Постанова

від 03.02.2021 по справі 907/551/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2021 р. Справа №907/551/17

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Судді-доповідача Дубник О.П.

Суддів Гриців В.М.

Зварич О.В.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

розглянув апеляційну скаргу Заступника начальника Закарпатської обласної прокуратури вих. № 15-1260-17 від 02.12.2020 (вх. № 01-05/3664/20 від 11.12.2020)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 (повний текст ухвали складено 23.11.2020, суддя Ремецькі О.Ф.) про закриття провадження

у справі №907/551/17

за позовом : Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Павшинської сільської ради, с. Павшино Мукачівського району

до відповідача 1 : Мукачівської районної державної адміністрації, м. Мукачево

до відповідача 2 : Мукачівської міської ради, м. Мукачево

про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування рішення про державну реєстрацію,

за участю представників:

від прокуратури: Клак Ю.Г. (посвідчення №057876 від 05.11.2020);

від позивача: не з`явився (належним чином повідомлений);

від відповідача-1 : не з`явився (належним чином повідомлений);

від відповідача-2: Ільтьо І.І. (в порядку самопредставництва).

1. Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису згідно зі ст. 222 ГПК України.

2.Вирішення процесуальних питань.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 (головуючий суддя Дубник О.П., судді Гриців В.М. та Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження та застосовано принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Причини відкладення розгляд у справи викладено в ухвалах суду.

В судове засідання 03.02.2021 з`явилися прокурор та представник відповідача 2 та надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Позивач та відповідач 1 в судове засідання не з`явилися, про судове засідання повідомлялися належним чином на офіційну електронну адресу.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наявність підтверджень про належне повідомлення про розгляд справи позивача та відповідача 1, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності.

Клопотань процесуального характеру до суду не надходило.

3. Короткий зміст позовних вимог .

13.07.2017 в Господарський суд Закарпатської області звернувся керівник Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах Павшинської сільської ради до Мукачівської районної державної адміністрації та Мукачівської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26673065 від 02.12.2015 за Мукачівською міською радою права власності на земельну ділянку площею 227,9123 га, яка знаходиться за адресою: вул. Аеропортна, 2, с. Павшино, Мукачівський район та про зобов`язання Мукачівську міську раду повернути спірну земельну ділянку на користь Павшинської сільської ради.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на незаконне здійснення державної реєстрації права власності за Мукачівською міською радою на земельну ділянку площею 227,9123 га, яка знаходиться за адресою: вул. Аеропортна, 2, с. Павшино, Мукачівський район, та стверджує, що зазначена земля перебуває у комунальній власності Павшинської сільської ради та постійному користуванні Мукачівського міського комунального підприємства Міжнародний аеропорт Мукачево на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ№097996 від 11.09.2008, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №21227786301:00:104:0001.

Прокурор вважає, що спірна земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності Павшинської сільської ради, а тому підлягає поверненню.

Правовою підставою позову зазначає ст. 388, 1212 ЦК України, п. 1 ч. 2 ст. 9, ч. 3 ст. 4-1, п. 1 ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 14, п. 2, 3 ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 20, 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013.

4. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020, відповідно до ст. 52 ГПК України, замінено Павшинську сільську раду на її правонаступника - Мукачівську міську раду та закрито провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що 26.10.2018 на 49 позачерговій сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання прийнято рішення № 1202 "Про добровільне приєднання Павшинської сільської територіальної громади села Павшино Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади міста Мукачева Закарпатської області (міста обласного значення)".

Відповідно до відомостей, зазначених у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006181962 від 13.01.2020, щодо позивача у даній справі -- Павшинської сільської ради (вул. Лесі Українки, буд. 89, с. Павшино, Мукачівського району, 89600, код ЄДРПОУ 20440965), внесено державним реєстратором запис № 13231120011003113 від 03.01.2020 про припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Суд першої інстанції вказує, що предметом заявлених позовних вимог є скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №26673065 від 02.12.2015 за Мукачівською міською радою права власності на земельну ділянку площею 227,9123 га за кадастровим номером 2122786301:00:104:001, яка знаходиться за адресою: вул. Аеропортна, 2, с. Павшино, Мукачівський район та про зобов`язання Мукачівську міську раду повернути спірну земельну ділянку на користь Павшинської сільської ради.

В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції зроблено висновок, що у зв`язку з поєднанням в одній особі позивача та відповідача 2 та переходу до останнього всіх прав та обов`язків реорганізованої Павшинської сільської ради, а відтак, переходу до Мукачівської міської ради права власності на спірну земельну ділянку, судовий розгляд позовних вимог щодо незаконності проведення державної реєстрації права власності та реєстрації такого об`єкту за відповідачем 2 не призведе до відновлення порушення права чи охоронюваного законом інтересу. На час розгляду справи Мукачівська міська рада отримала права власності на спірне майно в силу відповідних нормативно-правових актів, які в установленому законом порядку не оспорені та не скасовані.

Окрім того, відсутній орган місцевого самоврядування, якому за позовними вимогами передбачено обов`язок повернути земельну ділянку та відсутній факт порушення такого права, оскільки таки перейшли від позивача до відповідача 2.

Враховуючи повний перехід прав та обов`язків від позивача до відповідача 2, суд першої інстанції зазначає про відсутність предмету спору за позовними вимогами, а відтак, між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження у справі № 907/551/17 підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

5.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

5.1. Від заступника начальника Закарпатської обласної прокуратури надійшла апеляційна скарга, в якій прокурор просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Прокурор вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною і необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи та неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

На переконання апелянта, закриваючи провадження у справі, судом не враховано той факт, що позов пред`явлено прокурором в інтересах держави в особі Павшинської сільської ради. Апелянт посилаючись на положення ст. 53 ГПК України зазначає, що процесуальним законом прокурору надано право виступати позивачем у справах за позовами в інтересах держави. Крім того, апелянт вважає, що прокурор з метою захисту інтересів держави вправі виступати самостійним позивачем і вимагати розгляду судом його позову по суті, не зважаючи на відсутність уповноваженого органу чи його позицію у справі.

Апелянт зазначає, що органом уповноваженим на захист інтересів держави була Павшинська сільська рада, діяльність якої припинена, у зв`язку з її реорганізацією, проте, спірні питання, які є предметом цієї справи залишилися неврегульованими, а отже інтереси держави незахищеними.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції, без клопотання прокурора, вирішено питання про заміну позивача - Павшинської сільської ради на її правонаступника - Мукачівську міську раду.

Поряд з іншим, апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності предмету спору, оскільки предметом позову у даній справі є скасування незаконного рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на спірну земельну ділянку. При цьому, сам факт припинення діяльності Павшинської сільської ради, у зв`язку з реорганізацією, не зумовлює автоматичного усунення цього порушення, оскільки незаконне рішення державного реєстратора не втратило чинність та не змінено. А неправомірність рішення державного реєстратора прокурором доведена належними і допустимими доказами.

Апелянт зазначає, що у матеріалах реєстраційної справи №792731021227 немає жодних документів, які б слугували підставою для виникнення у Мукачівської міської ради права власності на спірну земельну ділянку. Також у своєму рішенні державний реєстратор зазначив про приватну форму власності на дану земельну ділянку, а у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено, що ця ж земельна ділянка - комунальної форми власності.

Апелянт вказує, що оскаржуване рішення державного реєстратора ніким не скасоване, будь-яких заходів для приведення його у відповідність до закону не вжито, отже спір щодо його скасування залишається не вирішеним, а тому доводи суду першої інстанції щодо відсутності суті спору - передчасні.

Зважаючи на вищенаведене, на думку апелянта, суд зобов`язаний був продовжити розгляд справи, надати оцінку оскаржуваному рішенню державного реєстратора та прийняти обґрунтоване та законне рішення.

А відтак, апелянт вважає, що суд першої інстанції, в порушення вимог чинного законодавства, вирішив спір не дослідивши належним чином докази про наявність чи відсутність предмета спору, з урахуванням доводів наведених прокурором.

5.2. Від відповідача 2 Мукачівської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 у справі №907/551/17 без змін.

Відповідач 2 зазначає, що заявляючи клопотання про закриття провадження у справі №907/551/17, орган місцевого самоврядування виходив з того, що діяльність Павшинської сільської ради, яка була позивачем у даній справі, була припинена у зв`язку з її реорганізацією шляхом приєднання до Мукачівської міської ради, а спірні правовідносини, в даному випадку, не допускають правонаступництва внаслідок поєднання позивача і відповідача в одній особі.

Крім того, відповідач вважає помилковим посилання апелянта на ст. 55 ГПК України, оскільки, у межах судової справи №907/551/17 жодним з учасників судового процесу не подавалось процесуальних заяв в частині відмови від позову чи залишення позову без розгляду.

Також відповідач не погоджується з позицією апелянта щодо обов`язку суду першої інстанції у наданні оцінки оскаржуваному рішенню державного реєстратора з прийняттям відповідного рішення по суті позовних вимог, так як позиція Мукачівської міської ради по суті заявлених позовних вимог не є спростованою, оскільки право власності на спірне майно виникло у органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Разом з тим, відповідач наголошує, що у зв`язку з поєднанням в одній особі позивач та відповідача 2 та переходу до останнього всіх прав та обов`язків реорганізованої Павшинської сільської ради, судовий розгляд позовних вимог щодо незаконності проведення державної реєстрації права власності та реєстрації такого об`єкту за відповідачем 2 не призведе до відновлення порушення чи охоронюваного законом інтересу.

Зважаючи на фактичні обставини справи, відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що орган місцевого самоврядування (Павшинська сільська рада), якому за позовними вимогами передбачено обов`язок повернути земельну ділянку - відсутній, а відтак відсутнім є і сам факт порушення такого права.

На переконання відповідача, що у випадку встановлення судом процесуального випадку за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого.

Відтак, відповідач вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, і в цілому зводяться до висловлення незгоди з висновками Господарського суду Закарпатської області, що викладені в оскаржуваній апелянтом ухвалі про закриття провадження у справі.

6. Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер витягу 48888757) державним реєстратором Мукачівського міськрайонного управління юстиції Онуфрій Наталією Вікторівною, 02.12.2015 проведено державну реєстрацію права комунальної власності земельної ділянки за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н., с. Павшино, вулиця Аеропортна, 2, кадастровий номер 2122786301:00:104:0001, площею 227,9123 га за Мукачівською міською радою (код ЄДРПОУ 38625180), номер запису про право власності 12323956 (а.с.56-57, т.1).

07.04.2017 Прокуратурою Закарпатської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером №42017070000000135 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України щодо неправомірної передачі земельної ділянки площею 227,9123 га, яка розташована на території Павшинської сільської ради у комунальну власність Мукачівської міської ради (а.с.90, т.1).

26.06.2017 керівник Мукачівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах Павшинської сільської ради до Мукачівської районної державної адміністрації та Мукачівської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26673065 від 02.12.2015 за Мукачівською міською радою права власності на земельну ділянку площею 227,9123 га, яка знаходиться за адресою: вул. Аеропортна, 2, с. Павшино, Мукачівський район та про зобов`язання Мукачівську міську раду повернути спірну земельну ділянку на користь Павшинської сільської ради (а.с.9-23, т.1).

30.08.2018 на 44 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання прийнято рішення № 1094 Про надання згоди на добровільне приєднання Павшинської, Нижньокоропецької та Лавківської сільських територіальних громад Мукачівського району до Мукачівської міської територіальної громади , яким Мукачівська міська рада надала згоду на добровільне приєднання Павшинської, Нижньокоропецької та Лавківської сільських територіальних громад Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади Закарпатської області (а.с.101, т.2).

01.10.2018 на 47 позачерговій сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання прийнято рішення № 1161 Про схвалення проекту рішення про добровільне приєднання Павшинської сільської територіальної громади села Павшино Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади міста Мукачева Закарпатської області (міста обласного значення) , яким Мукачівська міська рада схвалила проект рішення про добровільне приєднання Павшинської сільської територіальної громади села Павшино Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади міста Мукачева Закарпатської області (міста обласного значення) (а.с.102, т.2).

26.10.2018 на 49 позачерговій сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання прийнято рішення № 1202 Про добровільне приєднання Павшинської сільської територіальної громади села Павшино Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади міста Мукачева Закарпатської області (міста обласного значення) , яким Мукачівська міська рада добровільно приєднала Павшинську сільську територіальну громаду села Павшино Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади міста Мукачева Закарпатської області (міста обласного значення) (а.с.105-106, т.2).

04.07.2019 на 59 позачерговій сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання прийнято рішення № 1439 Про початок реорганізації Новодавидківської сільської ради, Лавківської сільської ради, Павшинської сільської ради, Шенборнської сільської ради, Нижньокоропецької сільської ради шляхом приєднання до Мукачівської міської ради (а.с.107-114, т.2).

Пунктом 5 рішення 59 позачергової сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 1439, розпочато процедуру реорганізації Павшинської сільської ради (ЄДРПОУ 20440965), місцезнаходження: вул. Лесі Українки,89, с. Павшино, Мукачівський район, Закарпатська область шляхом приєднання до Мукачівської міської ради (ЄДРПОУ 38625180), місцезнаходження: площа Духновича Олександра, 2 м. Мукачево Закарпатська область.

Пунктом 6 рішення 59 позачергової сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 1439 Мукачівську міську радо визнано правонаступником всього майна, прав та обов`язків Павшинської сільської ради.

26.12.2019 на 71 позачерговій сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання прийнято рішення № 1727 Про затвердження передавального акта щодо передачі майна, активів та зобов`язань Павшинської сільської ради, яка припиняється в результаті реорганізації шляхом приєднання до Мукачівської міської ради (а.с.115-116, т.2).

Відповідно до відомостей з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006181962 від 13.01.2020 р. щодо позивача у даній справі - Павшинської сільської ради (вул. Лесі Українки, буд. 89, с. Павшино, Мукачівського району, 89600, код ЄДРПОУ 20440965), внесено запис № 13231120011003113 від 03.01.2020 про припинення юридичної особи в результаті реорганізації (а.с.117-120, т.2).

7. Норми права та висновки якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п.13 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх представників учасників спору, дослідивши доводи, які наведені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 1 ст. 52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" від 05.02.2015 № 157-VIII у Закарпатській області на територіях Мукачівського району та Мукачівської міської ради: Лавківська, Нижньокоропецька, Новодавидківська, Павшинська та Шенборнська сільські ради Мукачівського району рішеннями від 18 і 25 жовтня 2018 року після надання згоди Мукачівською міською радою від 26 жовтня 2018 року приєднавшись утворили Мукачівську міську територіальну громаду з адміністративним центром у місті обласного значення Мукачево, включивши до її складу села Лавки, Нижній Коропець, Нове Давидково, Павшино та Шенборн Мукачівського району.

04.07.2019 на 59 позачерговій сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання прийнято рішення № 1439 Про початок реорганізації Новодавидківської сільської ради, Лавківської сільської ради, Павшинської сільської ради, Шенборнської сільської ради, Нижньокоропецької сільської ради шляхом приєднання до Мукачівської міської ради

Пунктом 6 рішення 59 позачергової сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання № 1439 Мукачівську міську радо визнано правонаступником всього майна, прав та обов`язків Павшинської сільської ради.

26.12.2019 на 71 позачерговій сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання прийнято рішення № 1727 Про затвердження передавального акта щодо передачі майна, активів та зобов`язань Павшинської сільської ради, яка припиняється в результаті реорганізації шляхом приєднання до Мукачівської міської ради (а.с.115-116, т.2).

Відповідно до відомостей з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006181962 від 13.01.2020 р. щодо позивача у даній справі - Павшинської сільської ради (вул. Лесі Українки, буд. 89, с. Павшино, Мукачівського району, 89600, код ЄДРПОУ 20440965), внесено запис № 13231120011003113 від 03.01.2020 про припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що наявними у справі матеріалами підтверджується факт припинення юридичної особи - позивача у справі - Павшинської сільської ради в результаті реорганізації шляхом приєднання до Мукачівської міської ради, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне замінити позивача - Павшинську сільську раду правонаступником - Мукачівська міська рада.

Частинами 1, 5 ст. 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В даному випадку має місце правонаступництво юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Відтак, до відповідача 2 перейшли права та обов`язки припиненої юридичної особи, тобто має місце універсальне правонаступництво.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залучення до участі у справі правонаступника позивача - Мукачівської міської ради.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив (ч.2 ст. 52 ГПК України).

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Господарський процесуальний кодекс України взагалі не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає цей Кодекс і поняття "неналежний позивач", не визначає й механізму заміни останнього, позаяк положення Кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із "самим собою".

Господарський процесуальний кодекс України надає суду першої інстанції можливість за клопотанням позивача залучити до участі у справі належного відповідача, але у даній справі, за сформульованих позовних вимог та характеру спірних правовідносин, підстав для вчинення такої процесуальної дії не було.

Таким чином, у випадку встановлення судом процесуального випадку за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Колегія суддів звертає увагу на необхідність чіткого розмежування понять "предмет спору" і "предмет позову", оскільки позовні вимоги у цій справі стосуються конкретного матеріально-правового об`єкта - земельної ділянки, та позивачем заявлено вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №26673065 від 02.12.2015 за Мукачівською міською радою права власності на земельну ділянку площею 227,9123 га за кадастровим номером 2122786301:00:104:001, яка знаходиться за адресою: вул. Аеропортна, 2, с. Павшино, Мукачівський район та про зобов`язання Мукачівську міську раду повернути спірну земельну ділянку на користь Павшинської сільської ради.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв`язку з поєднанням в одній особі позивача та відповідача 2 та переходу до останнього всіх прав та обов`язків реорганізованої Павшинської сільської ради, а відтак, переходу до Мукачівської міської ради права власності на спірну земельну ділянку, судовий розгляд позовних вимог щодо незаконності проведення державної реєстрації права власності та реєстрації такого об`єкту за відповідачем 2 не призведе до відновлення порушення права чи охоронюваного законом інтересу. На час розгляду справи Мукачівська міська рада отримала права власності на спірне майно в силу відповідних нормативно-правових актів, які в установленому законом порядку не оспорені та не скасовані. Окрім того, відсутній орган місцевого самоврядування, якому за позовними вимогами передбачено обов`язок повернути земельну ділянку та відсутній факт порушення такого права, оскільки таки перейшли від позивача до відповідача 2.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача. А відтак, враховуючи повний перехід прав та обов`язків від позивача до відповідача 2, суд вважає за можливе констатувати відсутність предмету спору за позовними вимогами.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі №907/551/17 порушено 17.07.2017, а відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи, позивача у даній справі - Павшинської сільської ради (вул. Лесі Українки, буд. 89, с. Павшино, Мукачівського району, 89600, код ЄДРПОУ 20440965) внесено 03.01.2020.

Щодо посилання прокурора, що прокурор з метою захисту інтересів держави вправі виступати самостійним позивачем, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

А тому, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі №907/551/19.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

8. Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 102 грн.

Керуючись ст.ст.129, 252, 255, 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 у цій справі без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 15.02.2021.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддя О.П. Дубник

Судді В.М.Гриців

О.В.Зварич