заяві, та вказує, що відповідач безпідставно не виконує свої зобов`язання за договором, штучно утворює обставини на підтвердження того, що орендарем порушуються умови договору оренди щодо внесення орендної плати.

У судовому засіданні 10.09.2020 судом оголошено перерву до 15.10.2020 за відповідним клопотанням позивача.

15.10.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 30.10.2020 призначено розгляд справи на 23.11.2020.

У судовому засіданні 23.11.2020 позивачем подано до суду клопотання про витребування з Центрального районного суду м.Миколаєва певних доказів, а саме належним чином посвідченого вироку від 12.10.2020 та матеріалів справи №490/1501/20 за обвинуваченням ОСОБА_1 , голови обласної ради Миколаївської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок.

В обґрунтування такого клопотання позивач зазначає, що з метою отримання доказів на підтвердження вимог позову адвокатом позивача заявою від 29.10.2020 до Центрального районного суду м.Миколаєва спрямована вимога про отримання копії вироку від 12.10.2020 по справі №490/1501/20 (провадження 1кп/490/460/2020) відносно обвинувачення ОСОБА_1 , голови обласної ради Миколаївської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок за вчинення кримінального злочину передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України, в якому йдеться про отримання неправомірної вигоди для себе за пріоритет в укладанні договору купівлі-продажу з позивачем Павленко М.Ю. , який здійснював оренду вказаного приміщення на підставі договору оренди №10 від 02.01.2018, а саме запропонував для себе неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень направлених на укладання договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості, а саме частини адміністративного приміщення, площею 61,7 кв.м.

Приймаючи до уваги, що вирок суду по кримінальні справі винесено вже після закриття господарським судом підготовчого провадження у даній справі, суд, з метою всебічного та повного розгляду справи, ухвалою від 23.11.2020 витребував з Центрального районного суду м.Миколаєва матеріали кримінальної справи №490/1501/20 (провадження 1кп/490/460/2020) за обвинуваченням ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 23.11.2020 та 22.12.2020 судом оголошувались перерви відповідно до 22.12.2020 та 25.01.2021.

В ході розгляду справи представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

22.01.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Судом враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою і нез`явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 25.01.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

02.01.2018 між Миколаївською обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок, як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Павленко Миколою Юрійовичем, як орендарем, було укладено договір оренди нежитлового приміщення №10 (далі - Договір) (а.с.37,38), за яким орендодавець на правах власника (в зв`язку з припиненням діяльності Братської районної організації УТМР) передає у строкове платне користування комплекс будівель: адміністративний будинок площею 97,2 кв.м (без збройної кімнати площею 13 кв.м) та гараж з прилеглою територією (504 кв.м) згідно свідоцтва про право власності від 24.05.2000 №61, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна площа адмінбудинку 110,2 кв.м (абз.1 розд.1, п.п.1.1, 1.2 Договору).

Об`єкт повинний бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем в день укладення цього договору. Передача об`єкта здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого сторонами свідчить про фактичну передачу об`єкта в оренду. Акт приймання-передачі об`єкта, підписаний сторонами, є невід`ємною частиною цього договору (п.п.3.1, 3.2 Договору).

Такий акт між сторонами було підписано в день укладення договору - 02.01.2018 (а.с.39).

Згідно п.п.4.1-4.3 Договору строк оренди об`єкту визначений з 02.01.2018 по 31.12.2018. У випадку належного виконання своїх обов`язків за цим договором, після спливу строку, зазначеного у п.4.1 договору, орендар має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди на новий строк. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших умов договору переважне право орендаря на укладання договору припиняється. Якщо жодна сторона в місячний термін до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на 1 (один) рік.

Позивач вказує, а відповідач підтверджує, що згідно п.4.3 Договору його дія автоматично була пролонгована на 2019 рік, тобто по 31.12.2019.

Згідно п.п.5.1, 5.2 Договору розмір орендної плати складає 1200,0 грн. Орендна плата сплачується попередплатою за місяць перерахуванням на розрахунковий рахунок не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п.7.1.3 Договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендні платежі та затрати орендодавця по комунальним послугам відповідно до умов договору.

Орендодавець має право на дострокове розірвання договору оренди у випадках, передбачених даним договором (п.6.2.3 Договору).

Згідно п.8.1 Договору даний договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін з підстав, встановлених у даному договорі.

Відповідач стверджує, що в порушення умов спірного договору позивачем не сплачувалась орендна плата протягом 3-х місяців підряд за січень, лютий та березень 2019 року.

На спростування вказаного твердження позивач вказує, що факт несплати орендної плати за вказаний період спростовується банківськими документами та підтвердженням отримання орендної плати МОО УТМР, які додаються до позовної заяви.

З наданих позивачем квитанцій (а.с.41-43), а саме з квитанції №0.0.1312127382.1 від 30.03.2019 (а.с.42) вбачається, що ОСОБА_3 30.03.2019 сплачено відповідачу 4800,0 грн з призначенням платежу: за оренду приміщень АДРЕСА_2 за січень - квітень 2019 року (за чотири місяці) , що також підтверджується бухгалтерською довідкою відповідача за вих.№2 від 06.03.2020 (а.с.17).

16.04.2019 орендодавцем, з посиланням на умови п.8.2 Договору, направлено орендарю повідомлення за вих.№10 про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення №10 від 02.01.2018, яке було доставлено та вручено позивачу відповідним підрозділом АТ Укрпошта 18.04.2019, що позивачем не заперечено та не спростовано.

Підставою для дострокового розірвання договору у вказаному повідомленні орендодавець зазначив, що в порушення п.5.2 Договору орендна плата не сплачувалась позивачем протягом 3-х місяців підряд, а саме орендна плата не сплачувалась за січень 2019 року до 15.01.2019, за лютий 2019 року до 15.02.2019, за березень 2019 року до 15.03.2019.

Також у вказаному повідомленні відповідач вимагав у відповідності до п.8.8 Договору у порядку визначеному п.8.9 Договору повернути орендований Об`єкт протягом 3-х днів з моменту дострокового розірвання цього договору з дати отримання цього повідомлення.

Аналогічні вимоги містили повідомлення відповідача адресовані позивачу за вих.№15 від 14.05.2019 та за вих.№30 від 02.10.2019 (а.с.67,68).

Відповідач вказує, що позивачем не повернуто орендований об`єкт, а тому він вважає, що з 19.04.2019 адміністративна будівля незаконно використовується позивачем в його господарській діяльності, чим обмежується право власності відповідача на вказаний об`єкт нерухомості.

19.04.2019 за договором купівлі-продажу (а.с.20,21) відповідач передав у власність ОСОБА_4 48/100 часток у праві власності на адміністративну будівлю, в літері А-1, загальною площею 48,5 кв.м, яка складається з: коридору №1 площею 24,6 кв.м, кабінету №5 площею 10,9 кв.м, оружейної №6 площею 13,0 кв.м, гаражу літ.Б; яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Того ж, дня було здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на 48/100 часток у праві власності на адміністративну будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Держреєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №164300201 від 19.04.2019 (а.с.22).

03.05.2019 ОСОБА_4 було направлено позивачу вимогу оформлену заявою (повідомленням) про звільнення адміністративної будівлі протягом трьох днів (а.с.19).

21.02.2020 позивачем направлено претензію-пропозицію (а.с.28) щодо відчуження йому відповідачем 52/100 часток у праві власності на адміністративну будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

У відповідь на вказану претензію відповідач листом за вих.№1 від 06.03.2020 (а.с.29) повідомив позивачу, що такі вимоги та пропозиції є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню, оскільки будь-яких договірних відносин з 18.04.2019 між ними немає.

Позивач вказує, що оскільки у листопаді 2019 року відповідач, як орендодавець, не направив позивачу, як орендарю, попередження про припинення спірного договору у зв`язку із закінченням строку його дії, то згідно положень п.4.3 спірного договору такий договір вважається автоматично пролонгованим на строк до 31.12.2020, тому що обома сторонами виконано конклюдентні дії спрямовані на фактичне продовження орендних відносин.

Крім того, позивач зазначає, що обставини, викладені у вироку суду від 12.10.2020 по кримінальній справі №490/1501/20 відносно обвинувачення ОСОБА_1 , голови обласної ради Миколаївської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок за вчинення кримінального злочину передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України, свідчать, що станом на 27.03.2019 колишній голова спілки ОСОБА_1 не мав наміру розірвати договір в односторонньому порядку, а маючи злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе за пріоритет в укладанні договору купівлі-продажу з Павленко М.Ю. , реалізуючи свій умисел телефонував останньому та пропонував за гроші вчинити дії з продажу Павленко М.Ю. частини орендованих ним приміщень. І лише після затримання ОСОБА_1 правоохоронними органами, відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення №10 від 16.04.2019 про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення №10 від 02.01.2018.

При цьому, відповідач відключив орендоване позивачем приміщення від електропостачання, не приймає від нього орендну плату, з метою створення заборгованості з орендної плати та подальшої можливості розірвати договір на підставі несвоєчасного внесення орендної плати, чим створює позивачу перешкоди у користуванні орендованим приміщенням, що стало підставою для звернення останнього до суду з відповідним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

За змістом ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов`язки, що складають зміст договірного зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно положень ч.ч.1, 2, ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п.п.5.1, 5.2 Договору розмір орендної плати складає 1200,0 грн. Орендна плата сплачується попередплатою за місяць перерахуванням на розрахунковий рахунок не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п.7.1.3 Договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендні платежі та затрати орендодавця по комунальним послугам відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що станом на 31.12.2018 заборгованість з орендної плати була відсутня.

З наданих позивачем квитанцій (а.с.41-43), а саме з квитанції №0.0.1312127382.1 від 30.03.2019 (а.с.42) вбачається, що перший платіж у 2019 році зроблено ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: сплачено відповідачу 4800,0 грн за оренду приміщень за січень - квітень 2019 року (за чотири місяці).

Вказані обставини відповідачем підтверджені у бухгалтерській довідці за №2 від 06.03.2020 (а.с.17).

Відповідно до умов п.5.2 Договору орендна плата за січень 2019 року позивачем мала бути сплачена до 15.01.2019; орендна плата за лютий 2019 року мала бути сплачена до 15.02.2019, а орендна плата за березень 2019 року - до 15.03.2019.

Оплата за вказаний період була здійснена лише 30.03.2019, тобто відбулось прострочення внесення плати за користування майном протягом 3 (трьох) місяців підряд, що є істотним порушенням умов договору. При цьому, подальша сплата орендарем заборгованості не спростовує факту порушення ним умов договору.

Відповідно до положень п.8.3.1 Договору його може бути розірвано на вимогу орендодавця якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом 2 (двох) місяців підряд.

Згідно п.8.2 Договору він вважається розірваним з моменту отримання, у тому числі надісланого поштою, іншою стороною повідомлення про розірвання договору або про відмову від договору.

Статтею 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

16.04.2019 орендодавцем направлено орендарю повідомлення №10 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №10 від 02.01.2018, яке, за твердженням відповідача, було доставлено та вручено позивачу відповідним підрозділом АТ Укрпошта 18.04.2019, що позивачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дію Договору оренди нежитлового приміщення №10 від 02.01.2018, за мовчазною згодою сторін, на підставі п.4.3 Договору, було продовжено на 2019 рік, однак договір було достроково розірвано з 18.04.2019 у зв`язку з відмовою від договору орендодавця, що передбачає своїм наслідком припинення правовідносин сторін за цим договором та обов`язку повернути об`єкт оренди орендодавцю.

Посилання позивача на відсутність у голови спілки ОСОБА_1 наприкінці березня 2019 року будь-яких претензій до позивача щодо орендної плати, наявність наміру здійснити продаж орендованого майна Павленко М.Ю. , а також направлення спілкою 16.04.2019 листа з відмовою від договору оренди лише внаслідок порушення відносно ОСОБА_1 кримінального провадження, в підтвердження чого відповідач посилається на факти, встановлені у вироку суду по кримінальній справі №490/1501/20, судом відхиляються, оскільки вказані обставини є припущеннями позивача, в той час, як відповідно до приписів ст.73, 76, 77 ГПК України, суд має встановлювати наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи, на підставі належних та допустимих доказів.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині визнання договору укладеним на строк з 31.12.2019 до 01.01.2021 задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача не чинити перешкод у користуванні майном шляхом відновлення електропостачання на об`єкт оренди та надання реквізитів для сплати орендної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п.п.8.8, 8.9 Договору повернення орендодавцю об`єкта здійснюється протягом трьох днів з моменту закінчення дії даного договору, у тому числі дострокового його розірвання, і оформлюється двостороннім актом приймання-передачі об`єкта. Протягом зазначеного строку орендар зобов`язаний у присутності представників орендодавця звільнити об`єкт та передати його орендодавцю за актом прийому передачі.

У повідомленні за вих.№10 від 16.04.2019 відповідач вимагав у відповідності до п.8.8 Договору у порядку визначеному п.8.9 Договору повернути орендований Об`єкт протягом 3-х днів з моменту дострокового розірвання цього договору з дати отримання цього повідомлення.

Аналогічні вимоги містили повідомлення відповідача адресовані позивачу за вих.№15 від 14.05.2019 та за вих.№30 від 02.10.2019 (а.с.67,68).

Відповідач вказує, що позивачем не повернуто орендований об`єкт, а тому з 19.04.2019 адміністративна будівля незаконно використовується позивачем в його господарській діяльності чим обмежується право власності відповідача на вказаний об`єкт нерухомості.

Згідно п.8.10 Договору у випадку несвоєчасного повернення об`єкта оренди після закінчення дії договору або дострокового його розірвання, орендодавець вправі самостійно звільнити об`єкт від майна орендаря і передати його у користування третім особам.

Відповідно до п.6.2.4. Договору орендодавець має право на умовах визначених п.8.10 даного договору, самостійно звільнити об`єкт від майна орендаря у випадках несвоєчасного повернення орендарем об`єкта після закінчення дії договору або дострокового його розірвання.

Згідно ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи, що договір оренди з 18.04.2019 розірвано, а позивачем не повернуто орендований об`єкт в порядку визначеному договором, що ним не спростовано, то суд приходить до висновку, що у позивача відсутні підстави для користування об`єктом оренди з 19.04.2019, в зв`язку з чим суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача не чинити перешкод у користуванні майном шляхом відновлення електропостачання на об`єкт оренди та надання реквізитів для сплати орендної плати.

За вказаних обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст.129 ГПК України судові витрати у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову відмовити .

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 04.02.2021 року.

Суддя М.В. Мавродієва