Рішення

від 03.02.2021 по справі 159/1016/19

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/1016/19

Провадження № 2/159/8/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

з участю:

секретаря судового засідання Кузьміної А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Кондратюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Арсенал СТ-11" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал СТ" про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Дочірнього підприємства "Арсенал СТ-11" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал СТ" (далі по тексту - ДП "Арсенал СТ-11") про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань.

Позов обґрунтовано тим, що 08.09.2016 року між ДП "Арсенал СТ-11" та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір № 360/16-ПК на централізовану охорону об`єкта.

Згідно пунктів 1.1. та 1.2. договору, Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону "Спостереження" пунктом централізованого спостереження (ПЦС) приміщення будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Виконавець приймає на себе зобов`язання реагувати на сигнал "Тривога" з моменту постановки Замовником Об`єкта під "спостереження". Час охорони об`єкта за даним договором - цілодобово.

Відповідно до п. 2.1. договору Відповідач зобов`язувався забезпечити у випадку отримання сигналу "Тривога" негайний виїзд і своєчасне прибуття групи швидкого реагування (ГШР) Виконавця на об`єкт в термін до 10 хв.

До обов`язків позивача, згідно розділу 3 договору, увійшло: "Забезпечити чітке виконання визначених інструкцією (Додаток № 4) правил користування сигналізацією. Своєчасно вносити плату за послуги згідно даного договору, тощо".

Свої зобов`язання, передбачені умовами договору, позивач виконував своєчасно та належним чином.

Відповідач допустив порушення договірних зобов`язань, оскільки 24.01.2018 року на об`єкті була скоєна крадіжка товарно-матеріальних цінностей.

Так, позивач вказує, що 23.01.2018 року о 19 год. 50 хв. йому на мобільний телефон надійшло СМС-повідомлення про те, що на об`єкті було припинено електропостачання (вимкнулось світло), про що диспетчер виконавця позивача, як замовника, не повідомляв.

Близько 22 год. 30 хв. того ж вечора, позивач приїхав на об`єкт на власному авто та помітив, що в розподільчому щитку вимкнений автомат, після чого його увімкнув, та оглянувши об`єкт зсередини та ззовні, здав його під охорону. При цьому пересвідчився, чи засвітилась о 22 год. 52 хв. контрольна лампочка, та поїхав додому.

О 00 год. 51 хв. 24.01.2018 року на мобільний телефон позивача прийшло СМС-повідомлення про припинення електропостачання (вимкнення світла), про що знову ж таки диспетчер виконавця позивача не повідомив.

Прибувши вранці 24.01.2018 року о 09 год. 30 хв. на об`єкт, позивач вирішив його оглянути. Під час огляду помітив відчинене вікно в котельні, а коли зайшов у середину приміщення, то побачив, що відсутнє комп`ютерне обладнання, а саме: 48 відеокарт на базі чипсета RX 580 8Gb; 16 відеокарт NVIDIA GTX 1060 6Gb; 8 відеокарт NVIDIA GTX 1060 3Gb; 9 материнських плат Asus H270 Plus; 9 процесорів Celeron G3900; 9 блоків живлення VINGA 1650W; 5 планок оперативної пам`яті 8GB Vcolor; 4 планки оперативної пам`яті 4GB Team; 72 райзера PCI-E; 18 райзерів М2 PCI-E; 1 монітор Samsung 19 ; 1 відеореєстратор InterVision 8 каналів; 1 жорсткий диск WD 4 Tb PURX; 1 блок безперебійного живлення Vinga 600W. Усе вказане обладнання перебувало у робочому стані.

Група швидкого реагування відповідача на місце події по невідомій позивачу причині взагалі не прибула. Також жодного разу диспетчер відповідача не повідомив позивача про розряджання АКБ в централі.

Керуючись п. 6.5. договору, 22.11.2018 року на адресу відповідача позивачем було направлено лист-повідомлення, який було отримано відповідачем 27.11.2018 року, у якому позивач просив директора ОСОБА_3 прибути особисто, або направити свого належним чином уповноваженого представника 03.12.2018 року о 10 год. 00 хв. за адресою об`єкта в АДРЕСА_1 для визначення розмірів збитків, які нанесені позивачу внаслідок невиконання ДП "Арсенал СТ-11" договірних зобов`язань.

Натомість на вказану у листі-повідомлені дату та час за адресою об`єкта ніхто з уповноважених представників відповідача не прибув, про що було складено відповідний акт.

Згодом позивач отримав листа від ДП "Арсенал СТ-11", у якому відповідач відмовився від направлення свого представника для визначення розміру збитків у зв`язку з тим, що ДП "Арсенал СТ-11" вважає, що своєю бездіяльністю не завдало позивачу жодних збитків.

Зважаючи на те, що відповідач фактично самоусунувся від визначення завданих позивачу бездіяльністю збитків (майнової шкоди), позивач визначив їх розмір самостійно, спираючись на вартість викраденого у нього майна, встановлену ФОП ОСОБА_4 згідно довідки про вартість майна від 01.02.2018 року. А відтак, загальна сума завданих позивачу бездіяльністю відповідача збитків (майнової шкоди) становить 1464260 (один мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі двісті шістдесят) гривень.

Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства України та договірним зобов`язанням, а нанесені позивачу бездіяльністю відповідача збитки (майнова шкода) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ДП "Арсенал СТ-11" на його користь збитки в сумі 1 464 260 (один мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі двісті шістдесят) гривень, завдані внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, передбачених договором № 360/16-ПК на централізовану охорону об`єкта від 08 вересня 2016 року. Крім цього, просив стягнути з відповідача витрати з надання професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7000 (сім тисяч) гривень /т. 1 а.с. 1-3/.

Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.02.2019 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву /т. 1 а.с. 99/.

Представник відповідача у встановлений судом термін подав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не визнає позові вимоги позивача та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, представник відповідача вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору на централізовану охорону об`єкта №360/16-ПК від 08.09.2016 року позивачу заподіяна шкода в розмірі 1464260,00 грн., однак наведені обставини не відповідають фактичним обставинам та не стверджуються належними та допустимими доказами.

Так, дійсно між позивачем та відповідачем 08.09.2016 року було укладено договір №360/16-ПК на централізовану охорону об`єкта, яким були передбачено обов`язки сторін.

Відповідач свої обв`язки за договором виконав повністю, оскільки в договорі відсутні обов`язки виконавця повідомляти замовника, тобто позивача, про припинення електропостачання, а позивач не виконав всій дій, необхідних для постановлення об`єкта під охорону.

Зокрема у відповідній інструкції, яка підписана сторонами і є невід`ємною частиною договору зазначено, що при здачі об`єкта під охорону, після вчинення інших попередніх дій, замовник повинен зателефонувати за вказаним в інструкції номером телефону на пульт централізованого спостереження (ПЦС), назвати код об`єкта, назву об`єкта і повідомити оператора про здачу об`єкта під охорону.

Натомість, позивач 23.01.2018 року не виконав умов договору. Зокрема при здачі об`єкта під охорону (тобто безпосередньо перед здачею під охорону) не зателефонував за вказаними в інструкції відповідними номерами телефонів на пульт централізованого спостереження (ПЦС), і, відповідно, не назвав код об`єкта, назву об`єкта і не повідомив оператора про здачу об`єкта під охорону.

Прибувши 24.01.2018 року позивач виявивши, що охоронно-пожежна сигналізація не знаходиться в режимі "Охорона", та пошкоджена цілісність об`єкта (відкрите вікно котельні) не повідомив негайно на ПЦС за зазначеними в інструкції телефонами про такі обставини, а зайшов в будинок та повідомив відповідача лише після приїзду поліції.

За наведених обставин на підставі п. 6.2. договору виконавець звільняється від матеріальної відповідальності, яким передбачено, що виконавець звільняється від матеріальної відповідальності за збитки, завдані Замовнику на об`єкті в разі невиконання замовником умов даного договору, в тому числі, вимог щодо, укріплення об`єкта, зазначених в актах обстеження чи прийомки під охорону об`єкта, якщо це стало причиною нанесення збитків.

Після зняття позивачем 23.01.2018 року будинку з охорони о 23 год. 32 хв. контроль за будинком було знято до моменту наступної постановки будинку під охорону. Однак в послідуючому об`єкт не було поставлено під охорону.

Також позивачем не представлено жодних доказів, на підтвердження його доводів про кількість та вартість майна, що знаходилось в будинку, та, відповідно, про розмір заподіяної позивачеві шкоди, оскільки представлені чеки не підтверджують перелік викраденого майна та його вартість.

На підставі викладеного, представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити /т. 1 а.с. 107-109/.

Скориставшись своїми процесуальними правами, представник позивача подав відповідь на відзив відповідача, в якому виклав свої спростування обставин, викладених у відзиві, та просив позов задовольнити повністю /т. 1 а.с. 126-127/.

В подальшому позивач подав заяву про відмову від позовних вимог в частині відшкодування відповідачем розміру збитків на суму 550242,05 грн. /т. 2 а.с. 180/.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від його позову до ДП "Арсенал СТ-11" про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань, в частині стягнення з відповідача майнової шкоди в сумі 550242,05 грн. Провадження в справі в цій частині позову закрито /т. 2 а.с. 181.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю з підстав, наведених в позовній заяві та у відповіді на відзив, та просили його задовольнити.

Представник відповідача - Кондратюк В.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного позову та вказував на безпідставність позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити в задоволенні даного позову, оскільки відповідачем було повністю дотримано умови договору, а позивач не дотримався інструкції щодо постановки об`єкта під охорону та не довів належними та допустимими доказами кількість викраденого майна.

Суд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення даного позову.

Так, згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

08.09.2016 року між ДП "Арсенал СТ-11" ТзОВ "Арсенал СТ", як Виконавцем, та позивачем ОСОБА_1 , як Замовником, було укладено договір № 360/16-ПК на централізовану охорону об`єкта /т. 1 а.с. 6-9/.

Факт укладення такого договору сторонами по справі не заперечується, а тому додатковому доказуванню не підлягає.

Згідно умов вказаного договору (п. 1.1. та п. 1.2.), Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону "Спостереження" пунктом централізованого спостереження (ПЦС) приміщення будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Виконавець" приймає на себе зобов`язання реагувати на сигнал "Тривога" з моменту постановки Замовником Об`єкта під "Спостереження". Час охорони Об`єкта за даним Договором - цілодобово.

Відповідно до п. 2.1. цього договору, Виконавець зобов`язувався забезпечити у випадку отримання сигналу "Тривога" негайний виїзд і своєчасне прибуття групи швидкого реагування (ГШР) Виконавця на об`єкт (в термін до 10 хв.).

24.01.2018 року на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , була скоєна крадіжка товарно-матеріальних цінностей (комп`ютерного обладнання), що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.01.2018 року та копією протоколу огляду місця події 24.01.2018 року /т. 1 а.с. 10, 164-168/.

Судом встановлено, що зазначена крадіжка мала місце, поміж іншого, з вини відповідача та неналежного виконання ним умов договору.

Так, згідно п. 3.1. зазначеного вище договору, Замовник зобов`язаний забезпечити чітке виконання визначених Інструкцією (Додаток 4) правил користування сигналізацією.

Інструкцією по порядку постановки (зняття) об`єкта під централізовану охорону (Додаток 4 до договору) /т. 1 а.с. 9 (зворот)/ визначено ряд необхідних дій для постановки об`єкта під охорону. Останньою такою дією для постановки на охорону об`єкта є телефонний дзвінок за визначеними в Інструкції номерами телефонів для того, щоб переконатись, що об`єкт прийнятий на охорону.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 суду показав, що він займається підприємницькою діяльністю щодо реалізації різноманітного комп`ютерного обладнання. В грудні 2017 року він придбав значну кількість такого обладнання та зберігав його на горищі житлового будинку в АДРЕСА_1 . Необхідність такого зберігання була пов`язана з тим, що в подальшому мала значно піднятись ціна на вказане обладнання. 23.01.2018 року у вечірню пору на його мобільний телефон прийшло СМС-повідомлення про припинення електропостачання в будинку, який знаходиться під охороною. По приїзду до житлового будинку, виявив вимкнення електроенергії в розподільчому щитку. Після того, як увімкнув електроенергію, оглянув житловий будинок та провів всі необхідні дії для постановки будинку під охорону. При цьому зателефонував на один з номерів, зазначених в Інструкції, та повідомив про постановку об`єкта під охорону. З якого саме номеру телефону він телефонував - не пам`ятає. Вночі 24.01.2018 року на його мобільний телефон знову прийшло СМС-повідомлення про припинення електропостачання в будинку, однак до будинку він приїхав лише вранці та виявив крадіжку комп`ютерного обладнання.

Показання позивача щодо здійснення ним телефонного дзвінка на ПЦС об`єктивно підтверджується письмовими матеріалами справи.

Так, згідно деталізації по локальним і роумінговим дзвінкам, наданих ПрАТ "Київстар", на номер абонента НОМЕР_1 (даний номер зазначено в Інструкції (Додаток 4), 23.01.2018 року о 20 год. 50 хв., 20 год. 51 хв., 20 год. 52 хв. надходили дзвінки /т. 2 а.с. 16/.

Аналогічні вхідні дзвінки орієнтовно в той же період надходили і на інші телефони ПЦС, зазначені в Інструкції /т. 2 а.с. 53 (зворот)/.

Одним з таких дзвінків міг бути дзвінок від позивача, однак позивач не пам`ятає з якого саме номеру телефону він телефонував.

В той же час, ні умовами договору, ні зазначеною Інструкцією не визначено конкретних телефонних номерів, з яких позивач мав телефонувати на ПЦС. Цю ж обставину підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який є працівником відповідача.

Представник відповідача категорично заперечував проти того, що позивачем був здійснений такий дзвінок, на підтвердження чого надав письмові додаткові пояснення, в яких зазначив належність відповідних номерів телефонів іншим особам, які телефонували в той же час на ПЦС /т. 2 а.с. 200-201/.

Проте, суд не може взяти до уваги такі додаткові пояснення, оскільки будь-якими доказами наведена в них інформація щодо належності телефонних номерів іншим особам не підтверджена.

Крім цього, об`єктивність показань позивача щодо належної постановки об`єкта під охорону підтверджується відомостями з журналу пам`яті подій "Охоронної централі INTEGRA" /т. 1 а.с. 13-87/.

Так, як вбачається із вказаного журналу, 23.01.2018 року о 22 год. 52 хв. об`єкт був поставлений на охорону користувачем.

Відповідачем зазначеної обставини не спростовано належними та допустимими доказами. Зокрема, показання допитаних в судовому засіданні свідків відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо технічних причин відсутності об`єкта під охороною не спростовують зазначених відомостей із журналу.

Крім цього, представником відповідача надано історію бази даних приладу "GUARDSAT", який встановлений на ПЦС. Згідно цього документу, починаючи з 22 год. 32 хв. 23.01.2018 року по 12 год. 53 хв. 24.01.2018 року об`єкт не знаходився під охороною /т. 1 а.с. 133-134/.

Проте, суд не може прийняти до уваги цей документ, як належний та допустимий доказ, оскільки такий документ не підписаний уповноваженою особою відповідача, а дані в цьому документі повністю співпадають з відомостями з журналу пам`яті подій "Охоронної централі INTEGRA" лише до 19 год. 58 хв., тобто до першого припинення електропостачання на об`єкті. В подальшому такі дані повністю не співпадають, що суперечить іншим доказам у справі та фактичним обставинам справи.

Доводи представника відповідача щодо неналежності та недопустимості журналу пам`яті подій "Охоронної централі INTEGRA" через недотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 100 ЦПК України відхиляються судом за безпідставністю, оскільки, як встановлено в ході судового розгляду, "Охоронна централь INTEGRA" на даний час знаходиться у власності третьої особи, а тому огляд цього приладу в судовому засіданні може потягнути за собою порушення прав цієї особи. Крім цього, з 23.01.2018 року пройшов тривалий час, а тому відомості на цьому приладі за цей період часу технічно не могли зберегтися.

Таким чином, суд прийшов до переконливого висновку про те, що позивачем належним чином виконано умови договору щодо постановки об`єкта під охорону, а відповідач, не забезпечивши належну охорону об`єкта та виїзд групи швидкого реагування, порушив п. 1.1. та п. 1.2 умов цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охоронну діяльність", суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охоронну діяльність", персонал охорони під час виконання функціональних обов`язків зобов`язаний: забезпечувати цілісність об`єктів охорони та недоторканність майна, що на них зберігається, недоторканність фізичних осіб; припиняти шляхом здійснення заходів реагування правопорушення проти власності, фізичних осіб, порушення режиму роботи об`єктів охорони; негайно у будь-який спосіб повідомляти відповідні правоохоронні органи про вчинення протиправних дій щодо власності, фізичних осіб та інших незаконних дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, у місцях здійснення заходів охорони; зберігати таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційну інформацію про господарську діяльність суб`єктів господарювання, оголошену такою в установленому порядку, відомості про особисте і сімейне життя фізичних осіб, що стали відомі у зв`язку з виконанням службових обов`язків, крім випадків, передбачених законодавством; не вчиняти дій, що порушують громадський порядок.

Згідно ст. 526 ЦПК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 6.1. договору, Виконавець несе матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання, з його вини, покладених на нього договором обов`язків, згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зазначеним договором встановлено ряд обставин, за яких Виконавець звільняється від матеріальної відповідальності за збитки, завдані Замовнику на Об`єкті (п. 6.2. - п. 6.6).

Проте, в ході розгляду справи судом таких обставин не встановлено.

Зокрема, представником відповідача заперечувалось виконання позивачем умов п. 6.5. цього договору.

Так, відповідно до п. 6.5. договору, Виконавець звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено Замовником самостійно без відповідальних працівників Виконавця, при відсутності письмового повідомлення останнього про час визначення розмірів збитків та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання зазначених умов договору, 22.11.2018 року звертався до відповідача з листом-повідомленням про прибуття у визначений час представника Виконавця для визначення розміру збитків /т. 1 а.с. 88-91/.

Оскільки в зазначені в повідомлені дату та час представники відповідача не прибули, було складено відповідний акт від 03.12.2018 року /т. 1 а.с. 92/.

Листом від 03.12.2018 року відповідач повідомив позивача про те, що в даному випадку не вбачається ознак невиконання (неналежного виконання) договірних зобов`язань та потреби направлення свого представника для визначення розмірів збитків /т. 1 а.с. 93/.

Таким чином суд констатує, що позивач повністю виконав умови п. 6.5 договору, оскільки період скерування відповідного повідомлення Виконавцю умовами договору не визначений, а тому дата скерування позивачем такого повідомлення (в даному випадку - більше десяти місяців після події) правового значення не має. Крім цього, як вбачається з показань позивача, останній очікував мирного, позасудового врегулювання ситуації, яка склалась. Зважаючи на обставини справи, такі очікування позивача були цілком виправданими.

Таким чином, оскільки судом встановлено неналежне виконання умов даного договору відповідачем з його вини, зважаючи на зазначені вище правові норми, суд прийшов до висновку про те, що відповідач в даному випадку має нести матеріальну відповідальність за завдані позивачу збитки.

Вирішуючи питання щодо розміру заподіяних позивачу збитків (майнової шкоди), суд прийшов до висновку про те, що заявлена в позові сума таких збитків підтверджується лише частково.

Так, в позовній заяві позивачем зазначено перелік та кількість комп`ютерного обладнання, яке було в нього викрадене, зокрема: 48 відеокарти на базі чимпсета RX 580 8Gb; 16 відеокарт NVIDIA GTX 1060 6Gb; 8 відеокарт NVIDIA GTX 1060 3Gb; 9 материнських плат Asus H270 Plus; 9 процесорів Celeron G 3900; 9 блоків живлення VINGA 1650W; 5 планок оперативної пам`яті 8Gb Vcolor; 4 планки оперативної пам`яті 4Gb Team; 72 райзера PCI-T; 18 райзерів M2 PCI-T; 1 монітор "Samsung 19"; 1 відеореєстратор InterVision 8 каналів; 1 жорсткий диск WD 4 Tb PURX; 1 блок безперебійного живлення VINGA 600W.

Проте, такий перелік та кількість не підтверджені в повному обсязі належними та допустимими доказами.

Як вбачається з товарних чеків, виданих 20.12.2017 року, позивач придбав лише: 40 відеокарт на базі чимпсета RX 580 8Gb; 5 материнських плат Asus H270 Plus; 5 процесорів Celeron G 3900; 5 блоків живлення VINGA 1650W; 40 райзера PCI-T; 10 райзерів M2 PCI-T; 1 жорсткий диск WD 4 Tb PURX та 1 блок безперебійного живлення VINGA 600W.

Крім цього, як встановлено в судовому засіданні, в житловому будинку позивача був встановлений відеореєстратор InterVision 8 каналів, чого не заперечував представник відповідача. Цей відеореєстратор, станом на день крадіжки, був у вжитку, що визнав сам позивач.

Наявність та придбання решти майна, зазначеного в позовній заяві, позивач не підтвердив будь-якими доказами.

Доводи представника відповідача щодо недопустимості та неналежності вказаних вище товарних чеків є необґрунтованими, а тому відхиляються судом з наступних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності та перебуває на спрощеній системі оподаткування (друга група єдиного податку) /т. 2 а.с. 187/.

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Разом з тим, згідно із п. 15 ст. 3 вказаного Закону, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону про захист прав споживачів.

Проте, якщо форму та зміст фіскального касового чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов`язковим відповідно до вказаного Закону, визначено підпунктом 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), то форма та зміст товарного чека на сьогодні законодавчо не визначені.

Тому суб`єкти господарювання, зокрема фізичні особи-підприємці другої групи єдиного податку, можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Таким чином доводи представника відповідача щодо невідповідності форми товарних чеків вимогам законодавства є безпідставними.

Крім цього, в ході судового розгляду судом встановлено, що суми, зазначені в цих товарних чеках, належним чином відображені ФОП ОСОБА_4 в книзі обліку доходів та витрат за 2017 рік /т. 2 а.с. 197/ та у відповідній податковій декларації /т. 2 а.с. 195-196/.

Таким чином, суд не ставить під сумнів придбання зазначених товарів позивачем у ФОП ОСОБА_4 .

Крім цього, наявність такого майна та факт його зберігання позивачем на горищі будинку об`єктивно підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8 , який вказував, що в грудні 2017 року бачив на горищі в будинку позивача коробки з комп`ютерним обладнанням, та протоколом огляду місця події від 24.01.2018 року /т. 1 а.п. 164-168/.

В той же час, суд не приймає до уваги вартість вказаного майна, яка зазначена в товарних чеках, оскільки, згідно висновку експерта № 8545-8547 від 17.12.2019 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, встановлено іншу вартість цього комп`ютерного обладнання /т. 1 а.с. 196-222/.

Ставити під сумнів висновок експерта підстав не вбачається, а тому суд приймає до уваги вартість речей, яка зазначена в цьому висновку.

З врахуванням кількості та вартості речей, а таж з врахуванням того, що відеореєстратор InterVision 8 каналів був у вжитку, загальна сума збитків (майнової шкоди), заподіяних позивачу, становить 601230 грн.

Решту доводів представника відповідача щодо безпідставності позовних вимог суд визнає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не спростовують зазначених вище висновків суду, а тому відхиляє їх.

Таким чином суд повно, всесторонньо та об`єктивно дослідивши наявні в справі докази, прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача збитки (майнову шкоду), завдану внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань, в сумі 601230 грн.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені і документально підтверджені останнім судові витрати в сумі 7000 грн. /т. 2 а.с. 120-124/.

Понесені відповідачем витрати на проведення судової товарознавчої експертизи та на сплату судового збору за витребування доказів, в силу тих же вимог ст. 141 ЦПК України, суд залишає за відповідачем.

Крім цього, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом згідно ЗУ "Про захист прав споживачів", з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 6012,30 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 16, 526, 610, 1166 ЦК України, ст.ст. 8, 13 Закону України "Про охоронну діяльність",суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 Дочірнього підприємства "Арсенал СТ-11" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал СТ" про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Арсенал СТ-11" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал СТ" (код ЄДРПОУ 35298310) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) майнову шкоду, завдану внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань, в сумі 601230 (шістсот одна тисяча двісті тридцять) грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Арсенал СТ-11" Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал СТ" (код ЄДРПОУ 35298310) в дохід держави судовий збір в сумі 6012 (шість тисяч дванадцять) грн. 30 коп.

В задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Повний текст рішення складено та підписано 12 лютого 2021 року.

Головуючий П. Ю. Бойчук