Постанова

від 22.06.2021 по справі 826/16737/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16737/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Костюк Л.О., Лічевецького І.О.

при секретарі Хмарській К.І.

за участю:

представника позивача: Петренко О.В.

представника відповідача: Перепелиціна К.М.

представника 3-ї особи: Волокітіна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації ЕКОПАРК ОСОКОРКИ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом Громадської організації ЕКОПАРК ОСОКОРКИ до Київської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс , Департамент архітектури та містобудування виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація ЕКОПАРК ОСОКОРКИ (далі по тексту - позивач, ГО ЕКОПАРК ОСОКОРКИ ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач, КМР) в якому просила (з урахуванням уточнених позовних вимог): визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 27 листопада 2009 року №695/2764 Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися в призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.11.2009 року КМР прийнято рішення Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва (далі по тексту - оскаржуване рішення).

Вказаним рішенням затверджено детальний план території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва, відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються, як основу планувальної організації та функціонального зонування території, червоних ліній, розташування вулиць і доріг, мікрорайонів багатоповерхової забудови, щільності забудови, подальшого розроблення проектної документації та прийняття рішень щодо розміщення об`єктів містобудування .

Також, вирішено питання забудови та відведення земельних ділянок при освоєнні другої черги детального плану території в межах земель, наданих у користування, вирішувати за згодою землекористувачів.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що територія в межах Детального плану становить 577,5 га, у т. ч. на замовлення ТОВ Контактбудсервіс 176,04 га., тобто 176,04 га за договором оренди передано в користування ТОВ Контактбудсервіс для будівництва житлового району Осокорки - центральні.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Детальний план території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва відповідає положенням Генерального плану міста Києва, а експертиза детального плану території проведена з дотриманням вимог законодавства України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про планування і забудову територій (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення) планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Згідно п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Отже, затвердження детальних планів території в межах міста Києва є виключною компетенцією КМР.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про планування і забудову територій детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає:

- розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об`єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок;

- розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови;

- інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Рішення про розроблення детальних планів території приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури відповідно до детального плану території подають висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах повноважень, визначених законом, щодо:

визначення земельних ділянок для розташування та будівництва об`єктів містобудування та іншого використання;

вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок;

визначення поверховості та інших параметрів забудови території;

розроблення та затвердження місцевих правил забудови, проектів забудови території, проектів розподілу території мікрорайону (кварталу).

Статтею 17 названого Закону визначено, що врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні полягає у визначенні потреби в територіях, необхідних для розташування та утримання об`єктів загальнодержавного значення, вирішення інших завдань реалізації державної політики щодо використання територій.

Врахування державних інтересів здійснюється шляхом виконання відповідних вимог до розроблення генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, проведення їх експертизи, здійснення державного контролю за плануванням, забудовою, іншим використанням територій та окремих земельних ділянок у порядку, встановленому законодавством.

Вимоги до планування, якими забезпечуються державні інтереси під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації, визначаються згідно з законом відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури спільно з іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Для міст Києва та Севастополя вимоги для врахування державних інтересів під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури за участю інших спеціально уповноважених на це центральних органів виконавчої влади.

Порядок врахування вимог щодо забезпечення державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні встановлюється в регіональних правилах забудови.

Так, Рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 року №158/1368 затверджено Програму розроблення містобудівної документації на 2004-2006 роки замовником містобудівної документації, що розроблятиметься відповідно до Програми за рахунок коштів міського бюджету, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, визначити Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації); містобудівної документації, яка розроблятиметься за рахунок коштів бюджетів районів, - районні у м. Києві державні адміністрації.

У разі необхідності та за наявності інвестиційних пропозицій за поданням Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), відповідної районної державної адміністрації виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) надається право видавати розпорядження про внесення змін (доповнень), уточнень до складових даних Переліку.

Містобудівна документація розробляється ДП Інститут Генерального плану м. Києва та іншими проектними і науково-дослідними організаціями, які мають відповідну ліцензію, на замовлення Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також на замовлення районних у місті Києві державних адміністрацій згідно з переліком, затвердженим рішенням Київської міської ради.

Завдання на розроблення містобудівної документації готується Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з відповідною районною у місті Києві державною адміністрацією, ДП Інститут Генерального плану м. Києва , виконавцем містобудівної документації з урахуванням положень Генерального плану м. Києва та раніше прийнятих меж природоохоронних зон.

Розроблена містобудівна документація до проведення експертизи та затвердження має бути погоджена відповідними органами державного нагляду та погоджуючими організаціями згідно з нормативно-правовими актами України, відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, а також ДП Інститут Генерального плану м. Києва на відповідність Генеральному плану м. Києва.

Відповідно до п. 2.1.1. Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 року №11/2587 планування, забудова, реконструкція, інше використання територій та окремих земельних ділянок в м. Києві здійснюються відповідно до законодавства та Генерального плану розвитку м. Києва до 2020, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 року № 370/1804, а також іншої затвердженої містобудівної та проектно-кошторисної документації з дотриманням державних норм, стандартів та цих Правил.

Відповідно до визначення, Детальний план території - містобудівна документація, яка розробляється для окремих територій (районів, мікрорайонів, кварталів) з урахуванням рішень Генерального плану і визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови, об`єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, окремих земельних ділянок та об`єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, допустимі види функціонального використання територій та окремих земельних ділянок, щільність, поверховість, принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови, містить пропозиції щодо реєстру земельних ділянок для подальшого використання під забудову.

Згідно п. 2.1.3 Правил Головкиївархітектура розглядає і погоджує містобудівну документацію з планування територій, організує проведення експертизи відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 N 1577 Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації , подає її на затвердження Київраді.

Замовник містобудівної документації з планування та забудови території (частини території) відповідного адміністративного у м. Києві району забезпечує:

- проведення громадського обговорення містобудівної документації та урахування законних громадських і приватних інтересів у встановленому порядку;

- погодження містобудівної документації органами державного нагляду та підрозділами і службами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в межах встановлених повноважень;

- проведення експертизи містобудівної документації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для врахування громадських і приватних інтересів Головкиївархітектура забезпечує розгляд та громадське обговорення матеріалів містобудівної документації на архітектурно-містобудівній раді при Головкиївархітектури за участю представників громадських організацій, органів самоорганізації населення відповідної території, створених в установленому порядку.

Затверджена Київрадою містобудівна документація архівується Головкиївархітектурою, відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, проектувальником для зберігання та використання у містобудівній діяльності.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Детальний план території району Осокорки розроблено Державним підприємством Інститут Київгенплан АТ Київпроект на замовлення Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до витягу з протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 26.09.2007 року Детальний план території району Осокорки слухали та рекомендували для подальшого розроблення і погодження в установленому порядку.

Крім того, Детальний план території району Осокорки погоджений: Київською міською санепідстанцією 28.12.2007 року, постійною комісією з питань будівництва та залучення інвестицій Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві 18.02.2008 року та отримав позитивний висновок науково-екологічної експертної оцінки проекту від 15.01.2008 року. Детальний план території району Осокорки був рекомендований Міністерством регіонального розвитку та будівництва України 16.11.2009 року для подальшого затвердження.

Тобто, містобудівна документація була розглянута та погоджена експертною комісією відповідно до ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та Програми розроблення містобудівної документації на 2004-2006 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 року №158/1368 та Правил.

Відповідно до Генерального плану міста Києва до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, територія між озерами Небреж, Тягле, Мартишів - територія великої паркової зони загального користування.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т. ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.

До селищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ будинків і споруд, у т. ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об`єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Отже, для кожної територіальної зони встановлюються: переважні, супутні та допустимі види використання.

Пунктом 2.3.15 Правил визначено, що не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об`єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно до таблиці 5.1.

У значних, найзначніших і великих містах існуючі масиви міських лісів треба перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 м2/люд.

Відповідно до додатків до Генерального плану міста Києва до 2020 року межі території, які охоплюються детальним планом території району Осокорки становлять 577,5 га з яких 176,0426 га за договором оренди передано в користування ТОВ Контактудсервіс .

Відповідно до архітектурно-планувальної організації території, територія житлового району Осокорки - центральні зайнята житловим кварталом та мікрорайоном 160,9 га (27,9%) водоймищами 136,6 га (23,6%), озелененими територіями 50,5 га (8,7%).

З огляду на викладене, відсутні докази порушення пункту 2.3.15 Правил та п. 5.4 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Таким чином, безпідставними є посилання позивача на порушення відповідачем п. 2.3.10 Правил, оскільки наведеною нормою визначено, дотримання режиму використання територій зон охорони пам`яток, затверджених рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 N 920, із змінами, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.05.2002 N 979.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що територія охоплена детальним планом території району Осокорки не є зоною охорони пам`яток культурної спадщини , на території історичних ареалів, затверджених у складі Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 р.

Під час розгляду даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції приймає до уваги висновки, викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах №826/4485/18 та №826/9175/18 ,.

Так, Верховний Суд дійшов наступних висновків, що встановлення належності меж земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:001:0008 та інших земельних ділянок, переданих ТОВ Контактбудсервіс , на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 №774/3349, до території с. Осокорки і відповідно до зон охоронюваного ландшафту можливо лише на підставі відповідної науково-проектної документації та технічної документації із землеустрою (проектів землеустрою). Проте, з огляду на відсутність розробленої науково-проектної та технічної документації із землеустрою, колегія суддів погоджується, що зони охоронюваного ландшафту в даному випадку не було остаточно визначені порядку, встановленому ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини . Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із доводами заявників касаційних скарг, що Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:96:001:0008, на якій ТОВ Контактбудсервіс планував будівництво, належить до зони охоронюваного ландшафту .

Разом з тим, доводи апелянта про те, що право на проведення експертизи містобудівної документації Державним підприємством Науково-дослідний і проектний інститут містобудування НДПІ Містобудування визначено ліцензією серії АВ №117955, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції виходячи із наступного.

Проведення експертизи містобудівної документації не було визначено видом господарської діяльності, яка підлягала ліцензуванню відповідно до Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності в редакції, що діяла на дату проведення експертизи, та відповідно до інших законів України.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України Про планування та забудову територій в редакції, що діяла на дату проведення експертизи , розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України Про планування та забудову територій , в редакції, що діяла на дату проведення експертизи, проведення експертизи містобудівної документації здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 12 частини 1 статті 9 Закону України Про основи містобудування в редакції, що діяла на дату проведення експертизи, до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері містобудування належить встановлення порядку введення експертизи містобудівної документації.

Порядок проведення експертизи містобудівної документації, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 року № 1577.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000р. № 1577 експертизу проводять юридичні особи, перелік яких визначається Держбудом відповідно до встановлених ним кваліфікаційних вимог.

Наказом Держбуду від 11.12.2000 року № 277 щодо забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 року № 1577 , затверджено перелік юридичних осіб, які мають право проводити експертизу містобудівної документації. До зазначеного переліку включено і Державний науково-дослідний і проектний інститут НДПІ містобудування .

Після проведення в 2008 році Державним підприємством Науково - дослідний і проектний інститут містобудування НДПІ Містобудування експертизи містобудівної документації - Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву від 16.09.2008 року №509-VI було внесено зміни до Закону України Про планування та забудову територій .

Зазначеним законом встановлено, що проведення державної експертизи здійснюється з врахуванням громадського обговорення (ст.30-2 Закону України Про планування та забудову територій ).

Так, зокрема, ч.3-4 ст.30-2 Закону України Про планування та забудову територій визначено, що громадське обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови проводиться один раз.

Проектування і будівництво окремих будівель і споруд, не передбачених чинним генеральним планом (для малих і середніх населених пунктів), детальним планом території (для великих, більших і найбільших населених пунктів), не допускається і не виноситься на обговорення.

Так, до 05.06.2009 року, відповідно до п. 6 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 року № 1577, організацію проведення експертизи містобудівної документації - детальних планів території здійснювало управління містобудування та архітектури Київської міської держадміністрації.

Проте, з 05.06.2009 року набрав чинності Порядок проведення державної експертизи містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 522, яким встановлено, що Міністерство регіонального розвитку та будівництва (Мінрегіонбуд) забезпечує проведення експертизи.

Згідно п. 10 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 522 за результатами проведеної експертизи проект містобудівної документації може бути рекомендований до затвердження, разом з обґрунтуванням повернутий замовникові для доопрацювання або відхилений у зв`язку з неможливістю його реалізації.

З огляду на зазначені правові норми, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що Детальний план території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва відповідає положенням Генерального плану міста Києва, а експертиза детального плану території проведена з дотриманням вимог законодавства України.

Суд звертає увагу, що позивачем не заперечується, що детальний план території району Осокорки отримав позитивний експертний висновок, що відповідно до п. 15 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації (чинного на час проведення експертизи) і п. 10 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 522. Зазначене є законною підставою для затвердження містобудівної документації КМР.

Відповідно до ч.1 ст. 30-2 Закону України Про планування і забудову територій громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені в установленому законодавством порядку проекти місцевих правил забудови та проекти містобудівної документації, які пройшли в установленому законодавством порядку державну експертизу, а саме: схем планування територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин; генеральних планів населених пунктів; детальних планів територій; проектів забудови територій; містобудівного обґрунтування розміщення об`єктів містобудування.

Порядок громадського обговорення містобудівної документації у місті Києва, затверджено рішенням Київської міської ради від 16.06.2005 року №438/3014.

Відповідно до п. 1.3 вказаного Рішення при плануванні і забудові окремих територій міста Києва забезпечується громадське обговорення містобудівної документації: схем планування та детальних планів територій, проектів комплексної реконструкції та забудови кварталів, мікрорайонів.

Згідно п. 1.4. Рішення від 16.06.2005 року №438/3014 при будівництві окремих об`єктів містобудування замовником (забудовником) забезпечується інформування населення про функціональне призначення та основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва, генеральний план забудови земельної ділянки.

Пунктом 3.1 Рішення №438/3014 визначено, що для урахування громадських і приватних інтересів, визначених у пункті 1.1 цього Порядку, під час планування та забудови окремих територій міста Києва відповідна районна в місті Києві державна адміністрація (замовник) через друковані засоби масової інформації (районні або міські газети) інформує населення про розроблення схеми планування території, детального плану території, проекту комплексної реконструкції та забудови території кварталу, мікрорайону (далі - містобудівна документація) протягом двох тижнів після прийняття відповідного рішення, а також про порядок надання громадськістю колективних пропозицій щодо врахування громадських і приватних інтересів (адреса відповідної районної у місті Києві державної адміністрації, контактні телефони, реквізити замовника та генпроектувальника).

З матеріалів справи вбачається, що оголошення про проведення громадських слухань було розміщено в газеті Хрещатик №211 від 07.12.2007 року та на офіційних веб-сайтах Київської міської ради та Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до протоколу громадського обговорення містобудівної документації від 18.12.2007 року таке обговорення проведено в залі середньої школи №316 (пр. Бажана, 32-а) та учасники обговорення не мали заперечень та доповнень щодо розробленого детального плану території району Осокорки.

Проте, на підтвердження відсутності проведення громадського обговорення детального плану території району Осокорки, позивач надав до суду заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві, які заперечують факт обговорення на громадському слуханні 18.12.2007 року питання Детального плану території району Осокорки.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що вказані заяви є неналежними і не допустимими доказами по справі, оскільки на них відсутні відомості про прийняття таких заяв Дарницьким управлінням поліції ГУ НП у м. Києві. Крім того, позивачем не надано до суду жодних процесуальних документів, в т.ч. вироку суду щодо притягнення до відповідальності винних осіб з питань, зазначених у заявах.

Щодо твердження апелянта про те, що оскаржуване рішення Київської міської ради від 27.11.2009 року №695/2764 ухвалено без дотримання вимог, встановлених статтями 30-2, 30-3, 30-6 Закону України Про Планування і забудову територій , зокрема проведення громадського обговорення необхідно було провести після проходження проектом детального плану території державної експертизи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, вказані доводи позивача не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки останнім не враховано, що процедура розроблення, погодження і затвердження детального плану території не відбувалась одномоментно, а є тривалою в часі.

Зокрема, в період проходження процедури розроблення, погодження і затвердження Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва, починаючи з вересня 2006 pоку по 27.11.2009 року, змінювалось законодавство, зокрема, було внесено зміни до Закону України Про планування та забудову територій .

З огляду на вказане, позивач необґрунтовано застосовує до регулювання відносин громадського обговорення Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва, яке відбулось 18.12.2007 року, положення ст.ст. 30-2, 30-3, 30-6 Закону України Про планування і забудову територій , в редакції, яка набрала чинності 14.10.2008 року, тобто вже після проведення громадського обговорення.

Відповідно до статті 25 Закону України Про архітектурну діяльність , в редакції, що діяла станом на дату проведення громадського обговорення, порядок громадського обговорення містобудівної документації та проектів будівництва, а також порядок врахування в них пропозицій громадськості визначаються законом.

Статтею 18 Закону України Про планування та забудову територій , в редакції, що діяла станом на дату проведення громадського обговорення, визначалася процедура врахування громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні, деталізовано зазначену процедуру в Порядку громадського обговорення містобудівної документації в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 16 червня 2005 року № 438/3014.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на саме дату проведення громадського обговорення, законодавством не було встановлено необхідність проведення експертизи детального плану території до моменту його громадського обговорення.

Для врахування громадських і приватних інтересів Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією в межах повноважень було організовано громадське обговорення містобудівної документації - Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва.

18.12.2007 року відбулося громадське обговорення містобудівної документації - Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва у відповідності до вимог статті 18 3акону України Про планування та забудову територій в редакції, що діяла станом на дату проведення громадського обговорення.

Тобто, після проведення 18.12.2007 року громадського обговорення містобудівної документації, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву від 16.09.2008 року було внесено зміни до Закону України Про планування та забудову територій .

Зазначеним законом було змінено порядок проведення громадського обговорення, зокрема:

- виключено статтю 18 Закону України Про планування та забудову територій , яка визначала процедуру врахування громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні без попереднього проведення експертизи;

- включено нові статті 30-2, 30-3, 30-4, 30-5, 30-6, 30-7 до Закону України Про планування та забудову територій , якими істотно змінено порядок врахування громадських і приватних інтересів при плануванні і забудові територій, зокрема змінено порядок проведення громадського обговорення, вимоги до повідомлення про проведення громадського обговорення, а також встановлено необхідність проведення громадського обговорення після проведення державної експертизи.

Відповідно до статті 30-2 Закону України Про планування та забудову територій , на яку посилається позивач, в редакції на дату прийняття рішення КМР, затвердження проектів містобудівної документації без їх громадського обговорення забороняється, а матеріали громадського обговорення є невід`ємною складовою містобудівної документації.

Крім того, судом апеляційної інстанції вже вище зазначалося, що відповідно до статті 30-2 Закону України Про планування та забудову територій , в редакції чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення КМР, громадське обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови проводиться один раз .

Таким чином, 18.12.2007 року відбулося громадське обговорення Детального плану території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва без попереднього проведення експертизи, що відповідало статті 18 Закону України Про планування та забудову територій в редакції, що діяла станом на дату проведення громадського обговорення.

Подальшими змінами до Закону України Про планування та забудову територій , зокрема ст. 30-2Закону України Про планування та забудову територій було встановлено, що громадське обговорення проводиться один раз та не встановлено необхідність повторного проведення громадського обговорення для проектів містобудівної документації, що вже пройшли таке обговорення.

Відповідно до статті 17 Закону України Про основи містобудування містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій, вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Згідно ст. 10 Закону України Про основи містобудування містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.

Так, в оскаржуваному рішенні від 27.11.2009 року №695/2764 Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва не зазначено строку дії такого рішення, проте зазначене порушення є формальним, тобто порушенням форми, а не суті рішення, та не свідчить про протиправність його змісту.

Також, необґрунтованими є доводи апелянта про порушення регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням від 01.07.2008 року №8/8, в частині не включення проекту рішення Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва до порядку денного засідання Київської міської ради, оскільки пунктом 18 порядку денного пленарного засідання IV сесії Київської міської ради на 26.11.2009 року назначено питання про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва.

Оскільки обговорення та затвердження такого рішення, відповідно до стенограми пленарного засідання від 26.11.2009 року, відбулось о 2 годині 44 хвилин, тобто фактично 27.11.2009 року, отже рішення датовано саме 27.11.2009 року.

Також, є безпідставними посилання позивача, що фактично обговорення вказаного проекту рішення не відбулось, у зв`язку з відсутністю у депутатів проекту такого рішення, оскільки такі доводи не підтверджено належними доказами.

Щодо обговорення рішення на пленарному засіданні 26.11.2009 року, суд зазначає, що відповідно до п. 25.1 Регламенту Київської міської ради, який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення (затверджений рішенням Київської міської ради від 01.07.2008 № 8/8 Про затвердження Регламенту Київської міської ради ), рішення Київради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після його обговорення. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні допускається лише у випадках, зазначених у цьому Регламенті.

Рішення Київради може прийматися без подальшого обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього.

Тобто, Регламент допускає проведення голосування за певне рішення без проведення розширеного обговорення, до того ж винесенню питання на розгляд пленарного засідання Київради передує його підготовка у відповідних комісіях Київради, де депутати міської ради мають змогу обговорити всі питання, що стосуються того чи іншого проекту рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що доводи апелянта щодо наявності ознак протиправності процедури прийняття оскаржуваного рішення 27.11.2009 року є безпідставними та необґрунтованими.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що оскаржуване рішення КМР № 695/2764 від 27.11.2009 року є правомірним, обґрунтованим та таким, що прийняте уповноваженим органом в порядку та спосіб, визначений чинним законодавством України.

Отже, даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент . Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , §58, рішення від 10.02.2010 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації ЕКОПАРК ОСОКОРКИ - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Л.О. Костюк

І.О. Лічевецький

Повний текст виготовлено 30.06.2021 року