Ухвала

від 08.02.2021 по справі 469/1458/15-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер судової справи №469/1458/15-ц

Провадження №22-ц/812/142/21 Доповідач суду апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

08 лютого 2021 року м. Миколаїв Справа №№469/1458/15-ц

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.

за участю представника позивача - Хорошева В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Казанлі Л.І., в приміщенні цього ж суду в м. Очаків, вступну та резолютивну частину оголошено того ж дня об 11 год. 34 хв., повний текст складено 05 листопада 2020 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Анатоліївської сільської ради Березанського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу - Георгієва Оксана Григорівна, про визнання недійсним заповіту,

встановив:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Березанського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , 1963 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що відповідно до залишеного після смерті заповіту від 25 липня 2012 року ОСОБА_3 заповіла їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 9,01 га, розташовану в межах території Анатолівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, яка набута померлою на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 січня 2012 року, виданого приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б.

З заявою про прийняття спадщини за заповітом вона вчасно не звернулася, оскільки не знала про смерть спадкодавця так як ще до дати смерті спадкодавця, у зв`язку із службовою необхідністю, поїхала до іншого регіону України, де перебувала вісім місяців і повернулася звідти уже після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Про смерть спадкодавця вона дізналася лише наприкінці 2014 року.

27 листопада 2015 року вона звернулася до приватного нотаріуса Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку зі спливом строку подання заяви про прийняття спадщини.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила про задоволення позову.

15 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Анатоліївської сільської ради Березанського району Миколаївської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу - Георгієва О.Г., про визнання недійсним заповіту, складеного його рідною сестрою ОСОБА_3 , на користь позивача ОСОБА_1 , який посвідчений 25 липня 2012 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Георгієвою О.Г. за реєстровим номером 330.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 18 лютого 2016 року дізнався про існування заповіту, складеного його рідною сестрою ОСОБА_3 на ім`я позивачки.

Спадкодавиця у 2003 році перебувала на лікуванні в зв`язку із крововиливом у мозок, згодом їй було проведено операцію на черепній коробці. Останні десять років ОСОБА_3 зловживала алкогольними напоями, вела асоціальний спосіб життя, що потягло її загибель у власному будинку внаслідок пожежі. Крім того, померла взагалі не виїжджала зі свого місця проживання села Анатоліївка, хоча спірний заповіт було посвідчено у місті Миколаєві.

Посилаючись на те, що стан здоров`я та спосіб життя перешкоджали ОСОБА_3 розуміти значення своїх дій та керувати ними, ОСОБА_2 просив про задоволення його зустрічного позову.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2016 року первісний та зустрічний позови об`єднані в одне провадження.

Розпорядженням в.о. голови Березанського районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2019 року справу передано для розгляду до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області відповідно до положень пункту 2 частини першої, четвертої статті 31 ЦПК України.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що залишилася після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Анатолїівської сільської ради Березанського району Миколаївської області задоволено повністю.

Визнано недійсним заповіт, складений 25 липня 2012 року ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Георгієвою О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 330.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 928 гривень 19 копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачкою причини пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини не є поважними, оскільки не пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємців на вчинення цієї дії.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не надано суду жодного доказу на підтвердження викладених нею заперечень щодо визнання заповіту недійсним, як і не доведено, що заповіт відповідав внутрішній волі померлої ОСОБА_3 .

Не погодившись з рішенням суду, позивачка звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову. Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи.

В апеляційній скарзі зазначала, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам справи, показам свідків та висновку експерта, фактично надав їм хибну оцінку.

Також посилалася на те, що з заявою про прийняття спадщини за заповітом вона вчасно не звернулась, оскільки у неї були проблеми із здоров`ям, тривала хвороба, складні умови праці, пов`язані із відрядженням, перешкоди до з`ясування факту смерті спадкодавця, яка сталася раптово, усупереч звичайних очікувань щодо тривалого життя людини. Проте суд належної оцінки цим обставинам не надав, що призвело до хибного висновку про те, що причини пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини не є поважними.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначав, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави скасування оскаржуваного рішення є безпідставними та необґрунтованими, натомість рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2020 року.

Наступною ухвалою Миколаївського апеляційного суду від тієї ж дати справа призначена до апеляційного розгляду на 18 січня 2021 року на 13.30 год.

В зазначений день, у зв`язку з перебуванням судді - учасника колегії Серебрякової Т.В. на лікарняному, розгляд справи був відкладений на 08 лютого 2021 року на 14.30 год.

08 лютого 2021 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Звеліндовського Ю.А. про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання з м. Одеса через погіршення погодних умов.

Частиною 1 ст. 371 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шестидесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття провадження.

Згідно ч. 2 ст. 371 ЦПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу.

Враховуючи викладене, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, а також необхідності забезпечення прав учасників справи щодо участі в судовому засіданні , колегія суддів вважає за необхідне відкласти розгляд справи, продовживши строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.

Керуючись ст. 371 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Відкласти розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2020 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Анатоліївської сільської ради Березанського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу - Георгієва Оксана Григорівна, про визнання заповіту недійсним на 22 лютого 2021 року на 14.20 год.

Продовжити строк розгляду справи на п`ятнадцять днів.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: П.П. Лисенко

Т.В. Серебрякова