Вирок

від 14.11.2008 по справі 1-99/08

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-99/08

ВИРОК

Іменем України

14 листопада 2008 року Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі головуючого судді Окунь Т.В.

при секретарі Гончар С.Т.

з участю прокурора Пожарова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Комсомольську кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Комсомольська, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, без постійного місця проживання, раніше судимої:

17.05.2000 р. Полтавським обласним судом Полтавської області за ч.3 ст. 142, 44 КК України (ред. 1960 р.) до 5 років позбавлення волі. Звільнилась 23 грудня 2003 року умовно-достроково на 1 місяць 22 дні;

12.02.2007 р. Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. Звільнена від покарання 13.07.2007 року відповідно до ст.1 ЗУ "Про амністію" від 19 квітня 2007 року.

- за ст. 395, ч.2 ст.384 КК України,

встановив:

Підсудна ОСОБА_1 вчинила ряд умисних злочинів проти правосуддя за таких обставин:

23 грудня 2003 р. ОСОБА_1 звільнилась з Качанівської ВК № 54 умовно-достроково на 1 місяць 22 дні, де відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Полтавського обласного суду Полтавської області від 17.05.2000 року.

Постановою Комсомольського міського суду від 13.07.2007 року відповідно п."в" ст.3 ЗУ "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 01.12.1994 року відносно ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік із застосуванням обмежень у вигляді: заборони виходу з квартири по місцю проживання з 21 год. до 05 год. ранку наступного дня, відвідування закладів, де реалізують спиртні напої з метою їх вживання, заборони виїзду за межі встановленого місця проживання без дозволу контролюючого органу та періодичної реєстрації за місцем проживання у відділі MB УМВС кожної першої та четвертої суботи щомісяця з 09 год. до 11 год. Постанову суду було оголошено ОСОБА_1 негайно після проголошення під розписку, з роз'ясненням наслідків порушення правил адміністративного нагляду (а.с. 113).

5 місяців потому, починаючи з грудня 2007 року ОСОБА_1 перестала з'являтися на реєстрацію в Комсомольський MB УМВС, і без дозволу контролюючого органу змінила місце проживаннг в межах міста Комсомольська, виїхавши з дачного будинку в садовому товаристві "Коноплянка" та оселившись в квартирі одного із своїх знайомих за адресою: АДРЕСА_1, де була виявлена проживаючою в січні 2008 року.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, 23 жовтня 2007 року о 15-00 год. під час допиту в судовому засіданні в якості свідка по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2. за ч.2 ст.307 КК України, з метою штучного створення доказів захисту, показала, що вилучений у неї 17 листопада 2006 року наркотичний засіб /за фактом зберігання якого була засуджена 12 лютого 2007 року до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік/ був придбаний нею не у підсудного ОСОБА_2, а в с. Мала Кохнівка, який вона намагалася збути підсудному в його квартирі, а свідчення проти нього на досудовому слідстві дала під тиском з боку працівників міліції.

В судовому засіданні підсудна, за фактом ухилення від адміністративного нагляду не заперечувала обставин вчиненого нею злочину, причину порушення правил адміністративного нагляду пояснила погіршеням сімейних стосунків з чоловіком, з яким перебувала у шлюбі без реєстрації, та неусвідомленням характеру можливих наслідків ухилення від нагляду.

За фактом дачі завідомо неправдивих показань, ОСОБА_1 /визнавши свою вину у придбанні наркотичного засобу в будинку АДРЕСА_2 під час провадження в суді

кримінальної справи за її обвинуваченням за ст.309 КК України /а.с.72/, тобто в умовах, які повністю виключають будь-який тиск/, суду пояснила, що показання на користь підсудного ОСОБА_2. під час допиту в якості свідка, дала внаслідок здійсненої ним погрози на її адресу.

Факт зміни ОСОБА_1 постійного місця проживання був підтверджений в судовому засіданні показаннями працівника міліції ОСОБА_3, що здіснював за нею відповідний контроль, письмовими доказами - аркушами реєстрації контролю за піднаглядною (ах. 116), рапортами по факту здійснених перевірок піднаглядної за місцем її проживання (а.с. 127-131), а також показаннями членами її родини -матер'ю підсудної ОСОБА_4, та ОСОБА_5 - чоловіком, з яким вона спільно проживала без реєстрації шлюбу, і який підтвердив, що дійсно, влітку 2007 року, протягом незначного часу, проживав разом із ОСОБА_1 в дачному будинку своїх батьків, намагаючись налагодити з нею сімейні стосунки та відновити сім'ю. Але, ОСОБА_1, не припинивши вживати наркотики, продовжувала вести асоціальний спосіб життя, і без будь-яких пояснень наприкинці літа залишила його разом з дитиною. На початку вересня він разом із донькою повернувся проживати до матері.

Допитаний в якості свідка засуджений ОСОБА_2 заперечив вчинення ним будь-якого тиску на ОСОБА_1 під час її допиту в якості свідка по кримінальній справі за його обвинуваченням, що в сукупності з тією обставиною, що ОСОБА_1 неодноразово змінювала характер своїх показань /а.с 61, 63, 50/ щодо причини зміни нею показань під час провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 дають суду підставу дійти висновку про намір підсудної уникнути відповідальності за дачу суду завідомо неправдивих показань, та обраний нею в такий спосіб засіб захисту.

Таким чином, надавши оцінку представленим по справі доказам, суд вважає, що умисні дії ОСОБА_1, які виразились в порушенні нею правил адміністративного нагляду у вигляді самовільного залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 395 КК України.

Вірною є також кваліфікація її дій за ч.2 ст.384 КК України, оскільки вона, будучи свідком по кримінальній справі, штучно створила докази захисту шляхом дачі завідомо неправдивих показань.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд приймає до уваги, що скоєні ОСОБА_1 злочини за класифікацією злочинів віднесені до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості. Обтавини, що впливають на призначення покарання, судом не встановлені.

За висновком ЛКК ОСОБА_1 практично здорова, працездатний, перебуває на "Д" обліку з приводу наркоманії, примусового лікування від наркоманії та алкоголізму не потребує. Постійного місця проживання не має, членами родини характеризується негативно, схильна до вживання алкогольних напоїв, за поясненням ОСОБА_7 на даний час ним ініціюється питання щодо позбавлення її батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки в зв'язку з ухиленням матері від виконання нею батьківських обов'язків. Висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини наданий також органом опіки та піклування. Тривалий час ОСОБА_1 ніде не працює, постійного доходу не має, за поясненням дільничого схильна до підпримання асоціальних зв'язків.

Вирішуючи питання щодо міри покарання та її реального відбуття, суд, враховуючи характер вчинених підсудною злочинів та приймаючи дані про її особу, наявність асоціальних зв'язків, відсутність постійного місця проживання, роботи та неодноразові, свідомі факти її ухилення від слідчих органів та суду, приймаючи до уваги положення ст.50 КК України, яка визначає, що покарання, як захід примусу має на меті не тільки покарання, а й виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що найбільш дієвим заходом примусу для підсудної має бути обраний вид покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 за ст. 395 КК України до шести місяців арешту, за ч.2 ст. 384 КК України до 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженій залишити попередній - тримання під вартою.

Строк покарання відраховувати з 16 жовтня 2008 року.

На вирок суду протягом 15 днів з часу його проголошення, засудженою в той же строк з часу вручення копії вироку може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області.