Постанова

від 22.06.2021 по справі 414/2485/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 414/2485/20

Провадження № 22-ц/810/267/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Стахової Н. В.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

за участю секретаря

судового засідання: Залюшного О. Г.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Кремінська обласна санаторна школа, правонаступником якої є Комунальний заклад Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 03 лютого 2021 року, ухвалене у складі судді Тесленко І.О. в приміщенні того ж суду,

за позовом ОСОБА_1 до Кремінської обласної санаторної школи про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, стягнення недоплаченої щорічної грошової винагороди в розмірі посадового окладу та зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

У грудні 2020 до Кремінського районного суду Луганської області звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовом до Кремінської обласної санаторної школи, в якому просили стягнути з Кремінської обласної санаторної школи на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 139538,80 грн, з яких: вихідна допомога при звільненні у розмірі - 32729,34 грн., щорічна одноразова гарантована виплата на День вчителя у розмірі - 10909,78 грн, компенсація за невикористані 23 дні щорічної основної відпустки у розмірі - 10605,00 грн, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 31.08.2020 р. по 31.10.2020 р.) у загальному розмірі - 21323,67 грн (за 22 робочих дня у вересні 2020 р. - 10909,78 грн; за 21 робочий день у жовтні 2020 р. - 10413,89 грн), компенсація втрати частини доходів у розмірі - 21323,67 грн; моральна шкода за незаконне звільнення (за звільнення з порушенням вимог КЗпП України) за ст. 237-1 КЗпП України - бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі - 21323,67 грн, моральна шкода за несвоєчасний розрахунок за ст. 237-1 КЗпП України - бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі - 21323,67 грн, визнати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 за №5 від 31.08.2020 року недійсним та зобов`язати відповідача внести відповідні зміни щодо звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України; стягнути з Кремінської обласної санаторної школи на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 32435,62 грн, з яких: щорічна одноразова гарантована виплата на День вчителя у розмірі - 6523,38 грн, компенсація за невикористані 23 дні щорічної основної відпустки у розмірі - 6581,00 грн, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 31.08.2020 р. по 31.10.2020 р.) у загальному розмірі 12750,24 грн (за 22 робочих дня у вересні 2020 р. - 6523,38 грн. та за 21 робочий день у жовтні 2020 р. - 6226,86 грн), моральну шкоду за несвоєчасний розрахунок, бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі 6581,00 грн; стягнути з Кремінської обласної санаторної школи на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 28621,62 грн, з яких: щорічна одноразова гарантована виплата на День вчителя у розмірі - 7530,64 грн, компенсація за невикористані 9 днів щорічної основної відпустки у розмірі - 3186,00 грн, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 31.08.2020 р. по 31.10.2020 р.) у загальному розмірі 14718,98 грн (за 22 робочих дня у вересні 2020 р. - 7530,64 грн та за 21 робочий день у жовтні 2020 р. - 7188,34 грн), моральну шкоду за несвоєчасний розрахунок, бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі 3186,00 грн., а також стягнути Кремінської обласної санаторної школи судові витрати, якщо такі будуть під час розгляду справи.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що згідно запису № 1 трудової книжки НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , остання прийнята 16.08.2011 року на посаду вихователя Кремінської обласної санаторної школи. З 01.01.2012 ОСОБА_1 було переведено на постійне місце роботи на посаду вихователя. 19.08.2016 ОСОБА_1 було переведено на посаду вчителя початкових класів. 31.08.2020 ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за ст. 38 КЗпП України (особисте бажання), звільнення відбулось на підставі наказу № 76-кд від 21.08.2020. Проте ОСОБА_1 при звільненні не отримала вихідної одноразової гарантованої виплати, яку гарантовано державою при звільненні у зв`язку з реорганізацією (приєднанням), щорічну одноразову гарантовану виплату (премію до Дня вчителя ). ОСОБА_1 зазначає, що запис у трудовій книжці НОМЕР_1 за №5 від 31.08.2020 року є недійсний, оскільки сам процес звільнення працівників фактично відбувався лише на підставі та у зв`язку з розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 521 від 27 липня 2020р. (№ 495 від 16 липня 2020р.) щодо припинення Кремінської обласної санаторної школи в результаті реорганізації (приєднання) та звільнення працівників повинно було відбутись лише на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, що передбачає дотримання певних гарантій для працівника, а саме виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, а внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП). 31.08.2020 ОСОБА_1 здійснила телефонний дзвінок відповідачу з метою надання роз`яснень щодо звільнення за ст. 38 КЗпП України, та її було запевнено, що усі кошти, які їй не були сплачені, у тому числі щорічну премію на День вчителя , вона обов`язково отримає та запевнив про зазначені перерахування. За несвоєчасний розрахунок позивачка зазнала моральної шкоди, яка полягає в порушенні її законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя. У зв`язку з грубим порушенням Кремінською обласною санаторною школою законодавства про працю та введення ОСОБА_1 в оману, що призвело до її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. У зв`язку з грубим порушенням Кремінською обласною санаторною школою вимог чинного законодавства України, відсутність вдячності за багаторічну професійну роботу, відсутність поваги та незаконне звільнення, що супроводжене введенням в оману з корисних мотивів, ОСОБА_1 вважає законодавчо обґрунтованим та справедливим стягнення з Кремінської обласної санаторної школи 139 538, 80 грн на користь ОСОБА_1 ;

ОСОБА_2 обґрунтувала позов тим, що була прийнята тимчасово 06.02.2017 до Кремінської обласної санаторної школи на посаду вихователя до кінця навчального року. З 06.04.2017 ОСОБА_2 було переведено основним працівником на посаду вихователя. 31.08.2020 року ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України, звільнення відбулось на підставі Наказу № 56-кд л 1.2 від 21.08.2020. ОСОБА_2 при звільненні не отримала щорічної одноразової гарантованої виплати (премії) до Дня вчителя , яку було гарантовано кожному працівнику особисто директором Кремінської обласної санаторної школи ОСОБА_4 . У зв`язку з грубим порушенням Кремінською обласною санаторною школою вимог чинного законодавства України, явне відображення неповаги до ОСОБА_2 , відсутність вдячності за багаторічну професійну роботу, відсутність поваги та у зв`язку з введенням в оману, ОСОБА_2 вважає законодавчо обґрунтованим та справедливим стягнути з відповідача загальну суму у розмірі 32 435,62 грн;

ОСОБА_3 обґрунтувала позов тим, що була прийнята 11.09.2001 відповідачем на посаду медсестри. З 20.08.2007 року ОСОБА_3 була переведена на посаду вихователя постійно. З 04.02.2008 року ОСОБА_3 було переведено на посаду психолога. 31.08.2020 року ОСОБА_3 було звільнено з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України, звільнення відбулось на підставі Наказу № 56-кд л 1.1 від 21.08.2020 року. При звільненні ОСОБА_3 не отримала щорічної одноразової гарантованої виплати (премії) до Дня вчителя , яку було гарантовано кожному працівнику директором Кремінської обласної санаторної школи ОСОБА_4 . У зв`язку з грубим порушенням Кремінською обласною санаторною школою вимог чинного законодавства України, явне відображення неповаги до ОСОБА_3 , відсутність вдячності за багаторічну професійну роботу, відсутність поваги та у зв`язку з введенням в оману, ОСОБА_3 вважає законодавчо обґрунтованим та справедливим стягнення з Кремінської обласної санаторної школи загальної суми у розмірі 28 621,62 грн.

09 грудня 2020 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися із заявами про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 03 лютого 2021 року позовні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишені без розгляду.

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 03 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кремінської обласної санаторної школи про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, стягнення недоплаченої щорічної грошової винагороди розмірі посадового окладу та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводами апеляційної скарги є те, що згідно Розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 495 від 16 липня 2020 року вирішено припинити з 30.10.2020 юридичну особу - Кремінську обласну санаторну школу в результаті реорганізації (приєднання) до Комунального закладу Луганський обласний ліцей - інтернат фізичної культури і спорту . 27 липня 2020 року Розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово - цивільної адміністрації № 495 від 16 липня 2020 року втратило чинність на підставі Розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово - цивільної адміністрації № 521 від 27 липня 2020 року. Додатки до вказаних розпоряджень були підписані різними підписантами. Вказаним розпорядженням суд першої інстанції не дав належної оцінки та не з`ясував за яких конкретно підстав було змінено Розпорядження № 495 від 16 липня 2020 року на Розпорядження № 521 від 27 липня 2020 року. Відповідачем пропущений строк на подання відзиву на позовну заяву, заперечення відповідача не мають правових підстав та не відповідають вимогам ст. 178 ЦПК України. Судом не досліджено та не дано правової оцінки попередженню про звільнення позивача з займаної посади 28.09.2020 на підставі п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України від 27 липня 2020 року, а не від 24 липня 2020 року. Дата про звільнення у попередженні - 28 вересня 2020 року вносилася працівниками за вказівкою відповідача. Стаття 49 КЗпП України, зазначена у попередженні не стосується попередження. Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації дія трудового договору працівника продовжується, що було приховано відповідачем від працівників. Відповідач у попередженні повинен був зазначити ст. 49 -2 КЗпП України, згідно якої про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Водночас, якщо сам працівник виявить бажання звільнитися раніше, ніж закінчиться зазначений строк попередження про звільнення, власник повинен провести звільнення у строк, про який просить працівник. При цьому працівник може подати заяву з відповідним проханням власнику або уповноваженому ним органу скоротити строк попередження про звільнення та зазначити дату, з якої він бажає бути звільненим. У трудовій книжці робиться запис про звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України. Посилання відповідача на те, що процес реорганізації навчального закладу в результаті його приєднання до іншого - є змінами істотних умов праці є хибними на думку позивача, оскільки при зміні істотних умов праці посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору. Оскільки скаржниця не могла залишитися без роботи та не мала станом на 27.07.2020 жодних пропозицій щодо працевлаштування від інших роботодавців, тому у попередженні необмірковано надала згоду на посаду тренера з волейболу у правонаступника, але потім, беручи до уваги відсутність роботи за відповідною професією чи спеціальністю, вирішила відмовитися від посади тренера, бо є досвідченим педагогом та мала на меті самостійно звернутися до Державної служби зайнятості населення для пошуку роботи за професією. Судом у рішенні не конкретизовано з якого саме числа звільнено працівників відповідача. Судом першої інстанції також не взято до уваги доводи позивача, що 21 серпня 2020 року у приміщенні для нарад відповідача, які проходили 24 та 27 липня за викликом, був втретє зібраний особовий склад працівників та проведена нарада на якій були присутні директор правонаступника та директор відповідача. Представник відповідача нагадав про надані 21.07.2020 обіцянки та повторно гарантував працівникам про обов`язкові виплати при вивільненні, а також про виплату щорічної грошової допомоги на День вчителя . Позивачка писала заяву про звільнення за надрукованим шаблоном, наданим відповідачем, тобто за наданим шаблоном було написано однотипну заяву на звільнення. Сторони не могли знати про подальше її працевлаштування до Кремінської ЗОШ № 2. Отже, посилання відповідача на те, що позивачка звільнилася за власним бажанням з метою працевлаштування до Кремінської ЗОШ № 2 не відповідає дійсності. Крім того позивачем фактично була заповнена заява на звільнення за наданим шаблоном, який містив формулювання як особисте бажання, що в подальшому використав відповідач та звільнив позивачку на підставі ст. 38 КЗпП України. Реорганізація відповідача спонукала позивача до написання заяви, однак звільнення позивача відбулося з порушенням норм КЗпП України. У період часу з 21.08.2020 по 31.08.2020 позивачка була впевнена про її звільнення на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України та звільнятися за власним бажанням не мала наміру. З 21.08.2020 по 31.08.2020 позивачка не вчиняла жодних дій, направлених на оскарження або зміну, або відкликання свого рішення та письмової заяви про своє звільнення за власним бажанням, оскільки їй було зрозуміло, що навчальний заклад реорганізовано та робота в ньому не можлива, тому у період з 24.08.2020 по 28.08.2020 вона вела переговори з директором Кремінської ЗОШ № 2 щодо працевлаштування та було досягнуто згоди. 25.09.2020 скаржниця звільнилася за власним бажанням з Кремінської ЗОШ № 2, оскільки внаслідок психологічного стресу через незаконне звільнення не могла професійно виконувати свої обов`язки. Суд безпідставно взяв до уваги пояснення бухгалтера Кремінської обласної санаторної школи, викладені у відзиві, поданого з порушенням норм ЦПК України, та мають безліч орфографічних помилок та оформлені з порушенням вимог законодавства. Відповідач не мав права утримувати з заробітку скаржника кошти, які мав їй сплатити як компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки. Також відповідачем законодавчо необґрунтовано виклик позивача з основної щорічної відпустки та видачі наказу № 46-кд від 29.07.2020. Судом також не було досліджено, чи було надано згоду щодо реорганізації та звільнення працівника від профспілкового органу відповідача, членом якого є позивач.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 08.06.2021 залучено до участі у справі в якості правонаступника Кремінської обласної санаторної школи - Комунальний заклад Луганський обласний ліцей -інтернат фізичної культури і спорту .

В судове засідання сторони не з`явилися, в установленому законом порядку та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Переглядаючи оскаржуване рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зауважує наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог щодо введення позивача в оману при звільненні. Враховуючи, що ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, підстав для визнання запису у трудовій книжці недійсним та внесення відповідних змін до трудової книжки, нарахування та виплати вихідної допомоги при звільненні у розмірі 32 729,34 грн, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 21323,67 грн та компенсації втрати частини доходів в розмірі 21323,67 грн немає. З врахуванням звільнення позивача 31.08.2020 підстав для виплати позивачу щорічної одноразової грошової винагороди як педагогічному працівнику до Дня вчителя не вбачається, оскільки вказана виплата відповідно до Порядку надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженого постановою КМУ від 05 червня 2000 року № 898, у строки відповідно до Колективного договору здійснюється за вересень - жовтень поточного року до Дня працівника освіти. Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації позивачу за невикористані 23 дні щорічної основної відпустки, оскільки в червні місяці 2020 року позивачці було сплачено грошові кошти в сумі 37509,38 грн (у зв`язку з відпусткою), у тому числі: заробітна плата за червень 2020 року - 10909,78 грн, на оздоровлення до відпустки - 5792,80 грн, відпускні за липень -11518,05 грн, відпускні за серпень 2020 року - 9288,75 грн, також у серпні місяці ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату в сумі 10909,78 грн, компенсація відпускних 8578,65 грн та перераховано відпускні у зв`язку з відкликанням з відпустки та вираховано 8578,65 грн. Було виплачено 10903,69 грн. Оскільки порушень з боку відповідача при звільненні позивача не встановлено, суд відмовив у відшкодуванні моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки він ґрунтується на вимогах закону та відповідає фактичним матеріалам справи.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 16.08.2011 прийнята на посаду вихователя Кремінської обласної загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступеню до кінця року; 01.01.2012 - переведена вихователем на постійне місце роботи; 19.08.2016 переведена на посаду вчителя початкових класів; 01.01.2020 Кремінська обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступеню перейменована в Кремінську санаторну школу; 31.08.2020 ОСОБА_1 звільнена з займаної посади за ст. 38 КЗпП України (особисте бажання).

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації №495 від 16 липня 2020 року, вирішено припинити з 30.10.2020 Кремінську обласну санаторну школу та затверджено склад комісії з припинення юридичної особи - Кремінської обласної санаторної школи.

Згідно Розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 521 від 27 липня 2020 року, Розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 495 від 16 липня 2020 року визнано таким, що втратило чинність, вирішено припинити з 30.10.2020 року Кремінську обласну санаторну школу, а також затверджено склад комісії з припинення юридичної особи - Кремінської обласної санаторної школи.

27 липня 2020 року ОСОБА_1 отримано попередження про звільнення з 28 вересня 2020 року з займаної посади вчителя початкових класів, у зв`язку з припиненням юридичної особи Кремінської обласної санаторної школи в результаті реорганізації (приєднання) до Комунального закладу Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту , запропоновано ОСОБА_1 визначитися щодо згоди чи незгоди працювати на посаді тренера, на що та надала свою згоду.

З Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України вбачається, що станом на 30.10.2020 ОСОБА_1 отримувала в 2020 році за період з січня по серпень включно виплати з Кремінської обласної санаторної школи, зокрема у серпні - 20192,44 грн, а також з Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області у вересні 2020 року - 9261,05 грн.

Відповідно до довідок про доходи Кремінської обласної санаторної школи, доходи ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року склали 67062,53 грн; за період з березня 2020 року по серпень 2020 року - 81219,34 грн, при цьому в червні 37509,38 грн, серпні - 10903,69 грн.

Згідно до довідки № 396 від 11.12.2020, виданої головою ліквідаційної комісії Кремінської обласної санаторної школи, станом на 11 грудня 2020 року всі працівники Кремінської обласної санаторної школи звільнені.

Згідно розрахункового листа за серпень 2020 р. ОСОБА_1 заробітна плата за 20 днів складає - 10909,78 грн; перерахунок відпускних (згідно наказу № 46-кд про відкликання з чергової відпустки з 03.08.2020 по 26.08.2020) зняти 23 дні відпускних за серпень 2020, отриманих ОСОБА_1 у липні 2020 року - 8578,65 грн; компенсація відпускних при звільненні за 23 дні - 8572,56 грн.

Відповідно до Наказу №16-кд від 21.08.2020 ОСОБА_1 звільнено 31.08.2020 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Як вбачається з пояснювальної записки бухгалтера ОСОБА_5 , в серпні 2020р. згідно наказу № 46-кд від 29.07.2020 ОСОБА_1 була відкликана з чергової відпустки з 03.08.2020 по 26.08.2020. У зв`язку з цим вона не відгуляла 23 дні відпуски. Кошти за ці 23 дні відпустки за серпень 2020 року у сумі 8578,65 грн були утримані з заробітку за серпень місяць, так як за ці дні вона отримала заробітну плату. У зв`язку зі звільненням згідно наказу №76-кд від 21.08.2020 за ст. 38 КЗпП України ОСОБА_1 , у серпні 2020 року було зроблено перерахунок відпускних, які були виплачені у червні 2020 року і не були повернуті, у зв`язку з виходом достроково з відпуски, була виплачена компенсація за 23 дні у сумі 8572,56 грн.

Як на підставу позовних вимог, позивачка посилається на те, що відповідач ввів її оману, звільнивши з підстав передбачених ч.1 ст. 38 КЗпП України, а не за п. 1 ст. 40 КЗпП України, та без дотримання певних гарантій для працівника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Статтею 44 КЗпП України передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Частинами 1,2 ст. 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Таким чином, для припинення трудового договору з підстав, передбачених ст. 38 КЗпП України необхідне волевиявлення працівника, яке має бути чітким і добровільним.

Доводи апеляційної скарги про те, що звільнення позивача відбулося з порушенням норм КЗпП України колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивача звільнено згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України в передбаченому законом порядку, на підставі власноручно написаної ОСОБА_1 заяви на ім`я голови ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи - Кремінської обласної санаторної школи про звільнення за власним бажанням з посади вчителя - 31.08.2020.

Подана позивачем заява про звільнення від 21.08.2020 року свідчить про чітке та добровільне волевиявлення працівника про звільнення за власним бажанням.

Крім того, позивачка не заперечує тих обставин, що не вчиняла жодних дій, направлених на відкликання письмової заяви про своє звільнення за власним бажанням.

При цьому із заявою з відповідним проханням скоротити строк попередження про звільнення та зазначити дату, з якої позивач бажає бути звільненою у зв`язку з реорганізацією, ОСОБА_1 до відповідача не зверталася.

Посилання скаржника на те, що судом не з`ясовано обставин щодо надання згоди профспілкового органу на її звільнення, членом якого є позивач, не приймаються до уваги, оскільки попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації у разі розірвання трудового договору за ініціативою працівника, статтею 43 КЗпП України не передбачено.

Отже, доводи позивача, що її було введено в оману щодо підстав звільнення є неприйнятними, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання запису у трудовій книжці позивача недійсним та зміни формулювання причин звільнення, та правомірно відмовив у стягненні з відповідача вихідної допомоги при звільненні у розмірі 32729,34грн, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 21323,67 грн, компенсації втрати частини доходів в розмірі 21323,67 грн.

Правильним є висновок суду і щодо відмови у стягненні з відповідача на користь позивача компенсації за невикористані 23 дні відпустки, оскільки з розрахункового листа за серпень 2020 року вбачається, що позивачу, у зв`язку з достроковим виходом з відпустки була виплачена компенсація у сумі 8572,56 грн.

Посилання скаржниці на незаконність її відкликання з відпустки та видання наказу № 46-кд від 29.07.2020, до уваги не приймаються, оскільки вказані обставини не є предметом спору.

Згідно ст. 57 Закону України Про освіту від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII, держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам: виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до Порядку надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. N898, щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків надається відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу чи методичної установи за погодженням з профспілковим комітетом.

Позивачкою не надано доказів на підтвердження її права на нарахування та виплату щорічної грошової винагороди в разі звільнення до моменту виплати грошової винагороди, як не надано і доказів тому, що вказана винагорода була нарахована до звільнення, а тому підстав для її стягнення немає.

Вимоги позивача щодо моральної шкоди є похідними від вимог про захист порушених прав.

Встановивши, що права позивачки на працю не були порушені відповідачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відшкодуванні моральної шкоди.

Що стосується пропуску відповідачем строку на подання відзиву на позов, то це не є підставою для скасування чи зміни рішення, оскільки це порушення не призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не з`ясовано з яких підстав було змінено у додатку підписанта до Розпорядження № 521 від 27 липня 2020 року, та змінено саме розпорядження № 495, оскільки зазначені розпорядження не є предметом спору, що виник між сторонами.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду зроблені у відповідності до обставин, що встановлені в ході судового розгляду, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 03 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Дата складення повного тексту постанови - 25 червня 2021 року.

Головуючий

Судді: