Ухвала

від 02.02.2021 по справі 554/2148/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 554/2148/20

провадження № 61-649ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації про зобов`язання вчинити дії з реєстрації будинку, відновлення у державному реєстрі приватного підприємства та нерухомого майна, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, повернення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позов до Департаменту з питань, в якому просив зобов`язати відповідача зареєструвати будинок що на АДРЕСА_1 , як житловий та прилеглу присадибну земельну ділянку, на якій він розташований, його приватною власністю; зобов`язати винних відновити Приватне підприємство Каравела (далі - ПП Каравела ) у державному реєстрі; відновити у державному реєстрі майно приватної власності ПП. Каравела , тобто житловий будинок із земельною ділянкою що на АДРЕСА_1 , і приватну автостоянку що на АДРЕСА_2 ; зобов`язати Полтавську міську раду відновити автостоянку в цьому ж кварталі, відшкодувати позивачу матеріальну та моральну шкоду; повернути незаконно отримані кошти у вигляді орендної плати та неотриману виручку.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2020 року у задоволенні додаткових вимог про відновлення у державному реєстрі приватного підприємства та нерухомого майна, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, повернення коштів, відмовлено у повному обсязі.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 липня 2020 року та додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2020 року - без змін.

11 січня 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційного скаргою на зазначене рішення суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не навів передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення конкретних випадків, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що заявник не виконав процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 389, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко