Ухвала
від 26.05.2021 по справі 554/2148/20
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 травня 2021 року

м. Київ

справа № 554/2148/20

провадження № 61-7258ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації про зобов`язання вчинити дії з реєстрації будинку, відновлення у державному реєстрі приватного підприємства та нерухомого майна, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування майнової та моральної шкоди, повернення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просив зобов`язати відповідача зареєструвати будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 як житловий, та прилеглу присадибну земельну ділянку, на якій він розташований, його приватною власністю; зобов`язати винних відновити Приватне підприємство Каравела (далі - ПП Каравела ) у державному реєстрі;

відновити у державному реєстрі майно приватної власності ПП Каравела , тобто житловий будинок із земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та приватну автостоянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

зобов`язати Полтавську міську раду відновити автостоянку в цьому ж квартал і виплатити нанесені йому майнові та моральні збитки;

повернути незаконно отримані кошти у вигляді орендної плати та неотриману виручку.

Октябрський районний суд м. Полтави рішенням від 09 липня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії з реєстрації будинку відмовив.

Октябрський районний суд м. Полтави додатковим рішенням від 29 вересня 2020 року в задоволенні додаткових вимог ОСОБА_1 про відновлення у державному реєстрі приватного підприємства та нерухомого майна, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування майнової та моральної шкоди, повернення коштів відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь держави за подання до суду додаткових вимог судовий збір у розмірі 5 044,80 грн.

Полтавський апеляційний суд постановою від 09 грудня 2020 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 липня 2020 року та додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2020 року залишив без змін.

19 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду від 09 грудня 2020 року він отримав 14 грудня 2020 року, а первинно з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року він звернувся до суду касаційної інстанції 09 січня 2021 року, тобто строк для звернення з касаційною скаргою не був пропущений. Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року його касаційну скаргу було повернуто у зв`язку з тим, що в скарзі не було зазначено підстав касаційного оскарження. Вказана ухвала була ним отримана 15 лютого 2021 року. 22 лютого 2021 року він повторно подав до суду касаційної інстанції касаційну скаргу, однак ухвалою від 01 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 01 квітня 2021 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухваленого у цій справі судового рішення свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки первинно з касаційною скаргою заявник звернувся в передбачений законом тридцятиденний строк на касаційне оскарження.

Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.

Також, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору з посиланням на те, що він є пенсіонером за віком та отримує пенсію у розмірі 2 528 грн, на підтвердження чого заявником надано копію пенсійного посвідчення від 23 жовтня 2013 року серії НОМЕР_1 .

Клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України Про судовий збір свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Надана заявником копія пенсійного посвідчення від 23 жовтня 2013 року серії НОМЕР_1 не містить інформації про майновий стан ОСОБА_1 станом на час звернення з касаційною скаргою та за попередній календарний рік.

Враховуючи, ОСОБА_1 не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що він дійсно позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку і розмірі, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у березні 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі).

Судовий збір за подання касаційної скарги за три немайнові вимоги (зобов`язання вчинити дії з реєстрації будинку, відновлення у державному реєстрі приватного підприємства та нерухомого майна, зобов`язання вчинити певні дії) становить 5 044,80 грн (840,80 грн х 3 х 200 %).

Разом із цим, розмір судового збору за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру (відшкодування майнової та моральної шкоди, повернення коштів), який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, заявнику слід самостійно обрахувати, оскільки з оскаржуваного судового рішення та касаційної скарги не вбачається ціни позову.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення) або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також, як вбачається з тексту касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, однак у прохальній її частині заявник не зазначає, яке саме судове рішення ним оскаржується, а також не ставить питання щодо рішень суду першої інстанції, які залишені без змін оскаржуваною постановою апеляційного суду. Крім цього, не зазначає, яке саме судове рішення Верховний Суд має прийняти за наслідками розгляду його касаційної скарги.

Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити та конкретизувати прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення26.05.2021
Оприлюднено28.05.2021
Номер документу97219078
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —554/2148/20

Ухвала від 28.07.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 26.05.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 01.04.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Жданова Валентина Сергіївна

Ухвала від 01.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Жданова Валентина Сергіївна

Ухвала від 24.02.2021

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

Ухвала від 17.02.2021

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

Ухвала від 02.02.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Яремко Василь Васильович

Постанова від 09.12.2020

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

Постанова від 09.12.2020

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

Постанова від 09.12.2020

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні