Ухвала

від 03.02.2021 по справі 472/1323/19

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1323/19

Провадження №2/472/6/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

03 лютого 2021 року смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Кучерявенко С.С.,

секретаря - Філімоновій М.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника позивача - ОСОБА_3 ,

відповідача - ОСОБА_4 ,

представника відповідача - ОСОБА_5 ,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №472/1323/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Веселинівська державна нотаріальна контора Миколаївської області, ОСОБА_6 , Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про встановлення факту прийняття спадщини та встановлення факту неприйняття спадщини іншими спадкоємцем, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання недійсним розпорядження та скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2019 року представник позивача ОСОБА_2 від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до до ОСОБА_4 , треті особи: Веселинівська державна нотаріальна контора Миколаївської області, ОСОБА_6 , Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про встановлення факту прийняття спадщини та встановлення факту неприйняття спадщини іншими спадкоємцем, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання недійсним розпорядження та скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки .

02 лютого 2021 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд: 1) забезпечити позов шляхом заборони відчуження нерухомого майна; 2) встановити заборону суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, в тому

числі заборонити приймати буд-які заяви щодо посвідчення будь-яких правочинів, проведення реєстраційних дій відносно нерухомого майна.

Заява обґрунтована тим, що до 01 липня 2021 року продовжує діяти мораторій на землі товарного сільськогосподарського виробництва, а саме щодо їх продажу. Тому позивачка ОСОБА_1 разом із позовом не подавала заяв щодо забезпечення позову, розраховуючи, що спір між сторонами до цього часу буде вирішений.

Разом з тим, з 01 липня 2021 року набиратиме чинності Закон України від 31.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення", згідно якого передбачено, що з 1 липня 2021 року громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 га. Тому, вважає, що у відповідачки ОСОБА_4 буде можливість відчужити спірні земельні ділянки, оскільки є вірогідність, що станом на 01.07.2021 року рішення суду в даній справі може не набрати законної сили. Таким чином, стане неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заяву про забезпечення позову підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

До видів забезпечення позову законом віднесено накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2,4 частини 1 статті 150 ЦПК України).

Предметом позову ОСОБА_1 є правовідносини щодо права власності відповідача на земельні ділянки.

Складовими права власності на землю є право розпорядження, володіння та користування цією нерухомістю.

В порядку забезпечення позову представник позивача ОСОБА_2 вважає необхідним тимчасово обмежити відповідача у праві розпорядження спірним майном з передачею прав на цю землю у будь-який спосіб та реєстрацією речових прав, а також змінювати об`єкт спору (змінювати цільове призначення, проводити поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші провочини щодо земельної ділянки), що є складовою оспорюваного права власності.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам.

Необхідність збереження правового статусу та стану спірних ділянок, який існує, принаймі на час виникнення спору, відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини 2 статті 149 ЦПК України.

Такі умови можуть бути забезпечені тимчасовою забороною розпорядження цим майном з передачею прав на цю землю та реєстрацією речових прав, та забороною змінювати об`єкт спору (цільове призначення, поділ, об`єднання тощо).

Такий спосіб забезпечення позову відповідає і підставам, зазначеним представником позивача ОСОБА_2 у заяві.

Забезпечення позову у вказаний спосіб не обмежує права користування земельною ділянкою її теперішнім власником в існуючих розмірах за її цільовим призначенням.

Враховуючи викладене, заява представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову підлягає задоволенню із застосуванням таких заходів забезпечення позову як заборону відчуження спірної земельної ділянки, встановлення заборони суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, в тому числі заборонити приймати буд-які заяви щодо посвідчення будь-яких правочинів, проведення реєстраційних дій відносно нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №472/1323/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Веселинівська державна нотаріальна контора Миколаївської області, ОСОБА_6 , Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про встановлення факту прийняття спадщини та встановлення факту неприйняття спадщини іншими спадкоємцем, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання недійсним розпорядження та скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки, - задовольнити .

Заборонити відчуження нерухомого майна:

-земельної ділянки площею 3,4272 га ріллі з кадастровим номером 4821785600:06:000:0436, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області;

-земельної ділянки площею 0,1278 га пасовища з кадастровим номером 4821785600:06:000:0437, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області;

-земельної ділянки площею 2,8028 га ріллі з кадастровим номером 4821785600:04:000:0739, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, в тому числі заборонити приймати буд-які заяви щодо посвідчення будь-яких правочинів, проведення реєстраційних дій відносно нерухомого майна:

-земельної ділянки площею 3,4272 га ріллі з кадастровим номером 4821785600:06:000:0436, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області;

-земельної ділянки площею 0,1278 га пасовища з кадастровим номером 4821785600:06:000:0437, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області;

-земельної ділянки площею 2,8028 га ріллі з кадастровим номером 4821785600:04:000:0739, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Широколанівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Встановити, що заходи забезпечення позову, передбачені цією ухвалою, діють до розгляду справи по суті.

Копії даної ухвали направити сторонам для відома та відповідним державним органам для виконання.

На підставі частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області С.С. Кучерявенко