Постанова

від 15.02.2021 по справі 922/1522/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2021 р. Справа № 922/1522/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

прокурор - Горгуль Н.В., за посвідченням;

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Актівсерв , м. Київ вх. № 3450 Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2020 р. у справі № 922/1522/20 (суддя - Рильова В.В., повний текст складено та підписано 17.11.2020 р.)

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Актівсерв , м. Київ

про стягнення 263 780,15 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - ХМР, позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Актівсерв (далі - ТОВ Актівсерв , відповідач) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 263 780,15 грн. на підставі ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що за період з 17.11.2016 р. по 23.06.2018 р. відповідач використовував земельну ділянку кадастровий номер 6310138800:01:011:0017 площею 0,1070 га, на якій розташована будівля, нежитлові приміщення якої належать відповідачеві на праві власності, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

Прокурор стверджує, що відповідач, за відсутності укладеного договору, у заявлений до стягнення період зберігав кошти та не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, чим збільшив вартість власного майна, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2020 р. позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 263 780,15 грн., а на користь прокуратури - судовий збір у сумі 3 956,70 грн.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що сума, відображена позивачем у розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без належних правових підстав площею 0,1070 га з кадастровим номером 6310138800:01:011:0017, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 6/8, та на якій знаходяться належні відповідачу на праві власності нежитлові приміщення, відповідає вимогам законодавства, включає всі здійснені ТОВ Актівсерв проплати та є арифметично правильною

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що розрахунки, долучені до листа Департаменту територіального контролю ХМР № 5014/0/26-20 від 24.03.2020 р., не можуть вважатися письмовими доказами у справі, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів, зазначених у ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації .

Також скаржник наголошує, що матеріали справи не містять квитанцій або касових чеків на підтвердження надсилання прокурором позовної заяви учасникам справи, - в матеріалах справи наявні лише описи документів, що надсилалися ХМР й ТОВ Актівсерв .

18.01.2021 р. через канцелярію суду від Харківської місцевої прокуратури № 5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, а 02.02.2021 р. - письмові пояснення на виконання ухвали суду від 18.01.2021 р.

Прокурор у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, з урахуванням зазначених пояснень.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.04.2020 № 206158717, право власності на нежитлові приміщення підвалу № 1-:-7; 9-:-12, 1-го поверху № 1-3, 4а, 5а, 6а, 7-26, 2-го поверху № 1-13, 15, 16, 18, 19, 20, 24-26, 11а, 12а, мансарди № 1-9, 11-18 в літ. "Б-2" загальною площею 1945,0 кв.м, які розташовані на земельній ділянці (кадастровий номер: 6310138800:01:011:0017) по вул. Кооперативна, 6/8 у м. Харкові зареєстровано 08.02.2013 за ТОВ "Актівсерв" на підставі свідоцтва про право власності від 01.04.2009.

Актом обстеження земельної ділянки від 27.06.2017 р. Департаменту територіального контролю ХМР встановлено, що право використання земельної ділянки, яка розташована по вул. Кооперативній, 6/8 ПП Активсерв не поновлено та не переоформлено; земельна ділянка частково огороджена, використовується для експлуатації та обслуговування двоповерхової нежитлової будівлі.

Після проведення зазначеного обстеження, Департаментом територіального контролю ХМР надіслано відповідачеві попередження, за яким розмір недоотриманих коштів за останні 3 роки, які повинні були надійти до бюджету м. Харкова як плата за землю за використання ТОВ Активсерв земельної ділянки складає 1 002 209,36 грн.

17 січня 2020 року Департаментом територіального контролю ХМР, в порядку статті 189 Земельного кодексу України, здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Кооперативна, 6/8, м. Харків, кадастровий номер 6310138800:01:011:0017, за результатами якого головним спеціалістом відділу самоврядного контрою за використанням земель складено Акт обстеження спірної земельної ділянки. Згідно з цим Актом, вивченням наявних документальних матеріалів та інформації виконавчих органів міської ради встановлено:

- рішенням ХМР від 30.04.2003 за №107/03 Фірмі "Магістр" ТОВ надано в оренду земельну ділянку по вул. Кооперативній, 6/8 у м. Харкові загальною площею 0,1070 га для обслуговування нежитлових приміщень строком до 19.03.2028, на підставі якого між Харківською міською радою та Фірмою "Магістр" ТОВ укладено договір оренди земельної ділянки № 8863/03 від 04 грудня 2003 року;

- право оренди земельної ділянки Фірмі "Магістр" ТОВ припинено (інше речове право припинено 17.11.2016, акт приймання - передачі земельної ділянки до земель запасу міста від 19.12.2016 № 198/19);

- рішенням Харківської міської ради Харківської області від 20.09.2017 за № 740/17 ТОВ "Актівсерв" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер: 6310138800:01:011:0017) по вул. Кооперативній, 6/8 у м. Харкові загальною площею 0,1070 га для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень строком до 01.10.2022;

- на підставі цього рішення між Харківською міською радою та ТОВ "Актівсерв" укладено договір оренди землі від 13.06.2018 (номер запису про інше речове право: 26804045);

- з 17.11.2016 по 23.06.2018 ТОВ Актівсерв використовувало земельну ділянку (кадастровий номер: 6310138800:01:011:0017) площею 0,1070 га по вул. Кооперативній, 6/8 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 ЗК України.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.04.2020 № 206157065, право оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 6310138800:01:011:0017) по вул. Кооперативна, 6/8 у м. Харкові загальною площею 0,1070 га з 23.06.2018 зареєстровано за ТОВ "Актівсерв".

Відповідно до листа Головного Управління ДФС у Харківській області № 7205/9/20-40-12-03-18 від 06.03.2019, ТОВ "Актівсерв" у період з 01 лютого 2017 року по 01 лютого 2018 року сплачено 66 669,92 грн. земельного податку; за період з 01 лютого 2018 року по 01 лютого 2019 року сплачено 19 727,74 грн. земельного податку та 261 211,40 грн. - орендної плати.

Харківською міською радою також здійснено розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Актівсерв" коштів у розмірі орендної плати. Відповідно до листа Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 5014/0/226-20 від 24.03.2020 розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 1070 кв.м. (кадастровий номер 6310138800:01:011:0017) по вул. Кооперативна, 6/8 у м. Харкові за період з 01.05.2017 по 31.05.2018 становить 291 572,68 грн.

У розрахунках міститься інформація про зонування міста та арифметичні показники коефіцієнтів: Кф - коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, який станом на 2017 та 2018 роки становив 2; Км2 - коефіцієнту, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах міста, який становив 3,13; та КмЗ - коефіцієнту, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території становив 1,12664.

Так, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті ТОВ "Актівсерв" за період з 01.05.2017 по 31.12.2017 становив 27 792,53 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 4 168 880 грн., ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%.

За період з 01.01.2018 по 31.05.2018 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті ТОВ "Актівсерв" становив - 27 792,53 грн., який складається з нормативної грошової оцінки - 4 168 880 грн., ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки -1, відсотку строку оренди - 100,00%.

Отже, за період з 01.05.2017 по 31.12.2017 (за 8 місяців) розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів склав 222 340,24 грн. З урахуванням сплачених ТОВ "Актівсерв" 66 669,92 грн. земельного податку, тобто в місяць 5 555,83 грн. (44 446,64 грн. сплачено за 8 місяців), за період з 01.05.2017 по 31.12.2017 (за 8 місяців) розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів склав 177 893,60 грн.

За період з 01.01.2018 по 31.05.2018 (за 5 місяців) розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів склав 138 962,65 грн.

З урахуванням сплачених ТОВ "Актівсерв" 19 727,74 грн. (тобто за 4 місяці 2019 року) земельного податку та 261 211,40 грн. - орендної плати, розмір недоотриманих доходів за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 склав 113 679,08 грн.

Позовну заяву подано прокурором до господарського суду Харківської області у травні місяці 2020 року, відповідно, розмір безпідставно збережених коштів ТОВ "Актівсерв" з вирахуванням травня місяця 2017 року складає: з 01.06.2017 по 31.12.2017 розмір недоотриманих місцевим бюджетом доходів склав 150 101,07 грн.; з 01.01.2018 по 31.05.2018 склав 113 679,08 грн.

Посилаючись на те, що внаслідок використання відповідачем спірної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 01.05.2017 по 31.05.2018 в сумі 263 780,15 грн., прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду.

На підтвердження наявності підстав у розумінні ст. 23 Закону України Про прокуратуру для здійснення представництва органу місцевого самоврядування у суді прокурор посилається на бездіяльність ХМР, яка полягає в тому, що з 2017 року до травня 2020 року ХМР не звернулася до суду з позовною заявою та не вжила інших відповідних заходів щодо стягнення з відповідача недоотриманої орендної плати за землю.

Частиною 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, справляння плати за землю, тощо.

Згідно з ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Таким чином, розпорядником спірної земельної ділянки, що діє в інтересах територіальної громади є позивач.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом зазначених приписів Цивільного та Земельного кодексів України, відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав, на якій ці об`єкти розміщені. При цьому, право власності на ці об`єкти зареєстровано за відповідачем 08.02.2013 р. на підставі свідоцтва про право власності від 01.04.2009 р.

Згідно з ст. 123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 124 Земельного Кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України).

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

У той же час, стаття 125 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Абзацом восьмим частини першої статті 31 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою ТОВ Актівсерв після отримання свідоцтва про право власності від 01.04.2009 р. на згадані об`єкти нерухомого майна, після реєстрації свого права власності 08.02.2013 р. на ці об`єкти, а також після припинення 17.11.2016 реєстрації права оренди за попереднім землекористувачем - Фірми "Магістр" ТОВ, зокрема укладення відповідних договорів оренди з Харківською міською радою та державною реєстрацією такого права, а отже, відповідач у заявлений до стягнення період користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Судовою колегією враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 922/3412/17, відповідно до якої Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступлення від висновків Верховного Суду України щодо застосування приписів статей 1212-1214 ЦК України стосовно можливості стягнення суми орендної плати без укладеного між сторонами договору оренди землі.

Отже, позивачем та матеріалами справи доведено, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці за адресою: вул. Кооперативна, 6/8, м. Харків, на підставі свідоцтва про право власності від 01.04.2009 р. Відповідачем до матеріалів справи не надано належних доказів оформлення права користування спірною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації права оренди відповідача за період з 01.05.2017 по 31.05.2018 р. щодо земельної ділянки комунальної власності площею 0,107 га кадастровий номер 6310138800:01:011:0017, яка згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки віднесена до земель житлової та громадської забудови.

Таким чином, відповідач користувався спірною земельною ділянкою у заявлений до стягнення період без достатніх правових підстав.

В даному випадку до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовані ці об`єкти, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, а наявність або відсутність вини відповідача не підлягає дослідженню.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Як зазначено вище, відповідач використовував спірну земельну ділянку у заявлений до стягнення період без будь-яких правових підстав.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2204/176-20 від 10.03.2020 р. та інформаційної довідки № 206157065 від 06.04.2020 р. площа спірної земельної ділянки становить 0,107 га; дата державної реєстрації земельної ділянки - 25.12.2003 р.

Згідно з ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України (в редакції від 02.11.2016р., яка була чинною на початок періоду використання відповідачем земельної ділянки без належних правових підстав - 17.11.2016), формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

За приписами частини 4 цієї статті, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з ч. 9 даної статті, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Тобто, з 25.12.2003 р. земельна ділянка площею 0,107 га по вул. Кооперативній, 6/8 у м.Харкові є сформованою та, відповідно, є об`єктом цивільних прав.

Судова колегія вважає за необхідне відмітити, що у разі укладення відповідно до положень чинного законодавства договору оренди сторони в ньому погодили б істотні умови, в т.ч. і розмір орендної плати. Натомість при зверненні з вимогами за бездоговірне користування земельною ділянкою міська рада в одноособовому порядку здійснює розрахунок та визначає розмір плати за користування ділянкою.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2204/176-20 від 10.03.2020 р., нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 10 443 914 грн.

На стадії апеляційного провадження прокурором надано до матеріалів справи витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 352/0/45-17 від 08.09.2017 р., за яким нормативна грошова оцінка цієї самої земельної ділянки становить 4 168 880 грн.

Відповідно до п. 5 договору оренди землі від 13.06.2018 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору згідно з витягом (дата формування витягу 08.09.2017 р.) становить 4 168 880 грн.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що під час здійснення вищезазначеного розрахунку Департаментом за основу було взято розмір нормативної грошової оцінки станом на час укладення договору оренди спірної земельної ділянки (згідно з витягом від 08.09.2017), яка становить 4 168 880,00 грн., про що вказано у договорі оренди землі від 13.06.2018, оскільки відповідно до рішення Харківської міської ради 32 сесії 7 скликання "Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" станом на 2020 рік змінилася середня (базова) вартість земель населеного пункту, грн./кв.м. та яка на теперішній час складає 639,78 грн., у зв`язку з чим нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 10 443 914,00 грн.; а у порівнянні з 2017 та 2018 роками базова вартість 1 кв.м. складала 291,18 грн. та нормативна грошова оцінка ділянки становила 4 168,880 грн.

Згідно з п. 2.5 рішення Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008 р. Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові (з подальшими змінами та доповненнями), розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений до наведених вихідних даних, становить 0,08.

У п. 4.1 четвертого Розділу даного Положення зазначено землі, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати за видами їх цільового використання. Оскільки цільовим призначенням спірної земельної ділянки визначено землі житлової та громадської забудови , тому дана земельна ділянка не відноситься до земель, щодо яких п. 4.1 Положення встановлений особливий режим розрахунку орендної плати, у зв`язку з чим позивачем у розрахунку позовних вимог застосовано базову ставку орендної плати у розмірі 8 % згідно з п. 2.5 Положення.

У письмових поясненнях від 29.01.2021 р. прокурор слушно наголошує, що у договорі оренди спірної земельної ділянки від 13.06.2018 р. розмір орендної плати за ділянку на рік також визначено 8 % від її нормативної грошової оцінки.

Крім того, судовою колегією досліджено також і питання застосування у розрахунку позовних вимог відсотку строку оренди у розмірі 100 %.

Відповідно до п. 2.6 Положення, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008 р., орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням наступних відсотків від розрахункового розміру орендної плати:

Строк оренди, рокиВідсоток від орендної плати 1-10 років 100% 11-15 років 90% 16-20 років 80% 21-25 років 70% 26-50 років 60% Оскільки заявлений до стягнення період складає 13 місяців, тому позивачем обґрунтовано застосовано у розрахунку 100 % відсотку від орендної плати.

Судовою колегією враховується, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

При цьому, під час здійснення означеного розрахунку Департаментом територіального контролю ХМР враховано дані, викладені в листі ГУ ДФС у Харківській області про сплату відповідачем земельного податку в сумі 66 669,92 грн. у період з 01.02.2017 р. по 01.02.2018 р., а також про сплату земельного податку в сумі 19 727,74 грн. й орендної плати в сумі 261 211,40 грн. у період з 01.02.2018 по 01.02.2019 р., тому в даному випадку відсутнє подвійне стягнення з відповідача грошових коштів за користування земельною ділянкою у заявлений до стягнення період без належних правових підстав.

Таким чином, ТОВ Актівсерв , як фактичний користувач земельною ділянкою, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Заперечень проти застосування вищезгаданих коефіцієнтів у розрахунку позовних вимог відповідачем в апеляційному провадженні не висунуто та не заявлено.

Отже, перевіривши надані позивачем розрахунки виходячи зі ставки орендної плати у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки, судова колегія дійшла висновку щодо правомірності стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 263 780,15 грн.

Доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи квитанцій або касових чеків підприємства зв`язку, які б свідчили про надсилання прокуратурою позовної заяви відповідачеві, тому місцевий господарський суд не повинен був відкривати провадження у справі, відхиляються, оскільки:

- ч. 1 ст. 172 ГПК України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення;

- відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- на описі вкладення у лист, надісланий прокуратурою відповідачеві (т. 1, а.с.19) міститься відбиток календарного штемпелю АТ Укрпошта , що визнаний судом першої інстанції достатнім доказом на підтвердження дотримання прокурором зазначених вимог процесуального законодавства;

- приписами ГПК України від позивача не вимагається надання суду в якості доказів відправлення позовної заяви іншим учасникам справи квитанцій, касових та/або фіскальних чеків підприємства зв`язку тощо; у випадку наявності сумнівів щодо достатності й вірогідності наведеного доказу, суд першої інстанції не був позбавлений можливості витребувати у прокуратури відповідні чеки/квитанції/список згрупованих відправлень та ін.

Твердження скаржника про неможливість прийняття розрахунків Департаменту територіального контролю ХМР в якості належних доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог через їх невідповідність ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації не спростовують встановлені судом апеляційної інстанції факти користування відповідачем спірною земельною ділянкою (яка з 2003 року є сформованим об`єктом цивільних прав) у заявлений до стягнення період без належних правових підстав, а тому не приймаються судовою колегією до уваги.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2020 р. у справі № 922/1522/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 16.02.2021 р.

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя Н.М. Пелипенко