Ухвала

від 17.02.2021 по справі 161/7205/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 161/7205/20

провадження № 61-2175ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності: на 1/2 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 99,1 кв. м, житловою площею 54,8 кв. м, розташованого по АДРЕСА_2 ; на 1/2 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, кадастровий номер 0722885400:02:001:0447, розташованої в селі Вікторяни Луцького району Волинської області; на 1/2 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,7750 га, кадастровий номер 0721885800:06:000:1342, розташованої на території Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області; на 1/2 частину мисливської рушниці; на 1/2 частину колекції монет; на прості іменні акції в бездокументарній формі номінальною вартістю 0,25 грн/шт., емітентом яких є Приватне акціонерне товариство Рівнеазот , в кількості 89 шт. та присудити в її користь з відповідача грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_3 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, кадастровий номер 0722885400:02:001:0447, розташованої в селі Вікторяни Луцького району Волинської області. Виділено ОСОБА_2 1/2 частину мисливської рушниці Zimson , калібр 12 мм, 1951 року випуску, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на її користь компенсації в розмірі 75 000 грн. Виділено ОСОБА_2 1/2 частину колекції дорогоцінних монет шляхом стягнення з ОСОБА_1 на її користь компенсації в розмірі 225 000 грн. Виділено ОСОБА_2 1/2 частину простих іменних акцій в бездокументарній формі номінальною вартістю 0,25 грн. за штуку, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство Рівнеазот , в кількості 89 шт. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Волинського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2020 року - без змін.

10 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 січня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині в частині задоволених позовних вимог про виділення ОСОБА_2 : 1/2 частини мисливської рушниці Zimson шляхом стягнення компенсації; 1/2 частини колекції дорогоцінних монет шляхом стягнення компенсації; 1/2 частини простих іменних акцій в бездокументарній формі номінальною вартістю 0,25 грн. за штуку, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство Рівнеазот , та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказав, що суди не врахували правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 595/324/17. Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про призначення у справі комплексної судової мистецтвознавчої експертизи, а також товарознавчої експертизи озброєння для визначення дійсної ринкової вартості колекції монет та мисливської рушниці.

Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 21 січня 2021 року.

Витребувати з Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу № 161/7205/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 17 березня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко