Рішення

від 09.02.2021 по справі 233/2096/20

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/2096/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Скакун С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кошель Артем Сергійович, до Регіонального ландшафтного парка Клебан-Бик про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кошель А.С.,звернувся до суду з позовом до відповідача - Регіонального ландшафтного парка Клебан-Бик , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вказуючи, що наказом № 106-к від 20 грудня 2017 року його з 21 грудня 2017 року було прийнято на роботу до відділу рекреації та екологічної освіти Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик на посаду фахівця з рекреації. Наказом № 18-к/тр від 03 квітня 2020 року позивача було звільнено відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України (прогул без поважних причин). Підставою для звільнення став наказ № 34 від 02 квітня 2020 року про накладення дисциплінарного стягнення відповідно до актів відсутності на роботі, складених 31 березня 2020 року об 11 годині та о 16 годині. Вважає наказ про звільнення незаконним, вказуючи, що вищевказані акти були складені незаконно. Так, безпосереднім керівником позивача - начальником відділу рекреації та екологічної освіти ОСОБА_3. 24 березня 2020 року відповідно до усного розпорядження директора РЛП Клебан-Бик позивача було повідомлено про те, що у зв`язку із запровадженим карантином, з огляду на те, що він проживає у м. Костянтинівка (на той час за адресою: АДРЕСА_1 ) і за відсутності громадського транспорту приміського сполучення, його денні робочі зміни, які припадають на 26, 30 та 31 березня 2020 року, будуть перенесені на квітень 2020 року та повинні бути відпрацьовані ним 06, 08 та 28 квітня 2020 року. Були розроблені графіки робочого часу із перенесеними змінами, копії яких додаються. Також, під час звільнення позивач перебував на лікарняному. Просив суд: - визнати незаконним та скасувати наказ № 18-к/тр від 03 квітня 2020 року про звільнення позивача з посади фахівця з рекреації відділу рекреації та екологічної освіти Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик ; - поновити позивача на посаді фахівця з рекреації відділу рекреації та екологічної освіти Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик ; - стягнути з Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням кількості робочих днів за період часу з 03 квітня 2020 року до дня поновлення на роботі; - стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані із наданням правової допомоги у сумі 3500 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, при цьому позивач пояснив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем, раніше проживав у с. Олександро-Калинове Костянтинівського району, потім переїхав до м. Костянтинівка Донецької області. У березні 2020 року він перебував у відпустці, 26 або 27 березня 2020 року була його перша зміна після відпустки, до роботи він добирався на таксі, транспортного сполучення між населеними пунктами у той час не було через карантинні заходи. Щодо подальших змін він отримав вказівку від свого безпосереднього начальника ОСОБА_3 не виходити на роботу за усним розпорядженням директора РЛП "Клебан-Бик" у зв`язку із впровадженням карантину. Як йому було повідомлено, директор розпорядився усі "вісімки" перенести з кінця березня на квітень 2020 року. Його було звільнено за прогул, якого він не вчиняв, так виконував вказівку керівництва. Також, 31 березня 2020 року він став себе погано почувати, тому звернувся за медичною допомогою. Температура тіла у нього була підвищена - 37,1 - 37,2 градусів. Лікар призначив йому лікування, запитав, чи необхідно відкривати лікарняний але позивач відмовився. Прийом відбувся у с. Іванопілля, куди його підвіз родич на автомобілі. У подальшому його стан погіршився. 02 квітня 2020 року його викликали на роботу, він писав пояснювальну. 03 квітня 2020 року з приводу погіршення самопочуття він зателефонував лікарю, той запропонував відкрити лікарняний та позивач погодився. У другій половині дня 03 квітня 2020 року йому було необхідно приїхати на роботу та підписати наказ про звільнення, перед тим він телефоном повідомив діловода, що погано себе почуває, але йому сказали прибути. На роботі йому поміряли температуру, було 37,1 - 37,2 градусів. Йому дали на підпис наказ про звільнення та видали трудову книжку. Зазначив, що не вчиняв прогулу та просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Скакун С.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що 31 березня 2020 року директором РЛП "Клебан-Бик" був виданий наказ про перевірку дотримання працівниками робочого часу. 31 березня 2020 року об 11-00 год. та о 16-00 год. було зафіксовано відсутність позивача у справі на робочому місці. 02 квітня 2020 року при ознайомленні із складеними актами ОСОБА_1 відмовився від підпису, про це також було складено акт. Позивачем було надано пояснення, що він був відсутній на роботі через введений карантин, однак ніякого усного розпорядження керівництва про невихід на роботу та перенесення змін - не було, наказів з цього приводу не видавалось. У РЛП "Клебан-Бик" була проведена перевірка Держінспекцією з праці та порушень при звільнення позивача не було встановлено. Про відкриття позивачу лікарняного листка відповідачу стало відомо лише з матеріалів позову. Твердження позивача про відкриття лікарняного по телефону неспроможні, до 27 квітня 2020 року лікарі не мали таких повноважень. Журнал реєстрації пацієнтів медичним закладом ведеться по невстановленій формі, не відповідає вимогам, встановленим МОЗ. Вважає з цих підстав, що наданий позивачем лікарняний є недійсним, а наказ про звільнення ОСОБА_1 - є законним та обґрунтованим. Крім того, маршрутне сполучення між населеними пунктами не відмінялося, ці доводи позивача необґрунтовані, про зміну свого місця проживання він на роботі нікого не повідомляв. Підприємством організовано надання службового транспорту працівникам у разі потреби, чим позивач не скористався. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що займала посаду начальника відділу з рекреації та екологічної освіти РЛП Клебан-Бик , у теперішній час звільнена. Позивач ОСОБА_1 був її підлеглим. Свідок займалась складанням графіків роботи працівників відділу, передавала на затвердження керівництву та ознайомлювала з ними працівників. Від директора РЛП Клебан-Бик ОСОБА_5 вона отримала усне розпорядження не виводити працівників на роботу на "вісімки" у зв`язку із введенням карантину. Спочатку директор сказав, що працівники повинні бути на віддаленій роботі, але за характером роботи це було неможливо і зміни були перенесені за графіком з кінця березня на квітень 2020 року. Директор послався на розпорядження райдержадміністрації, у тому числі й про заборону перебувати в одному автомобілі більше 2-х осіб. ОСОБА_1 виконав розпорядження керівництва та на роботу не вийшов. У подальшому від своїх усних розпоряджень директор відмовився. 30 березня 2020 року багато працівників, у тому числі ОСОБА_1 , прибули до місця роботи на збори з приводу позбавлення їх премії. Свідок повідомила присутніх на зборах працівників, які мали заборгованості по змінах, про відмову директора від своїх слів та деякі з них у той же день, 30 березня 2020 року, відпрацювали свої "вісімки". ОСОБА_1 погано себе почував, вирішили, що він відпрацює у квітні 2020 року. В неї випадково зберігся запис її телефонної розмови із директором, коли він давав вказівку не виводити працівників на роботу. Пояснила, що дуже часто робочі зміни працівників переносилися, а графіки змінювалися, у тому числі, на підставі усних розпоряджень керівництва. Про зміни графіку свідок телефоном повідомляла працівників відділу, готувала нові графіки, скидала їх вайбером, роздруковувала та ознайомлювала працівників.

Свідок ОСОБА_6 пояснив у судовому засіданні, що працює на посаді фахівця з рекреації РЛП Клебан-Бик . Наприкінці березня 2020 року від свого начальника ОСОБА_3. у зв`язку із введенням карантину він отримав вказівку не виходити на роботу, було сказано, що робочі зміни переносяться на квітень 2020 року. Після цього його було позбавлено премії. На його запитання директор відповів, що свідок має невідпрацьовані вісімки . На роботу він виходить за графіком, який складається на місяць, роздруковується та надається для ознайомлення по різному - коли за два дні до кінця місяця, а коли завчасно. Він мешкає у сільській місцевості, на відстані приблизно 7 км до офісу парку, до роботи добирається на власному автомобілі.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що працює на посаді фахівця з рекреації РЛП Клебан-Бик . У березні 2020 року телефоном начальник відділу його попередив про розпорядження директора парку щодо переносу робочих змін на квітень 2020 року через введення карантину. У подальшому свої зміни він відпрацював. До дисциплінарної відповідальності його не притягували. Свідок бачив ОСОБА_1 у день звільнення і той був хворий. На роботу вони виходять за графіком, який начальник відділу розсилає усім на вайбер телефону, роздрукований графік потім надається для ознайомлення.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що працював на посаді фахівця з рекреації РЛП Клебан-Бик , його було звільнено за таких же обставин, як і позивача. Їх було повідомлено про перенесення робочих змін з кінця березня 2020 року на квітень 2020 року у зв`язку із карантином, таке розпорядження директора їм передала начальник відділу ОСОБА_3 . На той час не ходив транспорт, не було чим добиратися на роботу. Потім директор від своїх слів відмовився та їх з ОСОБА_1 звільнили за прогули, яких фактично не було. Свідку відомо, що ОСОБА_1 був хворий, коли вони зібралися на збори позивач себе погано почував. Працюють вони за графіком, який постійно змінюється, зміни переставляються. ОСОБА_3 телефонує і повідомляє про перенесення змін, потім привозить нові графіки на ділянки для ознайомлення.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що працює на посаді фахівця з рекреації РЛП Клебан-Бик . У кінці березня 2020 року їх керівник телефоном повідомила про перенесення робочих змін за розпорядженням директора на квітень 2020 року у зв`язку із карантином через коронавірус. Директор потім від своїх слів відмовився. Коли працівники зібрались на збори з приводу премії, дату не пам`ятає, їм сказали, що вони мають невідпрацьований план. Свій борг по змінам свідок відпрацював у березні 2020 року, до дисциплінарної відповідальності його не притягували. Робочі графіки на підприємстві часто змінювалися, про перенесення змін ОСОБА_3 працівників повідомляла по телефону, графіки розсилала вайбером, а також по ділянках.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що працює на посаді фахівця з рекреації РЛП Клебан-Бик . У березні 2020 року ОСОБА_3 передала працівникам розпорядження директора про перенесення змін з кінця березня на квітень 2020 року у зв`язку із карантином. Свідок також не вийшов на вісімку , а потім директор відмовився від свого розпорядження, тому довелося 30 березня 2020 року по узгодженню із ОСОБА_3 відпрацювати зміну. До дисциплінарної відповідальності його не було притягнуто. 30 березня 2020 року працівники збиралися на офісі з приводу позбавлення премій, там був і ОСОБА_1 , казав, що погано себе почуває. 31 березня 2020 року, коли свідок був на зміні, приїжджав директор вдвох із начальником охорони, вони походили по території, із свідком не спілкувалися. Потім вдруге приїхали четверо осіб: директор, діловод, начальник охорони і водій. Йому сказали написати пояснювальну про те, що він робив протягом робочого дня та зазначити, що працював один. Про ОСОБА_1 в нього ніхто не запитував. Пояснювальну свідок написав у будиночку охорони, спілкувався він лише з директором, водій був у машині, де були інші особи не знає, але не поряд з ним. Графік робочих змін на підприємстві часто змінюється, про зміни працівників попереджають по телефону, розсилають графіки у вайбері, потім привозять на поляни.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що працює на посаді провідного документознавця РЛП Клебан-Бик . У березні 2020 року на підприємстві виникла необхідність перевірки дотримання працівниками робочого часу. 31 березня 2020 року у першій половині дня була проведена перша перевірка, з`ясувалося, що два працівники - ОСОБА_1 та ОСОБА_8 відсутні на робочих місцях. О 16 годині 31 березня 2020 року в результаті другої перевірки їх відсутність підтвердилася. По поверненню до офісу підприємства було створено комісію. 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 написав пояснювальну, від ознайомлення з актами перевірок відмовився. На місці складення першого акту свідок не була присутня, але підписала, у правдивості його даних не сумнівається. На пояснювальну ОСОБА_1 директором була дана резолюція визнати відсутність прогулом та звільнити 03 квітня 2020 року. 03 квітня 2020 року приблизно о 15 годині по телефону свідок запропонувала ОСОБА_1 прибути для ознайомлення з наказом про звільнення, він сказав, що погано себе почуває. По приїзду позивач скаржився на жар, обличчя горіло, свідок запропонувала йому поміряти температуру, у нього була температура 37, 1 градус, яка є допустимою, рекомендації до відправлення працівників додому були надані, якщо в них температура 37, 2 градуси. Трудову книжку та наказ позивачу вона видала приблизно о 15-20 год., робочий день тривав до 15-45 год. Свідок мешкає по сусідству з батьками позивача та у той день після роботи вона бачила, як ОСОБА_1 тривалий час сидів біля дороги та говорив по телефону, на її думку він хворий не був.

Свідок ОСОБА_12 пояснив у судовому засіданні, що працює водієм у РЛП Клебан-Бик за 5-денним графіком роботи, який не змінюється, 31 березня 2020 року був на робочому місці. У той день він їздив на перевірку на ділянки один раз, після обіду, вчотирьох із директором, діловодом і начальником охорони. Вони об`їхали усі зони відпочинку, дивились, хто працює, бачили ОСОБА_10 , який писав пояснення, ОСОБА_1 ніде не було. Свідок підписав обидва складені акти.

Свідок ОСОБА_13 пояснив у судовому засіданні, що працює на посаді начальника відділу державної охорони ПЗФ за 5-денним графіком роботи, на роботу добирається на власному автомобілі, інколи на службовому. Входив до складу комісії, яка була створена у РЛП Клебан-Бик з метою контролю роботи працівників відділу рекреації. Свідок із директором виїжджали на перевірки по дільницям, виявили відсутність на роботі ОСОБА_1 і ОСОБА_8 , після 08-00 год. ранку, число не пам`ятає. По поверненню до офісу їх відсутність було зафіксовано. Повторно о 16 год. того ж дня вчотирьох із директором, діловодом та водієм знову виїхали на перевірку та вдруге зафіксували відсутність працівників.

Свідок ОСОБА_14 пояснив у судовому засіданні, що працює на посаді завгоспа Клебан-Бик , про обставини звільнення позивача у справі йому не відомі. Як особа віком старше 60-ти років у зв`язку із введенням карантину свідок працював віддалено. До роботи добирається на власному автомобілі.

З`ясувавши позицію позивача, його представника, представника відповідача, допитавши свідків за клопотанням сторін, дослідивши надані докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 7-8) перебував у трудових правовідносинах з РЛП Клебан-Бик , з 21 грудня 2017 року був прийнятий на постійну роботу у відділ рекреації та екологічної освіти на посаду фахівця з рекреації, наказ № 106-к від 20 грудня 2017 року (т. 1 а.с. 10-11).

15 лютого 2019 року директором РЛП Клебан-Бик затверджено посадову інструкцію фахівця з рекреації РЛП Клебан-Бик , що визначає його службові обов`язки, права та відповідальність (т. 1 а.с. 77-78). З вказаною інструкцією під підпис ознайомлені працівники, у тому числі ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 78 зворот).

Наказом директора РЛП Клебан-Бик від 31 березня 2020 року № 28 Про перевірку робочого часу (т.1 а.с. 49) призначено відповідальних за перевірку робочого часу працівниками РЛП Клебан-Бик з метою виконання службових обов`язків та трудової дисципліни: - директор ОСОБА_5 ; начальник відділу служби державної охорони ПЗФ ОСОБА_13 ; провідний фахівець з діловодства ОСОБА_11 .

Зі змісту акту про відсутність працівників на робочому місці від 31 березня 2020 року (т. 1 а.с. 22) вбачається, що провідним фахівцем з діловодства ОСОБА_11 у присутності директора ОСОБА_5 , начальника відділу служби державної охорони ПЗФ ОСОБА_13., водія ОСОБА_12 складений цей акт про наступне: при перевірці робочого часу працівників РЛП Клебан-Бик , було виявлено що фахівці з рекреації, відділу рекреації та екологічної освіти ОСОБА_8 та ОСОБА_1 були відсутні на робочому місці 31 березня 2020 року (зміна по графіку робіт на березень місяць 8 год. з 8.00 до 17.00) без поважних причин. Перевіркою в 11.00 год. 31 березня 2020 року було виявлено що вище вказані фахівці з рекреації буди відсутні на робочому місці.

У судовому засіданні свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 надані пояснення, що вони підписали даний акт, при цьому не були присутні при перевірці об 11 год. 31 березня 2020 року.

Зі змісту акту про відсутність працівників на робочому місці від 31 березня 2020 року (т. 1 а.с. 23, 51) вбачається, що провідним фахівцем з діловодства ОСОБА_11 у присутності директора ОСОБА_5 , начальника відділу служби державної охорони ПЗФ ОСОБА_13., водія ОСОБА_12 складений цей акт про наступне: при перевірці робочого часу працівників РЛП Клебан-Бик , було виявлено що фахівці з рекреації, відділу рекреації та екологічної освіти ОСОБА_8 та ОСОБА_1 були відсутні на робочому місці 31 березня 2020 року (зміна по графіку робіт на березень місяць 8 год. з 8.00 до 17.00) без поважних причин. Перевіркою в 16.00 год. 31 березня 2020 року було виявлено що вище вказані фахівці з рекреації були відсутні на робочому місці. При телефонній розмові фахівець з рекреації ОСОБА_1 повідомив, що він знаходиться дома, наступного дня (01.04.2020 року) в 09.00 прийти не зможе, для того щоб надати пояснення по даній ситуації.

Наказом директора РЛП Клебан-Бик ОСОБА_5 № 30/1 від 31 березня 2020 року за результатами проведеної перевірки дотримання працівниками робочого часу створено комісію у складі провідного юрисконсульта Куфтінової Г.Ю. , провідного фахівця з діловодства ОСОБА_11 , начальника відділу служби державної охорони ПЗФ ОСОБА_13., з метою проведення службового розслідування щодо з`ясування причин відсутності працівників на робочих місцях (телефонні дзвінки, надсилання листів працівнику, отримання від працівника письмових пояснень тощо) (т. 1 а.с. 61).

З метою підтвердження факту відсутності позивача у справі на робочому місці 31 березня 2020 року працівниками ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 на вимогу керівництва надано письмові пояснення (т. 1 а.с. 52, 53, 54).

02 квітня 2020 року за підписами провідного фахівця з діловодства ОСОБА_11 , провідного юрисконсульта Куфтінової Г.Ю. , начальника відділу служби державної охорони ПЗФ ОСОБА_13., водія ОСОБА_12 складений акт фіксації відмови від ознайомлення ОСОБА_1 з актом про відсутність працівників на робочому місці (т. 1 а.с. 60).

З копії наказу № 34 від 02 квітня 2020 року за підписом директора РЛП Клебан-Бик (т. 1 а.с. 13, 65) вбачається: 1. Визнано для ОСОБА_1 , фахівця з рекреації, день відсутності на роботі 31 березня 2020 року, прогулом без поважних причин. 2. Позначити у табелі обліку використання робочого часу означений день відсутності ОСОБА_1 , як прогул. 3. За грубе порушення трудової дисципліни застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Додатками до наказу № 34 від 02 квітня 2020 року є: акт про відсутність працівників на робочому місці 31.03.2020 року об 11 год; акт про відсутність працівників на робочому місці 31.03.2020 року в 16 год; акт про фіксацію відмови від ознайомлення з актами 02 квітня 2020 року; пояснювальна записка ОСОБА_1 від 02 квітня 2020 року (т.1 а.с. 13, 65).

На підтвердження доводів відзиву відповідачем надано до суду копії табелів обліку робочого часу працівників за березень 2020 року (т.1 а.с. 55-58), із приміткою провідного фахівця з діловодства ОСОБА_11 від 02 квітня 2020 року, згідно якої в табелі обліку робочого часу за березень місяць 2020 року були відображені робочі зміни 31 березня (8 год.) фахівців з рекреації ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , тощо, згідно наказу № 34 від 02 квітня 2020 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 визначити у табелі обліку використання робочого часу означений день відсутності ОСОБА_1 прогулом (т.1 а.с. 59).

02 квітня 2020 року за підписами провідного фахівця з діловодства ОСОБА_11 , провідного юрисконсульта Куфтінової Г.Ю. , дільничного інспектора з охорони ПЗФ Качан Є.П. складений акт фіксації відмови від ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про накладення дисциплінарного стягнення, зазначено, що у присутності вказаних осіб ОСОБА_1 ознайомився з наказом, але підписувати відмовився (т.1 а.с. 67).

02 квітня 2020 року позивачем ОСОБА_1 надано письмову пояснювальну на ім`я директора РЛП Клебан-Бик (т.1 а.с. 21, 62), у якій зазначено, що у зв`язку з відсутністю громадського транспорту на період карантину у нього не було можливості написати пояснювальну за проханням діловода 01 квітня 2020 року. По усному розпорядженню директора парку його безпосередньому керівнику, всі його вісімки з березня 2020 року були перенесені на квітень місяць 2020 року у зв`язку із карантином.

Наказом № 18-к/тр від 03 квітня 2020 року ОСОБА_1 звільнений з роботи за прогули без поважних причин п. 4 ст. 40 КЗпП України; підстава: акт про відсутність на робочому місці 31.03.2020 року об 11 год; акт про відсутність на робочому місці 31.03.2020 року в 16 год; акт фіксації відмови від ознайомлення з актами 01 квітня 2020 року; пояснювальна записка ОСОБА_1 від 02 квітня 2020 року; наказ про дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 від 02 квітня 2020 року № 34, як це вбачається з копії трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 від 21 грудня 2017 року (т.1 а.с. 10-11), копії наказу про припинення трудового договору за підписом директора РЛП Клебан-Бик ОСОБА_5 (т.1 а.с. 12, 66), у межах повноважень, передбачених контрактом від 16 вересня 2016 року (п. 2. 7) (т.1 а.с. 76).

Згідно позначки у наказі про припинення трудового договору (т.1 а.с. 12), ОСОБА_1 з наказом ознайомлений 03 квітня 2020 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 5-1 КЗпП України визначено, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з ч. 1 ст. 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

На підставі частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з таких заходів стягнення: - догана; - звільнення.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Згідно із положеннями ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Правовідносини у зв`язку із звільненням позивача ОСОБА_1 між сторонами у справі виникли під час карантину, встановленого постановою Кабінету міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами), який діяв станом на день звільнення позивача - 03 квітня 2020 року.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 761/30967/15-ц).

Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Як встановлено у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 31 березня 2020 року у зв`язку із виконанням вказівки безпосереднього керівника - начальника відділу рекреації та екологічної освіти ОСОБА_3., щодо невиходу на робочі зміни у кінці березня 2020 року, у тому числі 31 березня 2020 року, та їх перенесення на квітень 2020 року за зміненим графіком на підставі усного розпорядження директора Регіонального парку Клебан-Бик у зв`язку із карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Такі самі вказівки від начальника відділу рекреації та екологічної освіти ОСОБА_3 отримали й інші працівники відділу: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , допитані у судовому засіданні у якості свідків, пояснення яких узгоджуються між собою та носять однозначний характер.

Перенесення у березні 2020 року робочих змін позивача ОСОБА_1 серед інших працівників Регіонального парку Клебан-Бик на квітень 2020 року підтверджується складеними відкорегованими графіками відпрацювання робочого часу (т.1 а.с. 14, 15-16), пояснювальною запискою начальника відділу рекреації та екологічної освіти РЛП Клебан-Бик ОСОБА_3. від 01 квітня 2020 року за вх. № 75 (т.1 а.с. 17), поясненнями свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні, у тому числі, щодо внесення змін до графіку робочого часу працівників, написання нею пояснювальних записок без вхідної реєстрації на підприємстві (т.1 а.с. 18-20).

Наведене на переконання суду свідчить про наявність у даному випадку підстав до віднесення причин відсутності позивача на роботі 31 березня 2020 року до поважних, та про наявність об`єктивних, незалежних від його волі обставин, які виключають вину працівника.

Крім того, відповідно до листка непрацездатності Серія АДТ № 949105, виданого КЦ Костянтинівським районним ЦПМСД Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (т.1 а.с. 24) ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 03 квітня 2020 року, продовжено - до 07 квітня, 09 квітня 2020 року включно, діагноз - ГРЗ, режим - амбулаторний, стати до роботи - 10 квітня 2020 року, лікар - ОСОБА_18 .

Як вбачається з відповіді головного лікаря, керівника підприємства КП Костянтинівський районний ЦПСМД на адресу директора РЛП Клебан-Бик (т.1 а.с. 109) ОСОБА_1 вперше звернувся на прийом до лікаря ОСОБА_18 01 квітня 2020 року зі скаргами на біль у горлі, підвищення температури тіла, кашель. Призначено лікування з приводу гострого респіраторного захворювання. Від лікарняного листка пацієнт відмовився. Повторно звернувся 03 квітня 2020 року зі скаргами на зберігання підвищеної температури тіла, кашель, біль у горлі. Лікарем проведено корекцію лікування, видано лікарняний листок № НОМЕР_2 з 03 квітня 2020 року. Факт звернення пацієнта ОСОБА_1 до лікаря ОСОБА_18 01 квітня, 03 квітня, 07 квітня, 09 квітня 2020 року зафіксований у медичній карті амбулаторного хворого (Ф № 025/о) та в журналі реєстрації амбулаторних хворих (Ф № 074/о) (т.1 а.с. 121-126). Факт видачі листка непрацездатності № 949105 з 03 квітня 2020 року зафіксований у журналі реєстрації листків непрацездатності (Ф № 036/о) 03 квітня 2020 року. Вищеозначена медична документація не вимагає відмітки про час звернення пацієнта, у підтвердження надано копії інструкції, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110 Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкції щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування (т.1 а.с. 127-151).

Свідок ОСОБА_18 пояснив у судовому засіданні, що займає посаду завідуючого амбулаторії Костянтинівського районного центру первинної медико-санітарної допомоги, також є сімейним лікарем. Він веде прийом у сільській місцевості, відстані віддалені, обслуговує 19 населених пункті, близько 2200 пацієнтів. ОСОБА_1 є його пацієнтом, він звернувся за медичною допомогою 01 квітня 2020 року, прибув на прийом у с. Іванопілля, мав підвищену температуру тіла, 37, 1 градусів, боліло горло, боявся, що в нього може бути пневмонія. Підвищеною вважається температура тіла вище 36, 9 градусів. Він поставив діагноз ГРВЗ, призначив лікування, спитав, чи необхідно відкрити лікарняний, позивач відмовився. Через два дні, 03 квітня 2020 року у середині дня п`ятниці ОСОБА_1 звернувся до нього по телефону, сказав, що йому погіршало, описав стан. Свідок дав вказівку помічникам відкрити лікарняний, сам у той час вів прийом хворих. Пояснив, що ОСОБА_1 був хворий при першому зверненні і продовжував бути хворим при наступному прийомі, у наступний вівторок. У таких умовах при пандемії позивачу був необхідний постільний режим та ізоляція, тому прийняв рішення про відкриття лікарняного.

Згідно інформації КЦ Костянтинівським районним ЦПМСД (т.1 а.с. 173-175, 177-179):

- графік роботи амбулаторії загальної практики - сімейної медицини с-ща Клебан-Бик: понеділок - п`ятниця 08.00 - 16.30; перерва 12.00 - 12.30; неділя - вихідний; обслуговування викликів - з 14.00 до 16.30; прийом сімейного лікаря - з 08.00 до 12.00;

-години прийому лікаря ЗПСМ ОСОБА_18 : понеділок: 08.00 - 11.00 ЦПМСД м. Костянтинівка; 11.30 - 16.00 амбулаторія ЗПСМ с-ще Клебан-Бик; вівторок: 08.00 - 11.00 ФАП с. Предтечине; 11.30 - 16.00 ФП с. Диліївка; середа: 08.00 - 11.00 ФАП с. Плещіївка; 11.30 - 16.00 амбулаторія ЗПСМ с. Іванопілля; четвер: 08.00 - 12.00 ФАП с. Олександро-Калинове; 12.30 - 16.00 амбулаторія ЗПСМ с-ще Клебан-Бик; п`ятниця: 08.00 - 11.00 амбулаторія ЗПСМ с-ще Довга Балка; 11.30 - 16.00 амбулаторія ЗПСМ с-ще Клебан-Бик.

Відповідно до табеля обліку робочого часу за квітень 2020 року КП Костянтинівським районним ЦПМСД (а.с. 175, 179) робочі дні лікаря ОСОБА_18 , зокрема, 01 квітня, 03 квітня, 07 квітня, 09 квітня 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ході судового розгляду справи, у тому числі, з пояснень свідків у судовому засіданні, встановлено, що 30 березня 2020 року ОСОБА_1 , будучи присутнім на зборах працівників РЛП Клебан-Бик скаржився на стан здоров`я, 03 квітня 2020 року попереджав телефоном провідного документознавця РЛП Клебан-Бик ОСОБА_11 про своє погане самопочуття. Свідком сторони відповідача ОСОБА_11 у судовому засіданні надані пояснення про те, що позивач 03 квітня 2020 року скаржився на підвищену температуру, інші симптоми, свідок виміряла йому температуру, яка виявилася 37, 1 градусів.

Розглядаючи цивільну справу за зверненням позивача ОСОБА_1 у межах заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне прийняти до уваги виданий позивачу КЦ Костянтинівським районним ЦПМСД Амбулаторія загальної практики сімейної медицини листок непрацездатності Серія АДТ № 949105 (т.1 а.с. 24), як такий, що є дійсним на час розгляду даної цивільної справи.

Згідно з ч. 3 ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом п`ятим цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці, тощо.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що правила про недопустимість звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП) стосуються як передбачених ст. 40, 41 КЗпП, так і інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо

в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в

установлених законом випадках) про його тимчасову

непрацездатність.

З матеріалів справи вбачається, що 03 квітня 2020 року, у день звільнення, ОСОБА_1 перебував на лікарняному.

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що звільнення позивача у справі відбулося з порушенням діючого трудового законодавства України.

При цьому, враховуючи, встановлення судом наявності підстав до віднесення причин відсутності позивача ОСОБА_1 на роботі 31 березня 2020 року до поважних, та наявності об`єктивних, незалежних від його волі обставин, які виключають вину працівника, суд вважає, що у даному випадку неможливо усунути порушення гарантії заборони звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності шляхом зміни дати звільнення працівника та визначення її як перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.

В силу ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Строк звернення до суду із даним позовом позивачем дотримано.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати незаконним і скасувати наказ № 18-к/тр від 03 квітня 2020 року про звільнення позивачаз посади фахівця з рекреації відділу рекреації та екологічної освіти Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик , поновивши позивача на посаді фахівця з рекреації відділу рекреації та екологічної освіти Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик .

Доводи сторони відповідача про те, що позивач не повідомив керівництво про зміну місця мешкання та переїзд до м. Костянтинівка Донецької області, під час надання пояснень не зміг назвати точну адресу місця свого проживання, помилявся у датах, а також про відсутність підстав вважати, що позивач мав проблеми із транспортом до місця роботи, тощо, суд до уваги не приймає, як неспроможні.

Судом не беруться до уваги надані відповідачем копії наказу про дисциплінарне стягнення від 02 січня 2020 року № 3, пояснювальної ОСОБА_1 від 02 січня 2020 року (т.1 а.с.63, 64), враховуючи, що оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 від 03 квітня 2020 року не містить посилання на вказані документи.

У судовому засіданні представника відповідача окрім іншого посилалася на акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № 15316/2195/АВ, складений представниками Головного управління Держпраці у Донецькій області 07 липня 2020 року (т.1 а.с. 68-75), у п. 3.58.4 якого, серед переліку питань, які вивчались під час інспекційного відвідування, зазначено питання прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Розділ ІІІ акту Опису виявлених порушень не містить встановлених порушень з даного питання. Проте, вказані у даному акті відомості не спростовують висновків, яких дійшов суд.

Стосовно наданого стороною позивача на підтвердження доводів позову диск із аудіозаписом розмови свідка ОСОБА_3 із невстановленою особою (т.2 а.с. 6) суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , виходячи з принципу рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Суд не приймає до уваги наданий представником позивача у якості доказу та досліджений у судовому засіданні шляхом відтворення диск з аудіозаписом розмови свідка ОСОБА_3 із невстановленою особою щодо необхідності працівникам залишатися вдома та їх виклику на роботу у разі потреби. На переконання суду зазначений доказ є неналежним і недопустимим в силу вимог ч. 1 ст. 77 і ч. 1 ст. 78 ЦПК України. Зокрема, зі змісту вказаного аудіозапису неможливо достеменно встановити особу співрозмовника, осіб та період часу, про які йде мова, а тому він не містить інформації щодо предмету доказування.

Під час розгляду даної цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заявлення клопотань.

Від сторони позивача до суду не надходило клопотань щодо призначення судових експертиз, залучення експерта, зокрема, з питань підтвердження автентичності, приналежності вказаного аудіозапису.

Крім того, під час з`ясування згоди свідка ОСОБА_3 на прослуховування запису, остання повідомила, що нею було здійснено запис телефонної розмови з власних інтересів, без згоди співрозмовника, що на переконання суду, свідчить про одержання даного доказу всупереч вимогам діючого законодавства.

Згідно до ст. 235 КЗпП України позивачу має бути виплачений середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тобто за період з моменту звільнення до дня постановлення рішення.

При розрахунку цього заробітку враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до абзаців 1 і 3 пункту 2 Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості за період січень - травень 2020 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за лютий 2020 року в розмірі 8132,97 грн., за березень 2020 року - 1961,31 грн. (т.1 а.с. 98). Кількість відпрацьованих годин у лютому 2020 року дорівнювала: 160 годин, 12 годин - надурочні, 30 годин - нічні; у березні 2020 року - 53 години та 1 година - надурочна, 12 годин - нічні. Таким чином, середньогодинний заробіток ОСОБА_1 за лютий - березень 2020 року складає 37, 66 грн. (8132,97 + 1961,31) / (160 + 12 + 30 + 53 + 1 + 12).

Таким чином, з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу (з урахуванням кількості робочих днів) за період часу з 04 квітня 2020 року по 09 лютого 2021 року включно в розмірі 63 871 грн. 36 коп. з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів, виходячи з такого розрахунку: 37,66 грн. х 8 годин х 212 днів вимушеного прогулу.

При цьому, суд не погоджується із розрахунком сторони позивача в частині кількості днів вимушеного прогулу, визначеної як 213 днів з 03 квітня 2020 року (т.2 а.с. 1).

Надану представником відповідача до відома довідку про розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 (т.2 а.с. 2) суд не бере до уваги, оскільки відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 працював за погодинним графіком роботи.

Рішення в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В силу ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 840 грн. 80 коп. (а.с. 37), а також з урахуванням відстрочення позивачу сплати судового збору в частині вимог немайнового характеру до ухвалення судового рішення у справі, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Відповідно до частини 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню позивачу витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 грн., суд дійшов таких висновків.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п.2 ч.2)

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 грн., позивачем надані договір про надання правової допомоги від 17 квітня 2020 року (т.1 а.с. 26-28), квитанцію до прибуткового касового ордеру № 20/52 від 28 квітня 2020 року (т.1 а.с. 31) про оплату ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 17 квітня 2020 року 3500 грн.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги (т.1 а.с. 26-28) в ньому наведений опис робіт, які бере на себе обов?язок виконати адвокат Кошель А.С. (п.п. 1, 1.2), обов?язок зі сплати якої бере на себе ОСОБА_1 (п.п. 1, 2.2.4). Також, є підтвердженою оплата даної вартості позивачем (т.1 а.с. 31).

Суд зауважує, що під час судового розгляду цивільної справи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, як і доказів у підтвердження неспівмірності таких витрат, від сторони відповідача до суду не надходило, що підлягає доведенню учасниками справи у відповідності із положеннями ч. 6 ст. 137 ЦПК України. Наведене узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у постанові у цивільній справі за № 311/2813/17 від 22 січня 2020 року.

Приймаючи до уваги викладене, у зв?язку із висновком суду про задоволення позову, документально підтверджені витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), від імені та в інтересах якого діє адвокат Кошель Артем Сергійович (місце здійснення адвокатської діяльності: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Тбіліська, 353), до Регіонального ландшафтного парка Клебан-Бик (місцезнаходження: Донецька область, Костянтинівський район, с. Олександро-Калинове, вул. Шкільна (Крупської), 3; ЄДРПОУ 31222274) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 18-к/тр від 03 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади фахівця з рекреації відділу рекреації та екологічної освіти Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик .

Поновити ОСОБА_1 на посаді фахівця з рекреації відділу рекреації та екологічної освіти Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик .

Стягнути з Регіонального ландшафтного парку Клебан-Бик на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням кількості робочих днів за період часу з 04 квітня 2020 року по 09 лютого 2021 року включно в розмірі 63 871 (шістдесят три тисячі вісімсот сімдесят одна) гривня 36 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Рішення в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Регіонального ландшафтного парка Клебан-Бик`на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, урозмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, витрати на професійну правничу допомогу урозмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Регіонального ландшафтного парка Клебан-Бик у дохід держави витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, урозмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 09 лютого 2021 року. Повний текст рішення суду виготовлений 18 лютого 2021 року.

Суддя :