Постанова

від 29.06.2021 по справі 907/551/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 907/551/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - Ільтя І. І. (у порядку самопредставництва),

прокуратури - Семенчука М. А. (посвідчення від 09.07.2020 № 056670),

розглянув касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 (суддя Ремецькі О. Ф.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 (головуючий - Дубник О. П., судді Гриців В. М., Скрипка І. М.) у справі

за позовом керівника Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Павшинської сільської ради

до: 1) Мукачівської районної державної адміністрації,

2) Мукачівської міської ради

про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування рішення про державну реєстрацію.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У липні 2017 року керівник Мукачівської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Павшинської сільської ради (далі - Павшинська сільрада, Сільрада) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Мукачівської районної державної адміністрації (далі - Мукачівська РДА, відповідач-1) та Мукачівської міської ради (далі - Мукачівська міськрада, Міськрада, відповідач-2) про: 1) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.12.2015 № 26673065 (далі - рішення держреєстратора від 02.12.2015, оспорюване рішення) щодо проведення державної реєстрації за Мукачівською міськрадою права власності на земельну ділянку площею 227,9123 га вартістю 185999228 грн, кадастровий номер 2122786301:00:104:0001, яка знаходиться за адресою: Мукачівський район, с. Павшино, вул. Аеропортна, 2 (далі - спірна земельна ділянка); 2) про зобов`язання Міськради повернути спірну земельну ділянку на користь Сільради, з посиланням на положення статей 387, 388, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного кодексу України статей 79 1 , 83, 140, 141, 155 (далі - ЗК України), статей 4 1 , 9, 14, 15, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 20, 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 (далі - Порядок № 868).

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) оспорюваним рішенням незаконно здійснено державну реєстрацію за Мукачівською міськрадою права власності на спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності Павшинської сільради та у постійному користуванні Мукачівського міського комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Мукачево" на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 097996 від 11.09.2008; 2) спірна земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності Сільради, а тому підлягає поверненню.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021, на підставі статті 52 і пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) замінено Павшинську сільраду на її правонаступника - Мукачівську міськраду та закрито провадження у цій справі.

4. Ухвала та постанова мотивовані тим, що: 1) 26.10.2018 Мукачівська міськрада прийняла рішення № 1202 "Про добровільне приєднання Павшинської сільської територіальної громади села Павшино Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади міста Мукачева Закарпатської області (міста обласного значення)", а відповідно до відомостей, зазначених у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.01.2020 № 1006181962, державним реєстратором внесено запис від 03.01.2020 № 13231120011003113 про припинення Павшинської сільради (89600, Мукачівський р-н, с. Павшино, вул. Лесі Українки, буд. 89, код ЄДРПОУ 20440965) як юридичної особи в результаті реорганізації; 2) у зв`язку з поєднанням в одній особі позивача та відповідача-2 та переходу до останнього всіх прав та обов`язків реорганізованої Павшинської сільради, а відтак, переходу до Мукачівської міськради права власності на спірну земельну ділянку, судовий розгляд позовних вимог щодо незаконності проведення державної реєстрації за Міськрадою права власності на такий об`єкт не призведе до відновлення порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача. Крім того, відсутній орган місцевого самоврядування, якому передбачено обов`язок повернути земельну ділянку, а враховуючи повний перехід прав та обов`язків від позивача до відповідача-2, між сторонами відсутній предмет спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування і порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 53, 55, 231, 236 ГПК України, наголошуючи, що: 1) оскільки діяльність Павшинської сільради як органу, уповноваженого на захист інтересів держави, припинено у зв`язку з реорганізацією Сільради, а іншого органу місцевого самоврядування, який міг би здійснити захист інтересів держави у спірних правовідносинах не існує, прокурор у справі набув статусу позивача та як самостійний позивач підтримав позов у повному обсязі та наполягав на продовженні розгляду судом цієї справи по суті. При цьому судами помилково не враховано правову позицію щодо участі прокурора у справі як самостійного позивача, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 921/341/19; 2) на думку скаржника, необґрунтованим є висновок судів щодо відсутності предмету спору, позаяк предметом позову є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, а сам факт припинення діяльності Павшинської сільради у зв`язку з її реорганізацією не зумовлює автоматичного усунення цього порушення, бо рішення держреєстратора від 02.12.2015 не втратило чинності та не змінено, внаслідок чого суди зобов`язані були розглянути справу і надати правову оцінку оспорюваному рішенню.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Мукачівська міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № 907/551/17 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 29.06.2021 о 16:15.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 02.12.2015 державним реєстратором Мукачівського міськрайонного управління юстиції Онуфрій Наталією Вікторівною проведено державну реєстрацію за Мукачівською міськрадою права комунальної власності земельної ділянки площею 227,9123 га, кадастровий номер 2122786301:00:104:0001, за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Павшино, вулиця Аеропортна, 2.

10. 07.04.2017 Прокуратурою Закарпатської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером № 42017070000000135 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України щодо неправомірної передачі земельної ділянки площею 227,9123 га, яка розташована на території Павшинської сільради у комунальну власність Мукачівської міськради.

11. 30.08.2018 на 44 сесії Мукачівської міськради 7-го скликання прийнято рішення № 1094 "Про надання згоди на добровільне приєднання Павшинської, Нижньокоропецької та Лавківської сільських територіальних громад Мукачівського району до Мукачівської міської територіальної громади", яким Мукачівська міська рада надала згоду на добровільне приєднання Павшинської, Нижньокоропецької та Лавківської сільських територіальних громад Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади Закарпатської області.

12. 01.10.2018 на 47 позачерговій сесії Мукачівської міськради 7-го скликання прийнято рішення № 1161 "Про схвалення проекту рішення про добровільне приєднання Павшинської сільської територіальної громади села Павшино Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади міста Мукачева Закарпатської області (міста обласного значення)", згідно з яким Міськрада схвалила проект рішення про добровільне приєднання Павшинської сільської територіальної громади села Павшино Павшинської сільради Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади міста Мукачева Закарпатської області (міста обласного значення).

13. 26.10.2018 на 49 позачерговій сесії Мукачівської міськради 7-го скликання прийнято рішення № 1202 "Про добровільне приєднання Павшинської сільської територіальної громади села Павшино Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади міста Мукачева Закарпатської області (міста обласного значення)", відповідно до якого Міськрада добровільно приєднала Павшинську сільську територіальну громаду села Павшино Павшинської сільради Мукачівського району Закарпатської області до Мукачівської міської територіальної громади міста Мукачева Закарпатської області (міста обласного значення).

14. 04.07.2019 на 59 позачерговій сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання прийнято рішення № 1439 "Про початок реорганізації Новодавидківської сільської ради, Лавківської сільської ради, Павшинської сільської ради, Шенборнської сільської ради, Нижньокоропецької сільської ради шляхом приєднання до Мукачівської міської ради".

Згідно з пунктами 5, 6 рішення Мукачівської міськради від 04.07.2019 № 1439 розпочато процедуру реорганізації Павшинської сільради (код ЄДРПОУ 20440965) шляхом приєднання до Мукачівської міськради (код ЄДРПОУ 38625180), місцезнаходження: площа Духновича Олександра, 2, м. Мукачево, Закарпатська область. Міськраду визнано правонаступником всього майна, прав та обов`язків Павшинської сільради.

15. 26.12.2019 на 71 позачерговій сесії Мукачівської міськради 7-го скликання прийнято рішення № 1727 "Про затвердження передавального акта щодо передачі майна, активів та зобов`язань Павшинської сільської ради, яка припиняється в результаті реорганізації шляхом приєднання до Мукачівської міської ради".

16. Відповідно до відомостей, вміщених у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.01.2020 № 1006181962, щодо позивача - Павшинської сільради (код ЄДРПОУ 20440965) внесено запис від 03.01.2020 № 13231120011003113 про припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Позиція Верховного Суду

17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

18. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

19. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна , скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).

20. У пункті 5.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 та в пункті 5.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 сформульовано правовий висновок про те, що під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

21. У пунктах 22- 24 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 917/468/19 викладено такий правовий висновок:

"Звертаючись з позовом у даній справі, зокрема, до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та визначаючи в якості органу, що уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах саме Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру прокурор фактично створив парадоксальну ситуацію, за якої Позивачем та одним із Відповідачів у справі є одна і так ж особа - Держгеокадастр.

Відповідно до частин 2, 3 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

ГПК України взагалі не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає цей Кодекс і поняття "неналежний позивач", не визначає й механізму заміни останнього, позаяк положення Кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із "самим собою".

ГПК України надає суду першої інстанції можливість за клопотанням позивача залучити до участі у справі належного відповідача, але у даній справі, за сформульованих позовних вимог та характеру спірних правовідносин, підстав для вчинення такої процесуальної дії не було.

Таким чином, у випадку встановлення судом процесуального випадку за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого".

22. Закриваючи провадження у справі, місцевий господарський суд фактично врахував викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 917/468/19 правовий висновок щодо неможливості розгляду заявленого позову за відсутністю предмета спору як такого, оскільки позовні вимоги у цій справі хоча й стосуються конкретного матеріально-правового об`єкта - земельної ділянки площею 227,9123 га, кадастровий номер 2122786301:00:104:0001, власником якої наразі є Мукачівська міськрада, проте беззаперечний факт поєднання Міськради як позивача та відповідача-2 в одній особі внаслідок реорганізації Павшинської сільради об`єктивно виключає виникнення правового конфлікту між позивачем і відповідачем.

23. За таких обставин суд апеляційної інстанції правомірно зазначив про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами з підстав процесуального правонаступництва відповідача-2 стосовно прав і обов`язків позивача (Сільради), оскільки у зв`язку з поєднанням в одній особі позивача та відповідача-2 та переходу до останнього всіх прав та обов`язків реорганізованої Павшинської сільради, а відтак, переходу до Мукачівської міськради права власності на спірну земельну ділянку, судовий розгляд позовних вимог щодо незаконності проведення державної реєстрації права власності та реєстрації такого об`єкту за Міськрадою не призведе до відновлення порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача. Крім того, наразі відсутній орган місцевого самоврядування, у якого в разі задоволення позову виникав би обов`язок відповідача-2 повернути земельну ділянку.

24. Відповідно до частини 5 статті 55 ГПК України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

25. Зважаючи на викладене, касаційна інстанція не бере до уваги безпідставні посилання скаржника на частину 5 статті 55 ГПК України на обґрунтування своїх доводів про підтримання Прокурором, як самостійним позивачем, позову в повному обсязі та його наполягання на продовженні розгляду судом цієї справи по суті, оскільки Прокурор спочатку не був та наразі не є самостійним позивачем у цій справі.

26. Крім того, у цій справі на підставі статті 52 ГПК України відбулося процесуальне правонаступництво відповідача-2 стосовно позивача, натомість з матеріалів справи не вбачається наявності відмови Павшинської сільради (позивача) як органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, від поданого прокурором позову, що могло би бути підставою для застосування Прокурором норми частини 5 статті 55 цього Кодексу.

Наведене свідчить про помилкове ототожнення скаржником процесуальних правовідносин, які є предметом окремого правового регулювання (статтями 52 і 55 ГПК України відповідно).

27. Водночас стосовно позовної вимоги про скасування рішення держреєстратора від 02.12.2015, заявленої Прокурором до Мукачівської РДА (відповідача-1), Верховний Суд зазначає таке.

28. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 04.12.2018 у справі № 915/1377/17 та від 06.11.2019 у справі № 826/3051/18 сформулювала такий правовий висновок:

"Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру".

29. Ураховуючи зазначений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що належним відповідачем позовної вимоги про скасування рішення держреєстратора від 02.12.2015 є Мукачівська міськрада, що з огляду на поєднання Міськради як позивача та відповідача-2 в одній особі у зв`язку з реорганізацією Павшинської сільради свідчить про відсутність предмета спору за обома заявленими позовними вимогами.

30. Наведеним вище повністю спростовується недоречне твердження скаржника про необґрунтованість висновку судів щодо відсутності предмету спору, позаяк предметом позову є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, а сам факт припинення діяльності Павшинської сільради у зв`язку з її реорганізацією не зумовлює автоматичного усунення цього порушення, бо рішення держреєстратора від 02.12.2015 не втратило чинності та не змінено, внаслідок чого суди зобов`язані були розглянути справу і надати правову оцінку оспорюваному рішенню.

31. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

32. Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції щодо участі прокурора у справі як самостійного позивача, викладеної в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 921/341/19, адже у зазначеній справі прокурор самостійно звернувся з позовом до суду в інтересах держави без визначення компетентного органу, оскільки Тернопільська міськрада є одним із співвідповідачів, рішення якого оскаржуються з підстав недотримання вимог земельного та цивільного законодавства, в результаті чого прокурор набув статусу позивача, тоді як у справі № 907/551/17, яка наразі розглядається, Прокурор подав позов в інтересах держави в особі Павшинської сільради як органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

33. Крім того, на відміну від цієї справи, предметом касаційного перегляду в якій є ухвала місцевого господарського суду про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 2 частини 1 статті 231 ГПК України), у справі № 921/341/19 у касаційному порядку переглядалася ухвала Господарського суду Тернопільської області від 04.06.2019 про повернення позовної заяви прокурора на підставі пунктів 1, 2 частини 5 статті 174 ГПК України, яка (ухвала) була мотивована відсутністю передбачених законом виключних підстав для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави, що виключає подібність процесуальних правовідносин у цій справі та справі, на яку посилається скаржник.

34. З наведених раніше мотивів колегія суддів погоджується з обґрунтованими доводами Мукачівської міськради, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.

35. Отже, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли мотивованого висновку про наявність передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України підстави для закриття провадження у справі № 907/551/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

37. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних ухвали та постанови.

Розподіл судових витрат

38. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № 907/551/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді: Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай