Рішення

від 03.03.2021 по справі 120/8374/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 березня 2021 р. Справа № 120/8374/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення надмірно сплачених митних платежів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення надмірно сплачених митних платежів.

Рішенням суду від 17.02.2021 позов задоволено частково. Разом із тим, в судовому засіданні 17.02.2021 представник позивача на підставі ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заявила клопотання про наступне подання після ухвалення рішення суду додаткових документів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката.

Після ухвалення судового рішення, 19.02.2021 позивач подав до суду заяву про винесення додаткового судового рішення у справі у зв`язку з вирішенням питання про стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. До цієї заяви надано акт № 1 здачі-приймання робіт від 17.02.2021 виконаних робіт до угоди про надання послуг адвоката від 05.11.2020, саму угоду та платіжні доручення № 386 від 23.11.2020 на суму 5000 грн. та № 69 від 19.02.2021 на суму 1000 грн.

Ухвалою суду від 22.02.2021 подану заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.03.2021.

02.03.2021 на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких останній заперечує проти задоволення вимоги представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Подільської митниці Держмитслужби витрат за надання професійно правової допомоги в розмірі 6000 грн. Мотивуючи свою позицію, відповідач звертає увагу на ціну позову 18802,74 грн. та незначний об`єм виконаних робіт правничої допомоги представником позивача і зазначену їх вартість, що в розумінні вимог ч. 5 ст. 134 КАС України є очевидно неспівмірним зі складністю даної судової справи та явно завищеним. З урахуванням вище наведеного просить суд зменшити розмір правничої допомоги.

03.03.20201 на адресу суду від представників сторін надійшли письмові заяви про розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення за їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. А згідно ч. 2 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Крім того, за змістом положень частини третьої статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути відповідне процесуальне питання за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення та дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист,

представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно із положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами 2 та 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

За приписами ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited» проти України", заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Як видно з матеріалів справи, 05.11.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" ("Довіритель") та адвокатом Левицькою-Корчун Вікторією Ігорівною ("Адвокат") укладено угоду про надання послуг адвоката.

Згідно із п. 1 Адвокат надає Довірителю юридичну допомогу, а саме: правовий аналіз документів, наданих довірителем; підготовка документів (заяв, позовів, скарг) щодо захисту прав Довірителя у справі до Подільської митниці про відновлення преференційного режиму розмитнення товару та повернення надмірно сплачених митних платежів, а також інших документів, в яких може виникнути потреба Довірителя з наслідками господарської діяльності Довірителя, на підставі аналізу первинних бухгалтерських документів, а також інших документів (угод, договорів, листів, вимог, тощо), наданих Довірителем в адвокатське провадження; здійснення представницьких повноважень в судових інстанціях всіх рівнів, податкових, правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування, державних органах та інших установах та організаціях по справах, що можуть виникнути з усіх питань захисту інтересів підприємства та його посадових осіб з правами та обов`язками, обумовленими вимогами процесуального законодавства.

Пунктом 2 встановлено, що Довіритель сплачує винагороду в розмірі 6000 грн. до 29 числа поточного місяця.

Згідно із п. 7 Адвокат веде облік наданих Довірителю послуг. Надання юридичної допомоги може бути оформлено звітами, актами, окремими протоколами, довідками.

Як доказ у підтвердження сплати витрат на правничу допомогу позивач надав платіжні доручення № 386 від 23.11.2020 на суму 5000 грн. та № 69 від 19.02.2021 на суму 1000 грн.

Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та підтверджуються належними і допустимим доказами.

Досліджуючи питання про можливість віднесення таких витрат до складу судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Предметом позову у цій справі є визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення надмірно сплачених митних платежів.

Як видно з акта № 1 здачі-приймання робіт від 17.02.2021 виконаних робіт до угоди про надання послуг адвоката від 05.11.2020 Адвокат Левицька-Корчун Вікторія Ігорівна, що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0000035, з одного боку, та Довіритель ТОВ "Транссигнал ОЛК" в особі директора Олішевського В.В., з другої сторони, склали цей акт про т е, що відповідно до угоди про надання послуг адвоката від 05.11.2020 Виконавець виконав наступні роботи: 1. Консультативні усні послуги кількістю дві години на суму 1000 грн.; 2. Підготовка позовної заяви про визнання відмови про застосування преференційного режиму протиправною, зобов`язання відновлення преференційного режиму та інших процесуальних документів кількістю 5 годин на суму 2800 грн.; 3. Підготовка пояснень по суті справи кількістю 2 години на суму 1100 грн.; 4. Участь в судових засіданнях кількістю 2 години на суму 1100 грн. Всього послуги наданні на суму 6000 грн.

Надання вказаних адвокатських послуг повністю підтверджується матеріалами справи і, на думку суду, є доведеним. Так, адвокатом дійсно було підготовлено і подано до суду позов на 7 сторінках з додатками до нього на 20 аркушах, оформлено різного роду клопотання. Так, безспірним є факт участі адвоката Левицької-Корчун Вікторії Ігорівни. в судовому засіданні Вінницького окружного адміністративного суду по даній справі 17.02.2021, що підтверджується протоколом судового засідання.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Таким чином, витрати позивача у розмірі 6000 грн на професійну правничу допомогу адвоката дійсно мали місце та доводяться належними і допустимим доказами. Розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, на переконання суду, є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та часом, витраченим на їх надання

Водночас обов`язок доведення неспівмірності цих витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Однак відповідач, заперечуючи зі свого боку розмір понесених витрат, не навів суду достатніх обґрунтувань, що такі витрати дійсно є завищеними чи не відповідають складності справи, або не відповідають середньо-ринковим цінам на такі послуги.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що за результатами розгляду цієї справи на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал" за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. (шість тисяч гривень).

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" (21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, буд. 17, код ЄДРПОУ 32054869)

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17, код ЄДРПОУ 43350542)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович