Постанова

від 27.01.2021 по справі 914/721/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. Справа №914/721/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Скрипчук О.С

суддів Мирутенка О.Л.

Плотніцького Б.Д.

Секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вертлюг" б/н від 06.04.2020

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 (повний текст рішення складено 20.03.2020, м. Львів, головуючий суддя Запотічняк О.Д., судді Петрашко М.М., Гоменюк З.П.)

у справі № 914/721/19

за позовом: Приватного підприємства "Вертлюг", смт. Шкло Яворівського району Львівської області

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж-539", м. Львів

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санметал", м.Львів

про визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради від 20.09.2012 № 1777 та від 21.11.2013 № 2879.

за участю представників:

від позивача - Лука Т.М. - ордер серії ВС № 1009519 від 02.12.2019 року

від відповідача - не з`явився

третьої особи-1 - Мікуш З.В. - ордер серії ВС № 1045033 від 11.11.2020 року

третьої особи-2- не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Вертлюг" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради від 20.09.2012 № 1777 та від 21.11.2013 № 2879.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвала Львівської міської ради №1777 від 20.09.2012, якою передано Львівському спеціалізованому управлінню "Сантехмонтаж" № 539 - дочірньому підприємству відкритого акціонерного товариства "Промхімсантехмонтаж" земельну ділянку площею 0,5834 га на вул. Богданівській, 42/1 в оренду терміном на 10 років для обслуговування виробництва та складів, порушує права та інтереси позивача, оскільки передача останньому земельної ділянки у визначених межах та площі суперечить положенням законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а отже така підлягає скасуванню судом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що оскаржувані позивачем ухвали Львівської міської ради, стосуються виключно прав та обов`язків "ТзОВ "Сантехмонтаж-539", є актами одноразового застосування, вони вичерпали свою дію фактом їхнього виконання, а саме укладенням між Львівською міською радою та ТзОВ "Сантехмонтаж" №539 договору оренди землі від 15 листопада 2012 року №Л-1651. Оскільки, оскаржувані ухвали були застосовані одноразово та після реалізації вичерпали свою дію фактом їх виконання, обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Також, суд зазначив, що позивач, ще, на стадії оформлення права користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610137200:08:012:0039, яка була надана йому для обслуговування належної йому будівлі, був обізнаний про її чіткі межі та площу. За таких умов, якщо надана йому в користування земельна ділянка не забезпечувала можливості використання належного йому нерухомого майна за призначенням, належним способом захисту його прав та інтересів було б вирішення питання щодо надання йому в оренду земельної ділянки в інших межах ніж була надана. В той же час, поданий позивачем позов фактично зводиться до оспорювання правомірності передачі в оренду третій особі - ТзОВ "Сантехмонтаж-539", іншої земельної ділянки, площею 0,5834 на вул. Богданівській, 42/1, на яку в позивача не виникло жодних прав.

Не погоджуючись із рішенням суду, Приватне підприємство "Вертлюг" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що оскаржувані ухвали Львівської міської ради не зачіпають прав та інтересів позивача, не відповідають фактичним обставинам справи, а спосіб захисту є співмірним формі порушеного права позивача, оскільки в матеріалах справи наявні беззаперечні докази на підтвердження того факту, що внаслідок прийняття оскаржуваних ухвал радою порушуються права та інтереси ПП Вертлюг , як суміжного землекористувача, оскільки передача Львівському спеціалізованому управлінню Сантехмонтаж № 539 в оренду на 10 років земельної ділянки не забезпечує можливості доїзду до земельної ділянки та споруди позивача.

Також, апелянт вважає необґрунтованим висновок суду про те, що договір оренди землі ПП Вертлюг з Львівською міською радою припинив свою дію 05.03.2019, оскільки , як стверджує позивач, вказаний договір був чинним на момент подання позову. Водночас, скаржник вважає, що незалежно від чинності чи нечинності вказаного договору оренди, з моменту набуття права власності ПП Вертлюг на нерухоме майно до останнього перейшло відповідне право на земельну ділянку під нерухомим майном, відтак, право на належне користування майном підлягає захисту в разі порушення, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Скаржник наголошує на тому, що ухвала міської ради від 20.09.2012 №1777 є незаконною, відтак ухвала Львівською міської ради № 2879 від 21.11.2013, якою внесено зміни у зазаначену ухвалу є також незаконною.

Разом з цим, апелянт посилається на висновки експерта № 12/18 від 14.11.2018, № 13/19 від 31.01.20200, № 02/20 від 10.03.2020, які на його думку підтверджують порушення прав та інтересів ПП Вертлюг та інших суб`єктів господарювання щодо доступу до земельної ділянки та нежитлового приміщення позивача та інших суб`єктів господарювання, унеможливлення відчинення лівого полотна воріт та заїзд великогабаритного транспорту до будівлі позивача, а отже, є належними доказами факту порушення прав позивача, яке у вибраний спосіб підлягало захисту судом.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суду надавались належні та допустимі докази на підтвердження того, що технічна документація із землеустрою директором ПП Вертлюг не підписувалась.

Крім цього, апелянт вважає, що судом незважаючи на належні та допустимі докази у справі безпідставно не залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у даній справі ФОП Мартинюк М.М., Корпорацію Енергоресурс-монтаж , ТзОВ Захист-пром та інших суб`єктів господарювання, які також не забезпечені доїздом до земельних ділянок, а наявні проїзди в межах червоних ліній належного заїзду до ділянок не забезпечують.

Також, апелянт стверджує, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про об`єднання справи №914/721/19 та 914/22/20 в одне провадження, оскільки задоволення вимог у справі № 914/22/20 залежить від задоволення вимог у справі № 914/721/19.

Разом з цим, скаржником до суду апеляційної інстанції подано клопотання №б/н від 06.04.2020, в якому останній просить долучити до матеріалів справи висновок експерта № 02/20 земельно - та будівельно-технічної експертиз від 10.03.2020 та висновок експерта № 13/19 земельно-та будівельно-технічної експертизи від 31.01.2020 на стадії апеляційного провадження, оскільки вищевказані висновки експерта позивач не зміг надати до суду першої інстанції по причині, що останні були створені експертом вже після того, як суд розпочав розгляд справи по суті і вони не існували на момент подання позову.

07.12.2020 ПП Вертлюг до суду апеляційної інстанції подано ще одне клопотання про долучення висновку експерта № 16/20 земельно- та будівельно-технічної експертизи від 30.11.2020 до матеріалів справи на стадії апеляційного провадження.

27.01.2021 апелянтом подано клопотання , в якому просить викликати в судове засідання експерта ФОП Курильова І.І. для роз`яснення висновків експерта земельно- та будівельно-технічної експертизи № 16/20 від 30.11.2020, № 13/19 від 31.01.2020 та № 02/20 від 10.03.2020.

Щодо вищевказаних клопотань, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами частини третьої статті 269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Обґрунтовуючи неможливість подання висновків експерта до суду першої інстанції, апелянт зазначив, що не зміг представити до суду першої інстанції вказані висновки, оскільки такі були створені експертом уже після того, як суд розпочав розгляд справи по суті, і які не існували, ні на момент подання позову до суду, ні на стадії підготовчого провадження у справі та можливість подання раніше яких не залежала безпосередньо від позивача.

Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона.

Колегія суддів зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України, незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Адже, неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції відмовив у позові, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги висновки, які виготовлено на його замовлення після вирішення справи судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, № 908/1908/19 від 16.12.2020.

Судом встановлено, що висновки експерта № 02/20 від 10.03.2020 та висновок експерта № 13/19 від 31.01.2020 не були подані до суду першої інстанції, разом з цим апелянт не надав суду апеляційної інстанції жодних доказів на підтвердження того, що він не мав можливості подати вказані висновки з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Також, судом встановлено, що висновок експерта № 16/20 від 30.11.2020, № 13/19 від 31.01.2020 був замовлений ПП Вертлюг 20.10.2020 , тобто вже після винесення оскаржуваного рішення суду і цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції, що виключає можливість його прийняття судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, у задоволені клопотань ПП Вертлюг про долучення додаткових доказів та виклик у судове засідання експерта слід відмовити, висновки експерта № 16/20 від 30.11.2020, № 13/19 від 31.01.2020 та № 02/20 від 10.03.2020, колегією суддів до розгляду не приймаються.

Львівською міською радою відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Приватному підприємству "Вертлюг" на праві приватної власності належить комплекс пилорами (літ. "В-1"), площею 667,4 кв.м., який знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Богданівська,42/14, згідно свідоцтва про право власності від 13.09.2007 №ЛР0773.(Том І а.с. 43).

Згідно Розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 03.05.2007 №267, будівлям і спорудам які знаходились на території ВАТ "Промхімсантехмонтаж" по вул. Богданівській, 42, було присвоєно окрему нумерацію відповідно до схеми з генплану. Додатком до даного розпорядження визначено власників будівель, які розміщені на території ВАТ "Промхімсантехмонтаж". Зокрема, зазначено, що власником комплексу пилорами (літ. В-1) по вул. Богданівській, 42/14 є Приватне підприємство "Вертлюг" (Том ІІ а.с. 159-161).

На замовлення приватного підприємства "Вертлюг", ДП "Львівський Промбудпроект" було виготовлено містобудівне обґрунтування на розміщення виробництва з ремонту та виготовлення технологічного обладнання для будівельних матеріалів, виробництва дверей і зберігання будівельних матеріалів на території ВАТ "Промхімсантехмонтаж" по вул Богданівській, 42/14 у м.Львові.

Згідно листа Управління архітектури Департаменту містобудування від 05.12.2007 №2-15285/2401 (Том ІІІ а.с. 8), Управління погодило відповідне містобудівне обґрунтуванням з наступними техніко-економічними показниками: площа земельної ділянки в межах відводу -0,1354га.; площа забудови- 667,4м.кв.; площа автопроїздів та замощеної території - 686,6 м.кв.; площа використаної території - 1354 м.кв.

26 грудня 2007 року Управління архітектури Департаменту містобудування надало висновок про наявність містобудівних обмежень використання на умовах оренди ПП "Вертлюг" земельної ділянки площею 0,1354 для обслуговування існуючої споруди на вул. Богданівській,42/14.

З метою встановлення в натурі меж земельної ділянки ПП "Вертлюг", що знаходиться у м.Львові по вул. Богданівській, 42/14, спеціалістом Львівського міського відділу центру державного земельного кадастру в присутності директора ПП "Вертлюг" було складено акт узгодження меж землекористування (Том І а.с. 113). Зокрема, даним актом встановлено межу землекористування суміжного користувача Львівського спеціалізованого управління "Сантехмонтаж №539" - дочірнього підприємства ВАТ "Промхімсантехмонтаж".

Згідно ухвали Львівської міської ради від 05.09.2009 №2496 (Том І а.с. 181), вилучено за згодою з користування ВАТ "Промхімсантехмонтаж" земельну ділянку площею 0,1354 на вул.Богданівській,42/14, зараховано її до земель міста та передано приватному підприємству "Вертлюг" в оренду терміном на 10 років для обслуговування виробництва та складів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості.

На підставі даної ухвали, 07.05.2010 року між Львівською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Вертлюг" (орендар) було укладено договір оренди землі за умовами якого, ПП "Вертлюг отримало в користування земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:08:012:0039, загальною площею 0,1354 га. (Тои І а.с. 182-184).

Згідно додатку до даного договору (Том І а.с. 93), було затверджено план земельної ділянки по вул. Богданівська, 42/14 у м.Львові, яка передається в оренду ПП "Вертлюг" із описом її меж та зазначенням суміжніх землекористувачів. Зокрема, на плані відображено, що межа землекористування суміжного користувача Львівського спеціалізованого управління "Сантехмонтаж №539" - дочірнього підприємства ВАТ "Промхімсантехмонтаж" проходить по лінії від точки А до точки Д.

Відповідно до п. 8 договору, його було укладено строком на 10 років до 5 березня 2019 року. Сторонами також погоджено, що після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно свідоцтва про право власності від 13.09.2007 №ЛР0763, Львівському спеціалізованому управлінню "Сантехмонтаж №539" - дочірнього підприємства ВАТ "Промхімсантехмонтаж" на праві приватної власності належало нежитлове приміщення - механічна майстерня (літ. "Г-1"), площею 1264,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Богданівська,42/1 (Том ІІІ а.с. 91).

Дана обставина підтверджується також додатком до Розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 03.05.2007 №267, згідно якого власником технічної майстерні (Літ. Г-1) по вул. Богданівській, 42/1 є Львівське спеціалізоване управління "Сантехмонтаж №539" - дочірнього підприємства ВАТ "Промхімсантехмонтаж" (Том ІІ а.с. 159-161).

У 2008 році на замовлення Львівського спеціалізованого управління "Сантехмонтаж №539" - дочірнього підприємства ВАТ "Промхімсантехмонтаж", Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" було виготовлено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 0,5834га, по вул.Богданівській, 42/1 у м.Львові (Том ІІ а.с. 60).

Відповідна технічна документація пройшла державну експертизу, за результатами якої складено висновок від 19.03.2009 №229 (Том ІІІ а.с. 122-123).

04 червня 2008 року Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради надало висновок про наявність містобудівних обмежень використання на умовах оренди Львівським спеціалізованим управлінням "Сантехмонтаж №539" - дочірнього підприємства ВАТ "Промхімсантехмонтаж" земельною ділянкою площею 0,5834 для обслуговування існуючих будівель та споруд на вул. Богданівській,42/1.(Том ІІІ а.с. 115).

З метою встановлення в натурі меж земельної ділянки Львівського спеціалізованого управління "Сантехмонтаж №539" - дочірнього підприємства ВАТ "Промхімсантехмонтаж", що знаходиться у м.Львові по вул. Богданівській, 42/1, спеціалістом Львівського міського відділу центру державного земельного кадастру було складено акт узгодження меж землекористування (Том ІІІ а.с. 105). Зокрема, даним актом встановлено точки по яких проходить межа землекористування суміжного користувача ПП "Вертлюг".

Ухвалою Львівської міської ради від 20.09.2012р. №1777 (Том І а.с. 32), вилучено за згодою з користування ВАТ "Промхімсантехмонтаж" земельну ділянку площею 0,5834 на вул.Богданівській,42/1, зараховано її до земель міста та передано Львівському спеціалізованому управлінню "Сантехмонтаж №539" - дочірньому підприємству ВАТ "Промхімсантехмонтаж" в оренду терміном на 10 років для обслуговування виробництва та складів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості.

15 листопада 2012 року між Львівською міською радою (орендар) та Львівським спеціалізованим управлінням "Сантехмонтаж" №539 - дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства "Промхімсантехмонтаж" (орендодавець) було укладено договір оренди землі №Л-1651 (Том І а.с. 30-31), згідно якого об`єктом оренди виступає земельна ділянка кадастровий номер 4610137200:08:012:0042, площею 0,5834 га у м.Львові на вул. Богданівській,42/1.

Відповідно до п. 8 договору, його було укладено строком на 10 років до 20 вересня 2022 року. Сторонами також погоджено, що після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Ухвалою від 21.11.2013 №2879 (Том І а.с. 35) внесено зміни до ухвали Львівської міської ради від 20.09.2012р. №1777, а саме замінено:

- у назві слова "Львівським спеціалізованим управлінням "Сантехмонтаж" № 539 - дочірнім підприємством ВАТ "Промхімсантехмонтаж" словами "ТзОВ "Сантехмонтаж-539".

- у тексті слова "Львівському спеціалізованому управлінню "Сантехмонтаж" № 539 - дочірньому підприємству відкритого акціонерного товариства "Промхімсантехмонтаж" словами "Товариству з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж-539"'.

13 вересня 2016 року до договору оренди землі від 15.11.2012 сторонами договору було викладено його у новій редакції, зокрема змінено орендаря на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж-539" (Том І а.с. 33-34).

Як встановлено судом, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з 02.03.2018 власником нерухомого майна (механічна майстерня літ. "Г-1", загальною площею 1264,9 кв.м.) за адресою : Львівська область, м.Львів, вул. Богданівська, 42/1 є ТзОВ "САНМЕТАЛ" (код ЄДРПОУ 41874094).

Позивач звернувся із даним позовом до суду та просить:

- визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №1777 від 20.09.2012 Про користування Львівським спеціалізованим управлінням Сантехмонтаж № 539- дочірнім підприємством ВАТ Промхімсантехмонтаж земельною ділянкою на вул. Богданівській, 42/1

-визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №2879 від 21.11.2013 Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.09.2012 № 1777

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

За приписами ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Тобто, саме сукупність умов (суперечність актам чинного законодавства та порушення цивільних прав або інтересів) може бути підставою визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії.

Відповідно до положень ст. 238 ГПК України, у прийнятому за результатами розгляду справи, суд зокрема повинен зазначити, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Як встановлено судом, ухвалою Львівської міської ради від 20.09.2012 №1777 (Том І а.с. 32), вилучено за згодою з користування ВАТ Промхімсантехмонтаж земельну ділянку площею 0,5834 на вул.Богданівській,42/1, зараховано її до земель міста та передано Львівському спеціалізованому управлінню Сантехмонтаж №539 - дочірньому підприємству ВАТ Промхімсантехмонтаж в оренду терміном на 10 років для обслуговування виробництва та складів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості.

Ухвалою від 21.11.2013 №2879 (Том І а.с. 35) внесено зміни до ухвали Львівської міської ради від 20.09.2012р. №1777, а саме замінено:

- у назві слова "Львівським спеціалізованим управлінням "Сантехмонтаж" № 539 - дочірнім підприємством ВАТ "Промхімсантехмонтаж" словами "ТзОВ "Сантехмонтаж-539".

- у тексті слова "Львівському спеціалізованому управлінню "Сантехмонтаж" № 539 - дочірньому підприємству відкритого акціонерного товариства "Промхімсантехмонтаж" словами "Товариству з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж-539"'.

Оскаржуючи наведені ухвали Львівської міської ради, позивач посилається на те, що такі порушують його права та інтереси, оскільки передача Львівському спеціалізованому управлінню "Сантехмонтаж" № 539 - дочірньому підприємству відкритого акціонерного товариства "Промхімсантехмонтаж" земельної ділянки площею 0,5834 га на вул. Богданівській, 42/1 в оренду терміном на 10 років у визначених межах та площі, унеможливлює відчинення лівого полотна воріт та заїзд великогабаритного транспорту до будівлі позивача, а отже, передача останньому земельної ділянки суперечить чинному законодавству.

Зокрема, позивач стверджує, що межова т.7 є спільною точкою для земельної ділянки по вул. Богданівська, 42/14 кадастровий номер 4610137200:08:012:0039, земельної ділянки по вул. Богданівська, 42/1 кадастровий номер 4610137200:08:012:0042 та межею проїзду загального користування та розташована на відстані менше 1,0м від будівлі комплексу пилорами літ. "В-1" по середині в`їзних воріт даної будівлі, тому огородження земельної ділянки у м. Львові по вул. Богданівська, 42/1 кадастровий номер 4610137200:08:012:0042 по межі ділянки унеможливить заїзд у ворота будівлі комплексу пилорами літ. "В-1" та виконання розвороту у тупиковому проїзді біля даної будівлі, що в свою чергу призведе до перешкоджання веденню господарської діяльності та доступу ПП "Вертлюг" до орендованої ним земельної ділянки у м. Львові по вул. Богданівській, 42/14 кадастровий номер 4610137200:08:012:0039 для обслуговування виробництва та складів для користування комплексом пилорами (літ. "В-1"), що розташований на даній земельній ділянці та перебуває у приватні власності ПП "Вертлюг".

Також позивач посилається на те, що Львівське спеціалізоване управління Сантехмонтаж №539 - ДП ВАТ Промхімсантехмонтаж , код ЄДРПОУ: 01415697, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 42/1 було припинено 02.06.2011, тому ліквідованому суб`єкту господарювання не могла бути передана в користування земельна ділянка згідно ухвали міської ради від 20.09.2012 №1777

Судом встановлено, що позивач на підставі договору оренди землі від 07.05.2010 року укладеного між Львівською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством Вертлюг (орендар), отримав в користування земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:08:012:0039, загальною площею 0,1354 га. Згідно плану земельної ділянки, який є додатком до цього договору (Том І а.с. 93), суміжним землекористувачем позивача виступало Львівське спеціалізоване управління Сантехмонтаж №539 - дочірнього підприємства ВАТ Промхімсантехмонтаж , у користуванні якого перебуває земельна ділянка кадастровий номер 4610137200:08:012:0042, площею 0,5834 га у м.Львові на вул. Богданівській,42/1.

Відповідно до п.8 згаданого договору, його було укладено строком на 10 років до 5 березня 2019 року. Сторонами також погоджено, що після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Доказів того, що відповідний договір було пролонговано сторонами на новий строк, суду не надано, а відтак , зазначений договір оренди землі припинив свою дію 05.03.2019, тобто до моменту подання позову до суду.

Суд звертає увагу на те, що при оформленні права користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610137200:08:012:0039, загальною площею 0,1354 га, за замовленням позивача було виготовлено містобудівне обґрунтування на розміщення виробництва з ремонту та виготовлення технологічного обладнання для будівельних матеріалів, виробництва дверей і зберігання будівельних матеріалів на території ВАТ Промхімсантехмонтаж по вул Богданівській, 42/14 у м.Львові.

Відповідне містобудівне обґрунтування було погоджено Управлінням архітектури Департаменту містобудування з наступними техніко-економічними показниками: площа земельної ділянки в межах відводу -0,1354га.; площа забудови- 667,4м.кв.; площа автопроїздів та замощеної території - 686,6 м.кв.; площа використаної території - 1354 м.кв.

Також Управлінням архітектури Департаменту містобудування було надало висновок про наявність містобудівних обмежень використання на умовах оренди ПП Вертлюг земельної ділянки площею 0,1354 для обслуговування існуючої споруди на вул. Богданівській,42/14.

З метою встановлення в натурі меж земельної ділянки ПП Вертлюг , що знаходиться у м.Львові по вул. Богданівській, 42/14, спеціалістом Львівського міського відділу центру державного земельного кадастру в присутності директора ПП Вертлюг було складено акт узгодження меж землекористування від 2007 (Том І а.с. 113). Зокрема, даним актом встановлено межу землекористування суміжного користувача Львівського спеціалізованого управління Сантехмонтаж №539 - дочірнього підприємства ВАТ Промхімсантехмонтаж .

Враховуючи вищенаведене, поданий позивачем позов у даній справі фактично зводиться до оспорювання правомірності передачі в оренду третій особі - ТзОВ "Сантехмонтаж-539", іншої земельної ділянки, площею 0,5834 на вул.Богданівській, 42/1, на яку в позивача не виникло жодних прав.

Таким чином, позов позивача, який спрямований на позбавлення третьої особи права користування земельною ділянкою, в даному випадку є неспівмірним, та таким що порушує право третьої особи на користування землею, яке виникло в нього на підставі рішення органу місцевого самоврядування та договору оренди.

Колегія суддів зазначає, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта, прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

У даній справі судом встановлено, що оскаржувані ухвали були прийняті в межах повноважень, відповідали вимогам законодавства і їх прийняття не порушує прав позивача, відтак вимоги позивача про визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради від 20.09.2012 № 1777 та від 21.11.2013 № 2879 не підлягають до задоволення.

Твердження скаржника про те, що договір оренди землі від 07.05.2010 року, укладений між Львівською міською радою та ПП Вертлюг на момент подання позову був чинним, відхиляються колегією суддів, адже, доказів того, що відповідний договір було пролонговано сторонами на новий строк суду не надано.

Безпідставними є також твердження позивача про те, що спірна земельна ділянка, згідно оскаржуваної ухвали Львівської міської ради від 20.09.2012, була передана в користування Львівському спеціалізованому управлінню Сантехмонтаж №539 - ДП ВАТ Промхімсантехмонтаж , код ЄДРПОУ: 01415697, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 42/1, яке було припинено 02.06.2011р.

Згідно отриманого Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на запит суду від 11.03.2020 №1006444622, Львівське спеціалізоване управління Сантехмонтаж №539 - ДП ВАТ Промхімсантехмонтаж , код ЄДРПОУ: 01415697, було припинено 02.06.2011, однак у розділі Дані про юридичних осіб-правонаступників зазначено, що правонаступником є ТзОВ Сантехмонтаж №539 , код ЄДРПОУ: 01415697.

Згідно оскаржуваної ухвали Львівської міської ради від 20.09.2012 №1777 земельна ділянка площею 0,5834 на вул.Богданівській,42/1, була передана в оренду саме Львівському спеціалізованому управлінню Сантехмонтаж №539 - дочірньому підприємству ВАТ Промхімсантехмонтаж . Однак, ухвалою від 21.11.2013 №2879 було внесено зміни до ухвали Львівської міської ради від 20.09.2012р. №1777, а саме замінено:- у назві слова "Львівським спеціалізованим управлінням "Сантехмонтаж" № 539 - дочірнім підприємством ВАТ "Промхімсантехмонтаж" словами "ТзОВ "Сантехмонтаж-539".- у тексті слова "Львівському спеціалізованому управлінню "Сантехмонтаж" № 539 - дочірньому підприємству відкритого акціонерного товариства "Промхімсантехмонтаж" словами "Товариству з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж-539"'.

Щодо тверджень позивача про те, що акт узгодження меж між земельною ділянкою керівником ПП Вертлюг не підписувався та межа між земельними ділянками не погоджувалась, то такі є безпідставними, оскільки не обґрунтовані належними і допустимими доказами.

Також, апелянт стверджує, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про об`єднання справи №914/721/19 та 914/22/20 у одне провадження, оскільки задоволення вимог у справі № 914/22/20 залежить від задоволення вимог у справі № 914/721/19.

З приводу цього, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 173 ГПК України, законодавець визначив, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Колегія суддів зазначає, що об`єднання справ в одне провадження допускається виключно за наявності визначених законодавцем підстав та в межах визначених процесуальним законом строків.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у дані справі є визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради від 20.09.2012 №1777 та від 21.11.2013р. №2879.

Позовні вимоги у справі №914/721/19 мотивовані тим, що оскаржувані ухвали прийняті з порушенням норм законодавства порушують права позивача, а саме унеможливлює відчинення лівого полотна воріт та заїзд велокогабаритного транспорту до будівлі позивача.

В той же час, як вбачається із долученої позивачем копії позовної заяви у справі №914/22/20, обґрунтовуючи одну із позовних вимог, а саме щодо визнання договору недійсним, позивач посилається на те, що одна із сторін договору є припиненою. Таким чином, визнання договору недійсним у справі №914/22/20 не залежить від визнання чи не визнання недійсною ухвали від 20.09.2012 №1777 у справі №914/721/19.

Крім того, суд першої інстанції , відмовляючи в задоволенні ПП Вертлюг про об`єднання справ № 914/721/19 та № 914/22/20 вірно зазначив, що в даному випадку об`єднання справ № 914/721/19 та №914/22/20 мало б наслідком об`єднання в одне провадження 7 позовних вимог, що значно утруднило б вирішення спору по суті.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржника, що судом безпідставно не залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у даній справі, суб`єктів господарювання, які також не забезпечені доїздом до земельних ділянок, оскільки судом не встановлено, що рішення може вплинути на права та обов`язки вказаних суб`єктів.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269 , 270 , 271, 275 , 276 , 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. В задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства "Вертлюг" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 у справі № 914/721/19 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.02.21

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

суддя О.Л. Мирутенко

суддя Б.Д. Плотніцький