Вирок

від 26.12.2008 по справі 1-165/2008

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-165/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

26 грудня 2008 року в складі головуючого суду Макарика В.Я. з участю секретаря Пасько Л.Р. прокурора Матвійчук Ю.М. потерпілої ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теребовлі кримінальну справу про обвинувачення:ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, гр. України, не працюючого, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, за ст.28б ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2008 р. близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_3, керуючи в порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР України в стані алкогольного сп'яніння технічно справним автомобілем ВАЗ-21013, р.н. НОМЕР_1 з увімкненим ближнім світлом фар, із швидкістю 70 км/год, яка в порушенні вимог п. 12.4. ПДР України перевищувала дозволену ( 60 км/год ), рухався автодорогою через населений пункт с Іванівка у напрямку с Говилів Теребовлянського району.

Продовжуючи рух із зазначеною швидкістю по прямій ділянці дороги із зазначеною швидкістю, ОСОБА_4 в порушення вимог п. 2.3 (б) не був уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно відреагувати на її зміну та маючи об'єктивну можливість своєчасно на віддалі 97 метрів виявити перешкоду для руху, а саме те, що попереду в попутному напрямку рухається гужовий віз, ОСОБА_3, в порушення п. 1.10 (в частині визначення поняття перешкода для руху і виконання його вимог) та п. 12.3 ПДР України негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, маючи при цьому технічну можливість шляхом вжиття таких заходів уникнути наїзду, а продовжив рух.

Внаслідок цього водій в порушення п. 13.1 ПДР України, , наблизившись ОСОБА_3, до гужового возу, не дотримався з ним безпечної дистанції та безпечного інтервалу, та правою передньою частиною керованого ним автомобіля ВАЗ-21013 здійснив наїзд на задню частину гужового возу, який під керуванням ОСОБА_5 рухався у попутному напрямку.

У результаті наїзду пасажир гужового воза ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудей з ушкодженнями внутрішніх органів, ускладненої внутрішньою крововтратою та інших від яких на місці пригоди помер.

Порушення водієм автомобіля ВАЗ-21013 ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3 (б), 2.9 (а), 12.3; 12.4 та 13.1 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням

даної ДТП та наслідками - смертю ОСОБА_6

Підсудний ОСОБА_3, в судовому засіданні вину свою у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що погоджується з обвинуваченням яке йому пред'явлено органами досудового слідства, цивільний позов визнає та просить справу розглядати без дослідження доказів показавши , що 13 вересня 2008 року приблизно о 15 год. 30 хв. він керуючи технічно справним автомобілем « ВАЗ - 21013 » р.н НОМЕР_1, заїхав до ОСОБА_7, який проживає в с. М. Говилів Теребовлянського району. Порадившись з товаришем, вони вирішили поїхати на місцевий ставок, що знаходиться на території села.

Перебуваючи на ставі, вони випили горілки та поїхали в с Іванівка Теребовлянського району, де ОСОБА_3 мав намір зустрітися із своєю дівчиною . Проте зустріч не відбулась. Перебуваючи в с Іванівка поблизу продуктового магазину «Теко», ОСОБА_3 та ОСОБА_7 придбали ще горілки та пива. Вживши це спиртне, сіли в автомобіль «ВАЗ 21013» р.н НОМЕР_1. та поїхали додому в с Говилів. Керування даним автомобілем здійснював водій ОСОБА_3, а ОСОБА_7 знаходився на передньому місці пасажира.

Приблизно о 21 год. виїхавши на центральну дорогу с Іванівка, рухались зі швидкістю 60-70 км/год, автомобілем «ВАЗ 21013» р.н НОМЕР_1 без вантажу. Під час руху опадів не було, сутеніло, але видимість дороги була хороша. Під час руху в автомобілі було увімкнене ближнє світло фар. Подолавши певну відстань автодороги та наблизившись до центру с Іванівка, ОСОБА_3 побачив гужовий віз із двома пасажирами, що рухався попереду автомобіля у попутному напрямку по його смузі, але ближче до краю дороги. Швидкість руху гужового возу була невеликою і він вирішив здійснити обгін. Так, як гужовий віз під час виконання обгону знаходився на правій частині дороги, а саме ближче до обочини, тому ОСОБА_3 був переконаний, що зможе завершити даний маневр без перешкод. Чи був обладнаний гужовий віз світлоповертачами сказати не може, оскільки не пам'ятає. Під час виконання обгону в зустрічному напрямку транспортних засобів не було. Із-за того, що він не дотримався з гужовим возом безпечної дистанції та безпечного інтервалу, під час початку маневру обгону було допущено наїзд правою частиною автомобіля «ВАЗ 21013» р.н НОМЕР_1 в ліву частину гужового возу. На момент зіткнення швидкість автомобіля, яким керував він складала біля 60 км/год. У результаті наїзду його автомобіль зупинився на смузі зустрічного руху. ОСОБА_3 намагався від'їхати назад, але до нього підійшли працівники ДАІ і запропонували вийти з автомобіля та пояснити, що трапилось та причину дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_7, який перебував на передньому місці пасажира внаслідок зіткнення отримав травму голови і перебував у стесовому стані. Через деякий час приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги.

Сівши в автомобіль працівників міліції, ОСОБА_3 розповів обставини за яких відбувся наїзд керованого ним автомобіля на гужовий віз. У процесі спілкування він дізнався, що внаслідок наїзду одна особа, яка перебувала на возі загинула, а друга травмована, також травмувався пасажир автомобіля ОСОБА_7

Потерпіла ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснила, що перебувала в шлюбі з ОСОБА_6 із 1993 року вони та виховують двоє неповнолітніх дітей. 13 вересня 2008 року заступила на добове чергування у Теребовлянській центральній районній комунальній лікарні де вона працює. Під час чергування приблизно о 20 год. 00 хв. Повідомили , що її чоловік попав у ДТП. Приїхавши на місце ДТП, ОСОБА_8 побачила наслідки даної дорожньо-транспортної пригоди, а саме на правій стороні проїзної частини дороги (на обочині) лежав її чоловік, накритий курткою. Ніяких ознаків життя, коли вона до нього підійшла, ОСОБА_6 уже не подавав. Працівники міліції почали оформляти дану дорожньо-транспортну пригоду, а її чоловіка поклали на вантажний автомобіль, який належить місцевому колгоспу та повезли в морг. ОСОБА_8 також поїхала в морг, а потім її відвезли додому. Також потерпіла пояснила, що їй відшкодовано частину моральної шкоди в сумі 34 654 грн., та просить суд стягнути ще з підсуднього 16 000 грн., моральної шкоди, а

цивільний позов у частині стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду надавши їй право звернутися з даним позовом у порядку цивільного судочинства.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині самим підсудним ОСОБА_3 його вина доводиться матеріалами кримінальної справи, які в судовому засіданні не досліджувалися, оскільки показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного підпадають під ознаки ст. 286 ч.2 КК України, оскільки він керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи міру покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу яка вчинила злочин, що позитивно характеризується, що у вчиненому щиро розкаявся, що шкода моральна частково відшкодована, з іншого боку враховуючи суд враховує те, що злочин вчинено у нетверезому стані, а тому йому слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на З роки.

По справі потерпілою ОСОБА_8, заявлено цивільний позов про стягнення моральної шкоди з підсудного 16 000 гривень. Суд вважає, що позов слід задовольнити. При визначенні суми моральної шкоди суд врахував, перенесені тяжкі душевні та психічні страждання потерпілої, моральні переживання у зв'язку з втратою близької людини, яка мала для потерпілої важливе значення в житті, що на утриманні потерпілої залишилось двоє малолітніх дітей, порушення нормальних життєвих зв'язків через психологічні та моральні переживання, а також те, що потерпілим частково моральну шкоду в сумі 34 654 гривні відшкодовано на досудовому слідстві.

Також потерпіла ОСОБА_8 просить її позов в частині стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду оскільки вона бажає звернутися до суду в порядку цивільного судочинства, суд вважає що заява потерпілої підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 за ст. 286 ч.2 КК України і призначити йому міру покарання на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Цивільний позов про стягнення моральної шкоди заявлений потерпілою ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди з підсудного ОСОБА_3 на суму 16000 гривень задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 в користь потерпілої ОСОБА_8 -16 000 гривень моральної шкоди. Судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи в сумі 375 грн.36 коп., та транспортно-трасологічної експертизи експертизи в сумі 563 грн.04 коп. стягнути з засудженого, в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопльській обл.( роз .pax. а.с.168). Речовий доказ автомобіль автомобіль ВАЗ 21013 р.н. 170-98 який переданий на збереження володільцю залишити у його користуванні.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу змінити на утримання під вартою, взявши його під варту в залі судового засідання негайно, а відбуття покарання рахувати з з 25.12.2008 року.

На вирок може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 діб через Теребовлянський районний суд.