Ухвала

від 09.02.2021 по справі 761/12618/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 761/12618/19

провадження № 61-18704ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю НВП-Вабос про стягнення винагороди та комісії за договором про надання юридичних послуг,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня

2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року

в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення

з товариства з обмеженою відповідальністю НВП-Вабос (далі - ТОВ

НВП-Вабос ) на користь ОСОБА_1 суми винагороди за березень, жовтень та грудень 2018 року за договором про надання юридичних послуг скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнуто з ТОВ НВП-Вабос на користь ОСОБА_1

30 000,00 грн винагороди за договором про надання юридичних послуг

від 02 березня 2018 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

18 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду

із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду

м. Києва від 16 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року (надійшла до суду 20 січня 2021 року), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови

у задоволенні його позовних вимог про стягнення з ТОВ НВП-Вабос винагороди за договором про надання юридичних послуг за січень-лютий 2019 року та комісії, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Убачається, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно відбитку штампу на поштовому конверті подана до суду 18 січня 2021року.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо

в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У доданому до касаційної скарги клопотанні ОСОБА_1 порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року він не отримував, а про її зміст дізнався лише 05 січня 2021 року із поданої до Верховного Суду касаційної скарги ТОВ НВП-Вабос . При цьому, посилається на продовження строків касаційного оскарження на строк дії карантину (Закон України

від 30 березня 2020 року № 540- IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19) (далі - Закон № 540-ІХ)).

Проте, наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважнимиз огляду на наступне.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні

в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його

складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Так, заявником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії постанови Київського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року або того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення заявнику копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, а також про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк.

При цьому, заявник повинен був цікавитися рухом справи, так як апеляційна скарга на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня

2020 року була подана саме ним, а згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Щодо продовження строків касаційного оскарження на строк дії карантину слід зазначити, що 17 липня 2020 року набув чинності Закон України

від 18 червня 2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину,встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон № 731-IX), яким законодавець по-іншому врегулював питання перебігу процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжені на строк дії карантину Законом № 540-ІХ.

Згідно з пунктом 2 Закону № 731-IX пункт 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України викладено в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби ( COVID -19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

20-денний строк після набрання чинності Законом № 731-IX закінчився

06 серпня 2020 року.

Таким чином, на підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені

в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження

у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали до 09 березня

2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник