Рішення

від 17.02.2021 по справі 120/8374/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 лютого 2021 р. Справа № 120/8374/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представників позивача: Левицької-Корчун В.І., Люлькіс І.М., Олішевського В.В.,

представника відповідача: Македонського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК"

до: Подільської митниці Держмитслужби

про: визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення надмірно сплачених митних платежів,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" (далі - ТОВ "Транссигнал ОЛК", позивач) з адміністративним позовом до Подільської митниці Держмитслужби (відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Подільської митниці Держмитслужби щодо невідновлення преференційного режиму відносно товару сідлового тягача марки DAF, модель CF85.410 № шасі НОМЕР_1 , згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308; зобов`язати відповідача відновити преференційний режим до товару згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308; стягнути з відповідача надмірно сплачені митні платежі в сумі 18802,72 грн, з яких мито - 15668,60 грн, податок на додану вартість - 3133,72 грн. на вказаний позивачем розрахунковий рахунок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Транссигнал ОЛК" придбало у фірми "Sanjar Kfz Handel" сідловий тягач марки DAF, модель CF85.410, № шасі НОМЕР_1 , про що останнім було оформлено відповідний рахунок від 20.04.19 №DAF-115/2019. 12.06.2019, як зазначає позивач, оформлено ЕМД №UA401010/2019/032308 на вказаний вище транспортний засіб (далі - ТЗ) та проведено його розмитнення, під час якого сплачено митні платежі в повному обсязі в сумі 50139,53 грн., з яких мито - 15668,60 грн. та ПДВ - 34470,93 грн, після чого товар випущено у вільний обіг. З метою відновлення преференційного режиму розмитнення вказаного ТЗ, як зазначає позивач, відповідачу було надано лист №67/219 від 25.06.2019, до якого додано сертифікат EUR.1 №А404270 від 11.06.2019 у підтвердження країни виробника DAF Trucks Deutschland GmbH та клопотання щодо відновлення преференційного режиму та повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 18802,72 грн. Однак протягом тривалого часу жодної відповіді від відповідача позивач не отримав, жодних дій щодо відновлення преференційного режиму та коригування митної декларації проведено не було, що зумовило повторне звернення ТОВ "Транссигнал ОЛК" до митних органів. Листом від 06.07.2020 № 7.12-08-1/15/13/5026 Подільська митниця Держмитслужби повідомила, що здійснено перевірку сертифіката з перевезення товару, за результатами якої уповноваженим органом Німеччини не підтверджено преференційне походження поданого сертифікату.

Позивач зазначає, що для відновлення преференційного режиму митного оформлення товару ним було вжито всіх заходів, обумовлених чинним законодавством України, проте відповідач, в свою чергу, не прийняв відповідного рішення про відновлення режиму вільної торгівлі товару, оформленого за ЕМД №UА401010/2019/032308, за заявами позивача від 25.06.2019 та від 10.06.2020 з тих підстав, що у митниці виникли обґрунтовані підстави для перевірки преференційного походження товару. Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 №А404270 від 11.06.2019, оскільки обґрунтовані сумніви щодо достовірності цього документа об`єктивно відсутні.

Відтак, невідновлення відповідачем преференційного режиму відносно товару сідлового тягача марки DAF, модель CF85.410, № шасі НОМЕР_1 , згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308 позивач вважає протиправною бездіяльністю, що зумовило звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 31.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

19.01.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. Свою позицію мотивує тим, що позивач у зоні діяльності Подільської митниці Держмитслужби здійснив митне оформлення за митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308 товару "Сідловий тягач, бувший у використанні, марки DAF, модель CF85.410 № шасі НОМЕР_1 , Фірма виробник DAF. Країна виробництва: NL", згідно 34 графи МД - країна походження невідома. У зв`язку із ненаданням під час митного оформлення вищезазначених документів, митне оформлення МД від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308 здійснено без застосування преференційного режиму. 25.06.2019, як зазначає відповідач, ТОВ "Транссигнал ОЛК" звернулося з листом №67/2019 щодо відновлення режиму вільної торгівлі в рамках Доповнення І Угоди по МД та надало оригінал сертифіката форми EUR 1 № А404270 від 11.06.2019 та лист DAF Trucks Deutschland Gmbh від 17.05.2019 № 6187. Сертифікат був виданий митними органами Німеччини після здійснення митного оформлення транспортного засобу, про що свідчить напис у графі 7 (issued retrospectively). Під час розгляду заяви щодо відновлення преференційного режиму встановлено, що графа 8 сертифіката містить виправлення у марці транспортного засобу, що є порушенням вимог Примітки 1 Додатку ІІІа Доповнення І Угоди, згідно з якою "у сертифікаті не повинно бути стирань або слів, написаних поверх інших. Будь-які зміни повинні бути зроблені шляхом закреслення неправильної інформації та додавання необхідних виправлень. Будь-які такі зміни мають бути завізовані особою, що склала цей сертифікат, і затверджені митними органами країни або території видач". У сертифікаті, як зазначає відповідач, було присутнє виправлення (що не є формальною помилкою друку), яке не засвідчене у вищезазначений спосіб. З метою перевірки походження сертифікат направлено на верифікацію до митних органів Німеччини, по що повідомлено позивача. Відповідно до відповіді уповноваженого органу Німеччини від 26.03.2020 № Z 4215 F - 852/19-1 за результатами перевірки сертифіката з перевезення EUR1 № А404270 встановлено, що походження товару, на який він виданий, не відповідає правилам Регіональної конвенції про пан-евро-середземноморські преференційні правила походження, а також зазначено, що експортер товару не надав жодних документів, що підтверджують преференційний статус товарів. У зв`язку з цим ТОВ "Транссигнал ОЛК" повідомлено про неможливість застосування (відновлення) преференційного режиму в рамках Доповнення І Угоди на підставі Сертифіката до зазначеного у ньому товару та повернуто оригінал Сертифікату.

З огляду на викладене відповідач переконаний, що у нього були наявні всі підстави, з дотриманням вимог міжнародної угоди, відмовити у наданні права на відновлення права на преференцію ТОВ "Транссигнал ОЛК". У зв`язку з цим Подільська митниця Держмитслужби вважає, що підстави для повернення суми сплачених позивачем митних платежів в розмірі 18802,72 грн. також відсутні.

Ухвалою від 27.01.2021 суд за клопотанням позивача призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін на 17.02.2021.

15.02.2021 від сторони позивача надійшли пояснення по суті вимог, за змістом яких позивач вважає, що твердження відповідача про те, що друкарська помилка у сертифікаті не має ознак формальної помилки та є підставою для відмови у відновлені преференційного режиму є безпідставними та неправомірними. Зазначає, що митним органом не наведено аргументів, в яких саме випадках митні органи мають здійснювати перевірку походження товару у довільному порядку на підставі відповідного доручення ДФС. Також позивач вважає некоректними та безпідставними посилання відповідача на відповідь уповноваженого органу іноземних держав, яким не підтверджено походження товару.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

В судовому засіданні 17.02.2021 представник позивача позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги повністю. Зазначили, що наявність формальної помилки друку у сертифікаті з перевезення товару EUR.l NIA404270 за наявності інших документів не могла вплинула на правомірність вимог позивача щодо відновлення преференційного режиму. Звернули увагу, що надані відповідачем відповіді уповноваженого органу Німеччини не містять належного перекладу із визначенням особи, яка здійснила цей переклад та відповідає за зміст документа, що перекладається, а митними органами України взагалі не ставилось питання перевірки виправлення у сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А404270, і, як наслідок, відсутня відповідь німецької сторони саме щодо з`ясування питання виправлення. Крім того, представники позивача акцентували увагу суду, на те, що перевірка преференційного режиму можлива лише тоді, коли товар знаходиться саме у преференційному режимі під час митного оформлення товарів, але митний орган здійснив "перевірку" товару (документів на товар) тоді, коли цей товар не перебував у преференційному режимі, що не передбачено жодною нормою чинного законодавства. А відтак, переконані, що митний орган перевищив свої повноваження та самостійно, без наявних підстав та обґрунтування, вирішив зробити запит до повноважних органів Німеччини.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.02.2021 проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити повністю. Зазначив, що, на його переконання, стороною позивача обрано неправильний спосіб поновлення порушеного права. Звертав увагу, що відповідно до норм Митного кодексу України (далі - МК України) однією з форм митного контролю є направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митним органам, що й було зроблено відповідачем для перевірки наданого позивачем сертифікату. Також представник відповідача, аргументуючи свою позицію щодо правомірності дій щодо невідновлення преференційного режиму митного оформлення автомобіля DAF за митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308, зазначає, що під час розгляду заяви позивача щодо відновлення преференційного режиму митними органами було встановлено, що графа 8 сертифіката містить виправлення в марці транспортного засобу, що є порушенням вимог Примітки 1 Додатку ІІІа Доповнення 1 Угоди. Таке виправлення, на переконання сторони відповідача, не є формальною помилкою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

ТОВ "Транссигнал ОЛК" придбало у фірми "Sanjar Kfz Handel" сідловий тягач марки DAF, модель CF85.410, № шасі НОМЕР_1 , про що останнім було оформлено відповідний рахунок від 20.04.19 №DAF- 115/2019. Митне оформлення вказаного товару позивач здійснив за митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308. У зв`язку із ненаданням під час митного оформлення вищезазначених документів, митне оформлення МД від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308 було здійснено без застосування преференційного режиму.

25.06.2019 ТОВ "Транссигнал ОЛК" звернулося до відповідача з листом № 67/2019, в якому зазначило, що на адресу підприємства з Німеччини від фірми "Sanjar Kfz Handel", Hans Bunte Str.7b, 79108 Freiburg, згідно рахунку №115/2019 від 20.04.2019 надійшов вживаний сідловин тягач марки: DAF модель: CF 85.410, № шасі: НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2009. 12.06.2019 було оформлено ЕМД № UA401010/2019/032308, сплачено у повному обсязі кошти у сумі 50 139,53 грн. (мито 15 668.60 грн. та ПДВ 34 470,93 грн.). Вказало, що митними органами Німеччини (Hauptzollamt Lomach) після вивезення товару було видано сертифікат EUR.1 №А 404270 від 11.06.2019, підставою для оформлення сертифікату EUR.1 є підтвердження виробника, видане щодо преференційного походження товару компанією DAF Taicks Deutschland GmbH від 17.05.2019). У зв`язку з цим позивач просив відновити преференційний режим та повернути надмірно сплачені кошти в сумі 18802,72 грн. (мито 15668,60 грн. та ПДВ 3133,72 грн. До листа додано копію МД №UA401010/2019/032308 від 12.06.2019, оригінал сертифікату форми EUR. 1 № А 404270 від 11.06.2019, Підтвердження країни виробника DAF Trucks Deutschland GmbH від 11.05.2019.

10.06.2020 позивач звернувся із листом №35 на ім`я керівника Подільської митниці Держмитслужби з вимогою відновлення преференційного режиму та повернення надмірно сплачених коштів, оскільки для вчинення відповідачем цих дій було надано всі необхідні документи, обумовлені вимогами чинного законодавства.

За результатами вказаного звернення позивачу направлено лист від 25.06.2020 № 7.12-08-1/15/13/4772, в якому зазначено, що згідно надісланого на його (позивача) адресу листа Вінницької митниці ДФС від 04.07.2019 № 5572/8/02-80-19-02 повідомлено про направлення запиту до уповноваженого органу Німеччини з метою встановлення достовірності сертифіката з перевезення товару форми ЕUR.1 від 11.06.2019 № А 404270, статусу походження зазначених у ньому товарів та виконання інших вимог Регіональної конвенції пан-евро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2017 № 1678-VІІ (далі - Доповнення І Угоди). Причиною направлення такого запиту, як зазначено позивачу, було встановлення порушення вимог Примітки 1 Додатку ІІІа Доповнення І Угоди, оскільки у сертифікаті форми ЕUR.1 від 11.06.2019 №А404270 наявне виправлення (що не є формальною помилкою друку), яке не засвідчене у відповідний спосіб. У листі також звернуто увагу, що у відновленні преференційного режиму позивачу не відмовлено, а повідомлено про направлення запиту до уповноваженого органу іноземної держави з метою проведення перевірки. Зазначено, що рішення про відновлення преференційного режиму буде прийнято у разі отримання позитивного висновку від митного органу Німеччини за результатами перевірки сертифіката з перевезення товару форми ЕUR.1 від 11.06.2019 № А 404270 та зазначених у ньому даних, про що буде обов`язково повідомлено позивача.

Листом від 06.07.2020 №7.12-08-1/15/13/5026 у відповідь на звернення позивача від 25.06.2019 №67/2019 Подільська митниця Держмитслужби повідомила позивача про те, що відповідно до статті 32 "Перевірка підтверджень походження" Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, здійснено перевірку сертифіката з перевезення товару форми ЕUR.І від 11.06.2019 № А 404270. На направлений запит отримано відповідь Держмитслужби України, згідно з якою уповноваженим органом Німеччини не підтверджено преференційне походження вказаного у сертифікаті товару відповідно до Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09,2014 №1678-VII. Враховуючи викладене, як зазначено у листі, преференційний режим в рамках Доповнення 1 Угоди не може бути застосований (відновлений) на підставі сертифіката від 11.06.2019 № А 404270. З указаним листом позивачу повернуто оригінал сертифікату EUR.1 №А404270 від 11.06.19.

З метою встановлення обставин, що зумовили відмову позивачу у відновленні преференційного режиму, ТОВ "Юридичне агентство "Радник" в інтересах позивача звернулось до Державної митної служби України та Подільської митниці Держмитслужби з адвокатськими запитами № 5 та №6 від 23.07.2020 щодо надання копії листа уповноваженого органу Німеччини,

Листом від 03.08.2020 № 7/2-08-1/15/13/5790 у відповідь на адвокатський запит Подільська митниця Держмитслужби стосовно надання, в тому числі, копій відповідей уповноважених органів іноземних держав та листів ДФС України, якими надсилались відповіді на запити ДФС України, зазначила, що згідно з вимогами статті 37 МК України інформація конфіденційного характеру або інформація, надана в конфіденційному порядку для цілей визначення країни походження товару, не може бути розголошена без спеціального дозволу особи чи уряду, які надали таку інформацію, крім випадків, коли це необхідно для забезпечення розгляду справи в суді. При цьому відповідач надав лист із підтвердженням країни виробника DAF Trucks Deutschland GmbH від 17.05.2019 № 6487, який надсилався ТОВ "Транссигнал ОЛК" митниці листом від 25.06.2019 № 67/2019.

Державна митна служба України розглянула адвокатський запит та листом від 06.08.2020 № 08-3/16-01/8.19/9251 повідомила, що запитувана інформація щодо надання копії листа уповноваженої органу Німеччини є інформацією, наданою в конфіденційному порядку для цілей визначення країни походження товару, і не може бути розголошена без спеціального дозволу особи чи уряду, які надали таку інформацію (митне адміністрації Німеччини), крім випадків, коли це необхідно для забезпечення розгляду справи в суді. Разом з цим, направлено копію листа Держмитслужби від 27.05.2020 № 16-3/16-01/7.12/1255.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд керувався таким.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За приписами ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 1 ст. 248 МК України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч. 1 ст. 257 МК України).

Згідно з ч. 5 ст. 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Згідно із приписами ст. 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України.

Статтею 43 МК України передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках експертизи відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 16.09.2014 № 1678-VII, ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Згідно із ст.ст. 26, 31 глави 1 Розділу IV Угоди положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами - 2, що походять з територій Сторін.

Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").

Сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв`язку з вивезенням товарів на іншу територію.

Згідно зі ст. 13 Протоколу 1 до Угоди преференційний режим, передбачений цією Угодою, застосовуються лише до товарів, які виконують умови цього Протоколу, транспортованих безпосередньо між Європейським Союзом та Україною. Проте товари у складі однієї партії можуть бути транспортовані через інші території з перевантаженням або тимчасовим зберіганням на цій території (за необхідності) за умови постійного перебування цих товарів під наглядом митних органів у країні транзиту чи зберігання, і якщо з цими товарами не виконуватиметься жодних операцій окрім розвантаження, перевантаження та заходів, необхідних для збереження в належному стані.

Товари, що походять з певної країни, можуть бути транспортовані по трубопроводу через територію країн, іншої, ніж країни Європейського Союзу та України.

Приписами ст. 16 Протоколу 1 до Угоди передбачено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Відповідно до ст. 17 Протоколу 1 до Угоди сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу, відповідно, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Статтею 18 Протоколу 1 передбачено випадки видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 після експорту товару, якщо:

(a) він не був виданий під час експортування через помилки чи ненавмисний недогляд або через особливі обставини;

або

(b) було доведено перед митними органами, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 був виданий, але не прийнятий під час імпортування з технічних причин.

Строк дії сертифіката з перевезення товарів EUR.1 та декларації інвойс складає чотири місяці з дати видачі у країні експорту, які повинні бути надані в межах зазначеного періоду митним органам країни імпорту (стаття 24 Протоколу 1).

Таким чином, до товарів може бути відновлено режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за умови подання митниці:

сертифіката з перевезення товарів EUR.1 протягом чотирьох місяців з дати видачі його у країні-експорту, але не пізніше 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми;

декларації інвойс протягом чотирьох місяців з дати видачі її у країні-експорту, але не пізніше двох років ввезення товарів, яких вона стосується від дня виникнення надміру сплаченої суми.

Як уже зазначалося, 12.06.2019 позивач оформив ЕМД №UA401010/2019/032308 на сідловий тягач марки DAF, модель CF85.410, № шасі НОМЕР_1 та провів його розмитнення, під час якого сплачено митні платежі в повному обсязі в сумі 50139,53 грн., з яких мито - 15668,60 грн. та ПДВ - 34470,93 грн, після чого товар випущено у вільний обіг.

Після сплати митних платежів, з метою відновлення преференційного режиму до вищевказаного товару та повернення суми надміру сплачених коштів з податку на додану вартість та мита, декларант - ТОВ "Транссигнал ОЛК" звернувся до Подільської митниці Держмитслужби, при цьому подав сертифікат EUR.1 №А404270 від 11.06.2019 у підтвердження країни виробника DAF Trucks Deutschland GmbH та клопотання щодо відновлення преференційного режиму та повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 18802,72 грн.

Як установлено з пояснень відповідача, під час розгляду заяви позивача щодо відновлення преференційного режиму митними органами було встановлено, що графа 8 сертифіката містить виправлення в марці транспортного засобу, що є порушенням вимог Примітки 1 Додатку ІІІа Доповнення 1 Угоди, згідно з якою у сертифікаті не повинно бути стирань або слів, написаних поверх інших. Будь-які зміни повинні бути зроблені шляхом закреслення неправильної інформації та додавання необхідних виправлень. Будь-які такі зміни мають бути завізовані особою, що складала цей сертифікат і затверджені митними органами країни або територією видачі. При цьому, у сертифікаті видачі було присутнє виправлення (що не є формальною помилкою друку), яке не засвідчено у вищезазначений спосіб.

Дослідивши вказаний сертифікат. суд встановив, що дійсно графа 8 сертифіката містить виправлення в марці транспортного засобу.

Відповідно до статті 32 Протоколу І виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов`язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє ipso facto нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам. Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку, не є причиною для відхилення такого документа, якщо ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.

Суд зазначає, що у наданих позивачем разом з митною декларацією документах щодо митного оформлення товару та товаросупровідних документах відсутні інші суперечності та неточності, окрім, виправлення у визначенні марки автомобіля "DAF", що, на переконання суду є друкарською помилкою, оскільки спершу надрукована літера "В" уповноваженим органом іноземної держави була виправлена на літера "F" тобто, в даному випадку мало місце виправлення, яке по своїй суті є формальною помилкою друку - технічною помилкою.

Крім того, на підтвердження марки транспортного засобу та країни походження цього автомобіля, позивачем митним органам було надано заяву виробника TRUCKS DEUTSCHLAND Gmbh від 17.05.2019, а також інші витребувані митними органами документи, необхідні для відновлення преференційного режиму. Дані документи та інформація в них, надавали можливість митним органам встановити та підтвердити марку транспортного засобу та країну походження товару.

Суд погоджується з позицією позивача, що визначальним в ідентифікації транспортних засобів є саме ідентифікаційний номер шасі(кузова), який не містить жодних виправлень, та відповідає заявленій підприємством інформації, що підтверджується всіма наданими для розмитнення документами.

Отже, наявність формальної помилки друку в сертифікат з перевезення товару EUR.l №A404270 за наявності інших документів не повинна впливати на правомірність вимог позивача щодо відновлення преференційного режиму.

Щодо здійснення відповідачем перевірки вказаного сертифікату, то суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 33 Протоколу І подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

За приписами ч. 6 ст. 33 Протоколу І якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Таким чином, суд зазначає, що у випадку встановлення відповідачем невідповідності відомостей у наданому позивачем сертифікаті EUR.1 №404270, контролюючий орган мав повноваження, відповідно до положень ст. 45 МК України, звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.

Суд звертає увагу, що стверджуючи, що товари, які зазначені у сертифікаті надані позивачем, не мають преференційного походження з Європейського Союзу у розумінні Протоколу І до Угоди, оскільки, інформація про походження у наданому позивачем сертифікаті виявилась не підтвердженою, відповідач разом з тим, не надає до матеріалів справи перекладеного на українську мову справи копії листа-запиту до уповноважених органів Німеччини, на який йде посилання у відзиві. Тобто можливе направлення такого запиту на адресу виробника товару замість митного органу відповідачем не спростоване.

Також суд звертає увагу, що відповідачем надано до матеріалів справи копії листа, як стверджує відповідач, Уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччина, яким, як стверджує відповідач, повідомлено, що преференційне походження товарів відповідно до Протоколу № 1 не підтверджено, однак жодного перекладу цього листа матеріали справи не містять, а тому не можливо стверджувати, що цей лист містить інформацію, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 не відповідає вимогам щодо достовірності та правильності. Крім того, митними органами України взагалі не ставилося питання перевірки виправлення у сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А404270, і, як наслідок, відсутня відповідь німецької сторони саме щодо з`ясування питання щодо такого виправлення.

Таким чином, з огляду на викладене, оскільки відсутня вина ТОВ "Транссигнал ОЛК" щодо правильності складання сертифіката EUR.1 №А404270 від 11.06.2019, суд вважає, що невідновлення відповідачем преференційного режиму та неповернення сплаченого мита та ПДВ є покладенням на позивача відповідальності за дії інших осіб, що не відповідає принципу верховенства права та становить втручання у мирне володіння його майном. А відсутність законодавчого механізму відновлення порушених прав, у вказаному випадку, не є поважною причиною для відмови у захисті майнових прав у судовому порядку.

Відтак, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Подільської митниці Держмитслужби щодо невідновлення преференційного режиму відносно товару сідлового тягача марки DAF, модель CF85.410 № шасі НОМЕР_1 , згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308 та зобов`язання відповідача відновити преференційний режим до товару згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення надмірно сплачених митних платежів в розмірі 18802,72 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів, у тому числі, визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

Приписами ст. 301 МК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (ч. 2 ст. 301 МК України).

Частинами 3, 4 ст. 301 МК України передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Згідно із ч. 6 ст. 301 МК України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

При цьому, суд зазначає, що порядок повернення вказаних вище платежів регулюються, зокрема, Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.10.2019 № 454).

Отже, нормами чинного законодавства визначено умови та порядок повернення авансових помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Суд зазначає, що повернення надмірно сплаченого митних платежів у розмірі 18802,72 гривень не було здійснено відповідачем, оскільки режим вільної торгівлі (преференційний режим) до товару - сідловий тягач марки DAF, модель CF85.410, № шасі НОМЕР_1 , згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308 відновлено не були.

Оскільки за рішенням суду режим вільної торгівлі (преференційний режим) до вказаного товару підлягає відновленню відповідачем, то подальшими діями відповідача є саме складання відповідного висновку для повернення надмірно сплаченого митного платежу.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача надмірно сплаченого митного платежу в розмірі 18802,72 грн. є передчасними, оскільки права позивача щодо такого неповернення не порушувались відповідачем після відновлення режиму вільної торгівлі.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 4204 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Подільської митниці Держмитслужби щодо невідновлення преференційного режиму відносно товару сідлового тягача марки DAF, модель CF85.410 № шасі НОМЕР_1 , згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308.

Зобов`язати Подільську митницю Держмитслужби відновити преференційний режим до товару згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" (21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, буд. 17, код ЄДРПОУ 32054869)

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17, код ЄДРПОУ 43350542)

Рішення у повному обсязі складено 23.02.2021

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович