Ухвала

від 01.04.2021 по справі 554/2148/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 554/2148/20

провадження № 61-2894ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 липня 2020 року, додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації про зобов`язання вчинити дії з реєстрації будинку, відновлення у державному реєстрі приватного підприємства та нерухомого майна, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, повернення коштів,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 липня 2020 року, додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, здана до поштового відділення зв`язку 22 лютого 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України. Касаційна скарга не була оплачена судовим збором. Крім того, всупереч пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі заявник не зазначив підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме, заявнику запропоновано надати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, а також, відповідні докази, які підтверджують причини пропуску строку на касаційне оскарження; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 5 044, 80 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; надати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга; уточнити вимоги касаційної скарги (клопотання) з урахуванням статті 409 ЦПК України.

Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію ухвали Верховного Суду від 01 березня 2021 року заявнику вручено 12 березня 2021 року.

09 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із зверненням, в якому виклав незгоду зі змістом і мотивами оскаржуваних судових рішень. Проте не надав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, а також, відповідні докази, які підтверджують причини пропуску строку на касаційне оскарження; не сплатив судовий збір за подання касаційної скарги; не надав документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначив підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга; не уточнив вимоги касаційної скарги (клопотання) з урахуванням статті 409 ЦПК України.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 1 ЦПК України).

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (частина третя статті 27 ЦПК України).

Як у поданій касаційній скарзі, так і в зверненні від 09 березня 2021 року заявник, посилаючись на необґрунтованість судових рішень, не навів передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без посилання на випадки, зазначені у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, які визначені процесуальним законом підставами касаційного оскарження судових рішень (неврахування судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах; наявність порушень, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), не є виконанням вимог процесуального закону (пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Заявнику надавався достатній строк для усунення недоліків поданої касаційної скарги, однак він не скористався процесуальними правами та не проявив належної обачності у захисті прав.

Оскільки станом на 01 квітня 2021 року вимоги ухвали Верховного Суду від 01 березня 2021 року заявником не виконано, тому касаційна скарга підлягає визнанню неподаною та поверненню заявникові на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 липня 2020 року, додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року визнати неподаною та повернути заявникові.

Копію ухвали разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Жданова