Рішення

від 27.01.2021 по справі 802/1696/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 січня 2021 р. Справа № 802/1696/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Воронюк В.В.

представника позивача: Шевченка В.В.

представника відповідача: Вінніцької Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Плесан"

до: Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плесан" (далі - позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії.

Відповідно до прохальної частини позову та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 25.10.16 за вх. №23025 (а. с. 65-66 т.1) позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ №54 від 09.09.2016 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про скасування реєстрації Декларації про готовність до експлуатації об`єкта ( Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 за адресою с. Петрик, зупинка Рибаче Літинського району Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, 337+560 км) від 09.09.2016 р. за № ВН 142162531570;

- зобов`язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області утриматися в подальшому від вчинення дій, щодо скасування реєстрації Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 09.09.2016 р. за № ВН 142162531570 та інших дій, що перешкоджають введення в експлуатацію та використання за його цільовим призначенням, побудованого ТОВ ПЛЕСАН , газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик зупинка Рибаче Літинського району, автошлях Львів- Знам`янка, 337+560 км.;

- зобов`язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області вчинити дії щодо внесення відомостей про реєстрацію декларації від 09.09.2016 року № ВН 142162531570 до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів;

- зобов`язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області подати у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення у адміністративній справі № 802/1696/16-а.

Обґрунтовуючи неправомірність спірного наказу № 54 від 09.09.2016 позивач вказав, що він прийнятий з порушенням положень діючого законодавства України, передбаченої законодавством процедури і з перевищенням, наданих відповідачу повноважень.

По-перше, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право і зобов`язаний скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта шляхом видачі відповідного розпорядчого акта лише у виключних випадках, а саме лише у разі виявлення недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Такий висновок, на думку позивача, можна зробити з аналізу норм ч. 2 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 7 п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

До того ж, така недостовірність даних може бути:

- або встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності;

- та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

По-друге, позивач вказує, що неможливо скасувати Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з підстав скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки остання втратила юридичну силу з моменту завершення виконання будівельних робіт. Позивач вказує, що будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 завершено в січні 2015. З лютого 2015 позивач неодноразово надавав відповідачу на реєстрацію Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, яка поверталась по різним причинам на доопрацювання.

На переконання позивача, скасування відповідачем в грудні 2015 нечинної Декларації про початок виконання будівельних робіт не тягне за собою будь яких правових наслідків, що можуть вплинути на реєстрацію Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за №ВН 142162531570 або стати правовою підставою для її скасування.

Позивач вважає рішення відповідача таким, що порушує його право, тому звернувся до суду з цим позовом.

08.11.2016 постановою Вінницького окружного адміністративного суду позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ № 54 від 9 вересня 2016 року Департаменту ДАБІ у Вінницькій області про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 за адресою: с. Петрик, зупинка Рибаче, Літинського району, Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, 337+560 км від 9 вересня 2016 року за № ВН 142162531570; зобов`язано Департамент ДАБІ у Вінницькій області вчинити дії щодо внесення відомостей про реєстрацію декларації від 9 вересня 2016 року № ВН 142162531570 до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що позивач отримав право на виконання будівельних робіт на підставі розглянутої та зареєстрованої відповідачем декларації № ВН 082142100151 від 29 липня 2014 року, тому оскаржуваний наказ № 54 від 09.09.2016 Департаменту ДАБІ у Вінницькій області про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 апеляційну скаргу Департаменту ДАБІ у Вінницькій області залишено без задоволення, апеляційну скаргу ТОВ Плесан задоволено. Постанову ВОАС від 08.11.2016 скасовано в частині відмови у задоволенні адміністративного позову та прийнято у цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю.

14.07.2020 постановою Верховного Суду касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 по даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 04.08.2020 головуючим, яка визначена відповідно до ст. 31 КАС України, прийнято до свого провадження адміністративну справу, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08.09.2020 о 13:00 год. Установлено учасникам справи строк для подання заяв по суті.

08.09.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 244-247 т.1), з якого слідує, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначено, що позивачем здійснюється будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19, а тому відповідно до Настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об`єкту будівництва до категорії складності для подальшого проектування і експертизи, схваленої Науково-технічною радою Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.06.2011 №59 категорія складності об`єкта будівництва у цілому приймається за найвищою категорією складності окремої будівлі (споруди).

Таким чином, вказує відповідач, норми законодавства та матеріали справи підтверджують, що газозаправний пункт типу СЗГ-К-5 в комплексі на існуючій АЗС № 19 на автошляху Львів-Знам`янка, 337+560 км., зупинка Рибаче в с. Петрик, Літинського району, Вінницької області, відноситься до об`єкту V категорії складності.

Обов`язковість отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорії складності встановлена ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції чинній на час виникнення спору).

Відповідно до п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ №466 від 13.04.2011 (в редакції чинній на час виникнення спору) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів IV і V категорії складності.

Таким чином, порядок здійснення будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які належать до І-ІІІ категорії складності, та тих, що належать до IV і V категорії складності, суттєво відрізняються і Позивач встановленого порядку не дотримався.

10.09.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке розглянуто судом та ухвалою, постановленою 01.10.2020 без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання (а.с. 31 т.2) в його задоволенні відмовлено.

18.09.2020 на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення із доказами, що долучені до матеріалів справи (а.с. 5-14 т. 2). В поясненнях зазначено, що вони стосуються виконання рішення Верховного Суду від 14.07.2020 по даній справі, які полягають в частині необхідності встановлення категорії складності будівництва газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19. Так, в проектній документації на Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик зупинка Рибаче Літинського району, автошлях Львів - Знам`янка, 337+560 км проведений розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності, який виконав головний інженер проекту ОСОБА_1 (сертифікат № 007554) та згідно якого об`єкт будівництва віднесено до класу наслідків CCI та до II категорії складності (копія додається, а.с. 9 т. 2).

В грудні 2015 року в Департаменті на контролі знаходились звернення ОСОБА_2 від 25.11.2015 та Управління СБУ у Вінницькій області від 07.12.2015 щодо заниження категорії складності даного об`єкта будівництва.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо встановлення фактичних обставин дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та правильного віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності суб`єктами містобудування Департаментом вживались заходи, зокрема здійснено позапланову перевірку об`єкта будівництва за результатами якої встановлено, що будівництво газозаправочного пункту типу СЗГ-К-5 здійснюється на існуючій АЗС № 19, а тому об`єкт відноситься до V категорії складності, що зафіксовано в акті перевірки № 1277-ПП від 09.12.20215 (а.с. 6-8 т.2).

Також, Департамент звернувся до Управління Держпраці у Вінницькій області з листом від 16.12.2015 з метою проведення ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки згідно з постановою КМУ № 956 від 11.07.2002 Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки (копія додається).

Листом Держпраці від 18.12.2015 №969 надано інформацію, що згідно повідомлення, наданого суб`єктом господарювання на АЗС № 19 сумарна маса небезпечної речовини (горючої рідини) становить 78,46 т. (копія додається, а.с. 11 т.2).

Департамент звернувся до ДП Укрдержбудекспртиза у Вінницькій області з листом від 18.12.2015 з метою отримання інформації щодо віднесення газозаправочного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 до V категорії складності з урахуванням отриманого листа від Дежпраці у Вінницькій області та розрахунку категорії складності в проектній документації на будівництво (копія додається, а.с. 12 т.2).

Листом ДП Укрдержбудекспртиза у Вінницькій області від 21.12.2015 повідомлено, що газозаправний пункт на АЗС № 19 належить до об`єктів підвищеної небезпеки і до класу наслідків (відповідальності) ССЗ та до V категорії складності ( копія додається, а.с. 13 т.2).

Таким чином, на думку відповідача, факт заниження категорії складності об`єкта в проектній документації та наведення недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.07.2014 р. № ВН 08214210015 підтверджено матеріалами перевірки Департаменту та листами Управління Держпраці у Вінницькій області і ДП Укрдербудекспртиза у Вінницькій області.

29.09.2020 представником позивача подано відповідь на відзив по справі №802/1696/16-а, зміст яких полягає в наступному (а.с. 17-20 т.2).

ТОВ ПЛЕСАН отримало право на виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованої за № ВН 082142100151 від 29.07.2014 р. Декларації, яка була розглянута та зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області і, на протязі 2014р. - січня 2015 р. здійснило будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19.

Тобто, позивач вказує, що під час розгляду та реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт у Департаменту не було жодного сумніву або зауваження щодо недостовірності даних зазначених у вказаній Декларації.

Позивач наполягає, що норми діючого законодавства України, які регулюють питання скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації не зобов`язують і не надають право органу державного архітектурно-будівельного контролю скасовувати зареєстровану декларацію, у зв`язку з скасуванням реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, як це було вказано у спірному наказі № 54 від 09.09.2016р.

Крім того, позивач вкотре звертає увагу, що згідно вимог частини 2 статті 34 Закону Укрваїни Про регулювання містобудівної діяльності , документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва, в даному випадку до січня 2015, коли позивач завершив будівництво газозаправного пункту.

Декларація про початок виконання будівельних робіт № ВН 082142100151 від 29.07.2014 втратила чинність, на підставі Закону, ще до прийняття рішення Департаментом про її скасування, а тому посилання на цю підставу в наказі № 54 від 09.09.2016 вже не мало будь якого правового значення і також свідчить про незаконність цього наказу.

Також позивач звертає увагу, що попередня протиправна діяльність Департаменту щодо відмови у реєстрації Декларації про готовність до експлуатації об`єкта - газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19, була зафіксована судовими рішеннями, а саме, постановою ВОАС від 15.09.2015 року у справі № 802/2655/15-а задоволено позов, визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту ДАБІ про Повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 29 травня 2015 року № ВН 152151490188 і зобов`язав Департамент ДАБІ вчинити дії щодо реєстрації та видачі ТОВ ПЛЕСАН Декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Вказана постанова залишена без змін 10.11.2015 Вінницьким апеляційним адміністративним судом.

23 серпня 2016 року Вінницький апеляційний адміністративний суд своєю постановою визнав протиправними рішення, дії та бездіяльність Департаменту при виконані рішення суду у справі № 802/2655/15-а. На даний час ці рішення мають законну силу.

15.10.2020 до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, (а.с. 34-50) в яких щодо визначення класу наслідкив та категорії складності об`єкту - будівництва газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 вказано, що горючі гази на АГЗП становить 2,38т.

Так, у додаткових поясненнях зазначається, що на начальному етапі проектування Об`єкту підприємство звернулось до проектної організації ТОВ БКП Строймонтаж ЛТД (далі за текстом - Проектувальник) з листом №1 від 09.02.2015 року щодо визначення класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва та категорії його складності.

ТОВ БКП Строймонтаж ЛТД своїм листом №5 від 10.02.2015 року з посиланням на відповідні нормативні документи повідомило Підприємство, що після проведення розрахунків Об`єкт, проектною ємністю 2,32 т, віднесено до II категорії складності та класу наслідків (відповідальності) СС1 (ксерокопія листа додається, а.с 36 т.2).

Підтвердженням правомірності визначення Підприємством та Проектувальником категорії складності Об`єкту може слугувати лист № 07 від 11.03.2015 року Директора філії ДП Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи у Вінницькійї області на ім`я директора Департаменту, де з посиланням на нормативні документи зазначено, що автозаправні станції (комплекси) з проектною ємністю понад 10 тон (!) можуть бути віднесені до IV-V категорії складності.

Щодо ідентифікації об`єкта, то 11.07.2013 року директор Підприємства затвердив Повідомлення про результати ідентифікації об`єкта (об`єктів) підвищеної небезпеки (форма ОПН-1). Згідно висновку пункт 6 цього Повідомлення, АГЗП у Вінницькій області Літинському районі, с. Петрик, зупинка Рибаче Літинського району Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, км 337+560 (праворуч) не відноситься до об`єктів підвищеної небезпеки. (ксерокопія повідомлення додається, а.с. 41-49 т.2).

Щодо надання до суду проекту будівництва газозаправного пункту типу СЗГ-К-5, то у Підприємства не збереглась проектна документація на будівництво Об`єкту з огляду на те, що така втратила своє значення для Підприємства, оскільки на протязі 2014 - січня 2015 Підприємство здійснило будівництво газозаправного пункту, яке в січні 2015 року закінчено.

Крім того, 10.11.2020 представником позивача рекомендованим листом №2102703709588 з описом вкладення був направлений запит на ім`я директора ТОВ БКП Строймонтаж ЛТД для отримання копії проектної документації на будівництво газозаправного пункту.

Станом на дату подання додаткових пояснень, а саме 22.12.2020, будь якої інформації та відповіді від ТОВ БКП Строймонтаж ЛТД не надходило. Поштове відправлення на адресу представника ТОВ ПЛЕСАН не повернулось (а.с. 64-76 т.2).

Щодо правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована існуюча АЗС №19 надається копія Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯА № 897244 від 07.06.2005 року (а.с. 68 т.2).

26.01.2021 представником позивача подано додаткові пояснення (а.с. 91-149 т. 2) з приводу дати закінчення будівельних робіт, яка, на його думку є 26.01.2015, оскільки саме цією датою було підписано між Замовником ТОВ ПЛЕСАН та Генпідрядником ТОВ БКП Акти №№1-7 приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до яких другий здав, а перший прийняв роботи із встановлення стаціонарного заправника.

Також в декларації про готовність до експлуатації об"єкта від 09.09.2016, яка зареєстрована та одночасно скасована, на сторінці 3 в п. 12 "Інформація про об"єкт", було вказано "Дата закінчення будівництва 26.01.2015".

За наведеного представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 22.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті, в ході якого кожна із сторін підтримала свої вимоги та заперечення відповідно до викладених аргументів та доводів в заявах по суті.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ Плесан отримало право на виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованої за № ВН 082142100151 від 29 липня 2014 року декларації про початок виконання будівельних робіт. Протягом 2014 року - січня 2015 року ТОВ Плесан здійснило будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 за адресою: с. Петрик, зупинка Рибаче, Літинського району, Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, 337+560 км. Декларація про початок виконання будівельних робіт була розглянута та зареєстрована Департаментом ДАБІ у Вінницькій області.

Відповідно до Повідомлення про результати ідентифікації об`єкта (об`єктів) підвищеної небезпеки (форма ОПН-1), затвердженого 11.07.2013 директором Підприємства, у п. 6 висновку якого вказано, що АГЗП у Вінницькій області Літинському районі, с. Петрик, зупинка Рибаче Літинського району Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, км 337+560 (праворуч) не відноситься до об`єктів підвищеної небезпеки. (додається, а.с. 41-49 т.2).

На протязі 2014 - січня 2015 Підприємство здійснило будівництво газозаправного пункту та 26.01.2015 між Замовником ТОВ ПЛЕСАН та Генпідрядником ТОВ БКП підписані Акти №№1-7 приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до яких другий здав, а перший прийняв роботи із встановлення стаціонарного заправника.

Після завершення будівництва, починаючи з лютого по травень 2015 року, позивач неодноразово звертався до Департаменту ДАБІ у Вінницькій області і надавало для реєстрації декларацію про готовність до експлуатації об`єкта Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик, зупинка Рибаче, Літинського району, автошлях Львів-Знам`янка, 337+560 км .

Проте, відповідач повертав ТОВ Плесан зазначену декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на доопрацювання. Оскільки ТОВ Плесан вважало такі дії і рішення Департаменту ДАБІ протиправним і такими, що порушують законні права та інтереси підприємства, воно звернулося з відповідним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду з вимогами визнати протиправними дії і рішення Департаменту та скасувати їх.

15 вересня 2015 року Вінницький окружний адміністративний суд розглянув позов ТОВ Плесан і виніс постанову в адміністративній справі № 802/2655/15-а, якою визнав протиправним та скасував рішення Департаменту ДАБІ про повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 29 травня 2015 року № ВН 152151490188 і зобов`язав Департамент ДАБІ вчинити дії щодо реєстрації та видачі ТОВ Плесан декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

10 листопада 2015 року Вінницький апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду.

Однак, відповідач у добровільному порядку не виконав рішення суду в адміністративній справі № 802/2655/15-а, тому 23 лютого 2016 року ТОВ Плесан направив до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області заяву про примусове виконання судового рішення і виконавчий лист № 802/2655/15-а, виданий 25 січня 2016 року.

2 березня 2016 року ТОВ Плесан подав через Центр адміністративних послуг Прозорий офіс Вінницької міської ради декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності з доданням копій судових рішень в адміністративній справі № 802/2655/15-а.

3 березня 2016 року ТОВ Плесан отримав від відділу примусового-виконання рішень управління ДВС супровідний лист № 1513 від 29 лютого 2016 року та постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 лютого 2016 року.

15 березня 2016 року представник ТОВ Плесан отримав через Центр адміністративних послуг Прозорий офіс Вінницької міської ради лист (рішення) від 14 березня 2016 року № ВН 152160741345 Департаменту ДАБІ у Вінницькій області про те, що підстави для реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації відсутні .

Відтак, позивач 17 березня 2016 року звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 802/2655/15-а з заявою про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови суду.

30 березня 2016 року ТОВ Плесан отримало від відділу примусового виконання рішень управління ДВС супровідний лист № 2429/02.2-27/7 від 30 березня 2016 року та постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 березня 2016 року. У вказаній постанові було зазначено, що державним виконавцем вжито усіх заходів примусового виконання рішення, суду, передбачених статтями 75, 89 Закону України Про виконавче провадження .

Разом з тим, 14 квітня 2016 року Вінницький окружний адміністративний суд відмовив ТОВ Плесан в задоволенні вказаної заяви.

23 серпня 2016 року Вінницький апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ Плесан , скасував ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та прийняв нову постанову, якою:

- заяву ТОВ Плесан про визнання протиправними рішень, дії чи бездіяльності, вчинених Департаментом ДАБІ у Вінницькій області на виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, задовольнив частково;

- визнав протиправною бездіяльність по виконанню постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року в адміністративній справі № 802/2655/15-а;

- визнав протиправним рішення Департаменту ДАБІ у Вінницькій області від 14 березня 2016 року № ВН 152160741345 про повернення без реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта;

- визнав протиправними дії Департаменту ДАБІ у Вінницькій області по поверненню без реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта;

- зобов`язав Департамент ДАБІ у Вінницькій області подати в 30-денний термін звіт про виконання судового рішення.

31 серпня 2016 року позивач подав через Центр адміністративних послуг Прозорий офіс Вінницької міської ради Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, з доданням копії судового рішення у адміністративній справі № 802/2655/15-а.

12 вересня 2016 року представник ТОВ Плесан отримав через Центр адміністративних послуг Прозорий офіс Вінницької міської ради зареєстровану 09.09.2016 декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за № ВН 142162531570, та лист Департаменту ДАБІ у Вінницькій області № 1002-16-1523 від 09 вересня 2016 року, в якому позивача повідомлено, що зареєстрована на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі № 802/2655/15а декларація про готовність до експлуатації об`єкта Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 за адресою: с. Петрик, зупинка Рибаче Літинського району Вінницької області, автошлях Львів-Знам`янка, 337+560 км за № ВН 142162531570 скасована наказом Департаменту ДАБІ у Вінницькій області № 54.

Відповідно до змісту наказу № 54 від 9 вересня 2016 року підставою для його видання та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 9 вересня 2016 року № ВН 142162531570 став факт скасування Департаментом реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 29 липня 2014 року № ВН 082142100151.

В контексті скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт матеріалами справи підтверджується, що в грудні 2015 року в Департаменті на контролі знаходились звернення ОСОБА_2 від 25.11.2015 та Управління СБУ у Вінницькій області від 07.12.2015 щодо заниження категорії складності даного Об`єкта будівництва.

За результатами позапланового заходу, наказом від 21.12.2015 за №112 скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 29.07.2014 р. № ВН 08214210015 (а.с. 79 т.1).

При вирішенні даної справи, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.07.2020 по цій справі. Так, у судовому рішенні Верховним Судом вказано на передчасність висновків судів І та ІІ інстанцій щодо неправомірних дій відповідача, що виразились у скасуванні декларації про початок виконання будівельних з підстав наведення у ній недостовірних даних, зазначивши лише, що під час реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації не вирішується питання про категорію складності об`єкта будівництва.

Суд касаційної інстанції виходив з позиції того, що однією з підстав скасування Відповідачем декларації про початок виконання будівельних робіт та декларацій про введення об`єкта в експлуатацію, стало те, що, що на думку відповідача, у деклараціях необґрунтовано зазначено ІІ категорію складності об`єкта будівництва газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19.

Відтак, за позицією суду касаційної інстанції, має бути правова оцінка та обґрунтованість присвоєння об`єкту будівництва ІІ категорії складності.

Отже, виходячи з доводів сторін, спірним питанням, яке потребує дослідження та надання оцінки судом в рамках даної адміністративної справи, є скасування реєстрації Декларації про готовність до експлуатації об`єкта з підстав скасування Декларацій про початок виконання будівельних робіт, а за висновками суду касаційної інстанції, важливе значення має встановлення категорії складності цього об`єкта.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд зазначає, що спірні правовідносини та повноваження ДАБІ України регулюються, зокрема, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон №3038-VI).

Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Порядок проведення перевірки достовірності даних, наведених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про введення закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Порядок № 533).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 533 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Отже, ДАБІ України наділена повноваженнями щодо проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, за результатами якої, у разі виявлення наведення у такій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, контролюючий орган має право скасувати таку декларацію.

Так судом установлено, що відповідно до направлення від 25.11.2015, яке видано на підставі наказу ДАБІ від 12.10.2015 №1091 та заяв гр. ОСОБА_2 , направлено працівників державного архітектурно-будівельного контролю здійснити позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівництва газозаправочного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 (а.с. 6-8 т.2).

Актом №1277-ПП перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.12.2015 (а.с. 7-8 т.2) зафіксовано, що при візуальному огляді було встановлено, що будівельні роботи на об`єкті виконано у повному обсязі. Збудований газозаправочний пункт типу СЗГ-К-5 в складі: газова ємність об`ємом 5,0м.кв. з заправочною колонкою. Вищевказаний об`єкт не експлуатується. Згідно горизонтальної прив`язки об`єкт знаходиться на відстані 30,0м від будівлі кафе та 19,0м. від операторської.

Працівником експлуатуючої організації АЗС було надано для огляду проектну та виконавчу документацію будівництва перевіряємого об`єкта, з огляду якої було встановлено, що будівельні роботи виконувались відповідно до зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.07.2014 р. № ВН 08214210015.

В проектній документації проведений розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності, який виконав головний інженер проекту ОСОБА_1 (сертифікат № 007554) та згідно якого об`єкт будівництва віднесено до класу наслідків CCI та до II категорії складності (копія додається, а.с. 9 т. 2).

Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 здійснюється на існуючій АЗС № 19, а тому відповідно до Настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об`єкту будівництва до категорії складності для подальшого проектування і експертизи, схваленої Науково-технічною радою Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.06.2011 №59 категорія складності об`єкта будівництва у цілому приймається за найвищою категорією складності окремої будівлі (споруди).

Департамент з метою проведення ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки згідно з постановою КМУ № 956 від 11.07.2002 Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки звернувся до Управління Держпраці у Вінницькій області з листом від 16.12.2015.

Листом Держпраці від 18.12.2015 №969 надано інформацію, що згідно повідомлення, наданого суб`єктом господарювання на АЗС № 19 сумарна маса небезпечної речовини (горючої рідини) становить 78,46 т. (а.с. 11 т.2).

Департамент звернувся до ДП Укрдержбудекспртиза у Вінницькій області з листом від 18.12.2015 з метою отримання інформації щодо віднесення газозаправочного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 до V категорії складності з урахуванням отриманого листа від Дежпраці у Вінницькій області та розрахунку категорії складності в проектній документації на будівництво (а.с. 12 т.2).

Листом ДП Укрдержбудекспртиза у Вінницькій області від 21.12.2015 повідомлено, що газозаправний пункт на АЗС № 19 належить до об`єктів підвищеної небезпеки і до класу наслідків (відповідальності) СС3 та до V категорії складності (а.с. 13 т.2).

За результатами проведеної перевірки, вказаних вище листів ДП Укрдержбудекспртиза у Вінницькій області від 21.12.2015, Держпраці від 18.12.2015 №969, наказом від 21.12.2015 за №112 скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 29.07.2014 р. № ВН 08214210015 (а.с. 79 т.1).

Про скасування декларації позивач повідомлений листами Департаменту від 22.12.2015 №1002-16-1837, від 28.12.2015 №1002-16-1907 (а.с. 34 т.1).

Наказ від 21.12.2015 за №112, який винесений за наслідками позапланової перевірки, не був спірним в ході розгляду справи № 802/2655/15-а, також не є предметом спору і в даній справі №802/1696/16-а. Отже, він є відповідним безспірним доказом, який приймає суд при розгляді даної справи.

Щодо доводів позивача про право відповідача здійснити перевірку протягом певного проміжку часу, а саме протягом трьох місяців з дня подання документів, тобто до листопада 2014, то суд їх відхиляє з огляду на те, що відповідно до ст. 31 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки.

Отже, положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" був установлений мараторій на проведення перевірок.

Відповідно до матеріалів справи декларацію про початок виконання будівельних робіт зареєстровано 29.07.2014, що не заперечується жодною із сторін.

Відповідно до п. 7 Порядку №533, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

перевірка виконання суб`єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Отже з аналізу наведених вище норм слід зробити висновок, що право на проведення перевірок виключно протягом трьох місяців виникає у разі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, а також у декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Щодо інших підстав, зазначених п. 7 Порядку №533, то цей строк, а саме три місяці не застосовується до перевірок за зверненнями фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Суд також відхиляє доводи позивача щодо пріоритетності обставин, встановлених судами під час розгляду справи № 802/2655/15-а, оскільки у цій справі суди не перевіряли достовірність наведення позивачем інформації про категорію складності об`єкта будівництва.

Аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд по даній справі, скасовуючи рішення судів І та ІІ інстанцій.

Стосовно скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про введення об`єкта в експлуатацію, з підстав того, що у вказаних деклараціях необґрунтовано зазначено ІІ категорію складності об`єкта будівництва, то суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема, після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Аналіз наведеного вище законодавства у сфері містобудівної діяльності дозволяє зробити висновок, що законодавцем було введено такий термін як категорія складності, зокрема, з метою визначення кількості стадій проектування об`єкту, визначення необхідності проведення експертизи проектної документації та обсягу процедур, які необхідно пройти для юридичного врегулювання ведення будівництва. Крім того, певні категорії можуть передбачати для учасників будівництва додаткові вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 826/10310/17, від 23 червня 2020 року у справі № 826/679/16.

Порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, механізм віднесення об`єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначено у Порядку віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (далі - Порядок № 557).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 557 до IV категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб;

2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об`єктом;

3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:

можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат (м.р.з.п.);

можуть призвести до припинення функціонування об`єктів транспорту, зв`язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня;

можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення.

Пунктом 6 Порядку № 557 передбачено, що до V категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак, зокрема, згідно із Законом України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" є об`єктами підвищеної небезпеки.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №195 від 14 травня 2013 року затверджено Національний стандарт ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва", яким визначено, що ті об`єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити до V категорії складності згідно з Порядком віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям;

порогова маса небезпечних речовин - нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій;

ідентифікація об`єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об`єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об`єктів.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.

На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки" від 11 липня 2002 року №956 затверджено Порядок ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки (далі - Порядок N 956).

Згідно з підпунктом 3-4 Порядку №956 суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об`єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об`єкта, організовує проведення його ідентифікації. Потенційно небезпечний об`єкт вважається об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об`єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

Пунктом 6 Порядку №956 визначено, що під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного об`єкта розраховується сумарна маса кожної небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин згідно із зазначеними нормативами.

Згідно з пунктом 18 Порядку №956 суб`єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі - уповноважені органи).

Отже, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Зокрема, до об`єктів будівництва V категорії складності належать об`єкти підвищеної небезпеки. Об`єкти підвищеної небезпеки ідентифікуються відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. При цьому потенційно небезпечний об`єкт є об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у тому випадку, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на такому об`єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

Відповідно до листа Держпраці від 18.12.2015 №969 вказано, що згідно повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки, складеному відповідно до вимог Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженому постановою КМУ від 11.07.2002 №956 на АЗС № 19 сумарна маса небезпечної речовини (горючої рідини) становить 78,46 тонн.

Отже, сумарна маса небезпечної речовини (горючої рідини) на АЗС № 19, що становить 78,46 т. позивачем не спростовується, як не спростовується будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19.

Відповідно до наказу Мінрегіону України від 12.05.2014 №135, редакція якого чинна з 01.07.2014, тобто на дату реєстрації Декларації про початок будівельних робіт, внесено зміни №1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013, у яких у додатку Д до переліку об`єктів будівництва, які можуть бути віднесені до IV-V категорії складності, віднесено автозаправні станції (комплекси) з проектною ємністю понад 10 тон .

Відтак, хоча газозаправний пункт типу СЗГ-К-5 за проектною ємністю має 2,32т, він побудований на існуючій АЗС № 19 де сумарна маса небезпечної речовини (горючої рідини) становить 78,46 т., що не може бути віднесена до ІІ категорії складності, а виключно до IV-V, будівельні роботи якої можуть виконуватися замовником після видачі йому дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів такої категорії складності, а не на підставі Декларації.

Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 823/1850/16 сформував правовий висновок про те, що розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, суд відхиляє доводи позивача про відсутність у відповідача підстав для скасування Декларації, оскільки позаплановим заходом інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю установлено збудований об`єкт без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, а саме без отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів IV і V категорії складності.

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів ІV - V категорій складності, а в іншому випадку є підставою вважати об`єкт збудований без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи, оцінивши доводи сторін та докази, що надані сторонами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування спірного наказу.

Також не підлягають задоволенню похідні вимоги в силу того, що їх задоволення залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги), що передбачено п. 23 ст. 4 КАС України.

Враховуючи, що в задоволенні вимог позивача відмовлено, відсутні підстави для розподілу судових витрат на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "Плесан" - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ТОВ Плесан (код ЄДРПОУ 31150619, вул. Винокурова, 3, м. Дніпропетровськ, 49051); ДАБІ у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 37471912, вул. Театральна, 14, м. Вінниця, 21050).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (08.02.2021)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна