Ухвала

від 22.03.2021 по справі 210/2314/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 березня 2021 року

м. Київ

справа № 210/2314/20

провадження № 61-3755ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Фідобанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості у порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у вказаній справі.

У касаційній скарзі заявниця посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень. Зокрема, заявниця у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16, від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16, від 13 березня 2019 року у справі № 636/99/17-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 та постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 911/3880/15, від 16 квітня 2018 року у справі № 755/7502/16-ц, від 03 лютого 2021 року у справі № 344/9078/16-ц.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За правилом пункту 1 частини другої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів у розмірі 140 000,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Разом з тим, у касаційній скарзі міститься посилання заявниці на те, що судами не врахованоправові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц (провадження № 14-209цс18) та постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 911/3880/15.

Такі доводи касаційної скарги є істотними та підлягають перевірці за матеріалами справи, оскільки свідчать про те, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Водночас не може бути підставою для відкриття касаційного провадження у цій малозначній справі посилання заявниці на те, що вона позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт б пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки заявницею не зазначено у якій саме конкретній справі (номер справи) вона позбавлена можливості спростувати такі обставини.

Також необґрунтованими є посилання заявниці на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для неї (підпункт в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки поняття суспільного інтересу та винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявниця не навела переконливих доводів та не надала відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа становить значний суспільний інтерес тамає для неї виняткове значення.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог закону щодо форми та змісту.

За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.

Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги підлягають перевірці за матеріалами справи, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів указаної вище справи.

Разом із тим, у касаційній скарзі міститься клопотання про зупинення виконання (дію) рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вказане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 лікує онкологічну хворобу, лікування потребує значних матеріальних вкладень, звернення до виконання оскаржуваного судового рішення може призвести до неможливості оплати лікування та незворотніх наслідків.

Згідно зі змістом частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Оскільки заявницею оскаржується судові рішення про задоволення вимог позивача про стягнення із відповідачів 140 000,00 грн, що є значною сумою, і виконання цих судових рішень до їх перегляду судом касаційної інстанції може призвести до звернення стягнення на майно заявниці, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання заявниці про зупинення виконання (дію) судового рішення та наявність підстав для його задоволення.

Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 394, 436 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Фідобанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості у порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину .

Витребувати із Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 210/2314/20.

Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання (дію) рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року задовольнити.

Зупинити виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року до закінчення касаційного провадження.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик