Постанова

від 04.09.2007 по справі 8/370-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/370-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" вересня 2007 р.                                                          Справа №  8/370-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Зав'язуна В.С.

                                                                                    Зарудяної Л.О.

при секретарях                                                             Кулик О.А. ,                     Жарській І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бурка В.Р. - представник за довіреністю від 30.05.07р.            Якименко К.В., довіреність від 30.05.2007р., б/н, (був присутній в

                       судовому засіданні 30.08.2007 р.),

від відповідача: Цимбал Т.І., доручення №2323 від 08.08.2007р., (була присутня в                            судовому засіданні 30.08.2007р.)

                           Котигорох С.П., доручення № 2742 від 03.09.2007 р.,

                            Семенюк І.В. довіреність № 2609 від 31.08.2007 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Ладижинської виправної колонії № 39 Управління Державного Департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "13" березня 2007 р.  у справі № 8/370-06 (суддя Мельник І.Ю.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б. Хмельницького (с. Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області)  

до Ладижинської виправної колонії № 39 Управління Державного Департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області (с. Губник Тростянецького району Вінницької області)   

про стягнення 60583,06 грн.

з перервою в судовому засіданні згідно ст.77 ГПК України

з 30.08.07р. до .04.09.07р.,  

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.03.2007 рокуу справі №8/370-06 позов  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  ім. Б. Хмельницького, с. Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області до  Ладижинської виправної колонії №39 Управління Державного Департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області, с. Губник Тростянецького району Вінницької області про стягнення 60583,06грн. задоволено: стягнуто на користь позивача 60583,06грн. боргу, 605,83 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач  звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду та прийняти новий судовий акт у зв'язку з тим, що Ладижинська виправна колонія №39 знаходиться в скрутному фінансовому становищі та не має можливості погасити борг в розмірі 60583,06 грн. на протязі 6-ти місяців відповідно до оскаржуваного рішення суду.

Крім того, в заявленому клопотанні (вих.№1637 від 01.06.2007 р.), що є, по суті, доповненням до апеляційної скарги, скаржник зазначає про те, що до стягнутої судом суми боргу позивачем було враховано борг, який згідно акту звірки (без печатки та підписів керівника та головного бухгалтера) станом на 01.01.2003 р. становив 34401,90 грн., строк позовної давності щодо якого минув. Однак підтвердити даний факт  належними доказами скаржник не може з врахуванням закінчення строку зберігання первинних бухгалтерських документів.

При цьому, скаржник наголошує, що за актом звірки взаємних розрахунків, складеному згідно даних бухгалтерського обліку Ладижинської виправної колонії УДДУПВП у Вінницькій області №39, проте, не підписаному керівництвом СТОВ  ім.Б.Хмельницького, станом на 01.12.2006 р. заборгованість перед позивачем складала 12182,95 грн.

Крім того, скаржник заперечує отримання продукції згідно деяких накладних, вказуючи на те, що деякі документи, надані представником СТОВ ім.Б.Хмельницького були оформлені з порушеннями, зокрема, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, накладні без підписів одержувача, особи, яка відпускала продукцію, по ряду накладних були відсутні доручення на отримання продукції, номер та серія довіреності не співпадала з даними накладної, довіреності не могли стосуватись накладних, оскільки їх термін дії закінчився або не наступив на момент отримання продукції.

В засіданнях суду представники особи, що подала апеляційну скаргу, підтримали скаргу в повному обсязі, надали пояснення на її обґрунтування та просять скасувати оскаржуваний судовий акт.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, представники позивача в судових засіданнях проти доводів апеляційної скарги заперечили, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважають законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення  представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім.Б.Хмельницького та Ладижинською виправною колонією №39 Управління Державного Департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області існували господарські відносини, за якими остання придбавала у СТОВ ім.Б. Хмельницького продукти харчування.

Поставка товарно-матеріальних цінностей зі сторони позивача здійснювалась  без укладення окремого договору, у якому міг бути визначений строк оплати, на підставі накладних та довіреностей.

Тому, слід зробити висновок, що між сторонами відбулись  угоди, які за своїм змістом є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 224 Цивільного кодексу УРСР та ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)  передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність  другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)  і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання  має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог закону - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Оскільки, як вказує позивач, продукція Ладижинській виправній колонії №39 відпускалась без передоплати, у відповідача виникла заборгованість за отриману продукцію.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами встановлений не був, 04.04.2006 р. СТОВ ім.Б. Хмельницького звернулось до відповідача з претензією (а.с.6,т.1) про сплату коштів за поставлений товар в розмірі 94260,00 грн.

В листі №1501 від 20.04.2006 р. (а.с.7, т.1) Ладижинська виправна колонія №39 визнала наявність заборгованості, однак, зазначила про відсутність можливості погашення боргу, зважаючи на недостатнє бюджетне фінансування.

18.07.2006 р. СТОВ ім.Б. Хмельницького звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Ладижинської виправної колонії №39 60583,06 грн. боргу.  

У відзиві на позовну заяву (а.с.12, т.1) відповідач зазначив, що визнає заборгованість лише в розмірі 13861,54 грн., в той час як стосовно суми боргу 46721,52грн. вважає пропущеним строк позовної давності, на підтвердження чого надав акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2004 р. (а.с.13).

Водночас, в поясненнях до апеляційної скарги (№2610 від 31.08.2007 р.) скаржник зазначає, що начальником УДДПВП України у Вінницькій області  наказом №148 від 28.09.2006 р. "Про списання дебіторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув" згідно наказу №73 від 08.05.2001 р. "Про затвердження порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув" та від 30.10.1998р. №90 "Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків  та інших статей балансу", списана кредиторська заборгованість по Ладижинській ВК - 39 в сумі 43950,92 грн., а тому відповідь на претензію від 20.04.2006 р. за №1501 не може прийматися судом до уваги як визнання боргу відповідачем.

На вимогу апеляційного господарського суду  СТОВ  ім. Б. Хмельницького надало розгорнутий акт звірки по СТОВ ім.Б.Хмельницького і Ладижинської виправної колонії №39 станом на 24 травня 2006 р. (а.с.5-8, т.2), згідно якого заборгованість перед позивачем складає 60583,06 грн. Вказаний акт підписаний начальником та головним бухгалтером Ладижинської ВК №39 з врахуванням зауважень за результатами звірки на суму 11009,00 грн. у зв'язку з невідповідністю накладних і доручень на отримання товару.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку  господарських операцій є первинні документи, які  фіксують факти здійснення господарських операцій, що, зокрема повинні містити посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала  участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа  (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та  її вимірники  (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Як передбачено п.6 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99  при виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "найменування цінностей") у бланку довіреності наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.

Згідно п.8 зазначеної Інструкції строк дії довіреності може встановлюватись не більше як на 10 днів (у даному випадку - 31 день).

Положення п.12 зазначеної Інструкції забороняє відпускати цінності, зокрема, у випадках: а) подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку  заповнення або з незаповненими реквізитами: б) подання довіреності, яка  має виправлення і помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які підписали довіреність.

Згідно п.15 зазначеної Інструкції відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за  довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства - постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.

Разом з тим, з оглянутих в засіданні суду колегією суддів оригіналів довіреностей та накладних, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.15-48, т.2 (за 2001 рік); а.с.50-104, т.2 (за 2002 рік); а.с.106-166,т.2 (за 2003 рік); а.с.2-41,т.3 (за 2004 рік); а.с.43-80, т.3 (за 2005 рік); а.с.82-115, т.3 (за 2006 рік)), дійсно вбачається наявність недоліків в оформленні деяких із вказаних документів.

Так, при дослідженні первинних документів судовою колегією встановлено, що в 2002 році не могло здійснюватись отримання відповідачем цінностей за накладними №№214,215,216 та б/н від 01.05.2002 р. та від 03.05.2002 р. (а.с.50-53, т.2), всього на суму 1566,00 грн., оскільки довіреність №599033 на отримання відповідної продукції (а.с.54, т.2) видано лише 08.05.2002 р., при цьому, підпис на накладних не відповідає підпису у довіреності.

Не може розцінюватись як доказ отримання товару накладна №816 від 06.06.2002 р. на суму 234,00 грн. (а.с.56, т.2), оскільки дія довіреності №131359 від 10.10.2002 р. ще не наступила. Підписи у даних документах також відрізняються.

Слід зазначити, що позивачем не надано вказаної у накладній №593 від 23.12.2003р. (а.с.164,т.2) довіреності №194412, видачу зазначеної довіреності заперечує відповідач. У накладній №591 за грудень 2003 (без вказівки на точну дату) (а.с.165, т.2) відсутнє посилання на будь-яку довіреність. Накладна №579 від 19.12.2003р. (а.с.163) містить посилання на довіреність №194409, яка не надана позивачем.

Накладна №19 від 20.01.2004 р. на суму 750,00 грн. (а.с.2, т.3) містить дописаний та не оговорений в установленому порядку текст "Коваль С.П. дов.№194417". При цьому, довіреність від 30.12.2003 р. ЯЗГ №194417 (а.с.5, т.3) не може стосуватись накладної №19, оскільки строк її дії - до 10.01.2004р., підпис у довіреності не відповідає підпису у накладній зі сторони одержувача.

В накладній №470 від 19.10.2004 р. на суму 624,00 грн. (а.с.34, т.3) посилання на довіреність №253074 від 20.10.2004 р. (а.с.35, т.3), строк дії якої станом на 19.10.2004 р. не наступив. Крім того, підпису особи, що одержала дану довіреність у довіреності не проставлено.

В довіреності №253118 від 08.12.2004 р. (з терміном дії до 18.12.2004р.)(а.с.39, т.3), посилання на яку містять накладні від 23.12.2004р. №592  на суму 1193,00 грн. та №589 на суму 486,00 грн. (а.с.40-41, т.3), також відсутній підпис особи, якій видана довіреність.

В накладних №714 та 715 від 04.07.2005р. (а.с.73,74,т.3) є посилання на довіреність №211971, однак цієї довіреності позивачем не надано. Відповідач заперечує як отримання продукції за цією накладною, так і видачу довіреності.

Накладна №316 від 20.05.2005р. (а.с.66, т.3) не містить посилання на будь-яку довіреність.

Не надано позивачем і зазначену у накладній №493 від 19.05.2005р. (а.с.69, т.3) довіреність №415238. Довіреність ЖЕ ЯИП №415239 від 23.05.2005р. на ім'я Коваля С.П. (а.с.70, т.3) не може стосуватись зазначеної накладної, оскільки видана пізніше.

У накладній №569 від 10.08.2005р. в наявності дописаний та неоговорений текст "Коваль С.П., довіреність 176101" такої довіреності позивачем не надано.

Судом апеляційної інстанції оглянуто в судовому засіданні журнал реєстрації довіреностей за 2006р. Ладижинської ВК №39, оскільки позивачем надано ряд накладних за 2006р. без доручень на уповноважених осіб.

Так, в накладній №354 від 10.04.2006р. (а.с.97, т.3) є посилання на довіреність №285704 видану на ім'я Яременко В.С. Довіреність позивачем не надано. Однак, з журналу реєстрації довіреностей вбачається, що довіреність за таким номером видана 06.04.2006р. Ніколаєнко В.В. на отримання продуктів від СПД Брацюк.

Зазначене вище стосується і накладних №№350,353,486.

В накладній №251(в оригіналі якої дописано дату "10.04.2006р.") є посилання на довіреність №285679 від 19.03.2006р. зі строком дії до 24.03.2006р., тобто вона не може стосуватись зазначеної накладної, підписи у журналі та в довіреності відрізняються.

В накладних №183 та 184 від 01.09.2006р. є посилання на довіреність №682218 видану на ім'я Яременко В.С., однак з журналу реєстрації довіреностей вбачається, що довіреність за цим номером видана 06.09.2006р. на ім'я Ніколаєнко В.В. для отримання яблук від ПЗ Дружба с. Гордіївка.

Враховуючи наведене вище, надані позивачем оригінали накладних та довіреності, за якими відпущено продукцію, які є в даному випадку первинними документами бухгалтерського обліку, що повинні підтверджувати проведення такої господарської операції як купівля-продаж, не можуть слугувати належним доказом відчуження цінностей відповідачу.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності з приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

З врахуванням наведеного позивачем не доведено факту отримання товару за зазначеними вище накладними на загальну суму 11949 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в сумі 48634,06 грн., в решті позову слід відмовити.

Посилання відповідача на пропуск строку позовної давності по заявленим позовним вимогам не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки строк позовної давності позивачем не пропущено.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні в частині суми боргу та судових витрат.

Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ладижинської виправної колонії № 39 Управління Державного Департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 13 березня 2007 року у справі № 8/370-06 змінити в частині суми боргу та судових витрат.

Рішення господарського суду Вінницької області від 13 березня 2007 року у справі № 8/370-06 викласти у такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Ладижинської виправної колонії № 39 Управління Державного Департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області с. Губник Тростянецького району Вінницької області код 08679586 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Б. Хмельницького с. Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області код03730503  48634,06 грн., боргу, 486,34грн., витрат по оплаті державного мита та 94,73грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розстрочкою виконання рішення рівними сумами на шість місяців.

В решті позову відмовити."

3. Видачу судового наказу доручити господарському суду Вінницької області.

4. Справу № 8/370-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Ляхевич А.А.

 судді:

                                                                                           Зав'язун В.С.  

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

 віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - в наряд