Постанова

від 09.02.2021 по справі 910/15201/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/15201/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Фольчика А.С.,

відповідача - Василенко Н.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи"

про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/15201/17 Господарського суду міста Києва

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" про: - визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, оформленого протоколом № 4 загальних зборів учасників товариства від 20.03.2017, в частині третього питання порядку денного; - стягнення коштів у зв`язку із виходом з числа учасників товариства у розмірі 157 980,00 грн (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - т. 4 а. с. 144 - 148).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 у справі № 910/15201/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" на користь ОСОБА_1 вартість частки в розмірі 78 980,00 грн, витрати по оплаті експертизи у розмірі 31 626,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 184,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/15201/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі №910/15201/17 залишено без змін.

При прийнятті постанови Верховним Судом розподіл судових витрат не здійснювався, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" було подано заяву про те, що докази понесених судових витрат будуть подані, відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів після ухвалення постанови Верховним Судом.

29.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій воно просило вирішити питання стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, а саме витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" надано, зокрема, такі документи:

- договір № 01-1101/2021 від 11.01.2021 про надання професійної правничої допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" та Адвокатським бюро "Наталії Василенко";

- додаткову угоду № 1 до договору № 01-1101/2021 від 11.01.2021 про надання професійної правничої допомоги;

- акт № 01 про надання правової допомоги до договору № 01-1101/2021 від 11.01.2021 про надання професійної правничої допомоги;

- копію платіжного доручення № 5682 від 13.01.2021 про оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" 5000, 00 грн за договором № 01-1101/2021 від 11.01.2021 та додатковою угодою № 1 до договору № 01-1101/2021.

ОСОБА_1 подано відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому вона просить відмовити у її задоволенні, та покласти судові витрати на відповідача.

Відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу мотивований тим, що:

- Адвокатське бюро "Наталії Василенко" не надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" правову допомогу у визначеному пунктом 1.2 додаткової угоди № 1 до договору № 01-1101/2021 обсязі;

- матеріалами справи не підтверджується виконання адвокатом Василенко Н.С. чи будь-якими іншими особами від імені Адвокатського бюро "Наталії Василенко" такого виду послуги, зазначеної в акті, як вивчення матеріалів справи. При цьому, в акті № 01 про надання правової допомоги до договору № 01-1101/2021 від 11.01.2021 не здійснено детального опису даної послуги, наданої адвокатом;

- заявником не надано доказів, які б підтверджували здійснення відповідачем витрат на правничу допомогу у заявленій сумі;

- спір у даній справі виник внаслідок неправомірних дій відповідача, у зв`язку із чим судові витрати мають бути покладені на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи".

Верховний Суд дослідивши у сукупності обґрунтування заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї докази, а також заперечення на зазначену заяву, вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" надано:

- договір № 01-1101/2021 від 11.01.2021 про надання професійної правничої допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" та Адвокатським бюро "Наталії Василенко";

- додаткову угоду № 1 до договору № 01-1101/2021 від 11.01.2021 про надання професійної правничої допомоги;

- акт № 01 про надання правової допомоги до договору № 01-1101/2021 від 11.01.2021 про надання професійної правничої допомоги;

- копію платіжного доручення № 5682 від 13.01.2021 про оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" 5000, 00 грн за договором № 01-1101/2021 від 11.01.2021 та додатковою угодою № 1 до договору № 01-1101/2021.

Так, у пункті 1.3 додаткової угоди до договору № 01-1101/2021 передбачено, що розмір винагороди Адвокатського бюро "Наталії Василенко" за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1.1 цієї додаткової угоди до основного договору, становить грошову суму у національній валюті України (гривні) у розмірі 10 000, 00 грн.

Згідно із пунктом 1.1 додаткової угоди до договору № 01-1101/2021 сторони погодили, що Адвокатське бюро "Наталії Василенко" надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" правову допомогу у справі № 910/15201/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" про визнання недійсним рішення загальних зборів та стягнення коштів.

Водночас, пунктом 1.2 додаткової угоди до договору № 01-1101/2021 визначено, що правова допомога надаватиметься в суді касаційної інстанції, що включає зокрема, але не виключно:

- аналіз наданих клієнтом документів,

- ознайомлення з матеріалами справи,

- збір доказів,

- підготовка і подання до суду відзиву на касаційну скаргу,

- підготовку необхідних процесуальних документів,

- участь у судових засіданнях в суді касаційної інстанції,

- вчинення інших дій необхідних для надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" правової допомоги, у межах повноважень, визначених пунктом 3.1 основного договору.

Отже, саме пунктом 1.2 додаткової угоди до договору № 01-1101/2021 визначено обсяг правової допомоги, яка буде надаватися Адвокатським бюро "Наталії Василенко" Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" у суді касаційної інстанції.

Відповідно до акта № 01 про надання правової допомоги до договору № 01-1101/2021 сторони погодили, що Адвокатське бюро "Наталії Василенко" надало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" отримало наступну професійну правничу допомогу:

- вивчення матеріалів справи № 910/15201/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" про визнання недійсним рішення загальних зборів та стягнення коштів - 1 год.;

- аналіз касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 - 1 год.;

- підготовка відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 - 2 год.

Таким чином, Суд погоджується із доводами позивача про те, що згідно із актом № 01 про надання правової допомоги до договору № 01-1101/2021 Адвокатське бюро "Наталії Василенко" не надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" правову допомогу у визначеному пунктом 1.2 додаткової угоди № 1 до договору № 01-1101/2021 обсязі, за надання якого сторонами у додатковій угоді погоджено винагороду у розмірі 10 000, 00 грн.

Також, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що в акті № 01 про надання правової допомоги до договору № 01-1101/2021 від 11.01.2021 не зазначено детального опису послуги, наданої адвокатом, такої як вивчення матеріалів справи. Зокрема, в акті не конкретизовано, які саме матеріали вивчалися та не наведено обсяг вивчених матеріалів. При цьому, адвокати Адвокатського бюро "Наталії Василенко" не зверталися до Верховного Суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.

Щодо посилання позивача на те, що заявником до заяви надано лише докази оплати правничої допомоги у розмірі 5000, 00 грн колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (така ж правова позиція викладена в постанові об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Крім того, Верховний Суд, оцінюючи аргументи позивача щодо застосування положення частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що в ухвалених у справі судових рішеннях не встановлено обставин, які свідчать про те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому підстав для застосування зазначеної норми в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу немає. До того ж, постановою Верховного Суду від 26.01.2021 у даній справі вирішено судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покласти на скаржника.

Отже, беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, з огляду на заперечення позивача щодо судових витрат на правничу допомогу, Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" (03040, м. Київ, пров. Задорожний, будинок 6-А, офіс 4; 5; ідентифікаційний код юридичної особи 35380310) 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп) судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/15201/17.

3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець