Рішення

від 13.06.2007 по справі 31/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  31/91

13.06.07

За позовом    Державного підприємства “Гадяцьке лісове господарство», м. Гадяч

до                    Приватного підприємства «Інструментал», м. Київ

про                  стягнення 18500 грн.

Суддя  Качан Н. І.

Представники:

Від позивача          Трауцький К. А. пред. по дов.

Від відповідача          Введенський Д. О. пред. по дов. № 1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство „Гадяцьке лісове господарство” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства „Інструментал” про стягнення збитків у сумі  18 500 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у  письмових поясненнях по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.07р. за клопотанням відповідача, зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 10/139 (за 2005р.) Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою від 21.05.2007 року розгляд справи поновлено.

          Розгляд справи відкладався, за згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників  сторін , Господарський суд міста Києва, -                                            В С Т А Н О В И В:

16.12.2004 року позивач та відповідач уклали договір поставки (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) відповідача товар, а відповідач зобов'язується  прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.

На виконання умов Договору відповідач направив позивачу лист № 101 від 13.05.2007 року в якому просив відвантажити на адресу ТОВ «Консоль –ЛТД» в травні місяці 1 вагон пудовика хвойного, 2 –30 сорту, діаметром від 22 см, довжиною 4 м.

При цьому у вказаному листі відповідачем були зазначені реквізити ТОВ «Консоль –ЛТД», в тому числі і код –4065, в той час як правильний  код вказаної особи є – 7065.

31.05.2005 року позивач за станції Гадяч ПІВД 427007 відправив залізничний вагон на адресу   ТОВ «Консоль –ЛТД» вказавши саме ті реквізити, які були вказані відповідачем в листі № 101 від 13.05.2007 року. Вказані обставини підтверджуються доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією квитанцією про приймання вантажу № 4382338.

В жовтні 2005 року Державне підприємство Придніпровська залізниця звернулося до Господарського суду Полтавської області в позовної заявою до позивача про стягнення з нього 18200 грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній  накладній  № 4382338 коду одержувача –ТОВ «Консоль –ЛТД».

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.11.2005 року у справі № 10/139 позовні вимоги ДП Придніпровська залізниця задоволені повністю, а саме присуджено до стягнення з позивача на користь ДП Придніпровської  залізниці 18200 грн. штрафу, 182 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Позивач вказане рішення виконав в повному обсязі, що підтверджується доданими до матеріалів справи постановою про закінчення виконавчого провадження від 10.11.2006 року винесеною державним виконавцем ДВС у Гадяцькому районі  м. Полтавської області Літвіновою В. О. та платіжними дорученнями № 1564 від 20.10.2006 року, № 1701 від 11.08.2006 року, № 1780 від 23.08.2006 року.

В січня 2006 року позивач звернувся до відповідача з листом № 43 в якому повідомив, що з вини відповідача поніс збитки в сумі 18200 грн. та запропонував відповідачу їх сплатити зазначивши реквізити.

На вказаний лист відповідач надав відповідь  листом № 84 від 22.02.2006 року в якому запропонував позивачу оскаржити рішення Господарського суду Полтавської області від 29.11.2005 року у справі № 10/139 у апеляційному суді.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином    відповідно    до умов   договору та   вимог   цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи наявні докази відсутні докази звернення позивача до відповідач з приводу перерахування та відшкодування  спірної суми (лист № 43 від 27.01.2006 року).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи, що кошти які були виплачені позивачем за рішенням суду Господарського суду Полтавської області від 29.11.2005 року у справі № 10/139 позивач виплатив саме з вини відповідача, а саме внаслідок того, що відповідачем було вказано невірний код одержувача вантажу, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 18500 грн. підлягають задоволенню, як такі, що ґрунтуються на вимогах закону.

З урахуванням обставин справи, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,  –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Інструментал»(04128, м. Київ, вул.. Академіка Туполєва, 16 –і, ідентифікаційний код 30307236, р/р 26008400579101 в КБ «Експобанк»філія Нивки, МФО 322647, або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь  Державного підприємства «Гадяцьке лісове господарство»(37300, Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул.. 50 років жовтня, 84, ідентифікаційний код 00992711, р/р 26007157 в Гадяцькій філії АБ «Полтава –банк», МФО 331360) збитки в сумі 18500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) грн.. витрати по сплаті державного мита в сумі 185 (сто вісімдесят п'ять) грн.. та 118 (сто вісімнадцять) грн.. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання його суддею.

Суддя                                                                                          Н. І. Качан

       19.06.07р.