Ухвала

від 10.03.2021 по справі 414/2485/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 414/2485/20

Провадження № 22-ц/810/267/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

10 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стахової Н. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 03 лютого 2021 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кремінської обласної санаторної школи про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, стягнення недоплаченої щорічної грошової винагороди в розмірі посадового окладу та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 03 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кремінської обласної санаторної школи про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, стягнення недоплаченої щорічної грошової винагороди в розмірі посадового окладу та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернулась безпосередньо до Луганського апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху враховуючи наступне.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Такі документи до скарги не додано.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив про звільнення від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір .

Так, п.1 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом приписів статей 94 , 116 , 117 Кодексу законів про працю України та статей 1 , 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Вказаний висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16.

З 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, які випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України Про оплату праці .

Крім того, на підставі статті 2 Закону України Про оплату праці структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII Про державну статистику та Закону України Про оплату праці з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.

Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у загальному розмірі 139538,80 грн, з яких: вихідна допомога при звільненні у розмірі - 32729,34 грн, щорічна одноразова гарантована виплата на День вчителя у розмірі - 10909,78 грн, компенсація за невикористані 23 дні щорічної основної відпустки у розмірі - 10605,00 грн, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 31.08.2020 р. по 31.10.2020 р.) у загальному розмірі - 21323,67 грн (за 22 робочих дня у вересні 2020 р. - 10909,78 грн; за 21 робочий день у жовтні 2020 р. - 10413,89 грн), компенсація втрати частини доходів у розмірі - 21323,67 грн; моральна шкода за незаконне звільнення (за звільнення з порушенням вимог КЗпП України) за ст. 237-1 КЗпП України - бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі - 21323,67 грн, моральна шкода за несвоєчасний розрахунок, за ст. 237-1 КЗпП України - бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі - 21323,67 грн, визнати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 за №5 від 31.08.2020 року недійсним та зобов`язати відповідача внести відповідні зміни щодо звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином, позивач у даній справі звільнений від сплати судового збору за вимогу про компенсацію за невикористані 23 дні щорічної основної відпустки у розмірі - 10605,00 грн.

При зверненні до суду з усіма іншими позовними вимогами у даній справі підлягав сплаті судовий збір, оскільки відповідно до ст. 117 КЗпП України вказані вимоги не входять до структури фонду заробітної плати.

Відповідно до Закону України Про судовий збір судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з підп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У постанові Верховного Суду у справі № 761/11472/15-ц від 28.11.2018 зазначено, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Як вбачається, позивачка звернулася до суду з вимогами майнового характеру (про стягнення вихідної допомоги при звільненні у розмірі - 32729,34 грн, щорічної одноразової гарантованої виплати на День вчителя у розмірі - 10909,78 грн, компенсації за невикористані 23 дні щорічної основної відпустки у розмірі - 10605,00 грн, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 31.08.2020 р. по 31.10.2020 р.) у загальному розмірі - 21323,67 грн (за 22 робочих дня у вересні 2020 р. - 10909,78 грн; за 21 робочий день у жовтні 2020 р. - 10413,89 грн), компенсації втрати частини доходів у розмірі - 21323,67 грн; моральної шкоди за незаконне звільнення (за звільнення з порушенням вимог КЗпП України) за ст. 237-1 КЗпП України - бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі - 21323,67 грн, моральної шкоди за несвоєчасний розрахунок, за ст. 237-1 КЗпП України - бо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя у розмірі - 21323,67 грн ) та немайнового характеру (визнання запису у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 за №5 від 31.08.2020 року недійсним та зобов`язання відповідача внести відповідні зміни щодо звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України ) .

Оскільки позовна заява подана до суду у 2020 році, для визначення розміру судового збору слід брати до уваги статтю 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , у якій визначено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2020 року складав 2102 грн.

Отже при зверненні з позовною заявою у даній справі підлягав сплаті судовий збір у сумі 2130,13 грн (1289,33 грн -(вимоги майнового характеру) + 840,80 грн (вимоги немайнового характеру).

150% від 2130,13 грн становить 3195,19 грн.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 3195,19 грн та для приєднання до матеріалів справи у встановлений судом строк надати до Луганського апеляційного суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, які слід перерахувати за наступними банківськими реквізитами або сплатити онлайн на офіційному веб-порталі Судова влада України: https://lga.court.gov.ua

Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача: UA978999980313121206080012499

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Луганський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 357 та ст. 185 ЦПК України, а скаржнику надається строк для сплати судового збору та надання Луганському апеляційному суду документу, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачеві.

Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України та Закону України Про судовий збір , апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 03 лютого 2021 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

У разі невиконання ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя