Постанова

від 10.02.2021 по справі 210/2314/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1660/21 Справа № 210/2314/20 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Грін Ко

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційні скарги апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року, яке ухвалено суддею Хлистуненко О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо складання повного судового рішення відсутні, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року ПАТ`Фідобанк правонаступником якого на теперішній час є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Грін Ко звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Позовна заява мотивована тим, що 16.09.2014 року між ПУАТ ФІДОБАНК та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1894Ф, у відповідності до якого Банк відкрив позичальнику кредитну лінію з лімітом 840 000,00 грн. терміном погашення - 15.09.2024 р., зі сплатою 18 % річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №1894Ф від 16.09.2014 року, було прийнято заставу нерухомості згідно договору іпотеки від 16.09.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим №880; та договором поруки №1894Ф/1 від 16.09.2014 р.укладеного між ПУАТ Фідобанк та ОСОБА_2 та договором поруки №1894Ф/2 від 16.09.2014р. укладеного між ПУАТ Фідобанк та ОСОБА_3 .

Відповідно до рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року №8 Про віднесення Публічного акціонерного товариства ФІДОБАНК до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року №783 Про запровадження тимчасової адміністрації в ПУАТ ФІДОБАНК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку . Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУАТ ФІДОБАНК з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно.У подальшому, правлінням Національного банку України прийнято рішення від 18 липня 2016 року №142-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУАТ ФІДОБАНК , на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 липня 2016 року №1265 Про початок процедури ліквідації ПУАТ ФІДОБАНК та делегування повноважень ліквідатора банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПУАТ ФІДОБАНК з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року .

За результатами перевірки ознак нікчемності правочинів, що проводилась за наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ ФІДОБАНК №71 від 26 листопада 2019 року, було встановлено нікчемність вчинених правочинів, зокрема встановлено, що 16.09.2014 року між ПУАТ ФІДОБАНК та гр.. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1894Ф у відповідності до якого Банк відкрив позичальнику кредитну лінію з лімітом 840 000,00 грн., з терміном погашення - 15.09.2024 р., станом на 18.05.2016 р. залишок строкової заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №1894Ф становив 299 921,08 грн., з яких: 296918,47 грн. - за тілом кредиту (б/р 2203), 3 002,61 грн. - за процентами (б/р 2208).

18.05.2016 року з рахунку б/р 2909 (Інша кредиторська заборгованість) ОСОБА_1 було здійснено погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №1894Ф в сумі 296 000,00 грн., погашення відбулось за рахунок коштів, що надійшли на рахунок іншої кредиторської заборгованості б/р 2909 з поточного рахунку ОСОБА_4 .

За результатами аналізу руху коштів по рахункам ОСОБА_4 № НОМЕР_1 , а також № НОМЕР_2 , встановлено, що 17.05.2016р. Банком було здійснено дострокове повернення депозиту ОСОБА_4 , розміщеного згідно депозитного договору № 43626-840/2016 від 08.04.2016р., в сумі 25 000,00 доларів США, з подальшим здійсненням продажу валюти та зарахуванням 18.05.2016 р. гривні на поточний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 .

Повне погашення заборгованості за Кредитним договором №1894Ф здійснено ОСОБА_1 20.05.2016р., шляхом внесення готівкових коштів через касу банку в розмірі 4 108,82 грн. на рахунок № НОМЕР_3 для погашення тіла кредиту в сумі 18,47 грн. та процентів в сумі 3 190,35 грн. Після проведення погашення обліковуваної в балансі Банку заборгованості ОСОБА_1 Банком 24.06.2016р. проведено списання засобів забезпечення по Кредитному договору №1894Ф.

Оскільки, відповідно до рішення Правління НБУ №8 від 20.05.2016р., починаючи з 20 травня 2016 року ПУАТ ФІДОБАНК було віднесено до категорії неплатоспроможних, станом на кінець дня - 18.05.2016 р. залишок коштів на кореспондентському рахунку Банку в Національному банку України, за рахунок яких ПУАТ ФІДОБАНК міг забезпечити проведення реальних платежів, становив 203 710,02 грн. В той час, як обсяг незадоволених кредиторських вимог до Банку, що тільки офіційно був зареєстрований та обліковувався в Банку на відповідних рахунках, станом на 18-00 год. 18.05.2016 р. в еквіваленті складав 547 309 298,16 грн. Операція перерахування/переміщення коштів з рахунку ОСОБА_4 (рах. НОМЕР_1 ) на рахунок Іншої кредиторської заборгованості ОСОБА_1 № НОМЕР_3 в сумі 296 000,00 грн. відбувалось в неробочий час (18.05.2016 р. о 19:48 год.) з порушенням приписів наказу № 264 від 06.08.2015 р. Щодо режиму роботи відділень ПУАТ ФІДОБАНК та наказу № 534 від 14.06.2013 р. Щодо затвердження в ПУАТ ФІДОБАНК після операційного часу .

Рішенням уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПУАТ ФІДОБАНК №7 від 28.11.2019 р. вчинений правочин щодо перерахування коштів з поточного рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_3 в сумі 296 000,00 грн., а також правочин щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №1894Ф в сумі 296 000,00 грн. від 18.05.2016р., було вирішено віднести до категорії нікчемності, визначеним п.7 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та застосування до наведених правочинів наслідки недійсності, обумовленості п.2 ст. 216 ЦПК України, у зв`зку з чим просив суд стягнути заборгованість в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, частини наявної заборгованості в сумі 140 000,00 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року позовні вимоги ПАТ ФІДОБАНК задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ФІДОБАНК частину наявної заборгованості в сумі 140 000,00 гривень за Кредитним договором №1894Ф від 16.09.2014р., що укладений між ПУАТ ФІДОБАНК та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ФІДОБАНК судовий збір в розмірі по 700 гривень 67 копійок з кожного.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідачем ОСОБА_1 було здійснено повне погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 1894Ф, про що уповноваженою особою Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПУАТ Фідобанк видано довідку про відсутність заборгованості та закриття кредитної угоди № 1894Ф від 16.09.2014 року.

Судом першої інстанції не враховано правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 911/3880/15 та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц. в яких зазначено, що дії щодо перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок не є правочинами, а є банківськими операціями, а тому підстав для задоволення позовних вимог у суду першої інстанції не було.

Позивачем не доведено факту надання відповідачу ОСОБА_5 переваг при здійсненні банківських операцій, приписи наказу № 264 від 06.08.2015 року Щодо режиму роботи відділень ПУАТ Фідобанк не можуть свідчити про надання переваг ОСОБА_4 . У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Таким чином, обставини здійснення переказу коштів на рахунок в післяопераційний час не можуть бути доказом нікчемності правочинів, оскільки клієнт банку не несе відповідальності за фактичне здійснення переказу працівниками банку в післяопераційний час.

Судом першої інстанції не надано оцінки наданим доказам ОСОБА_1 як кожному окремо, так і в їх системному зв`язку між собою, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.09.2014 року між ПУАТ ФІДОБАНК та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1894Ф, у відповідності до якого Банк відкрив позичальнику кредитну лінію з лімітом 840 000,00 грн. терміном погашення - 15.09.2024 р., зі сплатою 18 % річних (а.с. 11-15).

Виконання умов кредитного договору забезпечені договорами поруки укладеними 16 вересня 2014 року між позивачем та ОСОБА_2 №1894Ф/1 та ОСОБА_6 №1894Ф/2, відповідно до умов яких останні зобов`язалась відповідати перед Кредитором за невиконання Боржником усіх його Боргових зобов`язань (а.с. 16-19).

Постановою Правління Національного банку України №783/БТ від 04 грудня 2014 року запроваджено особливий режим контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства ФІДОБАНК 04 грудня 2015 року (а.с. 30-31).

01 грудня 2015 року постановою Правління Національного банку України №849/БТ у пункті 1 постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року №783/БТ Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства ФІДОБАНК та призначення куратора цифри та слово 2015 року замінено цифрами та словом 2016 року (а.с.32).

Станом на 18.05.2016 р. залишок строкової заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №1894Ф становив 299 921,08 грн., з яких: 296918,47 грн. - за тілом кредиту (б/р 2203), 3 002,61 грн. - за процентами (б/р 2208).

17.05.2016р. Банком здійснено дострокове повернення депозиту ОСОБА_4 , розміщеного згідно депозитного договору № 43626-840/2016 від 08.04.2016р., в сумі 25 000,00 доларів США, з подальшим здійсненням продажу валюти та зарахуванням 18.05.2016 р. гривні на поточний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 .

18.05.2016 року з рахунку б/р 2909 (Інша кредиторська заборгованість) ОСОБА_1 було здійснено погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №1894Ф в сумі 296 000,00 грн., погашення відбулось за рахунок коштів, що надійшли на рахунок іншої кредиторської заборгованості б/р 2909 з поточного рахунку ОСОБА_4 .

Рішенням Правління Національного банку України від 19 травня 2016 року ПУАТ ФІДОБАНК віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів (а.с.28)

Також, рішенням Правління Національного банку України №8 від 20 травня 2016 року, віднесено ПУАТ ФІДОБАНК до категорії неплатоспроможних (а.с.29).

20.05.2016р відповідачем ОСОБА_1 відбулось повне погашення заборгованості за Кредитним договором №1894Ф шляхом внесення готівкових коштів через касу банку в розмірі 4 108,82 грн. на рахунок № НОМЕР_3 для погашення тіла кредиту в сумі 18,47 грн. та процентів в сумі 3 190,35 грн. Після проведення погашення обліковуваної в балансі Банку заборгованості ОСОБА_1 Банком 24.06.2016р. проведено списання засобів забезпечення по Кредитному договору №1894Ф.

Рішенням Правління Національного банку України №142-рш від 18 липня 2016 року вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПУАТ ФІДОБАНК (а.с.7).

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1265 від 19 липня 2016 року, розпочато процедуру ліквідації ПУАТ ФІДОБАНК з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року включно, також вирішено призначити уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делегувати всі повноваження ліквідатора ПУАТ ФІДОБАНК , визначені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52?, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленку О.В. строком на два роки з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року включно (а.с.8).

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1836 від 02 липня 2018 року, продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПУАТ ФІДОБАНК на два роки з 20 липня 2018 року по 19 липня 2020 року включно, а також продовжено повноваження ліквідатора ПУАТ ФІДОБАНК провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Коваленку О.В. строком на два роки з 20 липня 2018 року по 19 липня 2020 року включно (а.с.9).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2732 від 25 жовтня 2019 року відсторонено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ ФІДОБАНК та відкликано всі повноваження ліквідатора, делеговані Фондом провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Коваленку О.В. з 28 жовтня 2019 року, та з 28 жовтня 2019 року призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ ФІДОБАНК визначені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Білій І.В. (а.с.10).

28 листопада 2019 року рішенням №7 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ ФІДОБАНК Білою І.В. вирішено віднести до категорії нікчемних за критеріями нікчемності, встановленими п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та вважати нікчемними правочин щодо перерахування коштів з поточного рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , проведений 18.05.2016р. в сумі 296 000,00 грн. з призначенням платежу : Перерахування коштів для погашення Кредитної заборгованості ОСОБА_1 згідно кредитного договору №1894Ф від 16.09.2014 р. , а також правочин щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №1894Ф від 16.09.2014р. в сумі 296 000,00 грн.(а.с.27).

06 грудня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 направлено повідомлення про нікчемність правочинів, відповідно до якого вимагалось від позичальника негайно, але не пізніше 30-ти днів з моменту отримання даного повідомлення, погасити відновлену в порядку застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів заборгованість в сумі 296 000,00 та додатково-нараховані платежі за Кредитним договором №1894Ф від 16.09.2014 р. (а.с.20-22).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з визнанням нікчемності правочину відповідач має не погашену заборгованість за кредитним договором № 1894 від 16.09.2014 року, яка підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4 , 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК , іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1 , 8 Конституції України ). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до статті 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4 , 26 , 27 , 37 , 38 вказаного Закону , свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.

У частинах першій, третій статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

У частинах другій, третій статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Таким чином згідно з положеннями статей 37 , 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення фактів нікчемності правочинів, повідомлення про виявлення нікчемного правочину його сторін.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до положень статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями приймати рішення про визнання правочинів нікчемними.

При наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палата Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Як вбачається з матеріалів справи 16.09.2014 року між ПУАТ ФІДОБАНК та гр.. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1894Ф у відповідності до якого Банк відкрив позичальнику кредитну лінію з лімітом 840 000,00 грн., з кінцевим терміном погашення - 15.09.2024 р.,

Відповідальність ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості за кредитним договорором забезпечувалась заставою нерухомого майна згідно договору іпотеки від 16.09.2014 року, договором поруки № 1894Ф/1 від 16.09.2014 року укладеного з ОСОБА_2 , договором поруки № 1894Ф/2 укладеного з ОСОБА_3 .

Станом на 18.05.2016 р. залишок строкової заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №1894Ф становив 299 921,08 грн., з яких: 296918,47 грн. - за тілом кредиту (б/р 2203), 3 002,61 грн. - за процентами (б/р 2208).

17.05.2016р. Банком здійснено дострокове повернення депозиту ОСОБА_4 , розміщеного згідно депозитного договору № 43626-840/2016 від 08.04.2016р., в сумі 25 000,00 доларів США, з подальшим продажем валюти та зарахуванням 18.05.2016 р. гривні на поточний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 .

18.05.2016 року з рахунку б/р 2909 (Інша кредиторська заборгованість) було здійснено погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №1894Ф в сумі 296 000,00 грн., погашення відбулось за рахунок коштів ОСОБА_4 .

На момент проведення вищевказаних правочинів було встановлено, що станом на 18-00годин 18 травня 2016 року залишок коштів на кореспондентському рахунку Банку в Національному банку України, за рахунок яких ПУАТ Фідобанк міг забезпечити проведення реальних платежів, становив 203 710, 02 грн., в той час, як обсяг незадоволених кредиторських вимог до Банку складав 547 309 298,16 грн.

Проведення вказаної операції проводилось у неробочий час 18.05.2016 року о 19-48 год. в порушення приписів наказу № 264 від 06.08.2015 року Щодо режиму роботи відділень ПУАТ Фідобанк та наказу №534 від 14.06.2013 року щодо затвердження в ПУАТ Фідобанк післяопераційного часу . Операція з переміщення коштів з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_4 в якості погашення кредитної заборгованості була проведена 19.05.2016 року о 1-59 год., що свідчить про явне надання переваг зазначеним клієнтам Банку, не передбачених законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань мало стати наслідком збільшення активів Банку в результаті надходження відповідної суми коштів і, як наслідок, зміни структури банківського балансу в дохідній частині в бік збільшення.

Таким чином, фактичне виконання ОСОБА_1 прийнятих на себе зобов`язань, здійснене шляхом проведення зазначених внутрібанківських операцій не призвело до настання обумовленого Кредитним договором № 1894Ф результату, що свідчить про фіктивність проведеної оплати та надання особам, що їх проводили, нічим не обумовлених переваг.

У зв`язку з чим, рішенням Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПУАТ Фідобанк №7 від 28.11.2019 року було віднесено до категорії нікчемних з підстав підстав відповідності за наявними ознаками критеріям нікчемності, визначеним п. 7 ч.3 ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Отже, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для того, щоб вважати даний правочин нікчемним на підставі ч.2 ст. 215 ЦК України, п.7 ч. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Згідно з положеннями частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.5 ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Отже, з аналізу чинного законодавства, яке регламентує спірні правовідносини слідує, що Фонд, або його уповноважена особа, наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідачів в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину частину наявної заборгованості в сумі 140 000 грн.

Доводи апеляційної скарги, щодо недоведення факту надання відповідачу ОСОБА_1 переваг при здійсненні банківських операцій, колегія суддів до уваги не бере, оскільки під перевагами в даному випадку вбачається можливість для ОСОБА_1 зменшення власної дебіторської заборгованості через її погашення, без здійснення реальних платежів в оплату існуючого боргу. Внаслідок чого ОСОБА_4 , яка здійснила погашення боргу ОСОБА_1 та ініціювала відповідне внутрібанківське перерахування коштів на суму 296 000 грн. - набула переважне право отримати грошові кошти від своїх кредиторських вимог в індивідуальному порядку шляхом набуття права вимоги до позичальника, а не у порядку черговості, передбаченої ст.. 52 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Крім того, проведення вказаної операції проводилось у неробочий час 18.05.2016 року о 19-48 год. в порушення приписів наказу № 264 від 06.08.2015 року Щодо режиму роботи відділень ПУАТ Фідобанк та наказу №534 від 14.06.2013 року Щодо затвердження в ПУАТ Фідобанк післяопераційного часу , операція з переміщення коштів з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_4 в якості погашення кредитної заборгованості була проведена 19.05.2016 року о 1-59 год., що свідчить про явне надання переваг зазначеним клієнтам Банку.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано оцінки наданим доказам ОСОБА_1 як кожному окремо, так і в їх системному зв`язку між собою, оскільки на думку колегії суддів це не призвело до неправильного висновку суду.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 911/3880/15 та в постанові від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц. в яких зазначено, що дії щодо перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок не є правочином, оскільки, згідно з положеннями статей 37, 38 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд, або його уповноважена особа, наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 10 лютого 2021 року.

Головуючий:

Судді: