Постанова

від 27.07.2021 по справі 120/8374/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/8374/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський Олександр Ванадійович

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

27 липня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представників позивача: Левицької-Корчун В.І.; Олішевського В.В.

представника відповідача: Мавроді Р.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року (м. Вінниця, 23 лютого 2021 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення надмірно сплачених митних платежів,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Подільської митниці Держмитслужби щодо невідновлення преференційного режиму відносно товару сідлового тягача марки DAF, модель CF85.410 № шасі НОМЕР_1 , згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308; зобов`язати відповідача відновити преференційний режим до товару згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308; стягнути з відповідача надмірно сплачені митні платежі в сумі 18802,72 грн, з яких мито - 15668,60 грн, податок на додану вартість - 3133,72 грн. на вказаний позивачем розрахунковий рахунок;

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Подільської митниці Держмитслужби щодо невідновлення преференційного режиму відносно товару сідлового тягача марки DAF, модель CF85.410 № шасі НОМЕР_1 , згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308; зобов`язано Подільську митницю Держмитслужби відновити преференційний режим до товару згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу.

Представники позивача в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ТОВ "Транссигнал ОЛК" придбало у фірми "Sanjar Kfz Handel" сідловий тягач марки DAF, модель CF85.410, № шасі НОМЕР_1 , про що останнім було оформлено відповідний рахунок від 20.04.19 №DAF- 115/2019. Митне оформлення вказаного товару позивач здійснив за митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308. У зв`язку із ненаданням під час митного оформлення вищезазначених документів, митне оформлення МД від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308 було здійснено без застосування преференційного режиму.

25.06.2019 ТОВ "Транссигнал ОЛК" звернулося до відповідача з листом № 67/2019, в якому зазначило, що на адресу підприємства з Німеччини від фірми "Sanjar Kfz Handel", Hans Bunte Str.7b, 79108 Freiburg, згідно рахунку №115/2019 від 20.04.2019 надійшов вживаний сідловин тягач марки: DAF модель: CF 85.410, № шасі: НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2009. 12.06.2019 було оформлено ЕМД № UA401010/2019/032308, сплачено у повному обсязі кошти у сумі 50 139,53 грн. (мито 15 668.60 грн. та ПДВ 34 470,93 грн.). Вказало, що митними органами Німеччини (Hauptzollamt Lomach) після вивезення товару було видано сертифікат EUR.1 №А 404270 від 11.06.2019, підставою для оформлення сертифікату EUR.1 є підтвердження виробника, видане щодо преференційного походження товару компанією DAF Taicks Deutschland GmbH від 17.05.2019). У зв`язку з цим позивач просив відновити преференційний режим та повернути надмірно сплачені кошти в сумі 18802,72 грн. (мито 15668,60 грн. та ПДВ 3133,72 грн. До листа додано копію МД №UA401010/2019/032308 від 12.06.2019, оригінал сертифікату форми EUR. 1 № А 404270 від 11.06.2019, Підтвердження країни виробника DAF Trucks Deutschland GmbH від 11.05.2019.

10.06.2020 позивач звернувся із листом №35 на ім`я керівника Подільської митниці Держмитслужби з вимогою відновлення преференційного режиму та повернення надмірно сплачених коштів, оскільки для вчинення відповідачем цих дій було надано всі необхідні документи, обумовлені вимогами чинного законодавства.

За результатами вказаного звернення позивачу направлено лист від 25.06.2020 № 7.12-08-1/15/13/4772, в якому зазначено, що згідно надісланого на його (позивача) адресу листа Вінницької митниці ДФС від 04.07.2019 № 5572/8/02-80-19-02 повідомлено про направлення запиту до уповноваженого органу Німеччини з метою встановлення достовірності сертифіката з перевезення товару форми ЕUR.1 від 11.06.2019 № А 404270, статусу походження зазначених у ньому товарів та виконання інших вимог Регіональної конвенції пан-евро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2017 № 1678-VІІ (далі - Доповнення І Угоди). Причиною направлення такого запиту, як зазначено позивачу, було встановлення порушення вимог Примітки 1 Додатку ІІІа Доповнення І Угоди, оскільки у сертифікаті форми ЕUR.1 від 11.06.2019 №А404270 наявне виправлення (що не є формальною помилкою друку), яке не засвідчене у відповідний спосіб. У листі також звернуто увагу, що у відновленні преференційного режиму позивачу не відмовлено, а повідомлено про направлення запиту до уповноваженого органу іноземної держави з метою проведення перевірки. Зазначено, що рішення про відновлення преференційного режиму буде прийнято у разі отримання позитивного висновку від митного органу Німеччини за результатами перевірки сертифіката з перевезення товару форми ЕUR.1 від 11.06.2019 № А 404270 та зазначених у ньому даних, про що буде обов`язково повідомлено позивача.

Листом від 06.07.2020 №7.12-08-1/15/13/5026 у відповідь на звернення позивача від 25.06.2019 №67/2019 Подільська митниця Держмитслужби повідомила позивача про те, що відповідно до статті 32 "Перевірка підтверджень походження" Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, здійснено перевірку сертифіката з перевезення товару форми ЕUR.І від 11.06.2019 № А 404270. На направлений запит отримано відповідь Держмитслужби України, згідно з якою уповноваженим органом Німеччини не підтверджено преференційне походження вказаного у сертифікаті товару відповідно до Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09,2014 №1678-VII. Враховуючи викладене, як зазначено у листі, преференційний режим в рамках Доповнення 1 Угоди не може бути застосований (відновлений) на підставі сертифіката від 11.06.2019 № А 404270. З указаним листом позивачу повернуто оригінал сертифікату EUR.1 №А404270 від 11.06.19.

З метою встановлення обставин, що зумовили відмову позивачу у відновленні преференційного режиму, ТОВ "Юридичне агентство "Радник" в інтересах позивача звернулось до Державної митної служби України та Подільської митниці Держмитслужби з адвокатськими запитами № 5 та №6 від 23.07.2020 щодо надання копії листа уповноваженого органу Німеччини,

Листом від 03.08.2020 № 7/2-08-1/15/13/5790 у відповідь на адвокатський запит Подільська митниця Держмитслужби стосовно надання, в тому числі, копій відповідей уповноважених органів іноземних держав та листів ДФС України, якими надсилались відповіді на запити ДФС України, зазначила, що згідно з вимогами статті 37 МК України інформація конфіденційного характеру або інформація, надана в конфіденційному порядку для цілей визначення країни походження товару, не може бути розголошена без спеціального дозволу особи чи уряду, які надали таку інформацію, крім випадків, коли це необхідно для забезпечення розгляду справи в суді. При цьому відповідач надав лист із підтвердженням країни виробника DAF Trucks Deutschland GmbH від 17.05.2019 № 6487, який надсилався ТОВ "Транссигнал ОЛК" митниці листом від 25.06.2019 № 67/2019.

Державна митна служба України розглянула адвокатський запит та листом від 06.08.2020 № 08-3/16-01/8.19/9251 повідомила, що запитувана інформація щодо надання копії листа уповноваженої органу Німеччини є інформацією, наданою в конфіденційному порядку для цілей визначення країни походження товару, і не може бути розголошена без спеціального дозволу особи чи уряду, які надали таку інформацію (митне адміністрації Німеччини), крім випадків, коли це необхідно для забезпечення розгляду справи в суді. Разом з цим, направлено копію листа Держмитслужби від 27.05.2020 № 16-3/16-01/7.12/1255.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За приписами ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 1 ст. 248 МК України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч. 1 ст. 257 МК України).

За змістом ч. 5 ст. 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Приписами ст. 36 МК України визначено, що країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України.

Статтею 43 МК України передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках експертизи відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

В силу п. 1 ч. 3 ст. 44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 16.09.2014 № 1678-VII, ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Згідно із ст.ст. 26, 31 глави 1 Розділу IV Угоди положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами - 2, що походять з територій Сторін.

Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").

Сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв`язку з вивезенням товарів на іншу територію.

За правилами ст. 13 Протоколу 1 до Угоди преференційний режим, передбачений цією Угодою, застосовуються лише до товарів, які виконують умови цього Протоколу, транспортованих безпосередньо між Європейським Союзом та Україною. Проте товари у складі однієї партії можуть бути транспортовані через інші території з перевантаженням або тимчасовим зберіганням на цій території (за необхідності) за умови постійного перебування цих товарів під наглядом митних органів у країні транзиту чи зберігання, і якщо з цими товарами не виконуватиметься жодних операцій окрім розвантаження, перевантаження та заходів, необхідних для збереження в належному стані.

Товари, що походять з певної країни, можуть бути транспортовані по трубопроводу через територію країн, іншої, ніж країни Європейського Союзу та України.

Положеннями ст. 16 Протоколу 1 до Угоди передбачено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

У відповідності до ст. 17 Протоколу 1 до Угоди сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

В силу п. 1 ст. 16 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу, відповідно, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Статтею 18 Протоколу 1 передбачено випадки видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 після експорту товару, якщо:

(a) він не був виданий під час експортування через помилки чи ненавмисний недогляд або через особливі обставини;

або

(b) було доведено перед митними органами, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 був виданий, але не прийнятий під час імпортування з технічних причин.

Строк дії сертифіката з перевезення товарів EUR.1 та декларації інвойс складає чотири місяці з дати видачі у країні експорту, які повинні бути надані в межах зазначеного періоду митним органам країни імпорту (стаття 24 Протоколу 1).

Таким чином, до товарів може бути відновлено режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за умови подання митниці:

сертифіката з перевезення товарів EUR.1 протягом чотирьох місяців з дати видачі його у країні-експорту, але не пізніше 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми;

декларації інвойс протягом чотирьох місяців з дати видачі її у країні-експорту, але не пізніше двох років ввезення товарів, яких вона стосується від дня виникнення надміру сплаченої суми.

Як уже зазначалося, 12.06.2019 позивач оформив ЕМД №UA401010/2019/032308 на сідловий тягач марки DAF, модель CF85.410, № шасі НОМЕР_1 та провів його розмитнення, під час якого сплачено митні платежі в повному обсязі в сумі 50139,53 грн., з яких мито - 15668,60 грн. та ПДВ - 34470,93 грн, після чого товар випущено у вільний обіг.

Після сплати митних платежів, з метою відновлення преференційного режиму до вищевказаного товару та повернення суми надміру сплачених коштів з податку на додану вартість та мита, декларант - ТОВ "Транссигнал ОЛК" звернувся до Подільської митниці Держмитслужби, при цьому подав сертифікат EUR.1 №А404270 від 11.06.2019 у підтвердження країни виробника DAF Trucks Deutschland GmbH та клопотання щодо відновлення преференційного режиму та повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 18802,72 грн.

Як установлено з пояснень відповідача, під час розгляду заяви позивача щодо відновлення преференційного режиму митними органами було встановлено, що графа 8 сертифіката містить виправлення в марці транспортного засобу, що є порушенням вимог Примітки 1 Додатку ІІІа Доповнення 1 Угоди, згідно з якою у сертифікаті не повинно бути стирань або слів, написаних поверх інших. Будь-які зміни повинні бути зроблені шляхом закреслення неправильної інформації та додавання необхідних виправлень. Будь-які такі зміни мають бути завізовані особою, що складала цей сертифікат і затверджені митними органами країни або територією видачі. При цьому, у сертифікаті видачі було присутнє виправлення (що не є формальною помилкою друку), яке не засвідчено у вищезазначений спосіб.

З вказаного сертифікату встановлено, що дійсно графа 8 сертифіката містить виправлення в марці транспортного засобу.

Згідно статті 32 Протоколу І виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов`язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє ipso facto нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам. Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку, не є причиною для відхилення такого документа, якщо ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.

Слід зазначити, що у наданих позивачем разом з митною декларацією документах щодо митного оформлення товару та товаросупровідних документах відсутні інші суперечності та неточності, окрім, виправлення у визначенні марки автомобіля "DAF", що, на переконання суду є друкарською помилкою, оскільки спершу надрукована літера "В" уповноваженим органом іноземної держави була виправлена на літера "F" тобто, в даному випадку мало місце виправлення, яке по своїй суті є формальною помилкою друку - технічною помилкою.

Також, на підтвердження марки транспортного засобу та країни походження цього автомобіля, позивачем митним органам було надано заяву виробника TRUCKS DEUTSCHLAND Gmbh від 17.05.2019, а також інші витребувані митними органами документи, необхідні для відновлення преференційного режиму. Дані документи та інформація в них, надавали можливість митним органам встановити та підтвердити марку транспортного засобу та країну походження товару.

Суд погоджується з позицією позивача, що визначальним в ідентифікації транспортних засобів є саме ідентифікаційний номер шасі(кузова), який не містить жодних виправлень, та відповідає заявленій підприємством інформації, що підтверджується всіма наданими для розмитнення документами.

Тобто, наявність формальної помилки друку в сертифікат з перевезення товару EUR.l №A404270 за наявності інших документів не повинна впливати на правомірність вимог позивача щодо відновлення преференційного режиму.

Що стосується здійснення відповідачем перевірки вказаного сертифікату, то слід зазначити таке.

За змістом частини 1 статті 33 Протоколу І подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

Приписами ч. 6 ст. 33 Протоколу І визначено, що якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Згідно ч.ч. 1-4 ст.45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Отже, у випадку встановлення відповідачем невідповідності відомостей у наданому позивачем сертифікаті EUR.1 №404270, контролюючий орган мав повноваження, відповідно до положень ст. 45 МК України, звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.

Слід звернути увагу, що стверджуючи, що товари, які зазначені у сертифікаті надані позивачем, не мають преференційного походження з Європейського Союзу у розумінні Протоколу І до Угоди, оскільки, інформація про походження у наданому позивачем сертифікаті виявилась не підтвердженою, відповідач разом з тим, не надає до матеріалів справи перекладеного на українську мову справи копії листа-запиту до уповноважених органів Німеччини, на який йде посилання у відзиві. Тобто можливе направлення такого запиту на адресу виробника товару замість митного органу відповідачем не спростоване.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідачем надано до матеріалів справи копії листа, як стверджує відповідач, Уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччина, яким, як стверджує відповідач, повідомлено, що преференційне походження товарів відповідно до Протоколу № 1 не підтверджено, однак жодного перекладу цього листа матеріали справи не містять, а тому не можливо стверджувати, що цей лист містить інформацію, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 не відповідає вимогам щодо достовірності та правильності. Крім того, митними органами України взагалі не ставилося питання перевірки виправлення у сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А404270, і, як наслідок, відсутня відповідь німецької сторони саме щодо з`ясування питання щодо такого виправлення.

З огляду на викладене, оскільки відсутня вина позивача щодо правильності складання сертифіката EUR.1 №А404270 від 11.06.2019, то невідновлення відповідачем преференційного режиму та неповернення сплаченого мита та ПДВ є покладенням на позивача відповідальності за дії інших осіб, що не відповідає принципу верховенства права та становить втручання у мирне володіння його майном. А відсутність законодавчого механізму відновлення порушених прав, у вказаному випадку, не є поважною причиною для відмови у захисті майнових прав у судовому порядку.

Таким чином, наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не відновлення преференційного режиму відносно товару сідлового тягача марки DAF, модель CF85.410 № шасі НОМЕР_1 , згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308 та зобов`язання відповідача відновити преференційний режим до товару згідно з митною декларацією від 12.06.2019 №UA401010/2019/032308.

Щодо позовної вимоги про стягнення надмірно сплачених митних платежів в розмірі 18802,72 грн., то у відповідності до вимог ст. 308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду у цій частині через відсутність його оскарження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 липня 2021 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.