Рішення

від 03.02.2021 по справі 414/2485/20

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Кремінна

03 лютого 2021 року Справа № 414/2485/20

Провадження № 2/414/47/2021

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Цимбалюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Кремінської обласної санаторної школи (місцезнаходження: 92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Декабристів, 1Б, код ЄДРПОУ 20153177) про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, стягнення недоплаченої щорічної грошової винагороди в розмірі посадового окладу та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

до Кремінського районного суду Луганської області звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з позовом до Кремінської обласної санаторної школи , в якому просили про наступне: стягнути з Кремінської обласної санаторної школи на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 139538,80 грн., з яких: вихідна допомога при звільненні у розмірі - 32729,34 грн., щорічна одноразова гарантована виплата на День вчителя у розмірі - 10909,78 грн., компенсація за невикористані 23 дні щорічної основної відпустки у розмірі - 10605,00 грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 31.08.2020 р. по 31.10.2020 р.) у загальному розмірі - 21323,67 грн. (за 22 робочих дня у вересні 2020 р. - 10909,78 грн.; за 21 робочий день у жовтні 2020 р. - 10413,89 грн.), компенсація втрати частини доходів у розмірі - 21323,67 грн.; моральна шкода за незаконне звільнення (за звільнення з порушенням вимог КЗпП України) за ст. 237-1 КЗпП України - бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі - 21323,67 грн., моральна шкода за несвоєчасний розрахунок, за ст. 237-1 КЗпП України - бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі - 21323,67 грн., визнати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_4 за №5 від 31.08.2020 року недійсним та зобов`язати відповідача внести відповідні зміни щодо звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України; стягнути з Кремінської обласної санаторної школи на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 32435,62 грн., з яких: щорічна одноразова гарантована виплата на День вчителя у розмірі - 6523,38 грн., компенсація за невикористані 23 дні щорічної основної відпустки у розмірі - 6581,00 грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 31.08.2020 р. по 31.10.2020 р.) у загальному розмірі 12750,24 грн. (за 22 робочих дня у вересні 2020 р. - 6523,38 грн. та за 21 робочий день у жовтні 2020 р. - 6226,86 грн.), моральну шкоду за несвоєчасний розрахунок, бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі 6581,00 грн.; стягнути з Кремінської обласної санаторної школи на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 28621,62 грн., з яких: щорічна одноразова гарантована виплата на День вчителя у розмірі - 7530,64 грн., компенсація за невикористані 9 днів щорічної основної відпустки у розмірі - 3186,00 грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 31.08.2020 р. по 31.10.2020 р.) у загальному розмірі 14718,98 грн. (за 22 робочих дня у вересні 2020 р. - 7530,64 грн. та за 21 робочий день у жовтні 2020 р. - 7188,34 грн.), моральну шкоду за несвоєчасний розрахунок, бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі 3186,00 грн., а також стягнути Кремінської обласної санаторної школи судові витрати, якщо такі будуть під час розгляду справи.

Свої позовні вимоги мотивували тим, що

1)згідно запису № 1 Трудової книжки НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 , остання прийнята 16.08.2011 року на посаду вихователя Кремінської обласної санаторної школи. З 01.01.2012 року ОСОБА_1 було переведено на постійне місце роботи на посаду вихователя. 19.08.2016 року ОСОБА_1 було переведено на посаду вчителя початкових класів. 31.08.2020 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за ст. 38 КЗпП України (особисте бажання), звільнення відбулось на підставі Наказу № 76-кд від 21.08.2020 року. Проте ОСОБА_1 при звільненні не отримала вихідної одноразової гарантованої виплати, яку гарантовано державою при звільненні у зв`язку з реорганізацією (приєднанням), щорічну одноразову гарантовану виплату (премію до Дня вчителя ) ОСОБА_1 зазначає, що запис у трудовій книжці НОМЕР_4 за №5 від 31.08.2020 року недійсний, оскільки сам процес звільнення працівників фактично відбувався лише на підставі та у зв`язку з Розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 521 від 27 липня 2020р. (№ 495 від 16 липня 2020р.) щодо припинення Кремінської обласної санаторної школи в результаті реорганізації (приєднання) та звільнення працівників повинно було відбутись лише на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, що передбачає дотримання певних гарантій для працівника, а саме виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, а внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП). Директор Кремінської обласної санаторної школи ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_1 , що усі кошти, які їй не були сплачені, у тому числі щорічну премію на День вчителя , вона обов`язково отримає та запевнив про зазначені перерахування. У зв`язку порушенням Кремінською обласною санаторною школою законодавства про працю та введення ОСОБА_1 в оману, що призвело до її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. У зв`язку з грубим порушенням Кремінською обласною санаторною школою вимог чинного законодавства України, явним відображенням неповаги до ОСОБА_1 , відсутність вдячності за багаторічну професійну роботу, відсутність поваги та незаконне звільнення, що супроводжене введенням в оману з корисних мотивів, ОСОБА_1 вважає законодавчо обґрунтованим та справедливим стягнення з Кремінської обласної санаторної школи 139 538, 80 грн. на користь ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_3 прийнята тимчасово 06.02.2017 року до Кремінської обласної санаторної школи на посаду вихователя до кінця навчального року. З 06.04.2017 року ОСОБА_3 було переведено основним працівником на посаду вихователя. 31.08.2020 року ОСОБА_3 було звільнено з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України, звільнення відбулось на підставі Наказу № 56-кд л 1.2 від 21.08.2020 року. ОСОБА_3 при звільненні не отримала щорічної одноразової гарантованої виплати (премії) до Дня вчителя , яку було гарантовано кожному працівнику особисто директором Кремінської обласної санаторної школи ОСОБА_5 . У зв`язку з грубим порушенням Кремінською обласною санаторною школою вимог чинного законодавства України, явне відображення неповаги до ОСОБА_3 , відсутність вдячності за багаторічну професійну роботу, відсутність поваги та у зв`язку з введенням в оману, ОСОБА_3 вважає законодавчо обґрунтованим та справедливим стягнути з відповідача загальну суму у розмірі 32 435,62 грн.;

3) ОСОБА_4 прийнята 11.09.2001 року відповідачем на посаду медсестри. З 20.08.2007 року ОСОБА_4 була переведена на посаду вихователя постійно. З 04.02.2008 року ОСОБА_4 було переведено на посаду психолога. 31.08.2020 року ОСОБА_4 було звільнено з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України, звільнення відбулось на підставі Наказу № 56-кд л 1.1 від 21.08.2020 року. При звільненні ОСОБА_4 не отримала щорічної одноразової гарантованої виплати (премії) до Дня вчителя , яку було гарантовано кожному працівнику директором Кремінської обласної санаторної школи ОСОБА_5 . У зв`язку з грубим порушенням Кремінською обласною санаторною школою вимог чинного законодавства України, явне відображення неповаги до ОСОБА_4 , відсутність вдячності за багаторічну професійну роботу, відсутність поваги та у зв`язку з введенням в оману, ОСОБА_4 вважає законодавчо обґрунтованим та справедливим стягнення з Кремінської обласної санаторної школи загальної суми у розмірі 28 621,62 грн.

Ухвалою судді Кремінського районного суду Луганської області Тесленко І.О. від 07 грудня 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 22 грудня 2020 року.

09 грудня 2020 року на адресу Кремінського районного суду Луганської області надійшли заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про залишення позовних вимог без розгляду у зв?язку з задоволенням їх вимог відповідачем.

14 грудня 2020 року на адресу Кремінського районного суду Луганської області надійшло клопотання про надання додаткового часу та зміни порядку розгляду справи, в якому представник відповідача просив продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Кремінського районного суду Луганської області Тесленко І.О. від 07 грудня 2020 року до 23 грудня 2020 року та перейти від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження для реалізації права на подання відзиву та документів, що його обґрунтовують, а також встановлення обставин справи.

Інших процесуальних дій не вчинялося.

21 грудня 2020 року на адресу Кремінського районного суду Луганської області надійшов відзив Кремінської обласної санаторної школи, відповідно до змісту якого 27 липня 2020 розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27 липня 2020 № 521 Про припинення юридичної особи - Кремінської обласної санаторної школи в результаті реорганізації (приєднання) прийняте рішення про припинення з 30.10.2020 юридичної особи - Кремінська обласна санаторна школа (код ЄДРПОУ 20153177) в результаті реорганізації (приєднання) до Комунального закладу Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту (код ЄДРПОУ 40694163). Відповідно до п. 4 розпорядження №521 створена комісія з припинення юридичної особи - Кремінської обласної санаторної школи, функції голови комісії покладено на ОСОБА_5 , директора вказаного освітнього закладу. ОСОБА_1 не заперечує, що відповідач 24 липня та 27 липня 2020 року попередив її про наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією Кремінської обласної санаторної школи та приєднання до Комунального закладу Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту (код ЄДРПОУ 40694163). У зв`язку з чим їй було запропоновано визначитись на протязі двох місяців щодо згоди чи незгоди працювати на посаді тренера, а у разі незгоди працювати на запропонованій посаді, попереджено про звільнення з займаної посади 28.09.2020 року на підставі пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України. 21.08.2020 року ОСОБА_1 надала на адресу ліквідаційної комісії особисту, власноруч написану заяву щодо звільнення за власним бажанням з посади вчителя 31.08.2020 року, повідомивши що з 01.09.2020 року вона буде працювати у Кремінській ЗОШ № 2 на посаді вчителя. 21.08.2020 року голова ліквідаційної комісії, враховуючи отримання від ОСОБА_1 власноруч написаної заяви та її бажання працювати на посаді вчителя у ЗОШ № 2 м. Кремінна, видав наказ № 76-кд щодо звільнення 31.08.2020 р. згідно ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) ОСОБА_1 . Зазначеним наказом у пункті 2 наказано бухгалтерії провести остаточний розрахунок з працівником. З 21.08.2020 по 31.08.2020 року ОСОБА_1 мала достатньо часу та можливості щодо застосування необхідних дій, направлених на оскарження або зміну, або відкликання свого рішення та письмової заяви про своє звільнення за власним бажанням. Але з 01.09.2020 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду вчителя до Кремінської ЗОШ№ 2 відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, що підтверджується матеріалами позовної заяви, а саме довідкою щодо даних про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) від Пенсійного фонду України. З викладеного встановлюється, що вимоги ОСОБА_1 щодо не виплати вихідної допомоги при звільненні у розмірі 32729,34 грн., вимоги про виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 31.08.2020 р. по 21.10.2020 р. у розмірі 21323,67 грн. та компенсації втрати частини доходів у розмірі 21323,67 грн. є безпідставні. Відповідно до пункту 3 Порядку №898 щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків надасться відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу чи методичної установи за погодженням з профспілковим комітетом і може включати в себе додаткові критерії, крім визначених у пункті 2 цього Порядку, з урахуванням специфіки навчального закладу чи методичної установи. Згідно останнього абзацу Положення про порядок та умови виплати щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам за підсумками роботи за навчальний рік в період з 1 вересня по 31 серпня, яке є додатком 2 до Колективного договору, який зареєстрований УСЗН Кремінської райдержадміністрації № 48 від 05.12.2014 року (діє до прийняття нового колективного договору пп.1.2.) - виплата щорічної грошової винагороди здійснюється у вересні-жовтні поточного року/к Дню працівника освіти/ педагогічним працівникам Кремінської обласної санаторної школи, а отже суперечить нормам Порядку №898 ОСОБА_1 у серпні 2020р було зроблено перерахунок відпускних, які були виплачені у червні 2020 р. і не були повернуті, у зв`язку з виходом достроково з відпустки, була виплачена компенсація за 23 дні у сумі 8572,56 грн. Враховуючи відсутність порушення відповідачем законодавства та умов колективного договору при звільненні ОСОБА_1 згідно ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням згідно власноруч написаної заяви) та враховуючи відсутність обґрунтування позивачем своїх моральних страждань, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню, як безпідставні. Враховуючи фактичне звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням 31.08.2020 р., виплата щорічної грошової винагороди їй 31 серпня не передбачена Положенням про порядок та умови виплата щорічної грошової винагороди.

19.01.2021 року на адресу Кремінського районного суду Луганської області надійшла від ОСОБА_1 відповідь на відзив, згідно якої остання категорично не погоджується та вважає відзив відповідача таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, який підготовлено з порушенням змісту, форми та порядку подання відзиву на позов, що визначено ст. 178 ЦПК України, а також таким, що спрямований з порушенням строку встановленого Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 07 грудня 2020 року та ЦПК України та не може братись до уваги судом. Відповідач під час підготовки відзиву не вказав номер засобу зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, хоча дана інформація міститься у позовній заяві, з якою він ознайомився 09 грудня 2020 року. Заперечення відповідача не мають правових підстав, не надано оцінки правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, відсутні посилання на відповідні норми права. 24 липня 2020 року відповідачем під час наради було повідомлено (доведено) працівникам про реорганізацію Кремінської обласної санаторної школи та гарантовано працівникам про обов`язкові виплати, що пов`язані з вихідною допомогою при звільненні, грошовою компенсацією при виклику (відкликанню) осіб, що перебували у основній щорічній відпустці та інших гарантованих державних гарантій. Також, відповідачем було гарантовано кожному працівнику про виплату щорічної грошової допомоги на День вчителя усім без винятку. 27 липня 2020 року відповідачем було надано Попередження про припинення юридичної особи - Кремінської обласної санаторної школи в результаті реорганізації (приєднання) до Комунального закладу Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту та запропоновано позивачу посаду тренера з волейболу. Позивач зазначив, що є вчителем початкових класів та не має відповідного досвіду та освіти для посади тренера з волейболу. 21.08.2020 як вказано відповідачем, позивач надав заяву на звільнення по факту та у зв`язку з реорганізацію установи відповідача, де позивач безперебійно працювала впродовж останніх 9 років. Сам процес реорганізації відповідача означав для позивача: втрату постійного місця роботи, втрату зв`язку з вихованцями, колегами, втрату власно облаштованого кабінету викладача та багато іншого. Відповідачем чи профспілковим комітетом відповідачу не було роз`яснено детально та зрозуміло, що фактично собою передбачає процес реорганізації, та як він фактично вплине на педагогів за фахом, у тому числі на їх подальше працевлаштування. В додаток, відповідачем у своєму відзиві жодним чином не спростовано те, що шаблон заяви про звільнення був наданий ним особисто колективу, у тому числі позивачу під час наради 24 липня 2020 року та фактично текст за його шаблоном, який містив такі формулювання як: у зв`язку з реорганізацією та особистим бажанням , що по суті має відношення до двох різних статей КЗпП України, отримано відповідачем 21.08.2020 року. На цей час відповідач фактично не міг знати про подальше працевлаштування позивача у Кремінській ЗОШ №2, оскільки свою згоду на працевлаштування позивач надала вже після подання заяви на звільнення відповідачу, а пропозицію на це місце отримала ще на початку літа 2020 р. До самого отримання трудової книжки, яке відбулось 31.08.2020 року, позивач була впевнена про грошову допомогу та інші нарахування, які їй особисто були гарантовані відповідачем, та побачивши запис у трудовій книжці за особистим бажанням (у відзиві зазначено за власним бажанням), формулювання які визначені у ст. 38 КЗпП, позивач була впевнена про звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП, що неодноразово підтверджувалось та гарантувалось відповідачем особисто. Відповідач звільнив позивача з грубим порушенням його прав, вимог КЗпП України, оскільки сам процес реорганізації відповідача фактично усвідомлює подальше звільнення працівників за ст. 40 КЗпП України. 31.08.2020р. біля 13 години, коли позивач дізналась про порушення її прав при звільнені, особисто зателефонувала відповідачу з питанням про обставини звільнення та суму яка їй належить при звільненні. Під час розмови відповідач запевнив її про те, що невдовзі вона отримає усі кошти на свою заробітну картку та підкреслив про отримання премії до Дня вчителя , що трохи заспокоїло позивача. Однак свої обіцянки відповідач не виконав. Позивач додатково зазначає, що має повне право на отримання грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків (премії на День вчителя), оскільки зазначена винагорода виплачується педагогічним працівникам за підсумками роботи за навчальний рік в період з 1 вересня по 31 серпня, в свою чергу позивач добросовісно працювала викладачем в зазначений період. Відповідач не мав жодного права утримувати з заробітку позивача кошти, які мав їй сплатити, як компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки. Взагалі відповідачем законодавчо необґрунтовано виклик позивача з основної щорічної відпустки та підстави створення наказу № 46-кд від 29.07.2020р. Також відповідач ще 24 та повторно 27 липня 2020р. збирав за викликом працівників, у тому числі позивача, що передує дню створення зазначеного наказу. Відповідач не надав оцінки, не спростував та не заперечив за яких підстав не було вжито наступне: не ознайомлено позивача під особистий підпис про попередній розподіл навчального навантаження у кінці навчального року під час проведення комплектації та на початку навчального року під час проведення тарифікації; протягом двох місяців від дати попередження, не було ознайомлено про необхідність підготовки письмової заяви про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці з 30.10.2020 року або відмову від цього та отримати зазначену заяву від позивача; не спростовано та не заперечено про особисте надання шаблону заяви на звільнення, що в подальшому спричинило грубе порушення прав позивача; при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган в межах однорідних професій і посад не провів перестановку (перегрупування) працівників і не вжив заходів щодо переведення більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника; за яких законодавчих підстав позивача було позбавлено 23 днів основної щорічної відпустки; не спростовано та не заперечено про особисто надані гарантії позивачу про обов`язкові виплати, що пов`язані з вихідною допомогою при звільненні, грошовою компенсацією при виклику (відкликанню) осіб, що перебували у основній щорічній відпустці, щорічної грошової допомоги на День вчителя та інших гарантованих державних гарантій; не повідомлено позивачу про необхідність виправлення помилки у своїй заяві на звільнення, яка була написана за наданим відповідачем шаблоном; не повідомлено за якими конкретно професійними критеріями відбувалось призначення позивача на посаду тренера по волейболу, оскільки позивач є вчителем початкової школи, вчителем англійської мови у початковій школі, має диплом магістра з початкової освіти, є викладачем педагогіки та методик початкової освіти, організатором початкової освіти та гарну репутацію; не запропоновано при звільненні позивача надати невикористані дні відпустки з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі мав бути останній день відпустки (ст. 3 Закону України Про відпустки ) за яких підстав було порушено строки розрахунку при звільненні; не спростовано та не заперечено за яких підстав, при рівних умовах праці, частину працівників було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою всіх гарантій; письмово не повідомлено позивача про нараховані суми належні їй при звільненні та не здійснено виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Позивач в день отримання трудової книжки самостійно звернулась до бухгалтерії відповідача з вимогою про надання довідки про нараховані їй кошти, у відповідь бухгалтер ОСОБА_7 спочатку їй відмовила, пояснюючи тим, що зазначені довідки вона не надає. У зв`язку з чим позивач почала наполягати на наданні довідки та все ж отримала її від ОСОБА_7 . У зв`язку з вищевикладеним позивач зазначає, що повністю підтримує власні позовні вимоги та наполягає на визнанні відзиву відповідача таким, що не відповідає вимогам ЦПК та не може братись судом до уваги. Таким чином, доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позов підтримали згідно позовної заяви та відповіді на відзив у повному обсязі.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали заяви про залишення без розгляду їх позовних вимог внаслідок задоволення позовних вимог. Верховний Суд зазначив, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви (постанова від 26.09.2018 у справі № 148/312/16-ц). Суд, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, вважає за необхідне ухвалити рішення про залишення без розгляду таких позовних вимог, а в частині позовних вимог ОСОБА_1 продовжити розгляд з дослідженням доказів, що стосуються вимог ОСОБА_1 .

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, що вказані у відзиві на позов, клопотання з приводу переходу від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження не підтримав.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з паспорту серії НОМЕР_5 , виданого 19 серпня 2011 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Великий Лог Краснодонського району Луганської області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19, 20).

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_4 , яка видана 16.08.2011 року, 16.08.2011 року ОСОБА_1 прийнята на посаду вихователя Кремінської обласної загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступеню до кінця року; 01.01.2012 року - переведена вихователем на постійне місце роботи; 19.08.2016 року переведена на посаду вчителя початкових класів; 01.01.2020 року Кремінська обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступеню перейменована в Кремінську санаторну школу; 31.08.2020 року ОСОБА_1 звільнена з займаної посади за ст. 38 КЗпП України (особисте бажання). Копія трудової книжки містить зафарбування наступної графи працевлаштування ОСОБА_1 (а.с. 22-24). Представник позивача зазначив, що він особисто вніс такі зафарбовування місця роботи, оскільки крім даних про місце працевлаштування там наявна конфіденційна інформація. При цьому учасники провадження зазначали, що ОСОБА_1 01 вересня 2020 року працевлаштувалася до Кремінської ЗОШ №2, а тому суд, враховуючи положення ч. 1 ст. 82 ЦПК України, вважає ці обставини такими, що не підлягають доказуванню.

Судом досліджені документи про освіту та підвищення кваліфікації ОСОБА_1 (а.с. 25-32).

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації №495 від 16 липня 2020 року, вирішено зокрема припинити з 30.10.2020 року Кремінську обласну санаторну школу та затверджено Склад комісії з припинення юридичної особи - Кремінської обласної санаторної школи (а.с. 33-36).

Згідно Розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 521 від 27 липня 2020 року, Розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації №495 від 16 липня 2020 року визнано таким, що втратило чинність, а також вирішено припинити з 30.10.2020 року Кремінську обласну санаторну школу, а також затверджено Склад комісії з припинення юридичної особи - Кремінської обласної санаторної школи (а.с. 37-40).

27 липня 2020 року ОСОБА_1 отримано попередження про звільнення з 28 вересня 2020 року з займаної посади вчителя початкових класів у зв`язку з припиненням юридичної особи Кремінської обласної санаторної школи в результаті реорганізації (приєднання) до Комунального закладу Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту , запропоновано ОСОБА_1 визначитися щодо згоди чи незгоди працювати на посаді тренера, на що та надала свою згоду (а.с. 41).

Позивачем до матеріалів справи додано документ з написом заява, яка адресована Голові ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи - Кремінської обласної санаторної школи в результаті реорганізації (приєднання), проте зазначений доказ не відповідає вимогам ст. 77 ЦПК України, а тому суд вважає його неналежним (а.с. 42).

Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України станом на 30.10.2020 року №5991849924931251, ОСОБА_1 отримувала в 2020 році за період з січня по серпень включно виплати з Кремінської обласної санаторної школи, зокрема у серпні - 20192,44 грн., а також з Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області у вересні 2020 року - 9261,05 грн. (а.с. 43). Зазначеним документом підтверджується виплата заробітної плати ОСОБА_1 та її працевлаштування в іншому навчальному (виховному) закладі у вересні 2020 року, відмінному від Кремінської обласної санаторної школи (а.с. 43).

Відповідно до довідок про доходи Кремінської обласної санаторної школи, доходи ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року склали 67062,53 грн.; за період з березня 2020 року по серпень 2020 року - 81219,34 грн., при цьому в червні 37509,38 грн., липні 10903,69 грн. (а.с. 44, 45). Отже, ОСОБА_1 після відкликання з відпустки отримала у серпні 10903,69 грн.

Згідно до довідки № 396 від 11.12.2020 року, наданої головою ліквідаційної комісії Кремінської обласної санаторної школи, станом на 11 грудня 2020 року всі працівники звільнені (а.с. 80).

Стороною відповідача надано розрахунковий лист за серпень 2020 р. згідно наказу №76-кд від 21.08.2020 року звільненої по ст. 38 КЗпП України ОСОБА_1 , який суд сприймає як конкретизацію розрахункових даних при виплаті заробітної плати, перерахунку відпускних та їх компенсації, інформація про які міститься в довідках Пенсійного фонду України та Кремінської обласної санаторної школи (а.с. 81).

До матеріалів справи долучено копію заяви ОСОБА_1 від 21.08.2020 року, згідно якої вона просить звільнити її за власним бажанням з 31.08.2020 року (а.с. 92). Позивач та її представник не спростовували написання такої заяви, проте посилалися на те, що позивач думала, що її звільнять на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до Наказу №16-кд від 21.08.2020 року, прийнято рішення про звільнення 31.08.2020 року ОСОБА_1 за власним бажанням (а.с. 93).

Як вбачається з пояснювальної записки бухгалтера ОСОБА_7 , в серпні 2020р згідно наказу № 46-кд від 29.07.2020р ОСОБА_1 була відкликана з чергової відпустки з 03.08.2020 р. по 26.08.2020 р. У зв`язку з цим вона не відгуляла 23 дні відпуски. Кошти за ці 23 дні відпустки за серпень 2020 р. у сумі 8578,65 грн. були утримані з заробітку за серпень місяць, так як за ці дні вона отримала заробітну плату. У зв`язку зі звільненням згідно наказу №76-кд від 21.08.2020 р. за ст. 38 КЗпП України ОСОБА_1 , у серпні 2020 р. було зроблено перерахунок відпускних, які були виплачені у червні 2020 р. і не були повернуті, у зв`язку з виходом достроково з відпуски, була виплачена компенсація за 23 дні у сумі 8572,56 грн. (а.с. 96).

Інших даних судом не встановлено.

Частинами 1, 2 ст. 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ст. 57 Закону України Про освіту від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII, держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам: виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до Порядку надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. N898, щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці.

Згідно ст. 2 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року

№ 108/95-ВР, основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів та надання їм оцінки, суд встановив, що ОСОБА_1 працювала в Кремінській обласній санаторній школі та (згідно запису в трудовій книжці) на підставі особистої заяви була звільнена на підставі ст. 38 КЗпП України. Зазначені обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні документами та визнавалися сторонами в судовому засіданні. Позивач підтвердила, що 31 серпня 2020 року вона була звільнена з займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України, а 01 вересня 2020 року була працевлаштована в іншому навчальному закладі, таким чином вона залишила попереднє місце роботи з власного бажання. Попередження про звільнення 28 вересня 2020 року у зв?язку з реорганізацією ОСОБА_1 отримала 27.07.2020 року, про що підтвердила особисто в судовому засіданні, їй пропонували роботу у зв`язку з реорганізацією на посаді тренера, вона погодилася. Разом з тим зазначила, що перемовини з працевлаштування на інше місце роботи вела з початку літа 2020 року. Тож позиція ОСОБА_1 щодо звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України не узгоджується з матеріалами справи, а саме отриманим попередженням про звільнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та наданням згоди працювати на іншій посаді; заявою від 21.08.2020 року з чітким змістом про звільнення за власним бажанням саме з 31.08.2020 року; отриманням ОСОБА_1 трудової книжки 31.08.2020 року; не продовжила роботу в Кремінській обласній санаторній школі 01.09.2020 року; влаштуванням за іншим місцем з 01.09.2020 року.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що роботодавець ввів в оману ОСОБА_1 при звільнення та необґрунтовано не застосував ст. 40 КЗпП України для її звільнення, суду надано не було. Одним із основних аргументів позивача та її представника для задоволення позовних вимог є особисті обіцянки директора Кремінської обласної санаторної шкоди ОСОБА_5 щодо виплати ОСОБА_1 всіх виплат, проте це ніяким чином не свідчить про введення в оману позивача ОСОБА_1 щодо підстав звільнення з займаної посади. Таким чином, судом було встановлено, що ОСОБА_1 звільнена за ст. 38 КЗпП України на підставі власної заяви, а тому підстав для визнання запису у трудовій книжці ОСОБА_1 не дійсним та зобов`язання внести зміни щодо звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України та нарахування та виплати вихідної допомоги при звільненні немає.

З врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вихідної допомоги внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю колективного чи трудового договору у розмірі передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку у розмірі 32 729,34 грн., а також середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 21 323,67 грн. та компенсації втрати частини доходів в розмірі 21 323,67 грн. Оскільки порушень з боку відповідача при звільненні ОСОБА_1 судом не встановлено.

Що стосується не виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової винагороди педагогічному працівнику, то суд вважає за необхідне зазначити, наступне. ОСОБА_1 була звільнена за власним бажанням з 31.08.2020 року та наступного дня працевлаштувалася за іншим місцем, а саме Кремінська ЗОШ №2. Разом з тим, щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу. Виплата здійснюється відповідно до Порядку надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. N898, у строки, відповідно до Колективного договору, який зареєстрований в УСЗН Кремінської райдержадміністрації №48 від 05.12.2014 року, а саме вересень - жовтень поточного року до Дня працівника освіти. Тож з врахуванням звільнення ОСОБА_1 31.08.2020 року підстав для виплати їй відповідачем щорічної одноразової грошової винагороди як педагогічному працівнику до Дня вчителя не вбачається.

З приводу вимог позивача щодо стягнення з відповідача на її користь компенсації за невикористані 23 дні щорічної основної відпустки, суд дійшов наступного. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 01.07.2020 року по 26.08.2020 року перебувала у щорічній відпустці з якої була відкликана 03.08.2020 року (раніше на 23 дні). В червні місяці 2020 року їй були сплачені грошові кошти в сумі 37509,38грн. (у зв`язку з відпусткою), у тому числі: заробітна плата за червень 2020 року - 10909,78грн., оздоровлення до відпустки - 5792,80 грн., відпускні за липень - 11518,05грн., відпускні за серпень 2020 року - 9288,75 грн. Також, у серпні місяці ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату в сумі 10909,78 грн., компенсація відпускних 8572,56 грн. та перераховано відпускні у зв`язку з відкликанням її з відпустки та вираховано 8578,65грн. Було виплачено 10903,69грн. Таким чином, компенсація за невикористані 23 дні щорічної основної відпустки була нарахована та сплачена відповідачем позивачу. Тож, підстав для стягнення зазначеної суми грошових коштів не має.

Оскільки судом не встановлено порушень з боку відповідача при звільненні позивача, вимоги позивача щодо відшкодування їй моральної шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗпП України (за несвоєчасний розрахунок) та спричиненої моральними стражданнями позивача внаслідок порушення відповідачем вимог КЗпП України, задоволенню не підлягають.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Кремінської обласної санаторної школи слід відмовити в повному обсязі за необґрунтованості.

Як вбачається із ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. Відповідачем судові витрати заявлені не були.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кремінської обласної санаторної школи про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, стягнення недоплаченої щорічної грошової винагороди в розмірі посадового окладу та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08 лютого 2021 року.

Суддя І.О. Тесленко