Рішення

від 03.02.2021 по справі 826/16737/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року м. Київ № 826/16737/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при помічникові судді Лавренюк Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Громадської організації Екопарк Осокорки

до Київської міської ради

треті особи ТОВ Контактбудсервіс

Департамент архітектури та містобудування виконавчого комітету Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

за участю представників сторін:

від позивача - Петренко Олексія Володимировича

від відповідача - Перепелиці Костянтина Михайловича

від третьої особи - Шилова Валерія Вячеславовича, Жуковського Володимира Павловича, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Громадська організація "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" (01032, м. Київ, вул. Л. Толстого, 33, офіс 75, код ЄДРПОУ 41738578) з позовом до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141), третя особа - ТОВ "Контактбудсервіс" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 32962703), Департамент архітектури та містобудування виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558), в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог) визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 27 листопада 2009 року №695/2764 "Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва ".

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що відповідно до Генерального плану міста Києва до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, територія між озерами Небреж , Тягле, Мартишів є парковою зоною загального користування, отже відповідно до п. 2.3.10 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 року №11/2587 на всю територію детального плану території району Осокорки розповсюджується режим території зони охоронюваного ландшафту. Проте, всупереч наведеному, рішенням від 27.11.2009 року №695/2764 затверджено детальний план території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва, який не містить обмежень, що детальний план території району Осокорки є зоною охоронюваного ландшафту.

Ухвалою суду від 13 лютого 2020 року справу прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г, та призначено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивач не є суб`єктом правовідносин, які склались в результаті прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, отже, таке рішення не може порушувати права та інтереси позивача. Крім того зазначив, що прийняття рішень про розробку та затвердження детальних планів території у межах міста Києва віднесено до виключної компетенції Київської міської ради. Таке рішення прийнято на виконання Закону України Про планування і забудову територій для забезпечення реалізації Генерального плану м. Києва та проекту планування приміської зони на період до 2020 року.

Третя особа - ТОВ Контактбудсервіс надало пояснення відносно предмету спору, в яких зазначило про безпідставність вимог позивача, оскільки межі земельної ділянки, які передані ТОВ Контактбудсервіс на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 року, не належить до зон охоронюваного ландшафту, що підтверджується висновками Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду справах №826/4485/18 та № 826/9175/18.

В судовому засіданні 30.04.2020 року залучено до участі у справі Департамент архітектури та містобудування виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Третя особа- Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав пояснення та зазначив, що фактично права позивача у даній справі не порушено, а дії ГО Екопарк Осокорки порушують реальні права землекористувача - ТОВ Контактбудсервіс на здійснення своєї господарської діяльності. Зазначив про правомірність проведених громадських слухань детального плану території та проведення експертизи містобудівної документації.

В судовому засіданні 03.02.2021 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Київською міською радою 27.11.2009 року прийнято рішення Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва , яким затверджено детальний план території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються, як основу планувальної організації та функціонального зонування території, червоних ліній, розташування вулиць і доріг, мікрорайонів багатоповерхової забудови, щільності забудови, подальшого розроблення проектної документації та прийняття рішень щодо розміщення об`єктів містобудування. Також вирішено питання забудови та відведення земельних ділянок при освоєнні другої черги детального плану території в межах земель, наданих у користування, вирішувати за згодою землекористувачів.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що територія в межах Детального плану становить 577,5 га, у т. ч. на замовлення ТОВ "Контактбудсервіс" 176,04 га., тобто 176,04 га за договором оренди передано в користування ТОВ Контактбудсервіс для будівництва житлового району Осокорки- центральні.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про планування і забудову територій (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення) планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Згідно п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Отже, затвердження детальних планів території в межах міста Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про планування і забудову територій детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає: розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об`єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Рішення про розроблення детальних планів території приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури відповідно до детального плану території подають висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах повноважень, визначених законом, щодо:

визначення земельних ділянок для розташування та будівництва об`єктів містобудування та іншого використання;

вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок;

визначення поверховості та інших параметрів забудови території;

розроблення та затвердження місцевих правил забудови, проектів забудови території, проектів розподілу території мікрорайону (кварталу).

Статтею 17 названого Закону визначено, що врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні полягає у визначенні потреби в територіях, необхідних для розташування та утримання об`єктів загальнодержавного значення, вирішення інших завдань реалізації державної політики щодо використання територій.

Врахування державних інтересів здійснюється шляхом виконання відповідних вимог до розроблення генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, проведення їх експертизи, здійснення державного контролю за плануванням, забудовою, іншим використанням територій та окремих земельних ділянок у порядку, встановленому законодавством.

Вимоги до планування, якими забезпечуються державні інтереси під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації, визначаються згідно з законом відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури спільно з іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Для міст Києва та Севастополя вимоги для врахування державних інтересів під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури за участю інших спеціально уповноважених на це центральних органів виконавчої влади.

Порядок врахування вимог щодо забезпечення державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні встановлюється в регіональних правилах забудови.

Рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 року №158/1368 затверджено Програму розроблення містобудівної документації на 2004-2006 роки замовником містобудівної документації, що розроблятиметься відповідно до Програми за рахунок коштів міського бюджету, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, визначити Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації); містобудівної документації, яка розроблятиметься за рахунок коштів бюджетів районів, - районні у м. Києві державні адміністрації.

У разі необхідності та за наявності інвестиційних пропозицій за поданням Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), відповідної районної державної адміністрації виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) надається право видавати розпорядження про внесення змін (доповнень), уточнень до складових даних Переліку.

Містобудівна документація розробляється ДП "Інститут Генерального плану м. Києва" та іншими проектними і науково-дослідними організаціями, які мають відповідну ліцензію, на замовлення Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також на замовлення районних у місті Києві державних адміністрацій згідно з переліком, затвердженим рішенням Київської міської ради.

Завдання на розроблення містобудівної документації готується Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з відповідною районною у місті Києві державною адміністрацією, ДП "Інститут Генерального плану м. Києва", виконавцем містобудівної документації з урахуванням положень Генерального плану м. Києва та раніше прийнятих меж природоохоронних зон.

Розроблена містобудівна документація до проведення експертизи та затвердження має бути погоджена відповідними органами державного нагляду та погоджуючими організаціями згідно з нормативно-правовими актами України, відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, а також ДП "Інститут Генерального плану м. Києва" на відповідність Генеральному плану м. Києва.

Відповідно до п. 2.1.1. Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 року №11/2587 планування, забудова, реконструкція, інше використання територій та окремих земельних ділянок в м. Києві здійснюються відповідно до законодавства та Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 р., затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, а також іншої затвердженої містобудівної та проектно-кошторисної документації з дотриманням державних норм, стандартів та цих Правил.

Детальний план території - містобудівна документація, яка розробляється для окремих територій (районів, мікрорайонів, кварталів) з урахуванням рішень Генерального плану і визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови, об`єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, окремих земельних ділянок та об`єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, допустимі види функціонального використання територій та окремих земельних ділянок, щільність, поверховість, принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови, містить пропозиції щодо реєстру земельних ділянок для подальшого використання під забудову.

Згідно п. 2.1.3 Правил Головкиївархітектура розглядає і погоджує містобудівну документацію з планування територій, організує проведення експертизи відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 N 1577 "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації", подає її на затвердження Київраді.

Замовник містобудівної документації з планування та забудови території (частини території) відповідного адміністративного у м. Києві району забезпечує:

- проведення громадського обговорення містобудівної документації та урахування законних громадських і приватних інтересів у встановленому порядку;

- погодження містобудівної документації органами державного нагляду та підрозділами і службами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в межах встановлених повноважень;

- проведення експертизи містобудівної документації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для врахування громадських і приватних інтересів Головкиївархітектура забезпечує розгляд та громадське обговорення матеріалів містобудівної документації на архітектурно-містобудівній раді при Головкиївархітектури за участю представників громадських організацій, органів самоорганізації населення відповідної території, створених в установленому порядку.

Затверджена Київрадою містобудівна документація архівується Головкиївархітектурою, відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, проектувальником для зберігання та використання у містобудівній діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що Детальний план території району Осокорки розроблено Державним підприємством Інститут Київгенплан АТ Київпроект на замовлення Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до витягу з протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 26.09.2007 року Детальний план території району Осокорки слухали та рекомендували для подальшого розроблення і погодження в установленому порядку.

Крім того, Детальний план території району Осокорки погоджений: Київською міською санепідстанцією 28.12.2007 року, постійною комісією з питань будівництва та залучення інвестицій Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві 18.02.2008 року та отримав позитивний висновок науково-екологічної експертної оцінки проекту від 15.01.2008 року. Детальний план території району Осокорки був рекомендований Міністерством регіонального розвитку та будівництва України 16.11.2009 року для подальшого затвердження.

З системного аналізу викладеного вбачається, що містобудівна документація була розглянута та погоджена експертною комісією відповідно до ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та Програми розроблення містобудівної документації на 2004-2006 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 року №158/1368 та Правил.

Відповідно до Генерального плану міста Києва до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, територія між озерами Небреж, Тягле, Мартишів - територія великої паркової зони загального користування.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т. ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтнорекреаційну.

До селищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ будинків і споруд, у т. ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об`єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Отже, для кожної територіальної зони встановлюються: переважні, супутні та допустимі види використання.

Пунктом 2.3.15 Правил визначено, що не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об`єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно до таблиці 5.1.

У значних, найзначніших і великих містах існуючі масиви міських лісів треба перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 м2/люд.

Відповідно до додатків до Генерального плану міста Києва до 2020 року межі території, які охоплюються детальним планом території району Осокорки становлять 577,5 га з яких 176,0426 га за договором оренди передано в користування ТОВ Контактудсервіс .

Відповідно до архітектурно-планувальної організації території, територія житлового району Осокорки - центральні зайнята житловим кварталом та мікрорайоном 160,9 га (27,9%) водоймищами 136,6 га (23,6%), озелененими територіями 50,5 га (8,7%).

З огляду на викладене, суд не вбачає порушень пункту 2.3.15 Правил та п. 5.4 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Суд вважає безпідставним посилання позивача на порушення відповідачем п. 2.3.10 Правил, оскільки наведеною нормою визначено, дотримання режиму використання територій зон охорони пам`яток, затверджених рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 N 920, із змінами, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.05.2002 N 979.

Проте, територія охоплена детальним планом території району Осокорки не є зоною охорони пам`яток культурної спадщини, на території історичних ареалів, затверджених у складі Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 р.

При вирішенні даного спору, суд приймає до уваги висновки, викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справах №826/4485/18 та №826/9175/18, відповідно до яких "встановлення належності меж земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:001:0008 та інших земельних ділянок, переданих ТОВ Контактбудсервіс , на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 №774/3349, до території с. Осокорки і відповідно до зон охоронюваного ландшафту можливо лише на підставі відповідної науково-проектної документації та технічної документації із землеустрою (проектів землеустрою). Проте, з огляду на відсутність розробленої науково-проектної та технічної документації із землеустрою, колегія суддів погоджується, що зони охоронюваного ландшафту в даному випадку не було остаточно визначені порядку, встановленому ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини . Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із доводами заявників касаційних скарг, що Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:96:001:0008, на якій ТОВ Контактбудсервіс планував будівництво, належить до зони охоронюваного ландшафту .

До того д, суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що право на проведення експертизи містобудівної документації Державним підприємством Науково-дослідний і проектний інститут містобудування НДПІ Містобудування визначено ліцензією серії АВ №117955, виходячи із наступного.

Проведення експертизи містобудівної документації не було визначено видом господарської діяльності, яка підлягала ліцензуванню відповідно до Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності в редакції, що діяла на дату проведення експертизи, та відповідно до інших законів України.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України Про планування та забудову територій в редакції, що діяла на дату проведення експертизи, розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України Про планування та забудову територій , в редакції, що діяла на дату проведення експертизи, проведення експертизи містобудівної документації здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 12 частини 1 статті 9 Закону України Про основи містобудування в редакції, що діяла на дату проведення експертизи, до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері містобудування належить встановлення порядку введення експертизи містобудівної документації.

Порядок проведення експертизи містобудівної документації, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 року № 1577.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000р. № 1577 експертизу проводять юридичні особи, перелік яких визначається Держбудом відповідно до встановлених ним кваліфікаційних вимог.

Наказом Держбуду від 11.12.2000 року № 277 щодо забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 року № 1577 , затверджено перелік юридичних осіб, які мають право проводити експертизу містобудівної документації. До зазначеного переліку включено і Державний науково-дослідний і проектний інститут НДПІ містобудування".

Після проведення в 2008 році Державним підприємством Науково - дослідний і проектний інститут містобудування НДПІ Містобудування експертизи містобудівної документації - Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву від 16.09.2008 року №509-VI було внесено зміни до Закону України Про планування та забудову територій .

Зазначеним законом встановлено, що проведення державної експертизи здійснюється до громадського обговорення (ст.30-2 Закону України Про планування та забудову територій ).

Так, до 05.06.2009р. відповідно до п. 6 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000р. № 1577 організацію проведення експертизи містобудівної документації - детальних планів території здійснювало управління містобудування та архітектури Київської міської держадміністрації.

Проте, з 05.06.2009р. набрав чинності Порядок проведення державної експертизи містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. № 522, яким встановлено, що Міністерство регіонального розвитку та будівництва (Мінрегіонбуд) забезпечує проведення експертизи.

Згідно п. 10 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. № 522 за результатами проведеної експертизи проект містобудівної документації може бути рекомендований до затвердження, разом з обґрунтуванням повернутий замовникові для доопрацювання або відхилений у зв`язку з неможливістю його реалізації.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що Детальний план території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва відповідає положенням Генерального плану міста Києва, а експертиза детального плану території проведена з дотриманням вимог законодавства України.

Суд звертає увагу, що позивачем не заперечується, що детальний план території району Осокорки отримав позитивний експертний висновок, що відповідно до п. 15 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації (чинного на час проведення експертизи) так і п. 10 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 522 є підставою для затвердження містобудівної документації Київською міською радою.

Відповідно до ст. 30-2 Закону України Про планування і забудову територій громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені в установленому законодавством порядку проекти місцевих правил забудови та проекти містобудівної документації, які пройшли в установленому законодавством порядку державну експертизу, а саме: схем планування територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин; генеральних планів населених пунктів; детальних планів територій; проектів забудови територій; містобудівного обґрунтування розміщення об`єктів містобудування.

Порядок громадського обговорення містобудівної документації у місті Києва, затверджено рішенням Київської міської ради від 16.06.2005 року №438/3014.

Відповідно до п. 1.3 Рішення від 16.06.2005 року №438/3014 при плануванні і забудові окремих територій міста Києва забезпечується громадське обговорення містобудівної документації: схем планування та детальних планів територій, проектів комплексної реконструкції та забудови кварталів, мікрорайонів.

Згідно п. 1.4. Рішення від 16.06.2005 року при будівництві окремих об`єктів містобудування замовником (забудовником) забезпечується інформування населення про функціональне призначення та основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва, генеральний план забудови земельної ділянки.

Пунктом 3.1 Рішення №438/3014 визначено, що для урахування громадських і приватних інтересів, визначених у пункті 1.1 цього Порядку, під час планування та забудови окремих територій міста Києва відповідна районна в місті Києві державна адміністрація (замовник) через друковані засоби масової інформації (районні або міські газети) інформує населення про розроблення схеми планування території, детального плану території, проекту комплексної реконструкції та забудови території кварталу, мікрорайону (далі - містобудівна документація) протягом двох тижнів після прийняття відповідного рішення, а також про порядок надання громадськістю колективних пропозицій щодо врахування громадських і приватних інтересів (адреса відповідної районної у місті Києві державної адміністрації, контактні телефони, реквізити замовника та генпроектувальника).

З матеріалів справи вбачається, що оголошення про проведення громадських слухань було розміщено в газеті Хрещатик №211 від 07.12.2007 року та на офіційних веб-сайтах Київської міської ради та Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до протоколу громадського обговорення містобудівної документації від 18.12.2007 року таке обговорення проведено в залі середньої школи №316 (пр. Бажана, 32-а) та учасники обговорення не мали заперечень та доповнень щодо розробленого детального плану території району Осокорки.

Проте, на підтвердження відсутності проведення громадського обговорення детального плану території району Осокорки, позивач надав до суду заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві, які заперечують факт обговорення на громадському слуханні 18.12.2007 року питання Детального плану території району Осокорки.

Суд вважає вказані заяви неналежними і не допустимими доказами по справі та не приймає їх до уваги, оскільки на них відсутні відомості про прийняття таких заяв Дарницьким управлінням поліції ГУНП у м. Києві. Крім того, позивачем не надано до суду жодних процесуальних документів, в т.ч. вироку суду щодо притягнення до відповідальності винних осіб з питань, зазначених у заявах.

Позивач стверджує, що рішення Київської міської ради від 27.11.2009 року №695/2764 ухвалено без дотримання вимог, встановлених статтями 30-2, 30-3, 30-6 Закону України Про Планування і забудову територій , зокрема проведення громадського обговорення необхідно було провести після проходження проектом детального плану території державної експертизи.

Суд звертає увагу на помилковість даних висновків позивача, оскільки останнім не враховано, що процедура розроблення, погодження і затвердження детального плану території не відбувалась одномоментно, а є тривалою в часі.

Зокрема, в період проходження процедури розроблення, погодження і затвердження Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва (з вересня 2006 p.по 27.11.2009р.) змінювалось законодавство, а саме було внесено зміни до Закону України Про планування та забудову територій .

В зв`язку з чим, позивач необґрунтовано застосовує до регулювання відносин громадського обговорення Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва, яке відбулось 18.12.2007р., положення ст.ст. 30-2, 30-3, 30-6 Закону України Про планування і забудову територій в редакції, яка набрала чинності 14.10.2008р., тобто вже після проведення громадського обговорення.

Відповідно до статті 25 Закону України Про архітектурну діяльність , в редакції, що діяла станом на дату проведення громадського обговорення, порядок громадського обговорення містобудівної документації та проектів будівництва, а також порядок врахування в них пропозицій громадськості визначаються законом.

Статтею 18 Закону України Про планування та забудову територій , в редакції, що діяла станом на дату проведення громадського обговорення, визначалася процедура врахування громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні, деталізовано зазначену процедуру в Порядку громадського обговорення містобудівної документації в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 16 червня 2005 року № 438/3014.

Судом встановлено, що на дату проведення громадського обговорення, законодавством не було встановлено необхідність проведення експертизи детального плану території до моменту його громадського обговорення.

Для врахування громадських і приватних інтересів Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією в межах повноважень було організовано громадське обговорення містобудівної документації - Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва.

18.12.2007 року відбулося громадське обговорення містобудівної документації - Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва у відповідності до вимог статті 18 3акону України Про планування та забудову територій в редакції, що діяла станом на дату проведення громадського обговорення.

Після проведення 18.12.2007 року громадського обговорення містобудівної документації, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву від 16.09.2008 року було внесено зміни до Закону України Про планування та забудову територій .

Зазначеним законом було змінено порядок проведення громадського обговорення, зокрема:

-виключено статтю 18 Закону України Про планування та забудову територій , яка визначала процедуру врахування громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні без попереднього проведення експертизи;

-включено нові статті 30-2, 30-3, 30-4, 30-5, 30-6, 30-7 до Закону України Про планування та забудову територій , якими істотно змінено порядок врахування громадських і приватних інтересів при плануванні і забудові територій, зокрема змінено порядок проведення громадського обговорення, вимоги до повідомлення про проведення громадського обговорення, а також встановлено необхідність проведення громадського обговорення після проведення державної експертизи.

Відповідно до статті 30-2 Закону України Про планування та забудову територій , на яку посилається позивач, в редакції на дату прийняття рішення Київською міською радою, затвердження проектів містобудівної документації без їх громадського обговорення забороняється, а матеріали громадського обговорення є невід`ємною складовою містобудівної документації.

Крім того, відповідно до статті 30-2 Закону України Про планування та забудову територій , в редакції на дату прийняття рішення Київською міською радою, громадське обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови проводиться один раз.

Таким чином, суд встановив, що 18.12.2007 року відбулося громадське обговорення Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва без попереднього проведення експертизи, що відповідало статті 18 Закону України Про планування та забудову територій в редакції, що діяла станом на дату проведення громадського обговорення.

Подальшими змінами до Закону України Про планування та забудову територій , зокрема ст. 30-2Закону України Про планування та забудову територій було встановлено, що громадське обговорення проводиться один раз та не встановлено необхідність повторного проведення громадського обговорення для проектів містобудівної документації, що вже пройшли таке обговорення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій, вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Згідно ст. 10 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.

Дійсно, в рішенні від 27.11.2009 року №695/2764 Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва не зазначено строку дії такого рішення, проте зазначене порушення на думку суду є формальним (порушенням форми, а не суті рішення) та не свідчить про протиправність його змісту.

Також, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням від 01.07.2008 року №8/8, в частині не включення проекту рішення Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва до порядку денного засідання Київської міської ради, оскільки пунктом 18 порядку денного пленарного засідання IV сесії Київської міської ради на 26.11.2009 року назначено питання про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва.

Оскільки обговорення та затвердження такого рішення, відповідно до стенограми пленарного засідання від 26.11.2009 року, відбулось о 2 годині 44 хвилин, тобто фактично 27.11.2009 року, отже рішення датовано саме 27.11.2009 року.

Суд вважає безпідставним посилання позивача, що фактично обговорення вказаного проекту рішення не відбулось, у зв`язку з відсутністю у депутатів проекту такого рішення, оскільки такі доводи не підтверджено належними доказами.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні 03.02.2021 року, депутатам, які бажають ознайомитись із паперовим варіантом документу, надсилаються проекти на електронну пошту.

Щодо обговорення рішення на пленарному засіданні 26.11.2009 року, суд зазначає, що відповідно до п. 25.1 Регламенту Київської міської ради, який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення (затверджений рішенням Київської міської ради від 01.07.2008 № 8/8 "Про затвердження Регламенту Київської міської ради"), рішення Київради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після його обговорення. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні допускається лише у випадках, зазначених у цьому Регламенті.

Рішення Київради може прийматися без подальшого обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього.

Тобто Регламент допускає проведення голосування за певне рішення без проведення розширеного обговорення, до того ж винесенню питання на розгляд пленарного засідання Київради передує його підготовка у відповідних комісіях Київради, де депутати міської ради мають змогу обговорити всі питання, що стосуються того чи іншого проекту рішення.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо наявності ознак протиправності процедури прийняття рішення 27.11.2009 року.

Крім того, не погоджуючись із аргументами адміністративного позову, відповідач зазначив, що звертаючись із даними позовом позивач не зазначив, яким чином оскаржуване рішення безпосередньо впливає на його права та інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Суд проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими висновками відповідача в цій частині, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.1. Статуту Громадської організації "Екопарк Осокорки "основною метою її діяльності є створення та забезпечення функціонування ландшафтного природного парку "Екопарк Осокорки" на південь від вул. Колекторна в Дарницькому м. Києва; захист прав мешканців міста Києва на безпечну екологію; сприяння захисту водно-болотних угідь міста Києва та Київської області; участь в органах влади з питань контролю за екологією та безпекою довкілля; участь у створенні органів контролю за діяльністю органів влади; участь в громадських радах при органах державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно з п.2.2 Статуту, завданням та напрямками діяльності Організації є, в тому числі, сприяння в охороні й збереженню культурної спадщини, історико - культурного середовища, пам`яток історії та культури.

Позивач зазначає про те, що ціль, мета, наукове обґрунтування, місце знаходження та межі території запланованого ландшафтного екопарку визначено в Петиції № 713 (вхідний номер Київської міської ради № 08/К01134(п) від 09.02.2016 р) Ландшафтний природний парк замість забудови південних Осокорків .

17 травня 2018 р. Київською міською радою було підписано план заходів, спрямованих на реалізацію порушеного в електронній петиції питання від 09.02.2016 р. № 713.

Громадська організація "Екопарк Осокорки" є безпосереднім учасником виконання Петиції № 713, а виконання даної Петиції є головною метою створення і реєстрації ГО "Екопарк Осокорки". Статутна ціль діяльності ГО "Екопарк Осокорки" - це створенно/облаштування ландшафтного парку на південь від вул. Колекторна до каналу від Бортничівської станції аерації (який би включав в себе мережу озер Небреж, Тягле, Мартишів, Святаш , боліт та каналів, якими ці озера і болота між собою сполучаються).

З огляду на вказане, суд встановив, що територія, яка охоплюється і регулюється оскаржуваним детальним планом території району Осокорки, є територією, що охоплюється запланованим ландшафтним парком, створення якого, вимагає Петиція № 713 та є статутною ціллю позивача.

Таким чином, на думку суду, позивач наділений правом звернення до суду, оскільки порушені його права та інтереси. Суд також враховує, що рішення у цій справі впливає на захист суспільного інтересу щодо відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території району Осокорки.

Аналогічна правова позиція щодо надання можливості громадським організаціям звертатися до суду з питань, що стосуються довкілля, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17, згідно якої: ... Велика Палата Верховного Суду вважає, що МБО Екологія-Право-Людина є природоохоронною організацією, яка відповідно до положень Орхуської конвенції та Законів України Про охорону навколишнього природного середовища , Про громадські об`єднання , Про благодійну діяльність та благодійні організації , а також відповідно до свого статуту, має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів, з метою захисту порушених екологічних прав людини або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства… .

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, на підставі ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 139, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Громадської організації "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" (01032, м. Київ, вул. Л. Толстого, 33, офіс 75, код ЄДРПОУ 41738578) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено і підписано 11.02.2021 року

Суддя Н.Г. Вєкуа