Постанова

від 16.06.2021 по справі 914/721/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/721/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого , Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захист-пром" (особи, яка не брала участі у справі)

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 (у складі колегії суддів: Скрипчук О.С. (головуючий), Мирутенко О.Л., Плотніцький Б.Д.)

про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Захист-пром"

у справі № 914/721/19

за позовом Приватного підприємства "Вертлюг"

до Львівської міської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж-539", Товариства з обмеженою відповідальністю "Санметал",

про визнання незаконними і скасування ухвал Львівської міської ради від 20.09.2012 № 1777, від 21.11.2013 № 2879,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Приватне підприємство "Вертлюг" (далі - ПП "Вертлюг", Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Львівської міської ради (далі - Відповідач) про визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради від 20.09.2012 № 1777 та від 21.11.2013 № 2879.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ухвала Львівської міської ради №1777 від 20.09.2012, якою передано Львівському спеціалізованому управлінню "Сантехмонтаж" № 539 - Дочірньому підприємству відкритого акціонерного товариства "Промхімсантехмонтаж" земельну ділянку площею 0,5834 га на вул. Богданівській, 42/1 у м. Львові в оренду терміном на 10 років для обслуговування виробництва та складів, порушує права та інтереси Позивача як суміжного землекористувача, оскільки передача спірної земельної ділянки у визначених межах та площі не забезпечує належної можливості заїзду великогабаритного транспорту до його об`єкту власності, розміщеного на суміжній земельній ділянці, а також унеможливлює відчинення лівого полотна воріт, тобто, є таким, що прийняте з порушенням стандартів проїзду, визначених нормативно-правовими актами. Окрім того, ухвалою Львівської міської ради від 21.11.2013 № 2879 внесено зміни до вищезазначеної ухвали від 20.09.2012 № 1777, що не передбачено вимогами чинного земельного законодавства та є підставою для скасування незаконної ухвали.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю порушених прав позивача оскаржуваними нормативно правовими актами, оскільки його договір оренди як суміжного землекористувача закінчився і доказів пролонгації цього договору суду не надано.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захист-пром" (далі - ТОВ "Захист-пром") як особа, що не брала участі у справі, звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2020, та прийняти нове, яким позовні вимоги ПП "Вертлюг" задовольнити.

За доводами скаржника, оскаржуваним рішенням зачіпаються його права та інтереси як суміжного землекористувача із земельними ділянками, які є предметом спору у цій справі, оскільки він також не забезпечений проїздом до земельної ділянки, що перебуває у нього в оренді. Також, скаржник на підтвердження доводів апеляційної скарги подав клопотання у якому просив долучити до матеріалів справи висновок експерта № 02/20 земельно- та будівельно-технічної експертизи від 10.03.2020 та висновок експерта № 13/19 земельно-та будівельно-технічної експертизи від 31.01.2020 на стадії апеляційного провадження.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Захист-пром" на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 у справі № 914/721/19.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 апеляційне провадження у справі № 914/721/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Захист-пром" закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Свої висновки суд апеляційної інстанції мотивував тим, що скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що суд першої інстанції ухвалив рішення про його права, інтереси та (або) обов`язки.

25.02.2021 ТОВ "Захист-пром" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не застосування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, просило ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Ухвалено здійснити перегляд ухвали суду апеляційної інстанції від 27.01.2021 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 10.05.2021.

17.05.2021 від ПП "Вертлюг" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, який подано, згідно накладних та описів вкладень - 11.05.2021, тобто, поза межами строку, встановленого ухвалою суду від 16.04.2021, а отже, з огляду на положення статті 118 ГПК України, Суд залишає вказаний відзив без розгляду.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом відповідно до статті 295 ГПК України та не подали до суду касаційної інстанції письмових відзивів на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

У частині 1 статті 254 ГПК України закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 06.10.2020 у справі № 910/21451/16, від 03.12.2020 у справі № 908/3338/19, від 16.01.2021 у справі № 904/379/19.

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та (або) обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19).

У справі № 914/721/19, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що у поданій апеляційній скарзі ТОВ "Захист-пром", яке не було учасником справи та не брало участі у розгляді Господарським судом Львівської області справи № 914/721/19, зазначає, що вказаним рішенням суду було порушено його права та інтереси, оскільки він є суміжним землекористувачем із земельними ділянками, що є предметом даного судового спору, тому питання, які вирішуються у даній справі і є предметом судового розгляду, зачіпають права та інтереси останнього, як і позивача, з огляду на те, що ТОВ "Захист-пром" не забезпечений доїздом до своєї земельної ділянки, що перебуває в оренді.

Утім, рішенням суду першої інстанції від 11.03.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП "Вертлюг" про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №1777 від 20.09.2012, якою вилучено за згодою з користування відкритого акціонерного товариства "Промхімсантехмонтаж" земельну ділянку площею 0,5834 га на вул. Богданівській, 42/1 у м. Львові, зараховано її до земель міста та передано Львівському спеціалізованому управлінню "Сантехмонтаж" № 539 - дочірньому підприємству відкритого акціонерного товариства "Промхімсантехмонтаж" земельну ділянку площею 0,5834 га на вул. Богданівській, 42/1 в оренду терміном на 10 років для обслуговування виробництва та складів; та визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №2879 від 21.11.2013, якою внесено зміни до ухвали міської ради від 20.09.2012 №1777.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПП "Вертлюг", господарський суд першої інстанції виходив з того, що строк договору оренди земельної ділянки, яка перебуває в оренді Позивача закінчився і не був поновлений, а тому оспорюваними ухвалами його права не порушено.

Господарським судом Львівської області досліджено підстави для визнання незаконними та скасування оскаржуваних ухвал Львівської міської ради, які стосуються виключно прав та обов`язків ТОВ "Сантехмонтаж-539" та ПП "Вертлюг".

При цьому встановивши, що ТОВ "Захист-пром" є орендарем суміжної земельної ділянки до вказаних у рішенні суду земельних ділянок, яку використовує на підставі діючого договору оренди, апеляційний суд констатував, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 у справі №914/721/19 не містять суджень чи висновків суду про права, інтереси та/або обов`язки скаржника - ТОВ "Захист-пром".

За таких обставин, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення у цій справі не стосується прав, інтересів та (або) обов`язків ТОВ "Захит-пром".

Отже, встановивши, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Захит-пром", апеляційний господарський суд правильно закрив апеляційне провадження на підставі 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

Колегією суддів Касаційного господарського суду відхиляються доводи скаржника викладені у касаційній скарзі про те, що залишення без розгляду клопотання про долучення до матеріалів справи висновків експерта земельної та будівельно-технічної експертизи, які, на думку скаржника, підтверджують факт порушення законних інтересів ТОВ "Захит-пром", призвело до порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, з огляду на наступне.

Положеннями пунктів 2, 3 частини 1 статті 42 ГПК України встановлено, що лише учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.

Виходячи з системного аналізу положень частини 1 статті 254, пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції розглядаючи апеляційну скаргу подану особою, яка не брала участі у справі, має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Отже, суд апеляційної інстанцій у даній справі встановивши, що оскаржуване рішення не зачіпає безпосередньо права та обов`язки ТОВ "Захит-пром", дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для вирішення клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, поданих не учасником справи.

Колегією суддів Касаційного господарського суду також не приймаються посилання скаржника на висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, з огляду на те, що у вказаній справі Верховним Судом було скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційної провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, та зроблено висновки щодо неможливості вирішення на стадії відкриття апеляційного провадження питання про те, чи стосуються оскаржувані рішення прав, інтересів та (або) обов`язків скаржника, оскільки встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.

Отже, справа № 62/112 і дана справа (№ 914/721/19), що розглядається, різняться, відповідно, і за об`єктом оскарження, і за з`ясованою попередніми судовими інстанціями фактично-доказовою базою у справах, і за нормативно-процесуальним регулюванням, тобто, за істотними правовими ознаками.

З огляду на викладене, доводи скаржника про порушення Західним апеляційним господарським судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята із додержанням норм процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захист-пром" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 914/721/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко